2.2. Методика розвитку творчих здібностей дітей 4-5 років під час занять з елементарної математики в умовах днз

Психолого-педагогічні дослідження, що проводяться неодноразово, показали, що у дитини можуть бути сформовані досить складні форми аналізу і синтезу властивостей сприймаються об'єктів, зіставлення і узагальнення спостережуваних явищ, розуміння найпростіших зв'язків та їх взаємозалежностей. Джерелом пізнання дошкільника є чуттєвий та інтелектуальний досвід. Але слід зазначити, що такий досвід може бути об'ємним, але не впорядкованим, неорганізованим. Направити його в потрібне русло покликаний педагог, який не тільки знає, чому вчити дитину, але і як навчати, щоб навчання було розвиваючим. Тому потреби нинішнього часу вимагають від вихователя перебудови в змісті і формах роботи з дітьми, творчих зусиль, пошуку нових підходів до кожної дитини з урахуванням його рівня розвитку, особливості нервової системи та здібності до засвоєння знань, активного використання наукових досягнень у галузі педагогіки і психології.

Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку пройшла тривалий шлях свого розвитку. У ΧVΙΙ - ΧΙΧ ст. питання змісту і методів навчання дітей дошкільного віку арифметиці і формування уявлень про розміри, заходи вимірювання, часу і просторі знайшли відображення в передових педагогічних системах виховання, розроблених Я.А. Коменським, І.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинського, Л.М. Толстим та іншими. Сучасниками методики математичного розвитку є такі вчені як Р.Л. Березіна, З.А. Михайлова, Р.Л. Ріхтерман, А.А. Столяр, А.С. . Метліна та інші.

Діти дошкільного віку проявляють спонтанний інтерес до математичних категорій: кількість, форма, час, простір, які допомагають їм краще орієнтуватися в речах і ситуаціях, впорядковувати та пов'язувати їх один з одним, сприяють формуванню понять.

Однією з найбільш важливих і актуальних завдань підготовки дітей до школи є розвиток логічного мислення та пізнавальних здібностей дошкільників, формування у них елементарних математичних уявлень, умінь і навичок. Питаннями ознайомлення і навчання дітей дошкільного віку математики займається така дисципліна як «методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників», яка виділилася з дошкільної педагогіки і стала самостійною науковою та навчальною областю знань.

Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників пройшла довгий шлях свого розвитку, а саме:

I етап - історичний розвиток:

• висунення та обґрунтування ідей математичного розвитку передовими вітчизняними та зарубіжними педагогами (К. Д. Ушинський, В. А. Лай та інші);

• уявлення класичної системи сенсорного виховання (М. Монтессорі, Ф. Фребель);

• вплив методів навчання математики в школі (монографічний і обчислювальний методи) на становлення методики математичного розвитку дошкільників (Л. Волковський);

• математичний розвиток дошкільнят засобами веселої цікавої математики (друга половина XVIII-ХІХ ст..).

II етап - становлення методики математичного розвитку дошкільників (з 20-30 рр. до середини 60 р.):

• визначення змісту методів і прийомів роботи з дітьми, визначення дидактичних матеріалів та ігор в залежності від педагогічних поглядів та ідей;

• природне математичне розвиток дитини в дитячому садку і сім'ї, за методом Є. І. Тихеєва. Створення розвиваючого середовища, як умова повноцінного математичного розвитку;

• розробка різноманітних методів Л. В. Глаголєвої при навчанні порівнянні величин;

• розробка дидактичних ігор, ігрових цікавих вправ, як основний шлях математичного розвитку дітей за методикою Ф.Н. Блехер.

III етап - науково-обгрунтована дидактична система формування елементарних математичних уявлень, розроблена А.М. Леушиной (50-60 роки):

• теоретична і методична Концепція формування кількісних уявлень в дошкільному віці, визначення обсягу знань і умінь у сфері пізнання множин і чисел з дітьми 2-7 років;

• заняття, як провідна форма організації роботи педагога з дітьми;

• повсякденне життя дітей - це джерело формування елементарних уявлень;

• місце і роль ігор у формуванні математичних уявлень та розвитку особистості дитини;

• дидактичний матеріал, як один із засобів формування математичних уявлень.

Методика формування елементарних математичних уявлень у системі педагогічних наук покликана надати допомогу у підготовці дітей дошкільного віку до сприйняття і засвоєння математики - одного з найважливіших навчальних предметів у школі, сприяти вихованню всебічно розвиненої особистості.

Предметом дослідження методики формування елементарних математичних уявлень є вивчення основних закономірностей процесу формування елементарних математичних уявлень у дошкільників в умовах суспільного виховання.

Теоретичну базу методики формування елементарних математичних уявлень у дошкільників складають не лише загальні, принципові, вихідні положення філософії, педагогіки, психології, математики та інших наук. Як система педагогічних знань вона має і свою власну теорію, і свої джерела:

• наукові дослідження та публікації, в яких відображені основні результати наукових пошуків (статті, монографії, збірники наукових праць і т.д.);

• програмно-інструктивні документи ("Програма виховання і навчання в дитячому садку", методичні вказівки і т.д.);

• методична література (статті в спеціалізованих журналах, наприклад, в "Дошкільне виховання", посібники для вихователів дитячого саду і батьків, збірники ігор і вправи, методичні рекомендації тощо);

• передовий колективний та індивідуальний педагогічний досвід з формування елементарних математичних уявлень у дітей в дитячому садку і сім'ї, досвід та ідеї педагогів-новаторів.

Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей постійно розвивається, вдосконалюється і збагачується результатами наукових досліджень і передового педагогічного досвіду.

Програма з математики спрямована на розвиток і формування математичних уявлень і здібностей, логічного мислення, розумової активності, кмітливості, тобто вміння робити найпростіші узагальнення, порівняння, висновки, доводити правильність тих чи інших суджень, користуватися граматично правильними зворотами.

У математичній підготовці дошкільнят поряд з навчанням дітей рахунку, розвитком уявлень про кількість і числі в межах першого десятка, поділу предметів на рівні частини велику увагу приділяється операціям з наочно представленими множинами, проведення вимірювань за допомогою умовних мірок, визначення обсягу сипучих і рідких тіл, розвитку окоміру хлопців, їх уявлень про геометричні фігури, про час, формування розуміння просторових відносин.

Такий комплекс завдань є програмою математичного розвитку, забезпечує більш глибоке розуміння дошкільниками кількісних та інших відносин і закладає основи подальшого вдосконалення математичного мислення, мови. Все це сприяє розумовому розвитку дітей та успішній підготовці їх до навчання в школі.

