2.4 Обстеження пасажиропотоків,їх аналіз та використання

Для виявлення пасажиропотоків, розподілу їх по напрямках, збору даних про зміни пасажиропотоків у часі, проводяться обстеження.

Методи обстеження класифікуються по ряду ознак:

Ø по тривалості охоплюваного періоду: систематичні (щодня, щотижня й т.д.), разові (короткочасні);

Ø по ширині обсягу: суцільні (одночасно по всій транспортній мережі району, що обслуговує, ) у середньому 1 раз в 3 роки; вибірковий (по окремих районах руху) 1 раз у квартал;

Ø по способу проведення:

а) анкетний метод (шляхом заповнення попередньо розроблених спеціальних опитних анкет)

б) звітно-статистичний метод ґрунтується на білетно-залікових аркушах і кількості проданих квитках

в) талонний метод (шляхом видачі обліковцям спеціально заготовлених талонів)

г) табличний метод (проводиться обліковцями розташованими усередині

автобуса біля кожних дверей, шляхом заповнення заздалегідь заготовлених

таблиць)

д) візуальний або окомірний метод (шляхом збору даних на маршрутах зі значним пасажиро обміном, проводиться візуально по бальній системі від 1 до 5 балів). Їм можуть користуватися водії або кондуктори.

е) силуетний метод - різновид візуального (по 5-ти бальній системі, шляхом набору силуетів по типах автобусів)

ж) опитуваний - шляхом опитування обліковцем у салоні пасажирів, цей метод дозволяє визначити дані про кореспонденції пасажирів.

Ø Метод автоматизованого обстеження:

а) неконтактний метод ґрунтується на використанні фотоелементів, ефективний тільки при рядку роздільному вході-виході пасажирів;

б) контактний метод заснований по обліку вхідних і вихідних пасажирів по їхньому впливі на контактні сходи, пов'язані з дешифраторами.

Результати обстеження пасажиропотоків використають як для поліпшення організації перевезень пасажирів на діючих маршрутах, так і для організації транспортної мережі в цілому. За матеріалами обстеження можна встановити й основні техніко-експлуатаційні показники роботи автобусів: обсяг перевезень, пасажирооборот, середню дальність поїздки пасажирів, наповнення автобусів й їхнє число на маршруті, час рейсу, пробіг за час в рейсі.

2.5 Нормування швидкостей руху автобусів

Нормування швидкостей - це встановлення безпечних швидкостей руху на маршруті.

Швидкості руху нормуються для забезпечення безпечної та ефективної експлуатації рухомого складу, раціоналізації використання праці водіїв і скорочення витрат часу пасажирів на поїздки. Норми часу на виконання рейсів на маршруті встановлюють з урахуванням тривалості руху на перегонах, пассажирообмена на зупиночних пунктах і міжрейсового відстоїв на кінцевих

пунктах маршруту. Норми часу на виконання рейсів служать вихідною інформацією при розподілі автобусів за маршрутами, складанні розкладів руху

та організації швидкісного і експресного повідомлень. Швидкості руху нормують

при відкритті маршруту і далі не рідше двох разів на рік на початку осінньо-

зимового та весняно-літнього сезонів. Позачерговий перегляд норм проводять при змінах траси маршруту, моделі експлуатованих автобусів, умов дорожнього руху, скаргах водіїв на неможливість дотримання встановлених норм. При встановленні норми часу рейсу в якості обмежень враховують швидкості руху автобусів:

максимальну, допускаемую конструкцією автобуса і встановлювану заводом-виробником;

граничну допустиму, дозволену Правилами дорожнього руху на відповідних ділянках маршруту;

среднеходовую на ділянках маршруту.

Застосовують два методи нормування швидкостей руху автобусів на маршрутах і визначення часу рейсу: хранометражний і розрахунковий.

хронометражно метод заснований на вимірах фактичних витрат часу на рейс і окремі його елементи (рух по перегонах, зупинки і затримки з різних причин). При хранометражном методі дотримуються ряд умов: випуск автобусів на маршрут повинен бути повним; проїжджа частина

повинна бути сухою; число замірів не менше чотирьох в кожному напрямку руху; при використанні різнотипного рухомого складу заміри проводять для найменш динамічних автобусів; обстеження ведуть протягом усього робочого дня з подальшим виділенням характерних періодів доби і диференціацією часу рейсу; на час обстеження розклад руху скасовується, і автобуси відправляються по інтервалу (водії вибирають швидкість руху самостійно, виходячи із забезпечення безпеки перевезень і дорожніх умов).

Розрахунковий метод нормування швидкостей руху на маршрутах і визначення часу на рейс заснований на поділі маршруту на окремі ділянки, в межах кожного з яких забезпечується приблизна рівність умов руху автобусів з

подальшим розрахунком часу, необхідного на пробіг по кожному з цих ділянок. Межами ділянок служать пункти зупинки, світлофори і перехрестя, залізничні

переїзди, місця зміни типу дорожнього покриття, ширини та поздовжнього похилу проїзної частини, інтенсивності транспортного потоку. Вихідні дані для

нормування розрахунковим методом беруть з паспорта автобусного маршруту.