2.1. Вимірювання первинного рівня розвитку творчих здібностей у дітей 4-5 років.

Багато батьків вважають, що головне при підготовці до школи — це познайомити дитину з цифрами і навчити його писати, вважати, складати і віднімати (насправді це зазвичай виливається в спробу вивчити напам’ять результати додавання і віднімання в межах 10). Однак при навчанні математиці за підручниками сучасних розвиваючих систем (система Л. В. Занкова, система. В. Давидова, система «Гармонія», «Школа 2100» та ін.) ці вміння дуже недовго виручають дитини на уроках математики. Запас завчених знань закінчується дуже швидко (через місяць-два), і несформованість власного вміння продуктивно мислити (тобто самостійно виконувати зазначені вище розумові дії на математичному утриманні) дуже швидко приводить до появи «проблем з математикою».

В той же час дитина з розвиненим логічним мисленням завжди має більше шансів бути успішним математики, навіть якщо він не був заздалегідь навчений елементів шкільної програми (рахунку, обчислень і т. п.). Не випадково в останні роки у багатьох школах, що працюють з розвиваючими програмами, проводиться співбесіда з дітьми, які надходять в перший клас, основним змістом якого є питання і завдання логічного, а не тільки арифметичного, характеру. Чи закономірний такий підхід до відбору для навчання дітей? Так, закономірний, оскільки підручники математики цих систем побудовані таким чином, що вже на перших уроках дитина повинен використовувати вміння порівнювати, класифікувати, аналізувати та узагальнювати результати своєї діяльності.

Однак не слід думати, що розвинене логічне мислення — це природний дар, з наявністю або відсутністю якого слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, що підтверджують, що розвитком логічного мислення можна і потрібно займатися (навіть у тих випадках, коли природні задатки дитини в цій області досить скромні). Насамперед розберемося в тому, з чого складається логічне мислення.

Логічні прийоми розумових дій — порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, серіація, аналогія, систематизація, абстрагування — в літературі також називають логічними прийомами мислення. При організації спеціальної розвиваючої роботи над формуванням і розвитком логічних прийомів мислення спостерігається значне підвищення результативності цього процесу незалежно від вихідного рівня розвитку дитини.

Розвивати логічне мислення дошкільника доцільніше всього в руслі розвитку математичного. Ще більше підвищує процес засвоєння дитиною знань у цій області використання завдань, що активно розвивають дрібну моторику, тобто завдань логіко-конструктивного характеру. Крім того, існують різні прийоми розумових дій, які допомагають підвищити ефективність використання логіко-конструктивних завдань.

Вивчення психолого-педагогічної літератури з питання використання ігрових прийомів при формуванні елементарних математичних уявлень у дошкільників підвело нас до припущення про те, що використання ігрових прийомів у процесі навчання сприяють підвищенню рівня сформованості елементарних математичних уявлень у дошкільників. Дане припущення послужило гіпотезою емпіричного дослідження, яке проводилося на базі ДНЗ «Ясла-садок» № 400 м. Харків», вибірку дослідження склало 24 дитини середнього дошкільного віку групи №5 «Дзвіночки».

Основні методи дослідження:

1. Діагностика рівня математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку на початок дослідження (діагностика подана у Додатку А).

2. Проведення занять в контрольній та експериментальній групах, за методикою А.С. Метліной і Т.А. Остапенко.

3. Математичної обробки даних.

На першому етапі дослідження ми здійснили діагностику математичного розвитку, де було визначено рівень сформованості математичних уявлень кожної дитини контрольної та експериментальної групи.

На другому етапі дослідження нами були організовані і проведені 5 занять з математики в контрольній групі за методикою та А.С. Метліна і експериментальній групі за методикою Т.А. Остапенко.

На третьому етапі здійсни повторну діагностику математичного розвитку, де також було виявлено рівень кожної дитини в контрольній і експериментальній групах.

Після виконаної роботи нами були зіставлені результати досліджень.

Діагностика математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку полягає в наступному:

І. Кількість і рахунок:

1.Рахунок в межах 5 - 10 (володіння лічильної діяльністю).

2.Знання цифр (в залежності від вивчених чисел).

3.Уміння визначати зв'язок у відносинах між суміжними числами (визначати відношення між числами значить, відповісти на питання: «Яке з чисел більше? Яке менше?» Визначити зв'язок - відповісти на запитання: «На скільки одне число більше або менше іншого?").

4.Знання того, що наступне число можна отримати шляхом додавання одиниці, попереднє - відніманням одиниці.

5.Уміння визначати кількісний склад числа з одиниць в межах 3.

6.Уміння ділити предмет на дві рівні частини, з'ясувати, що одна частина - це половина, тобто одна з двох рівних частин. Уточнити, що частина менше цілого.

ІІ. Розмiр:

7.Уміння виділяти довжину, ширину, висоту, товщину предметів і показувати це рукою. Порівнювати два предмети за цими параметрами накладенням, додатком і на-віч.

8.Уміння порівнювати два предмети за двома параметрами одночасно.

9.Уміння порівнювати два предмети за допомогою умовної мірки.