Відповідно до навчальної програми «Дитина» робота в кожній віковій групі з математичного розвитку складається з п'яти розділів:

1. «Кількість і рахунок»

2. «Розмір»

3. «Геометричні фігури»

4. «Орієнтування в просторі»

5. «Орієнтування в часі»

В основі методики навчання математичним знанням лежать загально дидактичні принципи: систематичність, послідовність, поступовість, індивідуальний підхід, науковість, доступність, корекційна спрямованість, безперервне повторення матеріалу.

Успішне навчання дітей у початковій школі залежить від рівня розвитку мислення дитини, вміння узагальнювати і систематизувати свої знання, творчо вирішувати різні проблеми. Розвинуте математичне мислення не тільки допомагає дитині орієнтуватися і впевнено себе почувати в навколишньому його сучасному світі, але і сприяє її загальному розумовому розвитку. Звідси випливає основна вимога до форми організації навчання і виховання - зробити заняття з формування елементарних математичних уявлень максимально ефективними для того, щоб на кожному віковому етапі забезпечити засвоєння дитиною максимальним доступним йому обсягом знань і стимулювати поступальний інтелектуальний розвиток.

Засвоєння математичних знань на різних етапах шкільного навчання викликає суттєві труднощі у багатьох учнів. Одна з причин, що породжують ускладнення і перевантаження учнів у процесі засвоєння знань, полягає в недостатній підготовці мислення дошкільників до засвоєння цих знань. Тому за своїм змістом математична підготовка не повинна вичерпуватися формуванням уявлень про числа і найпростіших геометричних фігурах, навчанням рахунку, складанню і відніманню, вимірюваннями в найпростіших випадках. З точки зору сучасної концепції навчання самих маленьких дітей не менш важливим, ніж арифметичні операції, для підготовки їх до засвоєння математичних знань є формування логічного мислення. Дітей необхідно вчити не тільки обчислювати і вимірювати, а й міркувати.

Навчання найбільш продуктивне, якщо воно йде в контексті практичної та ігрової діяльності, коли створені умови, за яких знання, отримані дітьми раніше, стають необхідними їм, тому що допомагають вирішити практичну задачу, а тому засвоюються легше і швидше.

Аналіз стану навчання дошкільнят приводить багатьох фахівців до висновку про необхідність навчання в іграх. Іншими словами, мова йде про необхідність розвитку навчальних функцій гри, що передбачає навчання через гру.

Гра - це не тільки задоволення і радість для дитини, що саме по собі дуже важливо, з її допомогою можна розвивати увагу, пам'ять, мислення, уяву малюка. Граючи, дитина може здобувати, нові знання, вміння, навички, розвивати здібності, часом не здогадуючись про це.

Ігрове навчання - це форма навчального процесу в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду у всіх його проявах: знаннях, навичках, уміннях, емоційно-оцінної діяльності.

До найважливіших властивостей гри відносять той факт, що в грі діти діють так, як діяли б у самих екстремальних ситуаціях, на межі сил подолання труднощів. Причому настільки високий рівень активності досягається ними, майже завжди добровільно, без примусу.

Висока активність, емоційна забарвленість гри породжує і високу ступінь відкритості учасників. Експериментально було показано, що в ситуації деякої неуважності уваги іноді легше переконати людину прийняти нову для нього точку зору. Якщо чимось незначним відволікати увагу людини, то ефект переконання буде більш сильним. . Можливо цим, в якійсь мірі, визначається висока продуктивність навчального впливу ігрових ситуацій.

На заняттях і в повсякденному житті широко використовуються дидактичні ігри та ігрові вправи. Організовуючи ігри поза занять, закріплюють, поглиблюють і розширюють математичні уявлення дітей, а головне одночасно вирішуються навчальні та ігрові завдання. У ряді випадків гри несуть основну навчальне навантаження. Ось чому на заняттях і в повсякденному житті, вихователі повинні широко використовувати дидактичні ігри та ігрові вправи.

Дидактичні ігри включаються у зміст занять як одного із засобів реалізації програмних завдань. Місце дидактичної гри в структурі занять з формування елементарних математичних уявлень визначається віком дітей, метою, призначенням, змістом заняття. Вона може бути використана в якості навчального завдання, вправи, спрямованого на виконання конкретного завдання формування уявлень. У молодшій групі, особливо на початку року, всі заняття повинне бути проведено у формі гри. Дидактичні ігри доречні і в кінці заняття з метою відтворення, закріплення раніше вивченого.

У формуванні у дітей математичних уявлень широко використовуються цікаві за формою та змістом різноманітні дидактичні ігрові вправи. Вони відрізняються від типових навчальних завдань і вправ незвичністю постановки задачі (знайти, здогадатися), несподіванкою підношення її від імені будь-якого літературного казкового героя. Ігрові вправи слід відрізняти від дидактичної гри за структурою, призначенням, рівнем дитячої самостійності, ролі педагога. Вони, як правило, не включають в себе всі структурні елементи дидактичної гри (дидактична задача, правила, ігрові дії). Призначення їх - тренувати дітей з метою вироблення умінь, навичок. У молодшій групі звичайним навчальним вправам можна надати ігровий характер і тоді їх використовувати як метод ознайомлення дітей з новим навчальним матеріалом. Вправа проводить вихователь (дає завдання, контролює відповідь), діти при цьому менш самостійні, ніж у дидактичній грі. Елементи самонавчання у вправі відсутні.

Дидактичні ігри поділяються на:

- Ігри з предметами

- Настільно-друковані ігри

- Словесні ігри

Також при формуванні елементарних уявлень у дошкільнят можна використовувати: ігри на площинне моделювання (Піфагор, Танграм і т.д.), ігри головоломки, завдання-жарти, кросворди, ребуси, розвиваючі ігри.

Не дивлячись на різноманіття ігор, їх головним завданням повинен бути розвиток логічного мислення, а саме вміння встановлювати найпростіші закономірності: порядок чергування фігур за кольором, формою, розміром. Цьому сприяють і ігрові вправи на знаходження пропущеної в ряду фігури.

Також необхідною умовою, що забезпечує успіх у роботі, є творче ставлення вихователя до математичних ігор: варіювання ігрових дій і питань, індивідуалізація вимог до дітей, повторення ігор в тому ж вигляді або з ускладненням. Необхідність сучасних вимог викликана високим рівнем сучасної школи до математичної підготовки дітей в дитячому саду, у зв'язку з переходом на навчання в школі з шести років.

Математична підготовка дітей до школи передбачає не тільки засвоєння дітьми певних знань, формування у них кількісних просторових і часових уявлень. Найбільш важливим є розвиток у дошкільнят розумових здібностей, уміння вирішувати різні завдання.

