Станція екстреної (швидкої) медичної допомоги

Станція екстреної (швидкої) медичної допомоги - заклад охорони здоров'я, основним завдання якого є забезпечення постійної готовності бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до надання екстреної медичної допомоги у цілодобовому режимі та координація їх діяльності з оперативно-диспетчерською службою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на території адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь). Станція є функціональною складовою системи екстреної медичної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Станцію очолює головний лікар, який підпорядковується керівникові центру, заступникові керівника центру з питань організації надання екстреної медичної допомоги, Міністерству охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Головний лікар станції одночасно може бути заступником керівника центру з питань організації надання екстреної медичної допомоги.

Станція може входити до складу територіального медичного об'єднання “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” як юридична особа та виконувати функції, визначені статутом об'єднання, або мати статус відокремленого підрозділу центру та виконувати функції, покладені на неї наказами центру.

У межах адміністративно-територіальної одиниці може утворюватись єдина обласна станція або кілька станцій, об'єднаних за функціональним принципом.

У залежності від кількості населення, що проживає на території обслуговування, та кількості викликів, які обслуговує станція ШМД протягом року, станції поділяються на категорії:

Категорія	Кількість населення	Кількість викликів
5	до 50 тис.	5-10 тис.
4	51 - 200 тис	10-25 тис.
3	201 - 500 тис	25-55 тис.
2	501 тис. - 1 млн.	55-75 тис.
1	1 млн. - 2 млн.	75 – 100 тис.
Не категорійна	понад 2 млн.	Понад 100тис.

Основними завданнями станції є:

1) забезпечення надання екстреної медичної допомоги пацієнтам згідно з нормативом прибуття бригад до місця події після надходження відповідного розпорядження від оперативно-диспетчерської служби центру;

2) забезпечення транспортування осіб, які перебувають у невідкладному стані та потребують обов'язкового медичного супроводу до закладів охорони здоров'я, що визначені оперативно-диспетчерською службою центру;

3) участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Станція або її структурні підрозділи виконують лише завдання, пов'язані з наданням екстреної медичної допомоги.

Відповідно до покладених на неї завдань станція забезпечує:

1) надання екстреної медичної допомоги пацієнтам за викликами, переданими оперативно-диспетчерською службою центру, а також у разі особистого звернення осіб, які перебувають у невідкладному стані та потребують надання екстреної медичної допомоги, або працівників правоохоронних та аварійно-рятувальних підрозділів до працівників станції, підстанції (відділення), пункту постійного або тимчасового базування бригад;

2) надання екстреної медичної допомоги бригадами відповідно до затверджених порядків, протоколів та стандартів;

3) госпіталізацію до закладів охорони здоров'я осіб, які перебувають у невідкладному стані та потребують надання екстреної медичної допомоги;

4) підготовку та направлення бригади для участі у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) надання консультаційно-інформаційної допомоги населенню;

6) раціональне використання бригадами та оновлення запасів лікарських, наркотичних та психотропних засобів, перев'язувальних матеріалів, виробів медичного призначення;

7) інформування оперативно-диспетчерської служби та керівництва центру про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;

8) взаємодію працівників бригад з медичним персоналом закладів охорони здоров'я, співробітниками правоохоронних органів, особовим складом аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

9) запровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці;

10) підготовку та підвищення кваліфікації працівників станції;

11) ведення облікової статистичної документації;

12) здійснення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів та дотримання правил техніки безпеки;

13) безперервність та послідовність надання екстреної медичної допомоги під час госпіталізації пацієнтів до закладів охорони здоров'я;

14) здійснення щоденного контролю за раціональним використанням спеціалізованих санітарних транспортних засобів, їх технічним станом та забезпеченням паливно-мастильними матеріалами.

З метою виконання нормативу прибуття бригад до місця події у складі станції можуть утворюватися підстанції (відділення), пункти постійного або тимчасового базування бригад.

Критеріями визначення меж зони обслуговування підстанцій є довжина найдовшого маршруту, що забезпечує 15-ти хвилинну в умовах міст і 30-ти хвилинну в умовах сільської місцевості транспортну доступність.

Підстанцію очолює завідувач, який несе відповідальність за всі види її діяльності та виконання покладених на неї завдань та функцій.

Підстанції поділяються на категорії в залежності від кількості бригад ЕМД в штатному розкладі (у добовому розрахунку):

- 3 категорія – Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 2,0 до 5,0 бригад швидкої медичної допомоги.

