Розрахунково-графічна робота №2 Визначення границь очікуваних зон обвалення при первинній та повторній підробках в умовах Микитівського ртутного родовища

Навчальні цілі: 1. Вивчення особливостей процесу зрушення земної поверхні та його параметрів в умовах Микитівського ртутного родовища згідно з нормативним документом – «Указаниями по охране сооружений»[4].

2. Вивчення методики побудови границь очікуваних зон обвалення при первинній та повторній підробках земної поверхні.

3. Визначення розмірів очікуваних зон обвалення на вертикальних розрізах та плані земної поверхні.

Микитівське ртутне родовище розробляється відкритим та підземним способами. Кути падіння пластів гірських порід, що вміщують рудні поклади, складають від 0° до 70°. Глибина розробки покладів підземним способом досягає до 500 м, а відкритим способом – до 200 м.

Побудова границь зон шкідливого впливу гірничих розробок та охорона споруд регламентуються „Указаниями по охране сооружений, природных объектов и горных выработок от вредного влияния подземных разработок на Никитовском ртутном месторождении”[4].

Найбільш небезпечною зоною в мульді зрушення є зона обвалення. Це зона, в якій відбувається зрушення гірських порід з розламом та обваленням порід. На земній поверхні виникають провали, вирви обвалення, тераси.

Найбільш небезпечними є вирви обвалення, які можуть виникнути раптово. Вирви можуть бути первинними та повторними. Первинні вирви виникають при розробці верхніх шарів сліпих покладів. Повторні вирви виникають при розробці покладів на нижніх горизонтах в результаті перепуску раніше обвалених порід у вироблений простір.

Границі очікуваних зон обвалення визначають відносно виробленого простору за допомогою кутів обвалення β′′′, β₁′′′, δ′′′ [4].

Кутами обвалення називають зовнішні відносно виробленого простору кути, що утворені на вертикальних розрізах ухрест простягання та за простяганням пласта горизонтальними лініями і лініями, які з’єднують нижню границю виробленого простору з границею зони обвалення на земній поверхні: Виділяють при цьому наступні кути (табл. 2.1):

– з боку висячого боку пласта β′′′;

– з боку лежачого боку пласта β₁′′′;

– за простяганням пласта δ′′′.

Кутові параметри процессу зрушення, що представлені в „Указаниях…” [4], визначені без урахування впливу наносів, оскільки їх потужність у межах родовища незначна і складає від 0,5 до 5,0 м.

Завдання. Визначити границі зони обвалення на плані земної поверхні при розробці рудного покладу в умовах Микитівського ртутного родовища.

Дано:

−

12

глибини нижніх границь підземних камер при первинній та повторній підробках, м;

– кут падіння рудоносного пласта α, град.;

– потужність рудоносного пласта m, м;

– розміри камери при первинній та повторній підробках a, b, h, м;

– відстань від лежачого боку рудоносного пласта до низу камери при первинній с₁ та повторній с₂ підробках, м;

– кут падіння незгіднопадаючого диз’юнктивного порушення ν потужністю 8 м, що перетинає камеру посередині при підробках, град.;

– величина зміщення рудоносного пласта уздовж диз’юнктивного порушення на перерізі ухрест простягання ∆h, м;

– місце утворення первинної вирви обвалення;

– діаметр первинної вирви на рівні земної поверхні d, м;

– глибина первинної вирви h_в, м;

– кут відкосу первинної вирви Ψ′, град.

Масштаб побудови 1:2000.

Чисельні значення гірничо-геологічних параметрів за варіантами для відповідних академічних груп наведені у табл.2.2 (номер варіанта для студента відповідає його номеру за списком у студентському журналі академічної групи).