Широке використання спеціальних навчальних ігор важливо для пробудження у дошкільнят інтересу до математичних знань, вдосконалення пізнавальної діяльності, загального розумового розвитку.

У дитячому садку потрібно створювати такі умови для математичної діяльності дитини, при яких вона виявила би самостійність у виборі ігрового матеріалу, ігри, виходячи з розвитку у неї потреб, інтересів. В ході гри, що виникає з ініціативи самої дитини, вона долучається до складної інтелектуальної праці.

Куточок цікавої математики — це спеціально відведене, тематично оснащене іграми, посібниками та матеріалами і певним чином оформлене місце. Організовується він, використовуючи при цьому звичайні дитячі меблі, забезпечивши вільний доступ дітей до находжених там матеріалів. Цим самим дітям надається можливість у вільний від занять час вибрати цікаву для них гру, посібник математичного змісту і грати індивідуально або спільно з іншими дітьми.

Організація куточка цікавої математики можлива, починаючи з середнього віку. Діти п’ятого року життя в порівнянні з молодшими дошкільнятами можуть самостійно вибрати собі гру, заняття за інтересами, цілеспрямовано діяти з обраним матеріалом, об’єднуватися в грі з однолітками.

Організація куточків цікавої математики вирішує наступні завдання:

- цілеспрямоване формування у дітей інтересу до елементарної математичної діяльності. Формування якостей і властивостей особистості дитини, необхідних для успішного оволодіння математикою в подальшому: цілеспрямованість і доцільність дій, прагнення до досягнення позитивного результату, наполегливість і винахідливість, самостійність;

- виховання у дітей потреби займати свій вільний час не тільки цікавими, а й вимагають розумової напруги, інтелектуального зусилля іграми.

Успіх ігрової діяльності в куточку цікавої математики визначається інтересом самого вихователя до цікавих завдань для дітей. Вихователь повинен володіти знаннями про характер, призначення, розвиваючому впливі цікавого матеріалу, прийомами керівництва розвитком самостійної діяльності з елементарним математичним матеріалом.

Створенню куточка передує підбір ігрового матеріалу, що визначається віковими можливостями і рівнем розвитку дітей групи. У куточок поміщається різноманітний цікавий матеріал з тим, щоб кожна дитина змогла вибрати для себе гру за інтересами. Це настільні друковані ігри: логічні таблиці, лабіринти, «Геометричний світ», «запам’ятовуючий», «Підбери схему»; ігри для розвитку логічного мислення: Унікуб, кубики Нікітіна, розвиваючі ігри Воскобовіча, блоки Депеша, «склади візерунок»; гри на складання цілого з частин — склади квадрат; доміно «Колір і форма». Всі вони цікаві.

У спеціальних альбомах накопичується цікавий матеріал з дитячих журналів, популярних збірок, книг по цікавій математиці.

Організовуючи куточок цікавої математики, треба виходити з принципу доступності ігор дітям в даний момент, поміщати в куточок такі ігри та ігрові матеріали, освоєння яких дітьми можливо на різному рівні. Від засвоєння правил та ігрових дій у заданому в грі вигляді вони переходять до вигадування нових варіантів ігор, прояву творчості. Невичерпні можливості для творчості приховані в іграх «Танграм», «Яйце Колумба», «Архимедова гра», «В’єтнамська гра» та ін. Діти можуть придумувати нові, більш складні силуети не тільки з одного, а й 2 - 3 наборів до гри; один і той же силует складати з різних наборів. Для стимулювання колективних ігор, творчої діяльності дошкільнят використовуються фланелеграфе, магнітні дошки, рахункові палички.

Протягом року, по мірі освоєння ігор, замінюють одні гри на інші, розширюється їх асортимент, вносяться нові, більш складні ігри, розширюється різноманітність цікавого ігрового матеріалу.

Художнє оформлення куточка відповідає його призначенню. В оформленні куточка використовуються збільшені ілюстрації з книг по цікавій математики, дитячої художньої літератури. Організація куточка здійснюється з посильною участю дітей, що створює у них позитивне ставлення до матеріалу, інтерес, бажання грати.

Керівництво розвитком самостійної математичної діяльності в куточку цікавої математики направлено на підтримку і подальший розвиток у них інтересу до цікавих ігор. Всю роботу в куточку вихователь організовує з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Пропонуючи дитині гру, треба орієнтуватися на рівень його розумового і морально-вольового розвитку, прояви активності. Малоактивних і пасивних дітей треба залучати до гри, зацікавити їх, допомагати освоїти гру. Вихованню інтересу до ігор сприяє усвідомлення дітьми своїх успіхів в освоєнні ігор. Необхідно хвалити, заохочувати дітей, добувши успіхів в освоєнні гри, звертати увагу інших дітей на успіхи товариша. Дитина, яка склала цікавий силует, вирішила завдання, прагне до нових досягнень. Педагог повинен поступово розвивати дитячу самостійність, ініціативу, творчість.

Керуючи самостійною діяльністю дітей необхідно враховувати наступне.

Пояснення правил гри, ознайомлення із загальними способами дії, виключаючи повідомлення дітям готових рішень. Стимулювати прояв самостійності в іграх, заохочення прагнення дітей досягти результату. Спільна гра вихователя з дитиною, з підгрупою дітей. Діти засвоюють при цьому ігрові дії, способи дій, підходи до вирішення завдань. У них виробляється впевненість у своїх силах, розуміння необхідності зосереджуватися, напружено думати в ході пошуків вирішення завдань. Створення вихователем елементарної проблемно — пошукової ситуації в спільній з дитиною ігрової діяльності. Вихователь грає, становить силует і в цей час приваблює дитину до оцінки своїх дій, просить його підказати йому наступний хід. Дитина займає актуальну позицію в організованій подібним чином грі, опановує умінням міркувати, обґрунтовувати хід пошуків. Об’єднувати в спільній грі дітей, різною мірою освоїли її, з тим, щоб мало місце взаємне навчання одних дітей іншими. Використання різноманітних форм організації діяльності в куточку: змагань, конкурсів на кращу логічну задачу, організація вечорів дозвілля, математичних розваг. Забезпечувати єдності виховано-освітніх завдань, що вирішуються педагогом на заняттях з математики і поза ними. Цілеспрямована організація самостійної дитячої діяльності, з тим, щоб забезпечити більш міцне і глибоке засвоєння дітьми програмного навчального матеріалу, перенесення і використання його в інших видах елементарної математичної діяльності, в іграх. Пропаганда серед батьків необхідності використання цікавого математичного матеріалу в сім’ї з метою вирішення завдань всебічного розвитку дітей період дошкільного дитинства, підготовки їх до навчання в школі.

