- •1.2 Особливості влаштування полігонів твердих побутових відходів
- •1.3 Сучасний стан накопичення та зберігання тпв в Україні
- •Відходів
- •Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
- •2.1.Методи визначення шкідливих речовин
- •Методи досліджень проб води
- •2.2.Вимоги щодо облаштування полігонів тпв
- •3.1.Визначення порушень правил і норм експлуатації полігону тпв
- •3.2.Стан водних об’єктів в межах району полігону тпв
- •3.1.Рекомендації щодо поліпшення стану атмосферного повітря в межах району полігону
3.2.Стан водних об’єктів в межах району полігону тпв
Відбір проб води для дослідження проводився двічі. Перший відбір 8 проб води було здійснено в березні 2016 р. Джерела відібраних проб: проба № 1 – бювет по вул. Кірова; проби №№ 2–6 колодязі з садибної забудови села; проба № 7 – озеро Крючок; проба № 8 – фільтрат з піщаного кар'єру біля звалища. Схема розташування точок першого відбору проб води наведена (рис. 3.3).
Рисунок 3.3 – Схема розташування точок першого відбору проб води
Результати досліджень проб води першого відбору (протокол № 10/16 від 15.03.2016 р.) наведені в табл. 3.3-3.5
Таблиця 3.3
Показники забруднення проби води першого відбору (березень 2016 р.).
Проба № 1 (бювет).
№ п/п |
Назвапоказникивимірювання |
проба №1 |
ГДК |
|
1 |
Реакціясередовища |
рН |
7,2 |
6,5-8,5 |
2. |
Нафтопродукти |
мг/дм3 |
0,002 |
0,3 |
3. |
Сульфати |
мг/дм3 |
20,57 |
≤250,0 |
4. |
Фосфати |
мг/дм3 |
0,2 |
≤0,6 (3,5) |
5. |
Хлориди |
мг/дм3 |
- |
≤250,0 |
6. |
Азот амонійний |
мг/дм3 |
1,76 |
≤0,1 (1,2) |
7. |
Нітрати |
мг/дм3 |
0,9 |
≤10,0 (50) |
8. |
Свинець |
мг/дм3 |
- |
≤0,01 |
9. |
Мідь |
мг/дм3 |
0,005 |
≤1,0 |
10. |
Нікель |
мг/дм3 |
0,017 |
≤0,02 |
11. |
Хром |
мг/дм3 |
- |
≤0,05 |
12. |
Кадмій |
мг/дм3 |
0,0003 |
≤0,001 |
13. |
Цинк |
мг/дм3 |
0,21 |
≤1,0 |
14 |
Залізо |
мг/дм3 |
0,63 |
≤0,2 |
15. |
Ртуть |
мг/дм3 |
- |
≤0,0005 |
16. |
Перманганатнаокислюваність |
мгО/дм3 |
0,5 |
2,0 (5,0) |
Таблиця 3.4
Показники забруднення проби води першого відбору (березень 2016 р.).
Проби №№ 2-6 (колодязі).
№ п/п |
Назва показники вимірювання |
№2 |
№3 |
№4 |
№5 |
№6 |
ГДК |
|
1 |
Реакція середовища |
рН |
6,7 |
6,6 |
6,35 |
6,45 |
6,75 |
6,5-8,5 |
2. |
Нафтопродукти |
мг/дм3 |
0,0006 |
- |
0,005 |
- |
- |
Не визначається |
3. |
Сульфати |
мг/дм3 |
181,02 |
163,02 |
154,6 |
100,9 |
142,86 |
≤500,0 |
4. |
Фосфати |
мг/дм3 |
0,21 |
0,32 |
0,45 |
0,38 |
0,48 |
Не визначається |
5. |
Хлориди |
мг/дм3 |
150,9 |
83,4 |
37,3 |
60,35 |
83,43 |
≤350,0 |
6. |
Азот амонійний |
мг/дм3 |
7,2 |
4,0 |
4,8 |
0,8 |
6,4 |
≤2,6 |
7. |
Нітрати |
мг/дм3 |
2,0 |
15,5 |
10,1 |
6,1 |
13,0 |
≤50,0 |
8. |
Свинець |
мг/дм3 |
0,016 |
0,005 |
0,006 |
0,006 |
0,004 |
Не визначається |
9. |
Мідь |
мг/дм3 |
0,05 |
0,004 |
0,03 |
0,099 |
0,86 |
Не визначається |
10. |
Нікель |
мг/дм3 |
0,55 |
0,20 |
0,12 |
0,10 |
2,12 |
Не визначається |
11. |
Хром |
мг/дм3 |
- |
- |
- |
- |
- |
Не визначається |
12. |
Кадмій |
мг/дм3 |
0,027 |
0,012 |
0,005 |
0,009 |
0,012 |
Не визначається |
13. |
Цинк |
мг/дм3 |
0,49 |
0,36 |
0,32 |
0,34 |
0,34 |
Не визначається |
14. |
Залізо |
|
0,09 |
0,06 |
0,21 |
- |
0,52 |
≤1,0 |
15. |
Ртуть |
|
- |
- |
- |
0,0015 |
0,0009 |
Не визначається |
16. |
Перманганатнаокислюваність |
мгО/дм3 |
2,08 |
0,32 |
3,2 |
1,2 |
2,88 |
≤5,0 |
Таблиця 3.5
Показники забруднення проби води першого відбору (березень 2016 р.).
