3.3. За формулою Дементьєва:

Сподіваючись уточнити приблизні формули, Н.Н.Дементьєв запропонував формулу, яка включає, крім d_1.3 ще й висоту стовбура при середньому коефіцієнті форми q₂=0,65:

де, d – діаметр, у метрах;

h – висота ствобура, м;

p – поправка, (див. табл. 4.5).

Для стовбурів, які мають інші коефіцієнти форми, у формулу до висоти стовбура вноситься поправка у розмірі 3 м висоти на кожні 0,05 відхилення коефіцієнта (від базового другого коефіцієнта форми 0,65). Якщо коефіцієнт форми більший за 0,65, то поправка вноситься зі знаком «+», і навпаки. Так, для стовбурів, у яких q₂=0,70, поправка становитиме +3 м, при q₂=0,75 поправка вже становитиме +6 м, а при q₂=0,60 поправка буде становитиме -3 м, при q₂=0,55 буде -6 м і так далі (див. табл. 4.5).

Таблиця 4.5 - Величина поправок при обчисленні за формулою Дементьєва

(3 м на кожні 0,05 різниці від q₂ = 0,65):

q2	Величина поправки	q2	Величина поправки
0,63; 0,64; 0,65; 0,66; 0,67	0
0,68; 0,69; 0,70; 0,71; 0,72	+3	0,62; 0,61; 0,60; 0,59; 0,58	-3
0,73; 0,74; 0,75; 0,76; 0,77	+6	0,56; 0,57; 0,55; 0,54; 0,53	-6
0,78; 0,79; 0,80; 0,81; 0,82	+9	0,52; 0,51; 0,50; 0,49; 0,48	-9
0,83; 0,84; 0,85; 0,86; 0,87	+12	0,47; 0,46; 0,45; 0,44; 0,43	-12
0,88; 0,89; 0,90; 0,91; 0,92	+15	0,42; 0,41; 0,40; 0,39; 0,38	-15
0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97	+18	0,37; 0,36; 0,35; 0,34; 0,33	-18

Формула Дементьєва є більш універсальна ніж формула Денціна, бо її можна застосувати для всіх порід.

Наприклад: при d_1.3 = 24,0 cм, h =20,0 м та q₂=0,70 об’єм стовбура сосни буде становити: V = 0,24² · = 0,4416 м³.

3.4. За формулою Анучіна - діаметри виражаються у метрах:

V = d2·(0,31·h+1,0) - для сосни, модрини, м’яколистяних порід; V = d2·(0,31·h+1,4) - для ялини, ялиці, твердолистяних порід.

(4.11)

Наприклад: для стовбура сосни при d_1.3 = 24,0 cм та h =20,0 м об’єм буде рівний:

V = d²·(0,31·h+1,0) = 0,24²·(0,31·20,0+1,0) = 0,4147 м³

3.5. За формулою Нікітіна - діаметри виражаються у метрах:

V = d2·( ) – для сосни, модрини, берези; V = d2·( ) для ялини, ялиці, дуба, бука.

(4.12)

Наприклад: для стовбура сосни при d_1.3 = 24,0 cм та h =20,0 м об’єм буде рівний:

V = d²·( ) = 0,24²·( ) = 0,4128 м³

3.6. М.П.Анучін запропонував для визначення об’єму стовбурів використовувати номограми.

1) Перша номограма дозволяє визначити об’єм стовбура, для чого необхідно знати породу, таксаційний діаметр та висоту стовбура (рис. 3). В цій номограмі основні деревні породи поділені на дві групи. Користування номограмою є простим. Припустимо, що необхідно знайти об’єм сосни діаметром 24 см і висотою 20 м. на номограму прикладаємо лінійку з таким розрахунком, щоб її край на лівій шкалі відсік поділку 24 см, а на правій шкалі поділку 20 м. В такому випадку середня частина лінійки на середній шкалі відсіче поділку 0,40. Це і буде об’єм стовбура в даному випадку.

Недоліком цієї номограми при її простоті, є неточність взяття на шкалі діаметрів з точністю до 0,1 см.

2. Друга номограма для визначення об’єму враховує збіжистість стовбура. Для її використання необхідно знати діаметр, висоту і другий коефіцієнт форми (див. рис. 4). В лівій сітці номограми знаходять місце перетину ліній заданого діаметра і коефіцієнта форми, а відповідно цим величинам в правій сітці – місце перетину кривих і вертикальних ліній. На номограму накладають лінійку з таким розрахунком, щоб її край пересікав знайдені точки. Точка, в якій лінійка перетне середню шкалу і показує шуканий об’єм. На рис. 4 пунктирною лінією показано положення лінійки, при якому визначається об’єм стовбура діаметром 24 см і висотою 22 м з другим коефіцієнтом форми 0,65. Середня шкала показує, що об’єм стовбура цих розмірів дорівнює 0,4300 м³.

Недолік той же, що і в першій номограмі.

Рис.4. 3. Номограма для визначення об’єму стовбура по таксаційному діаметру і висоті стовбура про поділі деревних порід на дві групи

Рис. 4.4. Номограма для визначення об’ємів стовбура по таксаційному діаметру, висоті та другому коефіцієнту форми

5. ТАБЛИЦІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄМУ ДЕРЕВ, ЩО ЗРОСТАЮТЬ

У практиці ведення лісового господарства доводиться мати справу з таксацією не окремого дерева, а сукупності дерев. Тому об’єми окремих дерев і відповідно суму об’ємів сукупності дерев (запас) можна визначити за готовими таблицями:

1. масовими об’ємними таблицями;

2. розрядними об’ємними таблицями;

3. таблицями об’ємів і збігу.

Такі таблиці вже складені для основних деревних порід в залежності від таксаційного діаметра, висоти і форми стовбура, і можуть бути:

1) загальними – матеріал зібраний на великій території і використовуються вони у всіх регіонах країни;

2) місцевими - при складанні таблиць були використані матеріали, які були зібрані у лісах визначеного району, наприклад певного регіону, області, лісгоспу, і вони використовуються в тому регіоні де зібраний матеріал для їх побудови. Вони є більш точними.

За будовою такі таблиці можуть бути:

1. з одним входом (d_1.3);

2. з двома входами (d_1.3 та h);

3. з трьома входами (d_1.3, h та q₂).