10.Уміння будувати серіаціонние ряди за зразком і за правилом, по одному або двом ознаками одночасно з 3 - 5 предметів.

ІІІ. Геометричні фігури і форми предметів:

11.Уміння знайти серед геометричних фігур потрібну, назвати її, найпростіший аналіз будови фігури: підрахунок вершин, сторін, кутів; на що схожа.

12.Сформувати уявлення про лінії (пряма, крива, ламана, дуга, напівдуга).

ІV. Орієнтування в просторі:

13.Уміння правильно показувати праву і ліву руки.

14.Уміння визначати положення предметів від себе, від інших об'єктів.

15.Уміння виконувати рухи в заданому напрямку.

V.Орієнтування в часі:

16.Уміння визначати картинок частини доби, пори року.

17.Знати назви і послідовність днів тижня, пір року.

18.Поняття «вчора», «сьогодні», «завтра».

При проведенні занять в контрольній групі ми використали методику А.С. Метліной, в основі якої лежать словесні та наочні методи навчання. У ході дослідження нами було проведено 5 занять:

Заняття № 1:

Мета. Закріпити уявлення дітей про освіту чисел 4 і 5; вправляти в рахунку предметів в межах 5 і в запам'ятовуванні чисел, в рахунку звуків і у встановленні відповідності між кількістю звуків і речей; вправляти в розрізненні геометричних фігур: кола, квадрата, трикутника, прямокутника, кулі , циліндра, куба; вчити знаходити фігури на дотик з зорово сприймається зразком; визначати відносини взаємного положення предметів на аркуші паперу, позначати ці відносини слова - вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, посередині;

Заняття № 2:

Мета. Показати освіта чисел 6 і 7; навчити дітей вести рахунок і відлік предметів у межах 7; закріпити вміння запам'ятовувати число предметів; вчити знаходити направлення на площині: ліворуч, праворуч, в середині; тренувати дітей у знаходженні місця розташування: попереду, ліворуч, праворуч, перед , за.

Заняття № 3:

Ланцюг. Закріпити знання про освіту чисел 6 і 7 і вміння вести рахунок предметів в межах 7; закріпити вміння послідовно розглядати розташування фігур на таблиці, правильно називати фігури і їх просторове розташування: посередині (у центрі), вгорі, внизу, ліворуч, праворуч; розвивати зорову пам'ять.

Заняття № 4

Мета. Ознайомити дітей з утворенням числа 8 і вчити їх рахувати до 8; вчити бачити рівність і нерівність кількості предметів різних розмірів; вправляти в співвіднесенні предметів за формою з геометричними зразками (моделями квадрата, прямокутника, кола і фігури овальної форми) і в узагальненні предметів за формою ; вправляти у відтворенні певного кількості рухів за зразком у межах 7.

Заняття № 5

Мета. Ознайомити дітей з утворенням числа 9 і тренувати їх в рахунку в межах 9; показати незалежність числа предметів від площі, яку вони займають; закріпити вміння встановлювати співвідношення між предметами по висоті і товщині; розкладати їх у ряд у порядку убування (зростання) висоти чи товщини ; показати, що місце, займане предметом серед інших, змінюється в залежності від того, за якою ознакою предмети порівнюються.

Що стосується експериментальної групи, то тут заняття проводилися за методикою Т.А. Остапенко, в основі якої лежить використання ігрових прийомів у процесі формування елементарних математичних уявлень дошкільнят групи «Дзвіночки». У цій групі було проведено 5 тематичних занять з наступних тем:

1. «Осінь»

Програмний зміст: закріплювати знання дітей про осінь як пори року; вчити колірному позначенню пір року; знайомити з цифрою 5; формувати знання про освіту числа 5 з одиниць; розвивати вміння орієнтуватися на аркуші паперу; закріплювати знання цифри 4; закріплювати рахунок до 5; закріплювати знання геометричних фігур (коло, трикутник, квадрат); розвивати пам'ять, увагу

2. «Гриби»

Програмний зміст: закріплювати знання дітей про гриби, формувати знання про освіту числа 6 з одиниць; знайомити з цифрою 6; навчати поділу безлічі предметів навпіл; закріплювати знання геометричних фігур (коло, трикутник, квадрат, овал), цифр 1, 2, 3, 4, 5; закріплювати вміння рахувати до 6; розвивати уяву, мислення, міміку.

3. «Овочі»

Програмний зміст: закріплювати знання дітей про овочі; формувати вміння орієнтуватися за планом групи; правильно визначати взаємне розташування предметів у просторі; вчити виконувати руху в певному напрямку, повторювати цифри 1, 2, 3, 4, 5, 6; закріплювати рахунок у межах шести ; вчити складати геометричні фігури з паличок і ниток, обстежити їх, аналізувати; розвивати пам'ять, мислення, уява.

4. «Фрукти і ягоди»

Програмний зміст: закріплювати знання про фруктах і ягодах; знайомити з утворенням числа 7; закріплювати рахунок у межах семи, цифри 1, 2, 3, 4, 5, 6; вчити виділяти із сукупності предмети, що відрізняються за будь-якою ознакою; формувати вміння об'єднувати предмети з подібними ознаками; формувати уявлення про ритм, вчити самостійно складати візерунок з ритмічним повторенням елементів; розвивати уяву, мислення.