Проби №№ 7, 8 (водойми).
№ п/п |
Назвапоказникивимірювання |
№7 |
№8 |
ГДК* |
|
1 |
Реакціясередовища |
рН |
7,1 |
8,2 |
6,5-8,5 |
2 |
Сухийзалишок |
мг/дм3 |
- |
1600,0 |
1000,0 |
3. |
Зависліречовини |
мг/дм3 |
- |
5,2 |
|
4. |
Нафтопродукти |
мг/дм3 |
- |
0,011 |
0,3 |
5. |
ХСК |
мгдм3 |
200,0 |
16000,0 |
30,0 |
6. |
БСК5 |
мг /дм3 |
57,1 |
4571,2 |
6,0 |
7. |
Сульфати |
мг/дм3 |
98,63 |
145,93 |
500,0 |
8. |
Фосфати |
мг/дм3 |
0,34 |
10,8 |
|
9. |
Хлориди |
мг/дм3 |
86,27 |
912,4 |
350,0 |
10. |
Аміак |
мг/дм3 |
0,35 |
45,0 |
2,0 |
12. |
Нітрати |
мг/дм3 |
3,5 |
16,0 |
45,0 |
13. |
Свинець |
мг/дм3 |
0,004 |
0,007 |
0,03 |
14. |
Мідь |
мг/дм3 |
0,048 |
0,15 |
1,0 |
15. |
Нікель |
мг/дм3 |
0,099 |
0,54 |
0,1 |
16. |
Хром6+ |
мг/дм3 |
- |
0,41 |
0,05 |
17. |
Кадмій |
мг/дм3 |
0,012 |
0,079 |
0,001 |
18. |
Цинк |
мг/дм3 |
0,15 |
3,11 |
1,0 |
19 |
Залізо |
|
0,14 |
8,56 |
0,3 |
20. |
Ртуть |
|
0,0001 |
0,0030 |
0,0005 |
21. |
Прокаленийсухийзалишок |
мг/кК сухого залишку |
- |
480,8 |
- |
Результати, отримані після першого відбору проб води, показали забруднення води в колодязях мешканців с. Крюківщина такими ВМ, як нікель, кадмій, ртуть. Діючі нормативні документи (Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною – ДСанПіН 2.2.4-171-10) не вимагають для води колодязів (децентралізованого водопостачання) контролю вмісту сполук ВМ, але вода з вказаним у таблиці 3.4 вмістом кадмію (12 ГДК), ртуті (3 ГДК), нікелю (5.5 ГДК)не повинна вживатися, адже вона є шкідливою для здоров’я людини.
Другий відбір 13 проб води було здійснено в квітні 2016 р. Джерела відібраних проб: проба № 1 – водопровід після очистки; проба № 2 – водопровід до очистки; проба № 3 – бювет вул.. Парникова; проба № 4 – озеро Верхнє; проба № 5 – Озеро Купель, проба № 6 - колодязь вул.. Комсомольська, 2; проба № 7 – Колодязь вул.. Гагаріна, 28; проба № 8 – озеро Крючок; проба № 9 – водойма фільтрату; проба № 10 – колодязь вул.. Комсомольська,6; проба № 11 – свердловина вул.. Комсомольська, 9а; проба № 12 – колодязь вул.. Будьоного 2а; проба № 13 - колодязь вул.. Тургенєва 2а.Схеми розташування точок другого відбору проб води наведені (рис. 3.4, 3.5).
