- •1. Формування і розвиток класичного танцю
- •2. Історична тематика в українському танці
- •3. Характерні особливості виконання танців Білорусії.
- •6. Верховинець Василь Миколайович (справжнє прізвище — Костів) — перший теоретик українського народного танцю, композитор, хоровий диригент, хореограф, фольклорист і етнограф
- •7. Методика викладання рухів класичного танцю
- •8. Вплив історичних,соціальних,економічних умов на формування та розвиток українського танцю
- •9. Структура уроку народно-сценічного танцю, характеристика його основних частин
- •10. Термінологія класичного танцю
- •11. Принципи обробки фольклорного танцю
- •12. Структура та зміст хореографічних занять з дітьми дошкільного віку.
- •13. Музичне оформлення уроку класичного танцю
- •14.Драматургія в хореографічному творі
- •15.Методика побудови комбінацій біля станка на уроці Народно-сценічного танцю
- •16.Становлення та розвиток історико-побутових танців в різні епохи
- •17.Класифікація рухів українського танцю їх назви
- •18.Сюжет, як основа танців малої форми(приклади)
- •19. Основні стилі та техніки танцю модерн та їх характеристики
- •20.Побутові танці
- •21. Угорське народне хореографічне мистецтво
- •22. Відмінності між російською, французькою та італійською школами класичного танцю.
- •24. Стисла характеристика наукової праці а.Гуменюка «Український народний танець»
- •26. Методи та прийоми хореографічного навчання учнів молодшого шкільного віку.
- •27. Характерні особливості хореографічної лексики кавказького регіону.
- •28. Основні види джаз танцю та їх характеристика.
- •29. Характерні особливості танців Полісся та Волині.
- •30. Термінологія, мета та завдання вправ біля станка на уроці народно - сценічного танцю.
- •31.Характеристика перших уроків класичного танцю в молодших класах
- •32.Взаємозв’язки та взаємовпливи українського народного танцю і хореографії народів, які мешкають в україні
- •33. Творчий внесок Зайцева в теорію та методику викладаня народно-сценічного танцю
- •34. Послідовність складання клачисного екзерсису за системою Ваганової (вправи біля станка)
- •35. Визначити характерні особливості обрядових,побутових, сюжетних танців
- •36. Характерні особливості виконання хореографічної лексики Словакії
- •37. Використання історико-побутового танцю в сучасних хореографічних композиціях та театральних виставах.
- •38. Українский нар-сцен танець і основн закономірності
- •39.Характері особливості виконання народно-сценічного танцю Італії
- •40.Послидовнисть складання класичного екзерсизу за вагановою(allegro)
- •42.Особливосты Испании
- •43. Композиційний план як етап реалізації задуму балетмейстера
- •44. Жанри та види українського танцю.
- •45. Взаємозв’язок класичного та народно – сценічного видів хореографічного мистецтва.
- •46. Методика проведення класичного уроку з учнями в школах мистецтв.
- •47.Визначити поняття: ритм , метр, тривалість, музичний малюнок.
- •48. Характеристика сценічних форм народного танцю.
- •49 Різновиди музичного вступу при складанні комбінацій у класичному екзерсисі
- •50 Обрядові українські народні танці
- •51. Характерні особливості польського танцю
- •49 Різновиди музичного вступу при складанні комбінацій у класичному екзерсисі
- •50 Обрядові українські народні танці
- •51. Характерні особливості польського танцю
- •52 Роль і місце класичного танцю у навчально-виховному процесі колективу народного танцю.
- •53.Специфіка постановчої роботи в дитячих колективах
- •54 Засновники методики викладання народно сценічного танцю Лопухов а.В., Ширяєв а.В., Бочаров а.І. Автори книги «Основи характерного танцю»
- •55. Роль та місце характерного танцю в балетних виставах.
- •56. Хороводи – один з найвідоміших видів народного танцювального мистецтва.
- •57. Музичне оформлення уроку народно-сценічного танцю.
- •58. Види port de bras.
- •59. Трудова тематика в Українському народному танці.
- •60. Методи та прийоми хореографічного навчання з дітьми різних вікових груп.
