- •Перелік питань іі рівня до пмк з історії України
- •Походження і суть національної символіки.
- •Походження назв «Русь», «Україна».
- •Теорії походження слов’ян.
- •Проаналізуйте аргументацію основних теорій походження Київської Русі.
- •Причини виникнення державності у східних слов'ян.
- •Причини і значення прийняття християнства.
- •Дайте оцінку законодавчим ініціативам великих князів Київської Русі.
- •Причини і наслідки роздробленості Русі.
- •Монголо-татарська навала: причини поразок і наслідки.
- •Які події історії Галицько-Волинського князівства свідчать про зародження аристократичної республіки?
- •Які зовнішньополітичні чинники призвели до коронації Данила Галицького 1253 році?
- •Причини оксамитового литовського проникнення.
- •Чи є підстави характеризувати Литовську державу як литовсько-руську? Аргументуйте свою точку зору.
- •Якими чинниками була зумовлена політика централізації влади та ліквідація удільних князівств у складі Великого князівства Литовського?
- •Основні причини виникнення українського козацтва.
- •Теорії походження козацтва.
- •Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.
- •Причини поразок і значення козацько-селянських повстань кінця хvi- поч. Хviі ст.
- •Причини національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої (1648-1657)
- •Трансформація політичних поглядів б.Хмельницького в ході національно-визвольної війни українського народу.
- •Переяславська угода та її наслідки для України.
- •Охарактеризуйте основні причини Руїни (др. Пол. XviIст.).
- •Оцініть значення складання п.Орликом в екзилі «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького» на поч. XVII ст.
- •Місце Гетьманщини в історії українського народу.
- •Схарактеризуйте заходи по ліквідації автономного устрою України за Петра I.
- •Проаналізуйте політику Катерини II по остаточному знищенню автономії Гетьманщини.
- •Назвіть причини входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперії.
- •Порівняйте адміністративно-територіальний устрій укр. Земель у складі Росії та у складі Австро-Угорської імперій.
- •Обґрунтуйте істинність (або хибність) твердження, що політика австрійського та російського урядів щодо українських земель носила колоніальний характер.
- •Українське питання в програмних та агітаційних документах декабристів.
- •Модель держави Кирило-Мефодіївського братства.
- •Чому в другій половині хіх ст. Західна Україна стає центром національного відродження?
- •Перша світова війна і Україна: трагедія і шанс.
- •Назвіть причини, привід та мету національно-демократичної революції 1917-20 рр.
- •Який з чотирьох Універсалів унр, на Ваш погляд, мав найбільше значення для процесу державної розбудови незалежної України?
- •Причини поразки Центральної ради.
- •Причини поразки гетьмана п.Скоропадського.
- •Причини поразки Директорії.
- •Причини поразки української національно-демократичної революції.
- •Визначте результати та наслідки українських національно-визвольних змагань 1917-1920 рр.
- •Вступ України до складу срср: дискусії навколо питання, неоднозначність оцінок.
- •Причини запровадження і результати неПу.
- •Причини та досягнення українізації.
- •Порівняйте причини голоду 1921-23, 1932-33 і 1946-47 рр. В Україні. Які з них мали об'єктивний, а які суб'єктивний характер?
- •Наслідки і значення голодомору 1932-33 рр.
- •Як Ви вважаєте, чи можна було уникнути "штурмівщини" і надзавдань у роки індустріалізації? Чи існували альтернативні шляхи проведення індустріалізації?
- •Успіхи та прорахунки радянської модернізації народного господарства України.
- •Етапи масового терору в Україні.
- •Доведіть, що політика урядів Польщі та Румунії щодо українського населення своїх країн у міжвоєнний період мала колонізаторський характер.
- •Українські січові стрільці.
- •Карпатська Україна.
- •Українська держава 30 червня 1941 р.
- •Обґрунтуйте, який із термінів (анексія, включення, воззєднання, приєднання, входження) найбільш точно відбиває суть подій 1939-40 рр., що відбувалися на західноукраїнських землях.
- •Вкажіть позитивні і негативні сторони процесу радянізації західноукраїнських земель.
- •Які, на Вашу думку, основні причини поразок Червоної армії на території України в 1941 р.?
- •Визначте особливості Руху Опору в Україні.
- •Внесок України у розгром нацистської Німеччини.
- •Наслідки Другої світової війни для України.
- •Назвіть причини поразки оун-упа у збройному протистоянні радянській системі.
- •Операція “Вісла”: причини, характер, наслідки.
- •Повоєнні адміністративно-територіальні зміни.
- •Чому сталінське радянсько-партійне керівництво знову допустило урср до сфери міжнародних відносин у післявоєнний період? Чи могла урср проводити самостійну зовнішню політику?
- •Які особливості післявоєнної відбудови в Україні у порівнянні з західноєвропейськими державами?
- •Чому реабілітаційні процеси, що були започатковані XX з'їздом кпрс не були доведені до логічного завершення?
- •Які заходи були здійснені хрущовським керівництвом у соціальній сфері для покращення життя населення?
- •Охарактеризуйте основні течії українського дисидентства 60-80-х років. Назвіть їх учасників.
- •В чому Ви вбачаєте значення проголошення Акту про державний суверенітет України?
- •Конституційний процес 90-х рр.
- •Дайте порівняльну характеристику президентських виборів в Україні 1991,1994,1999, 2004, 2010 рр.