Сьогодні, а тим більше завтра математика буде необхідна величезному числу людей різних професій. У математиці закладені величезні можливості для розвитку мислення дітей, в процесі їх навчання з най ранішнього віку.

Працюючи в дитячому саду, потрібно завжди ставити перед собою такі педагогічні завдання: розвивати у дітей пам'ять, увагу, мислення, уяву, оскільки без цих якостей немислимий розвиток дитини в цілому.

І батьки, і педагоги знають, що математика - це могутній чинник інтелектуального розвитку дитини, формування його пізнавальних і творчих здібностей. Відомо і те, що від ефективності математичного розвитку дитини в дошкільному віці залежить успішність навчання математиці в початковій школі.

Основна форма роботи - навчання дітей на заняттях. Заняття по математиці проводять з початку навчального року, тобто з 1 вересня. У вересні заняття доцільно проводити з підгрупами (по 6-8 чоловік), але при цьому охопити всіх дітей даної вікової групи. З жовтня в певний день тижня займаються відразу зі всіма дітьми.

Для того, щоб заняття дали очікуваний ефект, їх треба правильно організувати. Нові знання даються дітям поступово, з урахуванням того, що вони вже знають і уміють робити. Визначаючи об'єм роботи, важливо не допустити недооцінки або переоцінки можливостей дітей, оскільки і те і інше неминуче привело б до бездіяльності їх на занятті.

Міцне засвоєння знань забезпечується неодноразовим повторенням однотипних вправ, при цьому міняється наочний матеріал, варіюються прийоми роботи, оскільки одноманітні дії швидко стомлюють дітей.

Підтримувати активність і попереджати стомлення дітей дозволяє зміна характеру їх діяльності: діти слухають педагога, стежачи за його діями, самі здійснюють які-небудь дії, беруть участь в загальній грі. Їм пропонують не більш 2-3 однорідних завдань. На одному занятті дають від 2 до 4 різних завдань. Кожне повторюється не більше 2-3 разів.

Коли діти знайомляться з новим матеріалом, тривалість заняття може бути 10-12 хвилин, оскільки засвоєння нового вимагає від малюка значної напруги; заняття, присвячені повторним вправам, можна продовжити до 15 хв. Педагог стежить за поведінкою дітей на занятті і при появі у них ознак стомлення (часте відвернення, помилки у відповідях на питання, підвищена збудливість і ін.) припиняє заняття. Стежити за станом дітей під час занять дуже важливо, оскільки стомлення може привести до втрати інтересу дітей до занять.

Заняття часто починають з елементів ігри, сюрпризних моментів - несподіваної появи іграшок, речей, приходу «гостей» і ін. Це зацікавлює і активізує дітей. Проте, коли вперше виділяють якусь властивість і важливо зосередити на нім увагу дітей, ігрові моменти можуть бути і відсутніми. З'ясування математичних властивостей проводять на основі порівняння предметів, що характеризуються або схожими, або протилежними властивостями (довгий - короткий, круглий - не круглий і т. п.). Використовуються предмети, у яких пізнавана властивість яскраво виражена, які знайомі дітям, без зайвих деталей, розрізняються не більше ніж 1-2 ознаками. Точність сприйняття сприяє рухи (жести рукою), обведення рукою моделі геометричної фігури (по контуру) допомагає дітям точніше сприйняти її форму, а проведення рукою упродовж, скажімо, шарфика, стрічки (при порівнянні по довжині) - встановити співвідношення предметів саме за даною ознакою.

Дітей привчають послідовно виділяти і порівнювати однорідні властивості речей. («Що це? Якого кольору? Якого розміру?») Порівняння проводиться на основі практичних способів зіставлення: накладення або додатки.

Велике значення надається роботі дітей з дидактичним матеріалом. Малюки вже здатні виконувати досить складні дії в певній послідовності (накладати предмети на картинки, картки зразка і ін.). Проте, якщо дитина не справляється із завданням, працює непродуктивно, він швидко втрачає до нього інтерес, стомлюється і відволікається від роботи. Враховуючи це, педагог дає дітям зразок кожного нового способу дії. Прагнучі попередити можливі помилки, він показує всі прийоми роботи і детально роз'яснює послідовність дій. При цьому пояснення повинні бути гранично чіткими, ясними, конкретними, даватися в темпі, доступному сприйняттю маленької дитини. Якщо педагог говорить квапливо, то діти перестають його розуміти і відволікаються. Найбільш складні способи дії педагог демонструє 2-3 рази, звертаючи увагу малюків кожного разу на нові деталі. Тільки багатократний показ і назва одних і тих же способів дій в різних ситуаціях при зміні наочного матеріалу дозволяють дітям їх засвоїти. В ході роботи педагог не тільки указує дітям на помилки, але і з'ясовує їх причини. Всі помилки виправляються безпосередньо у дії з дидактичним матеріалом. Пояснення не повинні бути настирливими, багатослівними. В окремих випадках помилки малюків виправляються взагалі без пояснень. («Візьми в праву руку, ось в цю! Поклади цю смужку вгору, бачиш, вона довша за цю!» і т. п.) Коли діти засвоять спосіб дії, то його показ стає непотрібним. Тепер їм можна запропонувати виконати завдання тільки по словесній інструкції. Починаючи з січня можна давати комбіновані завдання, що дозволяють дітям засвоювати нові знання, і тренувати їх в тому, що засвоєне раніше. («Подивиться, яка ялиночка нижча, і поставте під неї багато грибків!»)

Діти значно краще засвоюють емоційне сприйнятий матеріал. Запам'ятовування у них характеризується ненавмисністю. Тому на заняттях широко використовуються ігрові прийоми і дидактичні ігри. Вони організовуються так, щоб по можливості у дії одночасно брали участь всі діти і їм не доводилося чекати своєї черги. Проводяться ігри, пов'язані з активними рухами: ходьбою і бігом. Проте, використовуючи ігрові прийоми педагог не допускає, щоб вони відволікали дітей від головного (хай ще і елементарної, але математичної роботи).

Просторові і кількісні відносини можуть бути відбиті на цьому етапі тільки за допомогою слів. Кожен новий спосіб дії, що засвоюється дітьми, кожна знов виділена властивість закріплюються в точному слові. Нове слово педагог промовляє неспішно, виділяючи його інтонацією. Всі діти разом (хором) його повторюють.