- •61. Принципи побудови комбінацій на середині залу «allegro» (в залежності від року навчання).Allegro
- •62. Стилістичні особливості українських народних танців та їх районування
- •63.Специфика роботи балетмейстра з муз матеріалом
- •64. Новаторство в области рухів модерну Лабан, дЕльсат, Деркоз
- •65. Особливості танців Західних областей України, їх особливості
- •66. Основні принципи музичного оформлення уроку народно-сценічного танцю
- •67. Принцип побудови комбінацій на середині залу( в залежності від року навчання)
- •68.Розкриття національного характеру та створення хореографічних образів в українському народному танці.
- •69.Специфіка викладання народно-сценічного танцю в школах мистецтв
- •71. Характерні особливості танців Поділля
- •73. Звязуючі та допоміжні рухи в класичному танці
- •74. Вимоги до лексичного матеріалу, доступність його дитячого сприйняття.
- •75. Характерні особливості циганських танцювальний рухів
- •76.Пози в класичному танці її композиційна та хореографічна варіативність.
- •77. Українська танцювальна музика. Костюм в українському танці.
- •78. Науковий доробок к. Василенка «Лексика Українського народного танцю», «Український танець»
- •79. Методика побудови уроку сучасного танцю
- •80.П.Вірський- реформатор українського танцю.Провідні професійні та аматорські хореографічні колективи України.
- •81. Розвиток танцювальної виразності на уроках з народно-сценічного танцю
- •82. Методичний розбір та етапи вивчення вправ у класичному танці.
- •83. Характерні особливості танців центральних областей України
- •84. Характерні особливості хореографічної лексики народно-сценічних танців Молдови.
- •85. Види Battement.
- •86. Стильові особливості танців Східної України.
- •87. Характернi особливостi виконання танцiв Россii
- •88. Види developpe.
- •89.Розкриття понять сюжет, фабула, сценарій. Лібретто та вимоги до його написання.
- •90.Характернi особливостi виконання хореографічної лексики Прибалтики.Эстонский танец
68.Розкриття національного характеру та створення хореографічних образів в українському народному танці.
хореографічні рухи, прийоми, жести, пози обумовлюються завданням створити певний художній образ.
У хореографічному мистецтві основним матеріалом для створення образу є лексика танцю. Однак відразу зазначимо, що образність лексики залежить не тільки від її якостей. Вона стає образною лише у цілісній системі — побудові хореографічного твору, в якому розкривається ідея, тема.
Образність лексики — категорія стилістична, вона створюється за допомогою об'єднання серії своєрідних рухів, поз, жестів, міміки, засобів їх виконання і т. д.
Хореографічний образ — категорія естетична, під нею ми розуміємо конкретні чи узагальнені сцени життя, природи, створені балетмейстером з допомогою вигадки, асоціативного бачення і т. ін., які мають певну естетичну цінність.
танцювальна лексика не тільки створює оболонку образу, вона є формою його існування, тому питання образності лексики й хореографічного образу переростають у питання про роль лексики у його формуванні, створенні.
Образ у справжньому, реалістичному хореографічному творі є формою щодо основної ідеї і змістом стосовно зовнішньої форми танцю — лексичних і композиційних елементів, з яких і складається твір. У роботі над образом необхідно використовувати найважливіший принцип підходу до образу „від себе” за методом К. Станіславського, який вимагав від актора грати не образ, не почуття, а намагатися спочатку знайти себе в умовах життя ролі.
знайти себе у ролі — це передусім означає правдиво, органічно діяти від свого імені в запропонованих обставинах хореографічної постановки. Діючи від свого імені, актор-танцюрист непомітно включає у творчість свою органічну природу, в той час як дія від імені іншої особи неминуче тяжіє до вистави
хореографічний образ буде створено тільки тоді, коли у танцюриста внутрішній монолог зіллється із зовнішнім його еквівалентом і буде створено своєрідну єдину кінетичну схему почуттів.
У сценічному образі діє жива людина — танцюрист, який втілює задум балетмейстера в художній образ. Сценічний образ створюється на репетиціях і в спектаклі, тобто він народжується у мить введення його в дію, перевтілення у дійову особу.
