Вибитися із злиднів

За народними уявленнями, злидні — це діти недолі, маленькі заморені істоти. Якщо бажають людині зла, то кажуть: «Бодай тебе злидні побили!». За повір’ям, злидні живуть у запічку або під піччю, яка є центром хатнього господарства. Злидні люблять накликати інші злі сили, особливо хвороби. Щоб їх позбутися, у хаті не має бути жодної краденої речі.

Зі словом «злидні» пов’язано чимало приказок, зокрема: «Щастя дочасне, злидні вічні»; коли хтось живе в нужді, бідності, кажуть, що він «годує злидні», та якщо справи налагоджуються, говорять: «полатав злидні».

Вибитися із злиднів означає перестати бідувати, стати заможнішим.

Видно пана по халявах

Раніше належність людей до майнових станів розрізняли за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди, жовті — люди середнього достатку, найбідніші мали чорні чоботи, а то й зовсім були безчобітними.

Той, хто хотів виділитися серед бідняків, але вдосталь грошей не мав, справляв собі чоботи двох кольорів. Коли дорогі чоботи зношувались, до кольорової халяви пришивали чорну нижню частину, яку називали пришвою, і продавали дешевше від нових жовтих чи червоних. «Панів», які їх купували, справді було видно по халявах.

Тепер вислів «видно пана по халявах» уживають, коли хочуть поглузувати з того, хто виявляє своє чванство, хвалькуватість.

Вийти сухим із води

У давнину в багатьох народів існував звичай звинуваченого в злочині чи відьомстві випробовувати водою. Підозрюваного кидали в річку чи озеро. Якщо він не тонув, тобто вода його не приймала, його вважали злочинцем і судили. Якщо ж тонув, то вірили, що ця людина не винна у злочині, її обмовлено, отже, вона марно загинула. Про того, кому поталанило уникнути смерті, говорили, що він вийшов сухим із води.

Нині цей вислів уживають стосовно тих, кому вдалося уникнути великих неприємностей.

Виносити сміття з хати

Давні слов’яни вважали, що сміття з хати потрібно спалювати, а не викидати, бо злі люди можуть використати його для чаклунства. А от попіл із печі або вуглинку часто зав’язували у вузлик і викидали на роздоріжжя. Це було оберегом від хвороб.

У переносному значенні «виносити сміття з хати» означає розголошувати, виносити на людський суд сімейні суперечки, непорозуміння, таємниці.

Випити гірку чашу

Образ гіркої чаші має біблійне походження. У Євангеліях зафіксовано пророчі слова Ісуса Христа про те, що йому доведеться випити гірку чашу страждань і померти на хресті за людські гріхи. Вживають цей вислів у значенні «перетерпіти всі випробування, неприємності, довести до кінця важку справу.

Випустити духа (джина) з пляшки

В одній з історій, які впродовж тисячі й однієї ночі Шахерезада розповідала перському цареві, — «Казці про рибалку» — йшлося про те, як одного разу чоловік витягнув з моря пляшку. Коли зірвав ножем корок, із пляшки несподівано вийшов дим, який зробився духом з головою в хмарах, а ногами на землі.

Це була загрозлива несподіванка, спричинена необережністю. Саме в такому значенні й уживають фразеологізм «випустити духа з пляшки».

Витягти з болота

З давніх-давен слов’яни вважали болото небезпечним місцем, де водиться нечиста сила. Утворення боліт вони пов’язували з чортом: де тільки він плював, там і виникало болото. Цей зв’язок виражений і в приказках: «Було б болото, а чорти будуть», «У тихому болоті чорти водяться», «І чорт багато грошей має, а в болоті сидить». Існував звичай викидати на болото «нечисті» речі (старий віник, одяг покійника) і сміття, яке назбиралося під час Святок (різдвяних свят).

Болото, багнюка, грязюка, багно, намул, калюжа — ці синоніми означають щось бридке, слизьке, непривабливе, нечисте, якого хочеться швидше позбутися або уникнути. У зв’язку з цим і виникло чимало фразеологізмів, пов’язаних зі словом «болото»: «обливати болотом», «кидати болотом» — несправедливо звинувачувати когось у чомусь, обмовляти, неславити, ганьбити; «не вдарити лицем у болото» — показати себе з кращого боку, не осоромитися.

Фразеологічний вислів «витягти з болота» означає допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів.