2.Поняття національної системи стандартизації.

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Національна система стандартизації України - це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності в галузі стандартизації країни. Зокрема, основні положення Національної системи стандартизації України визначають її основну мету та завдання; об'єкти стандартизації; організацію робіт зі стандартизації; категорії та види стандартів; порядок розробки, затвердження, перегляду та використання стандартів; державний нагляд за додержанням стандартів; міжнародне співробітництво.

Комплекс правил та положень Національної системи стандартизації наведено в основоположних стандартах України ДСТУ "Національна стандартизація...", які розроблено на заміну Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1-93) та низки інших пов'язаних з нею нормативних документів. Метою Національної системи стандартизації України є:

o здійснення єдиної технічної політики;

o захист інтересів вітчизняних виробників та споживачів продукції (процесів, робіт, послуг);

o раціональне використання всіх видів ресурсів; відповідність продукції (процесів, робіт, послуг) світовому рівню якості та надійності;

o гармонізація національних стандартів із світовими аналогами;

o відповідність вимог стандартів законодавчим актам. Основними пріоритетами Державної системи стандартизації є:

o встановлення раціональної номенклатури продукції (процесів, робіт, послуг);

o встановлення прогресивних вимог до якості продукції (процесів, робіт, послуг);

o забезпечення комплексності об'єктів стандартизації;

o забезпечення взаємозв'язку та узгодженості нормативних документів на всіх рівнях;

o забезпечення вимог в галузі розробки, виробництва, експлуатації та ремонту продукції (процесів, робіт, послуг) шляхом розробки загально технічних та організаційно-методичних комплексів стандартів і систем класифікації;

o контроль за правильністю використання нормативних документів.

У Національній системі стандартизації України особливо підкреслюється взаємозв'язок стандартизації з технічним прогресом, її роль в підвищенні технічного рівня виробництва та якості продукції, необхідність досягнення високого світового рівня продукції (процесів, робіт, послуг). У зв'язку з цим до стандарту як носія передового світового досвіду висуваються високі вимоги, які зможуть забезпечити розроблення та виробництво високоякісної продукції (процесів, робіт, послуг), раціональне використання усіх ресурсів, охорону зовнішнього середовища, безпеку праці, охорону здоров'я населення, захист їх від шкідливих дій тощо.

Найважливішими структурними елементами Національної системи стандартизації України є:

1. Органи та служби стандартизації.

2. Комплекс нормативних документів.

3. Система контролю за впровадженням і виконанням нормативних документів.

Центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання є Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Держспоживстандарт України відповідає за організацію, стан і розвиток стандартизації в країні, визначає основні напрями розвитку науково-методичних і техніко-економічних основ стандартизації. Він має право доручати міністерствам, відомствам, організаціям і підприємствам різні види робіт, що пов'язані зі створенням чи зміною державних стандартів; давати вказівки щодо усунення виявлених порушень норм і вимог, які встановлені в державних стандартах; вживати заходи щодо заборони випуску продукції, яка не відповідає вимогам стандартів тощо.

Держспоживстандарт України як національний орган зі стандартизації репрезентує Україну в міжнародних і міждержавних організаціях з питань стандартизації, метрології, акредитації, сертифікації та споживчої політики.

У сфері стандартизації Держспоживстандарт України:

o вживає заходів для гармонізації розроблюваних національних стандартів із відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;

o бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

o установлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національними стандартами, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

o організовує і координує проведення робіт у сфері стандартизації;

o схвалює та приймає національні стандарти відповідно до законодавства;

o здійснює реєстрацію нормативних документів;

o вживає заходів до виконання зобов'язань, зумовлених участю України в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

o формує програму робіт із стандартизації та координує її виконання;

o приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження і порядок створення;

o організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;

o організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;

o здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, інших вимог щодо безпеки та якості продукції;

o здійснює координацію робіт щодо створення і функціонування державної системи кодифікації продукції.