В українській хореографічній культурі багато сюжетних танців, у яких діють не тільки окремі героїчні образи: Гонта, Ватажок (буковинський танець), жартівливі — Ґандзя, Микола, Бурим (штукар, витівник) і т. д., але й узагальнені образи природи: Тополя, Маринонька, Завійниця, Вербиченька, Калина Червона
Тощо
69.Специфіка викладання народно-сценічного танцю в школах мистецтв
ефективне виховання творчої особистості вихованця вимагає створення умов, серед яких:
-наукове обґрунтування методів педагогічного керівництва творчим розвитком особистості;
-надання вихованцю свободи вибору і самовираження, усвідомлення ним своєї самоцінності;
-формування у вихованців мотивації до подальшого розвитку себе, як особистості;
-творчі якості та естетична культура особистості педагога;
-створення у приміщенні для занять відповідної естетичної та творчої атмосфери;
-врахування вікових особливостей вихованців;
-врахування психофізичних, особистісних особливостей кожної дитини;
-поважливе ставлення до кожної особи.
Метою занять гуртка народного танцю є виховання у дітей інтересу до народного мистецтва, розвиток творчих здібностей, естетичного і художнього смаку, виховання почуття колективізму, патріотизму, любові до рідного краю.
Кожне заняття за темою програми, як правило, включає теоретичну частину (яка проводиться в цікавій ігровій формі) і практичне виконання завдання. Теоретичні відомості - це пояснення нового матеріалу, інформація пізнавального характеру про види хореографічного мистецтва, про життя і працю відомих хореографів та діяльність знаних хореографічних колективів.
Основне місце на заняттях відводиться практичній роботі. Будується вона за загально прийнятою структурою і складаються з трьох частин: розминка, основна і заключна. Залежно від завдання, періоду занять, а головне - від підготовленості дітей застосовують і інший варіант тренувальних занять - з чотирьох частин: вступна, підготовча, основна та перехідна. Перший варіант (з 3-х частин) здебільшого застосовується в заняттях з більш підготовленими колективами; другий (з 4-х частин) - в групових заняттях з мало підготовленими дітьми, новачками, в групах здоровя і т. п. У тренувальному занятті з трьох частин час розподіляється так; розминка триває 20-30 хвилин, основна частина - 80 - 90, перехідна - 10.
Керівнику необхідно продумати зміст і хід кожного заняття, щоб практична частина була продовженням і закріпленням теоретичних відомостей, одержаних дітьми. Так, при проходженні теми «Виконання вірьовочки (косички)» керівник спочатку ознайомлює дітей з історією виникнення руху, з багатством і різноманітністю технічних прийомів його виконання, їх характерними назвами. Не треба забувати, що діти з великим задоволенням займаються практичною роботою, тому на теоретичну частину відводиться небагато часу, цей час повинен пройти динамічно, цікаво, щоб діти з бажанням перейшли до виконання практичних завдань. Теоретичний матеріал за звичаєм дається на початку заняття. Нову тему, те чи інше завдання потрібно пояснювати просто і доступно, обовязково закріплюючи пояснення показом наочного матеріалу. Теоретичний матеріал можна підносити у вигляді оповідання - інформації або бесіди, яка супроводжується запитаннями до дітей. Керівник гуртка вибирає методи навчання, методичні прийоми з урахуванням знань і практичних навичок, які одержують діти на заняттях гуртка, тому методика навчання на початку навчального року відрізняється від тієї, яка застосовується наприкінці року. Під час виконання перших завдань доцільні різноманітні вправи, які вимагають від дитини придбання певних навичок. Керівник повинен домагатися від дітей точності виконання цієї підготовчої роботи.
70.ПРИКЛАДИ УЧАСТІ РУК В екзерсиси
Коли дається екзерсис ускладнений, фігурний, з комбінацією різних pas, руки починають вводитися в загальний рух і відіграють значну роль. Наприклад, для battements developpes багато різних фігур, і скрізь руки введені в рух.