Рисунок 3.4 – Схема розташування точок другого відбору проб води І
Рисунок 3.5 – Схема розташування точок другого відбору проб води ІІ
Результати досліджень проб води першого відбору (протокол № 19/16 від 07.04.2016 р.) наведені в табл. 3.6-3.9
Таблиця 3.6
Показники забруднення проби води другого відбору (квітень 2016 р.).
Проби №№ 3,11 (бювет, свердловина в буд. по вул. Комсомольська, 9а).
№ п/п |
Назва показники вимірювання |
№3 |
№ 11 |
ГДК |
||||
1 |
Реакція середовища |
рН |
7,12 |
7,53 |
6,5-8,5 |
|||
6. |
Азот амонійний |
мг/дм3 |
- |
0,03 |
≤0,1 (1,2) |
|||
10. |
Нікель |
мг/дм3 |
0,1031 |
0,0861 |
≤0,02 |
|||
12. |
Кадмій |
мг/дм3 |
0,0001 |
0,0003 |
≤0,001 |
|||
14 |
Залізо |
мг/дм3 |
0,0111 |
н/в |
≤0,2 |
|||
15. |
Ртуть |
мг/дм3 |
0,0016 |
0,0017 |
≤0,0005 |
|||
16. |
Перманганатнаокислюваність |
мгО/дм3 |
1,84 |
Не визначалось |
2,0 (5,0) |
|||
Таблиця 3.7
Показники забруднення проби води другого відбору (квітень 2016 р.).
Проби №№ 1, 2 (водопровід).
№ п/п |
Назва показники вимірювання |
№ 1 |
№ 2 |
ГДК |
|
1 |
Реакціясередовища |
рН |
7,8 |
7,57 |
6,5-8,5 |
2 |
Азот амонійний |
мг/дм3 |
- |
0,04 |
≤0,1 (1,2) |
3 |
Нікель |
мг/дм3 |
- |
- |
≤0,02 |
4 |
Кадмій |
мг/дм3 |
- |
- |
≤0,001 |
5 |
Залізо |
мг/дм3 |
- |
0,1481 |
≤0,2 |
6 |
Ртуть |
мг/дм3 |
- |
0,0002 |
≤0,0005 |
7 |
Перманганатнаокислюваність |
мгО/дм3 |
1,12 |
0,24 |
2,0 (5,0) |
Таблиця 3.8
Показники забруднення проби води другого відбору (квітень 2016 р.).
Проби №№ 6, 7, 10, 12, 13 (колодязі).
№ п/п |
Назвапоказникивимірювання |
№ 6 |
№ 7 |
№ 10 |
№ 12 |
№ 13 |
ГДК |
||||||
1 |
Реакціясередовища |
рН |
7,46 |
7,54 |
7,37 |
7,53 |
7,16 |
6,5-8,5 |
|||||
6. |
Азот амонійний |
мг/дм3 |
- |
- |
0,02 |
0,05 |
0,02 |
≤2,6 |
|||||
10. |
Нікель |
мг/дм3 |
0,1507 |
0,1409 |
0,9843 |
0,074 |
0,2935 |
Не визначається |
|||||
12. |
Кадмій |
мг/дм3 |
0,0012 |
0,0004 |
0,0081 |
0,004 |
0,0185 |
Не визначається |
|||||
15. |
Ртуть |
мг/дм3 |
0,0045 |
0,0056 |
0,0005 |
0,0037 |
0,0003 |
Не визначається |
|||||
Таблиця 3.9
Показники забруднення проби води другого відбору (квітень 2016 р.).
Проби №№ 4, 5, 8, 9 (водойми).
