Питання для самоконтролю
1. Як впливають гірничо-геологічні умови на процес зрушення земної поверхні в умовах Микитівського ртутного родовища ?
2. Назвіть кутові параметри процесу зрушення земної поверхні, які формуються при підземній розробці Микитівського ртутного родовища ?
3. Які особливості побудови зони обвалення?
4. Які небезпечні зони виникають на земній поверхні при розробці Микитівського ртутного родовища ?
5. Які числові значення кутових параметрів процесу зрушення земної поверхні для умов Микитівського ртутного родовища ?
5. Що визначають за допомогою кутів обвалення ?
6. Які особливості побудови на вертикальних розрізах границь зони обвалення у випадках, коли частини виробленого простору виступають ?
7. Яка загальна структура „Указаний по охране сооружений, природных объектов и горных выработок от вредного влияния подземных разработок на Никитовском ртутном месторождении” та їх основне призначення ?
20
Рис.2.1. Схема до визначення границь зони обвалення на земній поверхні:
I-I – лінія розрізу ухрест простягання порід; II-II – лінія розрізу за простяганням порід; 1 – контур виробленого простору; 2 – шар, у якому залягає рудний поклад; L1′′′ – розмір зони обвалення ухрест простягання порід; L2′′′ – розмір зони обвалення за простяганням порід
а)
б)
Рис.2.2. Схема до визначення кута β1′′′ при зниженні очисних робіт за покладом з кутом падіння 35° < α < 70°:
1 – вироблений простір, від якого визначають зону обвалення; 2 – шар, у якому розташовані рудні поклади; 3 – вироблений простір вищележачого раніше відробленого горизонту
21
Розрахунково-графічна робота №3 Побудова границь охоронного цілика для охорони вертикального шахтного ствола, розташованого у лежачому боці залізорудного покладу в умовах Кривбасу
Навчальні цілі: 1.Вивчення особливостей процесу зрушення земної поверхні та його параметрів для умов Кривбасу згідно з нормативним документом– „Правилами охорони”[3].
2. Вивчення методики побудови охоронних ціликів під вертикальні шахтні стволи для умов Кривбасу.
3. Визначення загальношахтних втрат залізної руди в охоронному цілику.
„Правила охорони”[3] складені за результатами багаторічних досліджень процесу зрушення гірських порід і земної поверхні в умовах Кривбасу та є обов’язковими для підприємств і організацій, що здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію шахт і рудників у Криворізькому басейні.
У залежності від форми прояву процесів зрушення гірських порід на земній поверхні рудні поклади Криворізького басейну розподілені на три основні групи (рис.2.1[3]).
Група I – поклади, при розробці яких над виробленим простором утворюється область зрушення гірських порід, обмежена стійким склепінням і деформації земної поверхні не досягають критичних значень.
Група II – поклади, при розробці яких, починаючи з визначеної глибини, над виробленим простором утворюється стійке склепіння та розвиток зони зрушення земної поверхні локалізується у межах граничного контуру.
Група III – поклади, при розробці яких, зона зрушення земної поверхні періодично збільшується зі збільшенням розмірів виробленого простору. За характером розвитку та параметрами процесу зрушення групу III покладів розподіляють на три підгрупи: III1, III2, III3.
При побудові охоронних ціликів враховуються такі показники: категорія охорони та розташування об’єкта, що охороняється, міцність та обводненість порід, тектоніка і структурні особливості масиву гірських порід.
Усі споруди та природні об’єкти, що розташовані на територіях шахт і рудників, розподіляють на три категорії охорони.
Охорона споруд залишенням охоронних ціликів застосовується у випадках, коли інші міри охорони не можуть гарантувати нормальну експлуатацію підроблюваного об’єкта або є економічно недоцільними.
Для об’єктів I та II категорій охорони границі охоронних ціликів будують за кутами зрушення та лініями зрушення, а для об’єктів III категорії – за кутами розривів та лініями розривів.
Завдання. Побудувати границі охоронного цілика для охорони вертикального шахтного ствола, розташованого у лежачому боці залізорудного покладу. Визначити оптимальне розташування ствола відносно залізорудного покладу з точки зору мінімальних втрат руди у цілику.
22
Дано:
− вертикальний шахтний ствол пройдений на глибину 560 м, при цьому залізорудний поклад від ствола розкритий квершлагами на горизонтах 80 м, 160 м, 240 м, 320 м, 400 м, 480 м та 560 м;
− наноси у районі ствола представлені третинними та четвертинними відкладеннями потужністю h, м;
− кут падіння порід , град;
− нормальні потужності гірських порід та рудного покладу відповідно складають m1, m2, m3, m4 та m5;
− розмір розповсюдження залізорудного покладу за простяганням Lп > 500 м.
Розташування шахтного ствола відносно гірських порід на геологічному розрізі задається викладачем.
Чисельні значення гірничо-геологічних параметрів за варіантами для відповідних академічних груп наведені у табл.3.1.
Масштаб побудови 1:5000.