5. «Будинок, квартира»

Програмний зміст: закріплювати знання дітей про різні види будинків у людей і тварин; закріплювати знання про геометричні фігури (коло, овал, квадрат, трикутник); знайомимо »з цифрою вісім, уточнювати уявлення про об'ємних тілах - кубі і піраміді, закріплювати вміння співвідносити цифри з кількістю; закріплювати порядковий рахунок у межах дев'яти; вчити будувати серіаціонний ряд; вчити знаходимо, відмінності в схожих предметах; розвивати пам'ять, увагу, уяву.

Проаналізувавши результати діагностики математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку до початку дослідження ми встановили, що:

1. З 12 обстежуваних дітей середнього дошкільного віку в контрольній групі на початок дослідження були виявлені такі рівні математичного розвитку:

Оптимальний рівень - 2 дитини - 16,7%

Достатній рівень: - 6 дітей - 50%

Недостатній рівень: - 3 дитини - 25%

Критичний рівень: - 1 дитина - 8,3%

2. В експериментальній групі на початок дослідження були виявлені такі рівні математичного розвитку:

Оптимальний рівень: - 2 дитини - 16,7%

Достатній рівень: - 7 дітей - 58,3%

Недостатній рівень: - 2 дитини - 16,7%

Критичний рівень: - 1 дитина - 8,3%

Пред'явимо дані в таблиці (Таблиця 2.1.1)

Таблиця 2.1.1 - Результати вивчення рівнів математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку на момент початку дослідження

Групи	Рівні
	оптимальний	достатній	недостатній	критичний
контрольна	2 чол. 16,7%	6 чол. 50%	3 чол. 25%	1 чол. 8,3%
експериментальна	2 чол. 16,7%	7 чол. 58,3%	2 чол. 16,7%	1 чол. 8,3%

Для проведення порівняльного аналізу результатів вихідного рівня математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку контрольної та експериментальної груп, відобразимо дані в діаграмі (малюнок 2.1.1)

Малюнок 2.1.1. Порівняльний аналіз

Як показує діаграма вихідного рівня математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку контрольної та експериментальної групи майже однакові, різниця становить 8,3% в достатньому і 4,3% в недостатньому рівнях.

З метою вивчення проблеми використання ігрових прийомів при формуванні елементарних математичних уявлень у дошкільників, нами були проведені комплекс занять з математики в контрольній групі за методикою А.С. Метліной і в експериментальній - за методикою Т.А. Остапенко.

Після чого здійснили повторну діагностику математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку, де отримали наступні дані:

1. У контрольній групі:

Оптимальний рівень - 2 дитини - 16,7%

Достатній рівень: - 6 дітей - 50%

Недостатній рівень: - 4 дитини - 33,3%

Критичний рівень: - 0 дитина - 0%

2. В експериментальній групі:

Оптимальний рівень: - 5 дитини - 41,7%

Достатній рівень: - 7 дітей - 58,3%

Недостатній рівень: - 0 дитини - 0%

Критичний рівень: - 0 дитина - 0%

Для перевірки ефективності використання ігрових прийомів при формуванні елементарних математичних уявлень у дошкільників і зіставивши рівні математичного розвитку дітей контрольної та експериментальної груп, на момент проведення нашого дослідження: ми визначили, що в рівня математичного розвитку дітей експериментальної групи сталися позитивні зміни. У групі було виявлено 5 дітей, у яких рівень математичного розвитку оптимальний (41,7%), з них у двох дітей на початок дослідження був достатній рівень, а в одного недостатній рівень сформованості елементарних математичних уявлень. Відбулися кількісні зміни в критичному рівні. Одна дитина з критичним рівнем математичного розвитку піднялась до достатнього рівня.

У дітей контрольної групи результати залишилися тими ж, за винятком 1 дитини (8,3%), у якої рівень з критичного перейшов в недостатній.

Пред'явимо результати нашого дослідження в таблиці (таблиця 2.1.2)

Таблиця 2.1.2 - Результати вивчення рівнів математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку на момент проведення нашого дослідження

Групи	Рівні
	оптимальний	достатній	недостатній	критичний
контрольна	2 чол. 16,7%	6 чол. 50%	4 чол. 33,3%	0 чол. 0%
експериментальна	5 чол. 41,7%	7 чол. 58,3%	0 чол. 0%	0 чол. 0%

Для проведення порівняльного аналізу результатів вихідного рівня математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку контрольної та експериментальної груп, відобразимо дані в діаграмі (малюнок 2.1.2)

Малюнок 2.1.2. Порівняльний аналіз

Підсумком цілеспрямованої роботи з формування елементарних математичних уявлень у дошкільників на заняттях з використанням ігрових прийомів в експериментальній групі є позитивна динаміка зростання математичного розвитку дітей.

Таким чином, на підставі позитивної динаміки, що відбувається в результаті використання ігрових прийомів на заняттях з математики в експериментальній групі, можна зробити висновок, що ігрові прийоми сприяють ефективному формуванню елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку, а це підтверджує нашу гіпотезу.