Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ до ДП_МЕУ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
33 Мб
Скачать
☆

2.5 Розрахунок струмів короткого замикання

Визначення величини струмів короткого замикання потрібні для перевірки надійності роботи електричних апаратів, налагодження релейного захисту, аналізу аварій та аналізу схем основних з'єднань устаткування. Розрахунок ведеться в іменованих одиницях з використанням закону Ома, а опори, які розраховані для інших напруг, зводяться до напруги ступеня короткого замикання. Потрібно визначити струми к.з. в характерних точках і миттєве діюче значення, а також потужність к.з.

  1. Вибирається схема головних з'єднань. За цією схемою виконується схема заміщення, в яку входять елементи, що мають значний опір. Напруга збільшується на 5 % для компенсації похибки в більший бік.

  2. Опір системи може дорівнювати нулю, коли точка к.з. близька до генераторів системи. Для цехової підстанції опір системи, Ом

, (2.44)

де Uн – номінальна напруга, кВ;

Sвідкл – потужність відключення високовольтного вимикача, МВА.

2.5.3 Активний опір кабельної лінії, Ом

, (2.45)

де l – довжина лінії, км;

γ – питома провідність, м/Ом∙мм2, для міді γ = 53, для алюмінію γ = 32;

FК – переріз однієї фази кабелю, мм2.

2.5.4 Індуктивний опір кабелю, Ом

, (2.46)

де x0 – питомий індуктивний опір лінії. Для кабельних ліній 10 кВ x0 =0,08 Ом/км.

2.5.5 Повний результуючий опір до точки к.з., Ом

, (2.47)

де xрез – сума реактивних опорів (для цього випадку хрез = xc1 + хК1.

2.5.6 Струм усталеного трифазного к.з., кА

. (2.48)

2.5.7 Ударний струм, кА

, (2.49)

де kу – ударний коефіцієнт, який залежить від відношення xрез/Rрез і визначається за графіком [34, 37].

2.5.8 Потужність короткого замикання в точці K1, MB∙A

. (2.50)

2.5.9 На схему заміщення наносяться величини опорів елементів.

2.5.10 Для розрахунку струму к.з. на шинах 0,4 кВ (точка K2) накреслюється схема заміщення для цієї точки й опори зводяться до напруги 0,4 кВ. Розрахунок ведеться в міліомах.

2.5.11 Зводиться опір елементів, розрахованих на боці напруги 10 кВ до ступеня 0,4 кВ.

Опір системи, мОм

. (2.51)

Активний опір кабельної лінії, мОм

. (2.52)

Реактивний опір кабельної лінії, мОм

. (2.53)

2.5.12 Відносний опір силового трансформатора

, (2.54)

де ∆Ркз – втрати короткого замикання [22, 34], кВт.

2.5.13 Активний опір, мОм

, (2.55)

де UН2 – напруга НН, В.

2.5.14 Реактивний опір трансформатора, мОм

. (2.56)

2.5.15 Для визначення опору автоматичного вимикача і шин розраховується струм на боці НН трансформатора, А

, (2.57)

2.5.16 Вибирається автоматичний вимикач з умови

Iт.ном ≤ Iн.а, (2.58)

де Iн.а – номінальний струм автоматичного вимикача, А.

За Iн.а визначається активний і реактивний опір автоматичного вимикача [22, 34].

2.5.17 За Iт.ном вибирається переріз шин (Fш) з умови, що Iшин ≥ Iт.ном. Згідно з Fш визначається x0ш, і R0ш [22, 34]. Опір в кінці шин дорівнюватиме, мОм

, (2.59)

де lш – довжина шин (5 – 10 м).

2.5.18 Активний результуючий опір, мОм

. (2.60)

На схему заміщення наносяться величини опорів елементів.

2.5.19 Реактивний результуючий опір, мОм

. (2.61)

2.5.20 Повний результуючий опір, мОм

. (2.62)

2.5.21 Струм усталеного трифазного к.з., кА

. (2.63)

2.5.22 Ударний струм системи, кА

, (2.64)

де ky – ударний коефіцієнт.

2.5.23 Ударний струм системи з урахуванням струму підживлення від асинхронних двигунів, кА

, (2.65)

де – сумарний робочий струм, визначений через середньозмінну потужність

. (2.66)

2.5.24 Потужність короткого замикання, MB∙A

. (2.67)