Ретельна робота ведеться над мовою дітей. Вони вчяться користуватися словами багато і один. Погоджувати числівник один (одна, одне) в роді, числі і відмінку з іменником. Спочатку діти користуються простими пропозиціями: «Ведмедиків багато», «Матрьошка 1». Педагог продовжує їх учити сполучати 2 простих пропозиції в 1 складне: «Одна матрьошка і багато ведмедиків», «Ведмедиків багато, а матрьошка 1». У такому формулюванні числівник виступає в ролі присудка. Присудок є активним членом речення. Така побудова фрази цілком закономірно. Воно свідчить про те, що думка дитини направлена на пошуки і виділення кількісної сторони.

Розширюється площа пошуків. Групи іграшок і окремі іграшки розташовуються на різних предметах (на полицях, столах, стелажі, килимі і ін.). Вихователь указує дітям на предмети, на яких розташовані іграшки: «Подивиться, яких іграшок багато і яка тільки 1 на килимі (на поличці, на буфеті)». У групи можуть включатися предмети, які разом із загальними для всіх їх ознаками мають і ознаку відмінності. Коли діти знайдуть групу і назвуть ознаку, загальну для всіх її предметів, педагог ставить питання про їх колір (розмірі). Він допомагає малюкам виділити частини групи: «На килимі багато цегли. З цегли можна побудувати доріжку, огорожу, будиночок. Частина цегли червоного, а частина - синього кольору».

В результаті таких вправ дітям стає доступним знаходження совокупностей предметів і одиничних предметів в природних умовах навколишнього оточення.

2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження

Заняття по математиці у середній групі проводяться щонеділі, починаючи з вересня, в певний день тижня. Тривалість занять - 20 мін. На кожному занятті йде робота одночасно по новій темі і повторенню пройденого.

У середній групі необхідно обмежитися роботою тільки по 2 темам. В окремих випадках можна попутно закріплювати знання і по інших темах, якщо їх повторення складає органічну частину роботи над новим матеріалом, сприяє його кращому засвоєнню.

Увага дітей середньої групи дуже нестійкий. Для міцного засвоєння знань їх необхідно зацікавити роботою. Невимушена розмова з дітьми, яка ведеться в неквапливому темпі, привабливість наочної допомоги, широке використання ігрових вправ і дидактичних ігор - все це створює у дітей хороший емоційний настрій. Використовуються ігри, в яких ігрова дія є в той же час елементарною математичною дією, - «Знайди стільки ж!», «Розклади по порядку!» і ін. В кінці заняття часто проводяться рухомі ігри, включаючи ходьбу і біг: «Знайди свій будиночок!», «Автомобілі і гаражі». Вони дають дітям рухову розрядку.

На п'ятому році у дітей інтенсивно розвивається здібність до дослідницьких дій (наприклад, дотиково-рухового обстеження і ін.). У зв'язку з цим хлоп'ят спонукають до більш менш самостійного виявлення властивостей і відносин математичних об'єктів. Педагог ставить перед дітьми питання, що вимагають пошуку. («Чому круг котиться, а квадрат не котиться?») Він підказує, а якщо потрібний - показує, що потрібно зробити, щоб знайти на них відповідь: «Обведіть квадрат пальцем! Подивитеся, що у цієї фігури є».

Діти набувають знань досвідченим шляхом, відображаючи в мові те, що безпосередньо спостерігали. Тим самим вдається уникнути відриву словесної форми вислову від вираженого в нім змісту, тобто усунути формальне засвоєння знань. Це особливо важливо! Діти даного віку легко запам'ятовують слова і вирази, часом не співвідносивши їх з конкретними предметами, їх властивостями. З перших занять перед дітьми даної групи ставлять пізнавальні завдання, які додають їх діям націлений характер.

У середній групі ретельно відпрацьовують рахункові навики. Вихователь багато разів показує і роз'яснює прийоми рахунку, привчає дітей вести рахунок предметів правою рукою зліва направо; в процесі рахунку указувати на предмети по порядку, доторкавшись до них рукою; назвавши останній числівник, зробити узагальню вальний жест, обвести групу предметів рукою.

Отже, було встановлено, що по успішності рішення наочно-образних завдань, здатності логічно мислити та розкривати суттєві зв'язки між предметами, група дітей виявилася вкрай неоднорідною. Серед дітей були такі, які виконували завдання без особливих труднощів, а були й такі, які не змогли виконати завдання. Це підтвердило необхідність здійснення цілеспрямованої педагогічної роботи по організації системи ігрових занять з використанням дидактичних ігор спрямованих на формування логіко - математичного мислення та інтелекту дітей.

Розумові здібності дітей інтенсивно розвиваються в тому випадку, якщо освітня діяльність здійснюється в системі постійного і поступового ускладнення ігор.

Однією з умов розвитку мислення дошкільників у процесі формування математичних уявлень є створення в дошкільному освітньому закладі розвивального середовища, що виконує по відношенню до дітей різні функції: інформативну, емоційну, спонукальну, творчу, пізнавальну, ігрову. Ми змогли забезпечити ці умови з допомогою вмілого використання матеріалів, що містяться в таких функціональних приміщеннях, як інтелектуальна кімната «Фіолетовий ліс», куточок інтелектуальних ігор в груповій кімнаті. Заняття за нашим планом проводилися 2 рази на тиждень в ігровій кімнаті. А займатися самостійно дидактичними іграми діти мали можливість в групі, в куточку інтелектуальних ігор. Так само нетрадиційні дидактичні ігри, що розвивають логічне мислення, включала як частина заняття з математики, так як метою цих ігор є розвиток розумових операцій, а ігровими діями - маніпулювання цифрами, геометричними фігурами, властивостями предметів

Після всіх занять нами була проведена повторна діагностика за тією ж методикою для визначення ефективності нашої методики.

Отже, проаналізувавши результати діагностики математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку до початку дослідження ми встановили, що:

1. З 12 обстежуваних дітей середнього дошкільного віку в контрольній групі на початок дослідження були виявлені такі рівні математичного розвитку:

Оптимальний рівень - 2 дитини - 16,7%

Достатній рівень: - 6 дітей - 50%

Недостатній рівень: - 3 дитини - 25%

Критичний рівень: - 1 дитина - 8,3%

2. В експериментальній групі на початок дослідження були виявлені такі рівні математичного розвитку:

Оптимальний рівень: - 2 дитини - 16,7%

Достатній рівень: - 7 дітей - 58,3%

Недостатній рівень: - 2 дитини - 16,7%

Критичний рівень: - 1 дитина - 8,3%

Після чого здійснили повторну діагностику математичного розвитку дітей середнього дошкільного віку, де отримали наступні дані:

1. У контрольній групі:

Оптимальний рівень - 2 дитини - 16,7%

Достатній рівень: - 6 дітей - 50%

Недостатній рівень: - 4 дитини - 33,3%

Критичний рівень: - 0 дитина - 0%

2. В експериментальній групі:

Оптимальний рівень: - 5 дитини - 41,7%

Достатній рівень: - 7 дітей - 58,3%

Недостатній рівень: - 0 дитини - 0%

Критичний рівень: - 0 дитина - 0%

У дітей контрольної групи результати залишилися тими ж, за винятком 1 дитини (8,3%), у якої рівень з критичного перейшов в недостатній.

