Класифікація ґрунтів за ступенем засолення залежно від типу засолення (в.А.Ковда, в.В.Єгоров)

Ступінь засолення	Содовий		Хлоридний		Хлоридно-сульфатний		Сульфатний
	Вміст легкорозчинних солей, % сухої маси ґрунту
Незасолені	<0,10	<0,15		<0,20		<0,30
Слабкозасолені	0,10…0,20	0,15…0,30		0,25…0,40		0,30…0,6
Середньозасолені	0,20…0,30	0,30…0,50		0,40…0,70		0,60…1,00
Сильнозасолені	0,30..0,50	0,50…0,80		0,70…1,20		1,00…2,00
Солончаки	>0,50	>0,80		>1,20		>2,00

Солонцями називаються ґрунти, у поглинальному комплексі яких міститься обмінний натрій. Ці ґрунти характеризуються несприятли­вими фізико-хімічними властивостями. Вони відзначаються високою щільністю, тріщинуватістю у сухому стані, а у разі зволоження сильно набрякають, водопроникність їх зменшується, збільшується лужність, ґрунт стає в’язким і липким.

Глибина рівня мінералізованих ґрунтових вод, за якої починається засолення грунту, називається критичною. В умовах зрошу­вання:

(4.3)

де Hо - висота капілярного піднімання води, м; hа - глибина активного /кореневого/ шару ґрунту, м.

Критична глибина коливається від 1,5 м для легких ґрунтів до 3,5 м для ґрунтів важкого гранулометричного складу.

Найбільш солестійкі м"яка пшениця, цукровий буряк, буркун. Вони витримують засолення до %. Найбільш токсичні для рослин у ґрунтах карбонати, далі хлориди і сульфати. Суміші солей завжди менш токсичні, ніж чисті розчини.

3

Види зрошування. Встановлення необхідності у зрошуванні земель

Залежно віддії на ґрунт i рослини зрошування поділяється на зволожувальне, удобрювальне i спеціальне.

Зволожувальне зрошування переважає в Україні і поділяється на діюче регулярно та одноразово. При регулярно діючому зрошуванні ґрунт зволожується в необхідні строки i в потрібній кількості.

При одноразово діючому зрошуванні ґрунт зволожується лише один раз за piк затопленням земель водами весняного стоку (лиманне зрошування) або паводковими водами (паводкове зрошування).

Удобрювальне зрошування застосовується для внесення добрив у ґрунт за допомогою води, яка розчинює добрива i транспортує їx у ґрунт. Сюди відносяться також поливи стічними водами міської каналізації i промислових підприємств, а також весняними водами, що мають велику кількість наносів, які відкладаються на полях i удобрюють їx.

Спеціальне зрошування включає отеплювальне, окислювальне, ґрунтозахисне та iн. Отеплювальне зрошування застосовують для зігрівання ґрунту шляхом поливання його водою теплішою, ніж ґрунт. Для цього застосовують відпрацьовані води теплоцентралей, термальні води та iн. Отеплювальне зрошування є перспективним. При окислювальному зрошуванні поливну воду збагачують киснем i подають на тi поля, ґрунти яких мають мало кисню (рисові поля). Ґрунтоочисне зрошування застосовують для видалення з ґрунту надлишку солей, знищення шкідників сільськогосподарських рослин (мишей, лялечок хруща) шляхом затоплення ґрунту водою.

До спеціальних видів зрошування слід віднести актуальне в останні роки мікрозрошення садово-паркових насаджень, аеродромів, стадіонів, майданчиків для крокету, гольфу і ін.

Необхідність у проведені зрошування земель визначається на основі водного балансу території. За головний показник при цьому приймається індекс сухості ( ), який виражається відношенням величини випаровування (витратна складова) до кількості опадів (прибуткова складова). При територіявідноситься до зони достатнього зволоження, при – до зони нестійкого зволоження, при – до зони недостатнього зволоження. Якщо за вегетаційний період , то для підвищення урожаїв сільськогосподарських культур слід передбачати зрошування.