Ознаки зміни психічного стану воїна і заходи персоналу щодо надання первинної психологічної допомоги

1.

Гостра психічна або фізична втома:

- погіршення уваги, пам’яті, мислення;

- млявість або безладна квапливість рухів, погіршення їх точності і коор­динації;

- невпевненість ходи;

- послаблення вольових зусиль, рішучості, наполегливості, активності;

- погіршення самоконтролю і витримки;

- скарги на “розбитість”, загальну слабкість, неможливість належно виконувати свої обов’язки

Тимчасове звільнення від обо­в’язків служби.

Забезпечення умов для повно­цінного відпочинку впродовж не менше доби.

Тілесно орієнтована і мануальна терапія.

Допуск до військової операції – після індивідуального психічного контролю

2.

Перевтома:

- посилення ознак гострої втоми;

- безпідставні коливання настрою, роздратованість;

- скутість, напруженість, виражена тривожність, неспокій;

- байдужість до оточуючих, пригніченість, відсутність інтересу до роботи;

- розлад сну (тяжке засинання або пробудження, переривчастий, поверхневий сон, який не полегшує стан, часті ситуаційні сновидіння, безсоння вночі, сонливість вдень);

- почервоніння (збліднення) шкіри, задишка, серцебиття, пітливість;

- больові відчуття в області серця, у м’язах, ломота у попереку і суглобах;

- головні болі, запаморочення

Тимчасове звільнення від обо­в’язків служби.

Надання першої психологічної допомоги (при потребі – долікарської) відповідно до харак­теру розладів.

Евакуація для проведення спеці­алізованих відновлювальних заходів.

Психологічна вербальна підтримка.

Психотерапія (спеціальна).

Допуск до виконання обов’язків повсякденної служби – після заключення відповідних спеці­алістів

3.

Афектні реакції (сильне і короткочасне нервове збудження):

- напруженість, неспокій, роздратування;

- дріб’язкові причіпки до всього;

- “вибухове” реагування на зауваження, претензії

Тимчасове звільнення від обов’язків служби.

Психологічна експрес-корекція стану.

Психологічна регуляція типу роз­слаблення.

Обережний режим індивідуальної роботи з боку керівництва.

Направлення на консультацію до психіатра, невропатолога

4.

Надмірна “передстартова” мобілізація:

- незвична для цього в військово­службовця психоемоційна напруженість, збудливість, балакучість, метушливість

Тимчасове звільнення від участі в підготовці бойової операції.

Індивідуальна психологічна регу­ляція і саморегуляція типу розслаб­лення.

Спостереження за поведінкою.

Допуск до виконання завдань і роботи – після індивідуального психологічного контролю

5.

Недостатня “передстартова” мобілізація:

- байдужість, відсутність інтересу до підготовки, цілей і завдань операції (без психопатологічних ознак, вка­заних у п. 1)

Тимчасове звільнення від участі в підготовці операції.

Індивідуальна психологічна бесіда та експрес-діагностика.

Якщо немає ознак психічної демо­білізації – індивідуальна або гру­пова психологічна регуляція акти­вуючого типу.

Активне включення в процес під­готовки до бойової операції.

Допуск до бойової операції – після індивідуального психологічного контролю

6.

Психологічний шок (стресовий стан, безпосередньо після події):

- поведінка неадекватна обстановці, байдуже відношення до оточуючих;

- замкнутість, мовчазність;

- загальмованість реакцій, розсіяність;

- тривожність, неспокійний сон;

- “відчужений” вигляд, утруднена “включеність”;

- звуження уваги, інтересів, контактів

Тимчасове звільнення від обов’язків служби або участі в бойових опе­раціях.

Індивідуальна психологічна бесіда, мануальна і тілесна терапія.

У разі потреби – евакуація для поглибленого дослідження і діаг­ностики, а також надання спеціалізованої допомоги.

Допуск до виконання службових обов’язків – після індивідуального психологічного контролю.

Направлення на консультацію до психіатра, невропатолога

7.

Психічна демобілізація:

- втрата контролю над ситуацією, дезорієнтація в обстановці, розгубленість;

- незвичний для даного військовослужбовця характер вимови, зміст висловлювань, інтонації, що свідчать про переживання страху;

- спішні, хаотичні, некоординовані помилкові дії і вчинки;

- уповільненість або відсутність необхідних дій і вчинків;

- відсутність вольових зусиль, апатія, загальмованість, пригніченість, сонливість;

- відсутність самоконтролю, нестриманість, настрій неадекватний ситуації;

- відмова продовжувати дії, роботу тощо.

Тимчасове звільнення від виконання обов’язків.

Психологічна експрес-корекція стану.

Спостереження за станом і поведінкою.

У разі потреби – евакуація для надання спеціальної допомоги.

Направлення на консультацію до психіатра, невропатолога

8.

Деморалізація:

- зниження моральних критеріїв оцінки поведінки, дій і вчинків;

- розв’язність, вульгарність, цинізм, нехтування будь-якими нормами службової етики, субординації;

- нехтування Правом війни;

- озлобленість, невмотивована грубість і хамство;

- відмова від дотримання норм гі­гієни, неохайність, запущеність;

- неконтрольоване п’янство (запої);

- вживання наркотичних речовин тощо

У випадку відсутності необхідних умов для проведення корегувальних і реабілітаційних заходів, компетенція і кваліфікація психолога не відповідатиме ступеню виявлених розладів.

Коли заходи першої психологічної допомоги не приводять до нормалізації психологічного стану і працездатності, військовослужбов­ця рекомендується евакуювати в місце постійної дислокації і пере­дати під нагляд психіатра, невропатолога, нарколога