Зіставимо діаграми змін у кожній групі.

1. Контрольна група представлена на малюнку 2.3.1.

Малюнок 2.3.1. Діаграма зміни рівня математичного розвитку до і після дослідження контрольної групи.

2. Експериментальна група представлена на малюнку 2.3.2.

Малюнок 2.3.2. Діаграма зміни рівня математичного розвитку до і після дослідження експериментальної групи.

Підсумком цілеспрямованої роботи з формування елементарних математичних уявлень у дошкільників на заняттях з використанням ігрових прийомів в експериментальній групі є позитивна динаміка зростання математичного розвитку дітей.

ВИСНОВКИ

Метою дослідження було вивчення проблеми розвитку творчості дітей 4-5 років на заняттях з елементарної математики. Для її досягнення ми проаналізували психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, розглянули і проаналізували ігровий метод у педагогічному впливі, провели експериментальне вплив ігрових методів щодо формування елементарних математичних уявлень у дошкільників.

Необхідно зазначити, що регулярне використання на заняттях з математики системи спеціальних ігрових завдань та вправ, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей, розширює математичний кругозір дошкільнят, сприяє математичного розвитку, підвищує якість математичної підготовленості до школи, дозволяє дітям більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишнього їх дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.

Щоб дитина дошкільного віку вчилася в повну силу своїх здібностей, треба намагатися викликати в неї бажання до навчання, до знань, допомогти дитині повірити в себе, у свої здібності.

Майстерність вихователів збуджувати, зміцнювати та розвивати пізнавальні інтереси дошкільників у процесі навчання полягає в умінні зробити зміст свого предмета багатим, глибоким, привабливим, а способи пізнавальної діяльності дошкільнят різноманітними, творчими, продуктивними.

Використання багатьох ігор аналогічного типу побудованих на самому різному матеріалі, дозволить дитині підійти до відкриття нового і закріплення вже вивченого. Нехай діти не бачать, що їх чомусь навчають. Хай думають, що вони тільки грають. Але непомітно для себе, в процесі гри, дошкільнята вважають, складають, віднімають, більше того - вирішують різного роду логічні задачі, формують певні логічні операції.

Це дітям цікаво тому, що вони люблять грати. Роль вихователя в цьому процесі - підтримка інтересу дітей і регулювання діяльності.

Початковий курс математики - курс інтегрований, в нім об'єднані арифметичний, алгебра і геометричний матеріали. При проведенні занять по формуванню елементарних математичних уявлень у дошкільників мова йде не про освоєння шкільної програми, а про закладку фундаменту, який забезпечить подальшу учбову діяльність. Необхідно направляти знайомство дошкільника з елементарною математикою в русло загального розвитку дитини.

Важливість навчання дошкільників початкам математики обумовлена цілим рядом причин: початком шкільного навчання з шести років; великою кількістю інформації, що утримується дитиною; підвищенням уваги до комп'ютеризації; бажанням зробити процес навчання інтенсивнішим; прагненням батьків у зв'язку з цим якомога раніше навчити дитину дізнаватися цифри, вважати, вирішувати завдання. Переслідується головна мета виростити дітей людьми, що уміють думати, добре орієнтуватися у всьому, що їх оточує, правильно оцінювати різні ситуації, з якими вони стикаються в житті, ухвалювати самостійні рішення.

Основне зусилля і педагогів і батьків повинно бути напрямлене на те, щоб виховати у дошкільника потребу випробовувати інтерес до самого процесу пізнання, до подолання труднощів, що стоять на цьому шляху, до самостійного пошуку рішень і досягнення поставлених цілей.

Доброзичлива оцінка педагога, тактовний аналіз причин, що привели до помилки, спільна зацікавлена діяльність дозволяють дітям правильно реагувати на невдачу, не боятися висловлювати свою думку.

Форма заняття повинна бути рухомою і мінятися залежно від поставлених завдань. Необхідний відхід від застиглих шкільне-урочних форм навчання і пошук різноманітних варіантів проведення заняття. Кількість занять, яка відводиться на вивчення кожної нової теми, визначається її змістом і ступенем трудності для дітей. При появі у дітей перших ознак стомлення проводиться фізкультхвилинка.

Велике пожвавлення до роботи вносять цікаві завдання, "хитромудрі питання, головоломки, загадки, вірші, лічилки, веселі картинки математичної спрямованості.

В кінці заняття необхідно періодично спонукати дітей давати звіт в тому, що дізналися, чому навчилися, що вдалося, кому і над чим треба попрацювати. Це сприяє розвитку у дітей самоконтролю, уміння правильно оцінювати свої знання і дії.

Програма описуваного курсу розрахована на дітей 4,5, 6, років і може бути реалізована при проведенні занять 2 рази на тиждень, протягом року 72 заняття. Тривалість одного заняття – 20-30 хвилин.

Навчаючи маленьких дітей з використанням ігрових прийомів, ми прагнемо до того, щоб радість від ігрової діяльності поступово перейшла в радість до навчання. Вчення повинно бути радісним!

У ході дослідження нами була підтверджена гіпотеза про те, що діти розвивають творчість на заняттях з елементарної математики, використовуючи ігрові прийоми у процесі навчання, сприяють підвищенню рівня сформованості елементарних математичних уявлень у дошкільників.

Таким чином, на підставі позитивної динаміки, що відбувається в результаті використання ігрових прийомів на заняттях з математики в експериментальній групі, можна зробити висновок, що ігрові прийоми сприяють ефективному формуванню елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку, а це підтверджує нашу гіпотезу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Савенков Детская одаренность....М., 2000

2. Водоп'янов, Є.М. Формування початкових геометричних понять у дошкільників. / О.М. Водоп'янов. / / Дошк. виховання, 2000, № 3.

3. Корнєєва, Г. А., Мусеібова, Т. А. Методичні вказівки до вивчення курсу «Формування елементарних математичних поданні у дітей дошкільного віку». - М., 2000.