Приклади екзерсису у палки. 1. Три ronds de jambes en dehors на ⅜с зупинкою на четверту восьму в plie на лівій нозі в позі effacee вперед, на підлогу, повернувши весь корпус і пригнувши його і руку до ноги. Розкинути кисть, як би вказуючи на кінчик ноги. Потім робиться три battements frappes на ⅜ і на четверту восьму зупинка на II позиції. Три ronds de jambes en l'air en dedans, зупинка в позі effacee назад на підлогу, на plie на лівій нозі. Корпус зігнутий назад, голова через плече, і погляд звернений на кінчик ноги, а рука перед собою, перед грудьми, долонею вниз, кисть розпростерта і піднята вгору.
Закінчується трьома battements frappes, тим же темпом, що і в першому випадку, т. Е. На четвертій восьмий пауза на II позиції.
2. Шість petits battements на ¾ (по ⅛), на четверту чверть впасти на plie на праву ногу (підмінивши ногу, на якій стояв), прийнявши маленьку позу croisee ної IV позиції з правою рукою в III позиції і лівої - на II позиції з зігнутою правою рукою, ліва нога sur le cou-de-pied ззаду; потім повернутися на ліву ногу і виконати чотири petits battements на 2/4 по ⅛ і на 2/4 зробити tour en dehors sur le cou-de-pied з preparation temps releve.
Зворотно всі рухи повторюються тим же рахунком, тільки після перших шести petits battements впасти на праву ногу на plie назад, підмінивши ліву ногу, яка припаде sur le cou-de-pied вперед з маленькою позою croisee, права рука прочинені на II позицію на 45 ° , потім після наступних чотирьох petits battements робиться temps releve назад і tour en dedans
Temps lie на середині класу. Це - загальноприйнята з молодших класів комбінація рухів з поступово збільшуються труднощами. Найпростіше temps lie доповнюється наступним чином.
Стати в V позицію croisee, права нога попереду. Зробити demi-plie, права нога ковзає носком по підлозі вперед на croise, ліва залишається на plie, обидві руки на I позиції, погляд - на кисті рук, з поверненою в тому ж напрямку головою, перенести корпус на праву ногу, зробивши на неї попередньо проходить demi-plie, витягнути ззаду пальці лівої ноги, піднімаючи ліву руку вгору, а праву в сторону. Голова повернена направо.
Підтягнути ліву ногу ззаду в V позицію face на demi-plie, перевівши ліву руку на I позицію, а праву залишити на II позиції, голова face; ковзати носком правої ноги в сторону II позиції (відкриваючи ліву руку на II позицію і супроводжуючи її поглядом), залишивши ліву на plie; перенести корпус на праву ногу, попередньо зробивши на ній проходить demi-plie, і, витягнувши пальці, підтягнути ліву ногу вперед в V позицію. Опустити руки в підготовче становище.
Повторити все з лівої ноги. Ті ж рухи робляться і назад.
Рекомендую для початківців вивчати temps lie рахунком на 4/4, уклавши рух в два такти: на першу чверть зробити demi-plie в V позицію, на другу - пальці витягнути вперед на croise, що проходить plie доводиться між другою і третьою чвертями, на третю - поза croisee назад, на четверту - стати в V позицію. Потім наступний такт: на першу чверть - demi-plie в V позицію, на другу - нога виведена з витягнутими пальцями в бік II позиції, на третю - витягуються пальці лівої ноги з переходом корпусу на праву ногу, на четверту - стати в V позицію.
У старших класах можна робити temps lie, піднімаючи ногу на 90 ° при русі вперед, назад і на II позицію. З V позиції demi-plie на лівій нозі, роблячи правої battement developpe вперед на croise; перейти на праву ногу на attitude croisee назад, впасти на ліву ногу на demi-plie, підвівши її до правої ноги, яка згинається до коліна на 90 °; зробити battement developpe правою ногою на II позицію і перейти на праву ногу, піднявши ліву на II позицію на 90 °; demi-plie на правій нозі, зігнувши ліву біля коліна, виводячи її вперед, продовжувати рух з іншої ноги.
У середніх і старших класах можна вивчати temps lie en tournant: спочатку робиться tour en dehors sur le cou-de-pied з V позиції, потім виповнюється temps lie вперед. Ще раз такий же tour і temps lie в сторону II позиції.