- 2 категорія – Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 6,0 до 12,0 бригад швидкої медичної допомоги.

- 1 категорія – Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується 13,0 і більше бригад швидкої медичної допомоги.

Кількість підстанцій (відділень), пунктів постійного або тимчасового базування бригад, їх місцезнаходження та закріплення за ними зон відповідальності визначається і затверджується керівником центру.

Основним критерієм визначення зон відповідальності підстанцій (відділень) пунктів постійного або тимчасового базування бригад є виконання нормативу прибуття бригад до місця події.

Бригада є функціональною одиницею Служби швидкої медичної допомоги Територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та розміщується на підстанції, у пунктах постійного або тимчасового базування. Місця розміщення підстанцій, пунктів постійного або тимчасового базування на підпорядкованій території визначаються з урахуванням необхідності виконання нормативу прибуття Бригад до пацієнта у строк не більше ніж 20 хвилин.

Загальна кількість бригад визначається, виходячи з потреб, але не менше ніж 1,0 бригада на 10 тис. міського населення та 0,75 бригади на 10 тис. сільського населення.

У структурі станції можуть утворюватися два види бригад - лікарські та фельдшерські. Кількість лікарських та фельдшерських бригад визначається головним лікарем станції. У разі потреби за рішенням керівника центру можуть утворюватися з числа лікарських бригад спеціалізовані бригади.

• Лікарська бригада працює в складі лікаря, фельдшера, санітара, водія, її очолює лікар зі спеціалізацією “медицина невідкладних станів”.

• Фельдшерська бригада працює в складі фельдшера, санітара, водія, її очолює – фельдшер.

За призначенням їх поділяють на наступні типи:

* лікувальні та транспортувальні (останні - переважно фельдшерські);

* загально профільні (окремо для обслуговування дитячого і дорослого населення) та спеціалізовані бригади (кардіологічні, неврологічні, психіатричні, бригади інтенсивної терапії (БІТ-бригади)).

Бригада оперативно підпорядковується диспетчеру та старшому черговому медичному працівнику ШМД. Виїжджає на виклик та повертається тільки за їх розпорядженням. Бригада зобов’язана виїхати на виклик одразу після його отримання. Бригади Станції є бригадами постійної готовності першої черги медичних формувань Державної служби медицини катастроф

Наявні лікарські бригади (загально-лікарські, спеціалізовані лікарські) перепрофілюються у лікарські бригади інтенсивного лікування, що передбачає проходження лікарями бригад спеціалізації за напрямом "Медицина невідкладних станів". Співвідношення кількості лікарських бригад інтенсивного лікування та фельдшерських встановлюється з розрахунку не менше однієї лікарської бригади на дві фельдшерські з урахуванням наявності відповідних медичних кадрів.

Основними завданнями бригади є:

1) надання екстреної медичної допомоги пацієнтам та постраждалим на догоспітальному етапі та під час їх госпіталізації до профільних закладів охорони здоров’я;

2) перевезення пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, до стаціонарних закладів охорони здоров’я за розпорядженням диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру;

3) участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Бригада може бути залучена лише до виконання завдань, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги.

Відповідно до покладених на неї завдань бригада забезпечує:

1) перебування у режимі готовності (очікування) до виконання розпоряджень оперативно-диспетчерської служби центру;

2) прибуття до місця події за викликом відповідно до встановленого нормативу, обстеження та надання екстреної медичної допомоги постраждалим, які потребують такої допомоги;

3) транспортування пацієнтів, рішення про госпіталізацію яких прийнято керівником бригади, до закладів охорони здоров’я, що визначені диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру;

4) перевезення за розпорядженням диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу під час транспортування, до закладів охорони здоров’я;

5) інформування диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру про етапність виконання завдання за викликом;

6) оперативне інформування про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру, старшого оперативного чергового оперативно-диспетчерської служби центру, керівника центру або станції;

7) ведення затвердженої медичної статистичної облікової документації та звітування про виконану роботу;

8) звітування про використання лікарських, наркотичних та психотропних засобів, виробів медичного призначення, поповнення їх кількості та обмін;

9) організацію медичного сортування постраждалих, залучення додаткових бригад до надання екстреної медичної допомоги постраждалим у разі виникнення надзвичайної ситуації з великою кількістю жертв;