4. Фідлер, М. Математика вже в дитячому сад. - М.: Просвещение, 1981.

5. Смоленцева, А.А. Сюжетно - дидактичні ігри з математичним змістом. - М.: Просвещение, 1987.

6. Столяр, А.А. Формування елементарних математичних уявлень у дошкільників. - М.: Просвещение, 1988.

7. Михайлова, З.А. Ігрові цікаві завдання для дошкільнят. - М.: Просвещение, 1985.

8. Метліна, А.С. Математика в дитячому садку. - М.: Просвещение, 1984.

9. Метліна, А.С. Заняття з математики в дитячому садку: (Формування в дошкільників елементарних матем. Уявлень). Посібник для вихователя діти. саду. - 2-е вид., Доп. - М.: Просвещение, 1985.

10. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». – К. Видавництво «Світич» 2008. 2.Базова програма «Я у Світі»: методичні рекомендації для вихователів ДНЗ. – Х. Основа. 2010. 3.Пєхарева С.В.,

11. Безруких м.М. Чому і як вивчати до школи // Дошкільне виховання. - 2002. - №3. - С.62 – 65

12. Белошистая А. Дошкольний вік: формування первинних уявлень про натуральні числа // Дошкільне виховання. - 2002. - №8. - С.30-39

13. Волчкова В. Занімательний рахунок // Дошкільне виховання. - 1993. - №1. - С.45-47

14. Ерофєєва т.І., і ін. Математика для дошкільників: Кн. для вихователя подітий. саду. - М., 1992

15. Леушина а.М. Формування математичних уявлень у дітей дошкільного віку: Навчань .пос. - М., 1974

16. Панова е.П. Розвиток пізнавальних здібностей у дітей дошкільного віку // Початкова школа. - 2002. - №6. - С.56-59

17. Петерсон л.Г., Кочемасова е.Е. Ігралочка: Практічеськ. курс математики для дошкільників. - М., 2001

18. Петерсон л.Г., Холіна н.П. Раз - сходинка. два - сходинка: Метод. рекомендації. - М. 2002

ДОДАТКИ

Додаток А

ДІАГНОСТИКА МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

І. Кількість і рахунок:

1.Рахунок в межах 5 - 10 (володіння лічильної діяльністю).

2.Знання цифр (в залежності від вивчених чисел).

3.Уміння визначати зв'язок у відносинах між суміжними числами (визначати відношення між числами значить, відповісти на питання: «Яке з чисел більше? Яке менше?» Визначити зв'язок - відповісти на запитання: «На скільки одне число більше або менше іншого?").

4.Знання того, що наступне число можна отримати шляхом додавання одиниці, попереднє - відніманням одиниці.

5.Уміння визначати кількісний склад числа з одиниць в межах 3.

6.Уміння ділити предмет на дві рівні частини, з'ясувати, що одна частина - це половина, тобто одна з двох рівних частин. Уточнити, що частина менше цілого.

ІІ. Розмiр:

7.Уміння виділяти довжину, ширину, висоту, товщину предметів і показувати це рукою. Порівнювати два предмети за цими параметрами накладенням, додатком і на-віч.

8.Уміння порівнювати два предмети за двома параметрами одночасно.

9.Уміння порівнювати два предмети за допомогою умовної мірки.

10.Уміння будувати серіаціонние ряди за зразком і за правилом, по одному або двом ознаками одночасно з 3 - 5 предметів.

ІІІ. Геометричні фігури і форми предметів:

11.Уміння знайти серед геометричних фігур потрібну, назвати її, найпростіший аналіз будови фігури: підрахунок вершин, сторін, кутів; на що схожа.

12.Сформувати уявлення про лінії (пряма, крива, ламана, дуга, напівдуга).

ІV. Орієнтування в просторі:

13.Уміння правильно показувати праву і ліву руки.

14.Уміння визначати положення предметів від себе, від інших об'єктів.

15.Уміння виконувати рухи в заданому напрямку.

V.Орієнтування в часі:

16.Уміння визначати картинок частини доби, пори року.

17.Знати назви і послідовність днів тижня, пір року.

18.Поняття «вчора», «сьогодні», «завтра».

Додаток Б

Приклад тематичного заняття по формуванню елементарних математичних уявлень у дітей групи «Дзвіночки» (Т. А. Остапенко)

1. «Осінь»

Програмний зміст: закріплювати знання дітей про осінь як пори року; вчити колірному позначенню пір року; знайомити з цифрою 5; формувати знання про освіту числа 5 з одиниць; розвивати вміння орієнтуватися на аркуші паперу; закріплювати знання цифри 4; закріплювати рахунок до 5; закріплювати знання геометричних фігур (коло, трикутник, квадрат); розвивати пам’ять, увагу.

Демонстраційний матеріал: круг з чотирма знімними секторами (синім, зеленим, червоним, жовтим); їжачок з картону із прорізами на куточках: п’ять грибів, п’ять яблук, цифри 1, 2, 3, 4, 5; п’ять різних жовтого листя (горобиновий, дубовий, кленовий, каштановий); зображення зграї птахів у формі трикутника, кола, квадрата.

Роздатковий матеріал: квадратні листи паперу; по п’ять листочків (горобиновий, дубовий, кленовий, каштановий) з жовтого паперу.

Хід заняття

1. Бесіда за темою.

Педагог. – Яка зараз пора року?

- Яка пора року була перед восени?

- Яка пора року настане після неї?

- Що відбувається восени з листям на деревах та кущах?

- Що роблять восени перелітні птахи?

- Чим займаються тварини восени?

2. «Різнобарвний коло».

Педагог показує демонстраційний матеріал. Діти знайомляться з колірним позначенням пір року: синій – зима, зелений – весна, червоний – літо, жовтий – осінь. Після того як сектора перерахують, повторюється їх послідовність. Педагог прибирає один із секторів, діти вгадують, який пори року не стало.

3. «Їжачок готується до зими».

Педагог. Настала осінь. Стало холоднішати. Дні стали коротшими, ночі – довшими. Їжачок вирішив: «Пора готується до зими». Знайшов і приніс у нірку 4 яблука. (Дитина подає цифру 4)

- Скільки яблук приніс їжачок?

- Покажіть цифру 4.

- Потім приніс ще одне яблуко. (Показується звичайна і «ожила» цифра)

4. «Птахи збираються у вирій».

Використовується демонстраційний матеріал.

Педагог. На які знайомі вам геометричні фігури схожі зграї птахів?

Физкультминутка.

Ходить осінь по рівнинах Ходьба на місці.

Тихої світлої казкою

І розписує гаї Поперемінно розвести руки в сто-

Сонячними фарбами ку круговими рухами.

