1. Аналіз факторів, що впливають на технічний стан повітряних суден

У процесі експлуатації ПС їхні вузли, агрегати і деталі зазнають постійного впливу ряду факторів, що по-різному впливають на їх технічний стан, а значить і на їх експлуатаційну надійність і працездатність.

Повітряні судна експлуатуються у специфічних умовах, які значно відрізняються від роботи наземних видів транспорту. Ця специфічність полягає в наступному:

- значне ускладнення умов роботи, тобто підвищення кількості діючих навантажень і їх абсолютних величин (температури, тиску, вібрації й ін.);

- швидка зміна в часі і просторі діючих на ПС факторів (напруги, температури);

- широкий діапазон зміни цих факторів (аеродинамічні навантаження, перевантаження, температури й ін.).

Фактори, що впливають на зміну технічного стану ПС, можна розділити на конструктивно-виробничі, які визначають початкову якість об'єктів, і експлуатаційні, що відбивають зміну технічного стану в процесі експлуатації.

До конструктивно-виробничих факторів відносяться:

- вибір схемних і конструктивних рішень, елементів і матеріалів;

- технологія виготовлення деталей і вузлів, складання й іспитів об'єктів;

- якість виробництва;

- характеристики поточного і вихідного контролю.

Як правило, ці фактори є причинами виникнення раптових відмовлень.

Експлуатаційні фактори можна розділити на кілька груп:

1. Групи навантажувальних (об'єктивних) факторів, тобто факторів, зв'язаних з особливостями застосування ПС і умовами його льотної експлуатації:

 зовнішні навантаження: аеродинамічні навантаження, перевантаження, тиски, вібрації, акустичні навантаження, аеродинамічне нагрівання, нагрів від працюючої силової установки, електричні навантаження;

 режими роботи авіаційних двигунів і функціональних систем.

2. Групи факторів, що характеризують зовнішні умови:

 кліматичні умови. Сюди відносяться температура, тиск і вологість атмосферного повітря, їх добове і річне коливання, зміни і перепади по висоті і довжині траси, опади (дощ, сніг, лід, туман), насиченість повітря агресивними речовинами (солі, луги й ін.);

 умови, що характеризують стан аеродромів: запорошеність атмосфери, якість покриття зльотно-посадочних смуг і рульожних доріжок, ступінь їхньої чистоти, наявність на них опадів і т.д;

 біологічні фактори: цвіль, комахи, гризуни, птахи. Цвіль викликає гниття матеріалів органічного походження. Гризуни і комахи засмічують системи й агрегати, поїдають ізоляцію, деталі обробки і т.д. Птахи попадають у двигун, ушкоджують засклення й обшивку.

3. Групи людських факторів:

 умови льотної експлуатації, якість роботи льотного складу: кількість зльотів і посадок, використання режимів польоту і режимів роботи двигунів, уміння правильно діяти в особливих випадках і особливих умовах польоту, уміння правильно готуватися до польоту і правильно його розраховувати і т.д. Ці фактори залежать від ступеня навченості і тренованості льотного складу;

 якість технічного обслуговування: організація експлуатації, кваліфікація інженерно-технічного складу, якість і своєчасність виконання робіт з обслуговування і ремонту, особливості транспортування і збереження.

При виконанні робіт з технічного обслуговування, з одного боку, поліпшується стан систем, агрегатів і вузлів ПС і попереджаються несправності (уведення мастил, регулювання параметрів і т.п.), з іншого боку, у результаті неякісного виконання роботи може погіршитись їх технічний стан і навіть з'явитись несправність.

У залежності від характеру впливу на технічний стан агрегатів і систем можна виділити ще дві окремі групи факторів.

4. Якість матеріалів, що застосовуються, (паливно-мастильних і ін.): ступінь їх окислення і старіння, забруднення сторонніми частками, наявність вологи і т.д.

й. Часові фактори. Це в першу чергу процес старіння, тобто процес повільної зміни фізико-хімічних властивостей матеріалів. Швидкість процесу старіння може змінюватись під впливом зовнішніх факторів: тепла, вібрації, кисню, озону, вологи і т.д.

Для багатьох матеріалів процес старіння протікає без видимих ознак погіршення властивостей матеріалів. Ці зміни накопичуються і в окремих випадках можуть призвести до раптового стрибка – руйнування. Найбільшою мірою процесу старіння піддаються матеріали органічного походження.

У кожному із трьох станів, у яких може знаходитися ПС (у польоті, на землі, при технічному обслуговуванні), на його системи і агрегати діє специфічна для даного стану група факторів, причому ступінь впливу цих факторів різна.

Так, у польоті на системи, агрегати і деталі ПС діють експлуатаційні фактори, зв'язані з особливостями застосування й умовами його льотної експлуатації, кліматичні фактори і фактори, зв'язані з роботою льотного складу, якість ПММ.

До факторів, що діють на ПС на землі, відносяться кліматичні, біологічні, часові фактори, стан аеродромів і т.д.

Вплив експлуатаційних факторів на технічний стан об'єктів виявляється у вигляді відхилень від номіналу їхніх параметрів унаслідок зносу, старіння деталей і розрегулювання агрегатів. Ці фактори є причинами виникнення повільних відмов.

Зміна параметрів і характеристик елементів у часі є наслідком фізико-хімічних процесів, що відбуваються в них. Процес виникнення відмови являє собою, як правило, деякий часовий процес, внутрішній механізм і швидкість якого визначається властивостями матеріалу, напругами, впливом кліматичних та інших факторів.

Різномаїття і стохастичний характер впливу експлуатаційних факторів на об'єкти авіаційної техніки призводять до того, що при одному й тому ж наробітку або тривалості експлуатації об'єкти мають різний фактичний технічний стан, що, природно, повинно враховуватися при розробці стратегій технічного обслуговування і ремонту цих об'єктів.