№ п/п |
Назвапоказникивимірювання |
№ 4 |
№ 5 |
№ 8 |
№ 9 |
ГДК |
||||||
1 |
Реакціясередовища |
рН |
8,54 |
8,98 |
8,52 |
8,45 |
6,5-8,5 |
|||||
10. |
Аміак |
мг/дм3 |
0,02 |
0,1 |
- |
0,4 |
2,0 |
|||||
15. |
Нікель |
мг/дм3 |
0,0918 |
0,2267 |
0,0555 |
0,7849 |
0,1 |
|||||
17. |
Кадмій |
мг/дм3 |
- |
- |
0,008 |
0,0077 |
0,001 |
|||||
20. |
Ртуть |
мг/дм3 |
0,0030 |
0,0024 |
0,0002 |
0,0021 |
0,0005 |
|||||
Результати отримані після другого відбору проб води свідчать, що забруднення води у колодязях мешканців с. Крюківщина та у відкритих водоймах на території цього населеного пункту кадмієм, ртуттю, нікелем, має нестабільний характер, тобто, ці небезпечні сполуки для здоровʼя людини мігрують у ґрунтових водах іце вказує на те, що джерелом такого забруднення є вплив фільтрату полігону ТПВ, який впливає на хімічний склад ґрунтових вод на прилеглій території.
Як свідчать, наведені вище, результати досліджень - основними небезпечними для здоровʼя людини забруднювачами води із джерел децентралізованого водопостачання та водойм в с. Крюківщина є хімічні сполуки, що вміщують: кадмій, ртуть та нікель. ГДК цих речовин в воді визначається за санітарно-токсикологічним показником.
Кадмій в організмі людини має кумулятивні властивості і накопичується в основному у нирках та печінці. Кадмій не проникає через плаценту, він має тенденцію до поступового накопичення в організмі з віком. Біологічний період напіввиведення кадмію оцінений більш ніж в 20 років, за винятком випадків порушення функції нирок. У нирках пов’язаний з металлотіонеіном кадмій фільтрується в клубочках і потім реабсорбується в проксимальних канальцях в корі нирок. Гостре отруєння кадмієм відбувається після його проковтування або інгаляції. Вживання води, що містить кадмій у концентрації 15 мг / л, із сумарною дозою 30 мг кадмію, викликає блювоту, болі в животі, важкий пронос і іноді шок. Гостра інгаляція кадмію викликає задишку, слабкість, болі в грудній клітці, укорочення дихання і кашель. Хімічний пневмоніт призводить до набряку легенів і дихальної недостатності.Хронічна інтоксикація викликає розвиток емфіземи і характерного ушкодження ниркових канальців, що супроводжується протеїнурією і підвищеною екскрецією b2-мікроглобуліну. Пригнічуючи дію кадмію на a1-антитрипсин служить поясненням розвитку індукованої кадмієм емфіземи. Супутніми порушеннями є відносно невеликі зміни функції печінки, мікроцітарнагіпохромна анемія, резистентна до терапії залізом, і гіпертензія. Хронічне надходження в організм забрудненої кадмієм їжі або питної води викликає розвиток синдрому, званого в Японії хворобою «Ітаї-Ітаї», що характеризується ушкодженням ниркових канальців і остеомаляцією.
Ртуть та її сполуки при надходженні в організм людини вражають нервову систему, печінку, нирки, шлунково-кишковий тракт та мають ембрілтоксичнівластивості. Крім того, вважається, що сполуки ртуті можуть викликати серцево-судинні та навіть психічні (через враження ЦНС) захворювання. Органічні сполуки ртуті, в основному метилртуть, проникають до крові, акумулюються в еритроцитах й особливо в мозку. Іони CH3Hg+, C2H5Hg+ легко сполучаються з групами -SH білків, амінокислот та еритроцитів у крові. Зв'язок "Hg – сульфгідрильна група – білок" є дуже міцним. Алкілртутні сполуки проникають до волосся і через плаценту – до плоду.
Нікель належить до мікроелементів, необхідних для нормального функціонування організму людини, але надлишкова кількість нікелю в організмі людини спричиняє токсичний ефект, який супроводжується зниженням активності низки металопротеаз та порушенням процесів синтезу білків, РНК та ДНК. Більшість досліджень функціональної ролі нікелю в організмі характеризують його як переважно токсичний мікроелемент із канцерогенними властивостями та здатністю посилювати перекисне окислення ліпідів, порушувати обмін жирів і вуглеводів, змінювати концентрацію біологічно активних амінів у сироватці крові.