10) дотримання вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного законодавства, правил з охорони праці та пожежної безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку центру, станції, трудової та виробничої дисципліни, посадових і спеціальних інструкцій, вимог медичної етики і деонтології, збереження медичної таємниці, правил індивідуального захисту;

11) взаємодію з диспетчером центру, іншими бригадами, працівниками закладів охорони здоров’я, співробітниками міліції, зокрема працівниками Державної автомобільної інспекції, особовим складом пожежних підрозділів та аварійно-рятувальних служб;

12) письмове інформування пацієнта або його родичів про надану йому медичну допомогу;

13) приймання та передачу черговій зміні обладнання та інших матеріальних цінностей.

Бригада має право:

1) інформувати диспетчера центру про наявність великої кількості постраждалих на місці події та викликати на допомогу додаткові бригади;

2) госпіталізувати пацієнта у разі раптового виникнення загрози його життю та здоров’ю до найближчого до місця події закладу охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форми власності, визначеного диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру, в якому йому може бути надана кваліфікована чи спеціалізована екстрена медична допомога;

3) отримувати консультацію від старшого лікаря оперативно-диспетчерської служби центру з медичних питань щодо послідовності дій під час надання екстреної медичної допомоги пацієнтам;

4) вносити керівництву станції пропозиції щодо підвищення рівня організації роботи та ефективності надання екстреної медичної допомоги.

Працівники бригади зобов’язані:

1) забезпечувати індивідуальний захист кожного працівника бригади під час роботи у небезпечних та шкідливих умовах;

2) систематично підвищувати свій професійний рівень;

3) забезпечувати збереження лікарської таємниці, інформації про громадян, що стала відома під час виконання службових обов’язків, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню.

Працівники бригади несуть відповідальність за:

1) невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, визначених законодавством про охорону здоров’я та цим Типовим положенням;

2) правопорушення, вчинені у процесі трудової діяльності в межах, визначених трудовим, адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством;

3) неналежне збереження (втрату), псування матеріальних цінностей центру, станції, якщо втрата чи псування виникли з вини працівників бригади;

4) порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, правил протипожежної безпеки і техніки безпеки;

5) розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома під час виконання службових обов’язків.

Для забезпечення виконання основних завдань і функцій у складі станції за рішенням керівника центру утворюються підрозділи медичного, технічного, господарського та інших напрямів у порядку, визначеному МОЗ.

З метою координації дій з оперативно-диспетчерською службою центру на базі станції розміщується цілодобовий диспетчерський пост.

Станція має право:

1. Відмовляти населенню у викликах, які за суттю є необґрунтованими для станції ШМД згідно з її профільністю та передавати, при потребі, ці виклики в амбулаторно-поліклінічні заклади.

2. Направляти виїзні бригади ШМД тільки до меж вогнища ураження, яке становить загрозу для життя або здоров’я членів бригад. Пацієнтів з цих вогнищ зобов’язані доставляти до місця знаходження бригад спеціальні рятувальні служби.

3. Госпіталізувати пацієнтів у разі загрози їх життю у найближчий лікувально-профілактичний заклад, незалежно від наявності вільних ліжок, підпорядкованості та форм власності.

4. Вимагати від лікувально-профілактичних закладів надавати інформацію про ліжковий фонд.

5. У разі виникнення надзвичайних ситуацій із загрозою життю чи здоров’ю людей мобілізувати та направляти, в тому числі в інші регіони України, своїх працівників для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків.

6. Проводити роботу і взаємодіяти з державними і недержавними установами для планування і проведення заходів щодо надання екстреної медичної допомоги.

N.B.! Станція не видає листків непрацездатності; не виписує рецептів на медикаменти; не вирішує питання тимчасової або довгострокової непрацездатності пацієнтів; не проводить експертиз алкогольного чи наркотичного сп’яніння, судово-медичних експертиз і не дає з цього приводу висновків та письмових довідок; не видає усних та письмових довідок про стан здоров’я та діагноз пацієнтів без офіційного запиту юридичної особи; не виконує призначень медичних працівників інших лікувальних закладів; не виконує консультативних обстежень та не дає рекомендацій щодо подальшого лікування; не проводить перевезення пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги; без супроводу працівників правоохоронних органів не здійснює перевезення затриманих осіб в лікувальні заклади; не виконує перевезення трупів.