Клопітливі синиці «Літати» по групі.

Відлітають за річку.

Розкидала там горобина Стрибки у висоту – намагатися

Червоні ліхтарики. «Зірвати горобину».

Листя кленів обпадають Крутитися на одному місці, руки

Жовтою метелицею. В сторони.

А гриби під сонцем вийшли, Присісти, особа вгору, руки на рівні

На галявинці гріються плечей перед грудьми долонями вгору.

(Т. Башмакова).

5. «Осінь листя подарувала».

Педагог. Осінь попросила вітер, і він приніс нам в подарунок гарні жовте осіннє листя.

Педагог розкидає по килиму дубовий, кленовий, березовий, каштановий, горобиновий листочки. Діти за бажанням перераховують листя, а потім вважають разом хором.

Одна дитина розкладає листя в ряд на килимі або розставляє на набірному полотні.

Педагог. – Який перший листочок?

- А який останній листочок?

- Який листочок між дубовим та кленовим?

- Який за рахунком горобиновий листок?

Діти закривають очі, а педагог в цей час ховає один листок.

Педагог. Якого листочка не стало?

6. «Серветка для осені».

У дітей на столах квадратні листи паперу («серветки») і по п’ять листочків (дубовий, кленовий, березовий, каштановий, горобиновий) з жовтого паперу. Педагог дає словесну інструкцію:

Покладіть в середину квадрата дубовий листок.

У правий верхній кут – горобиновий.

У правий нижній – березовий.

У лівий верхній – каштановий.

У лівий нижній – кленовий.

Вправа на розслаблення.

Педагог. Хлопці, уявіть себе жовтими листочками і покружляти в осінньому танці.

Діти довільно кружляють під спокійну музику.

Додаток В

Приклад заняття по формуванню елементарних математичних уявлень у дітей групи «Дзвіночки» (А. С. Метліна)

Заняття № 1

Мета. Закріпити уявлення дітей про освіту чисел 4 і 5; вправляти в рахунку предметів в межах 5 і в запам'ятовуванні чисел, в рахунку звуків і у встановленні відповідності між кількістю звуків і речей; вправляти в розрізненні геометричних фігур: кола, квадрата, трикутника, прямокутника, кулі , циліндра, куба; вчити знаходити фігури на дотик з зорово сприймається зразком, закріплювати вміння визначати відносини взаємного положення предметів на аркуші паперу, позначати ці відносини словами вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, посередині.

Демонстраційний матеріал: ширмочка і молоточок для обстукування; підставка з поличками (на ній розставлені моделі геометричних фігур: коло, квадрат, трикутник, прямокутник, куля, циліндр, куб); відповідні фігури, але меншого розміру, - в «чудесне мішечку».

Роздатковий матеріал: картки з 2 вільними смужками і пенали з набором геометричних фігур; мішечки з геометричними фігурами (колами, квадратами, трикутниками, прямокутниками, кулями, циліндрами, кубами). Вони різних кольорів і розмірів (по 1 фігурі кожного виду на дитину).

Хід заняття.

1-а частина. Вихователь повідомляє дітям, чим вони будуть займатися: «На минулих заняттях ми з вами згадували, як треба вважати речі та іграшки, а сьогодні згадаймо, як треба вважати звуки. Ви будете вважати, скільки разів вдарить молоточок. Слухайте уважно, щоб не пропустити ні один звук і не забігати вперед ». Педагог радить дітям за рахунку звуків допомагати собі рукою. Для цього поставити руку на лікоть і на кожен звук робити помах рукою. Звуки витягуються за ширмою (2-5 разів). Всього дається 3-4 завдання. Далі вихователь пропонує дітям покласти перед собою картки і дає завдання: відлічити і покласти на верхню смужку стільки прямокутників, скільки разів вдарить молоточок. Педагог стукає 3 рази, а потім питає: «Скільки ви поклали прямокутників і чому? Покладіть на нижню смужку стільки квадратів, скільки разів вдарить молоточок. (Вдаряє 4 рази.) Що ви зробили і чому? Більше (менше) квадратиків або прямокутників? Як ви здогадалися? Яке число більше (менше), 3 або 4? Як зробити, щоб постатей було порівну, по 4? (До 3 прямокутникам додати 1, буде порівну, по 4,) »

Продовжуючи роботу, вихователь дає таке завдання: «Зробіть так, щоб квадратів стало стільки ж, скільки разів вдарить молоточок». (Стукає 5 разів). Задає питання: «Скільки стало квадратів і чому? Як вийшло 5 квадратів? Як зробити, щоб прямокутників теж стало 5? Додайте 1 прямокутник. Скільки стало прямокутників? (Викликає дитини, який голосно вважає.) Тепер зробіть так, щоб прямокутників стало стільки, скільки ударів почуєте! (Педагог стукає 4 рази.) Скільки стало прямокутників? Що ви зробили, щоб отримати 4 прямокутника? Більше (менше) квадратів чи прямокутників? Яке число більше (менше), 4 або 5? »

2-а частина (ігрова вправа «Чудесний мішечок»). Педагог вказує на одну з фігур, викликає дитини, той на дотик знаходить в мішечку модель фігури такої ж форми, але меншого розміру і називає її. «Як ти здогадався, що це коло (куля, квадрат та ін)?» - Запитує вихователь. Він пропонує всім дітям знайти в своєму мішечку фігуру такої ж форми. Після опитування викликає іншу дитину. І т. д.

3-я частина Дітям пропонується білий аркуш паперу, на який діти будуть розставляти квадратики за вказівкою вихователя.

Додаток Г

Обліковий склад дітей КОНТРОЛЬНОЇ ГРУПИ

ІМ'Я , ВІК:

1. Оксана Р. 4,5

2. Аня М. 4,1

3. Віолетта О. 4,3

4. Віталя А. 4,7

5. Давид Ю. 3,11

6. Єгор Ж. 4,2

7. Костя Ц. 4,5

8. Карина Я. 4,3

9. Марк Т. 4,7

10. Руслан К. 4,0

11. Стела С. 4,6

12. Яна М. 4,0

Обліковий склад дітей ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ГРУПИ

ІМ'Я, ВІК:

1. Аліна К. 4,7

2. Аня В. 4,5

3. Віталя Н. 4,1

4. Влад А. 4,3

5. Даніїл р. 3,10

6. Лера Л. 4,4

7. Катя Г. 4,5

8. Христина С. 4,3

9. Маша Д. 4,7

10. Микита Б. 3,11

11. Паша В. 4, 8

12. Юля Д. 4,0