- •Проблеми формування багатопартійності в Україні.
- •Україна і оон.
- •Альтернативні варіанти зовнішньополітичної стратегії України.
- •Демографічні втрати населення України в хх столітті.
- •22. Етапи втрати автономії Гетьманщини у хvііі ст.
- •29. Революція 1848-1849 рр. В Австрійській імперії та її вплив на політичне життя в Україні.
- •34. Формування національно-державницьких ідей в Україні у др. Пол. Хіх ст. – на поч. Хх ст.
- •35. Виникнення політичних партій в Україні кін. Хіх – поч. Хх ст. Соціал-демократичний, ліберальний та консервативний напрями.
- •2.2 Другий етап революції
- •69. Дивізія сс Галичина
- •70. Українське питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •128. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
- •129. Етнічний склад населення України. Етнічні межі українства.
- •130. Українська діаспора: види та структура, причини та хвилі еміграції.
- •55 Тис Югославії – Сербії та Чорногорії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, Македонії.
- •108. Культурно-просвітницька діяльність києво-могилянської академії
- •110. Хіх століття в українській історії прийнято називати добою культурно-національного відродження. Етапи українського національного відродження:
- •115. Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка.
- •116. Т.Г.Шевченко в українській і світовій культурах.
- •117. Причини та досягнення українізації 20-х рр. Хх ст.
- •118. Художньо-мистецька палітра українського відродження 20-х pp. XX ст.
- •119. Українське “розстріляне відродження” (30-і рр. Хх ст.)
- •120. Культура України у повоєнний період (1945–1955 рр.). Жданівщина.
- •121. Українське “шістдесятництво” (хх ст.) і його вплив на духовно-мистецьке життя.
- •122. Ідеологізація і русифікація культурного життя в 70-80-ті роки XX ст.
117. Причини та досягнення українізації 20-х рр. Хх ст.
Українізація - це політика в національно-культурній сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом в Україні у 20-ті рр. Українізація передбачала задоволення певних національних вимог українського народу:
- висування українців на керівні посади;
- запровадження української мови в державні та культурні установи, пресу, навчальні заклади;
- розвиток національної за формою й радянської за змістом культури;
- створення відповідних умов для культурного розвитку національних меншин, які проживали в Україні.
Більшовики змушені були піти на проведення цієї політики, оскільки перебували під впливом національно-визвольної боротьби українців 1917-1920 рр. і прагнули забезпечити собі підтримку всього населення України.Українізація здійснювалася в певних, дозволених центром рамках. Рушійною силою у справі українізації став Наркомат освіти України, яким у 20-ті рр. керували прибічники національного відродження Г.Гринько, Шумський, М.Скрипник.
Наслідки українізації
20-ті рр. стали періодом подальшого національного відродження.
У1930 р. чисельність шкіл з українською мовою навчання становила 85%, на українську мову було переведено 75% діловодства державних установ, українською мовою видавалося 90% газет і більше половини книжок і журналів. Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35 до 54%.
Українізація сприяла залученню до радянського культурного будівництва української інтелігенції. З еміграції повернулися деякі відомі діячі, зокрема М.С.Грушевський.
Відбувався бурхливий розвиток української культури: в республіці видавалося понад 20 літературно-художніх альманахів і збірників, 55 журналів, виникли багаточисельні літературно-художні об'єднання, працювало 45 професійних театрів і т.д.
Література і мистецтво досягли значних успіхів завдяки таким діячам, як М.Хвильовий, М.Зеров, Г.Косинка, М.Рильський, В.Яловий, В.Сосюра, Л. Курбас, О.Довженко, Г.Верьовка і багатьом іншим.
118. Художньо-мистецька палітра українського відродження 20-х pp. XX ст.
Перші два десятиліття XX століття дали можливість водночас працювати таким майстрам літератури, як І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, та новим, ще невідомим поетам і письменникам: П. Тичині, М. Рильському, М. Семенку. Повалення в 1917р. царського режиму і проголошення Української Народної Республіки пробудило надії на вільний демократичний розвиток українського народу. Після встановлення в Україні більшовицької радянської влади частина демократичної української інтелігенції, яка не сприйняла поразки УНР, опинилася в політичній еміграції за кордоном, а друга половина прагнула розвивати нову радянську українську літературу на Батьківщині. Початок 20-х pp. XX ст. ознаменувався появою великої кількості літературних угруповань, які бажали самовиявлення і творчої свободи.
«Плуг»(1922)
Перша літературна організація «Плуг» — спілка селянських письменників. Ініціатором створення і головою «Плугу» був С. Пилипенко. З квітня 1922р. плужани ухвалили «Платформу ідеологічну і художню», де наголошували, що «революційно-селянська творчість плужан має бути скерована насамперед на організацію свідомості широких селянських мас і сільської інтелігенції в дусі пролетарської революції». «Пролеткульт»
У 20-ті роки на основі непівського плюралізму та стильового різноманіття розгорнувся процес організаційного згуртування літераторів. У перші післяреволюційні роки найбільший вплив мало літературне об'єднання «Пролеткульт», яке намагалося, відкинувши вікові надбання світової культури, створити нову, «пролетарську» культуру.
«Неокласики»
На відміну від інших груп, неокласики не дбали про своє організаційне оформлення і не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була досить вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій 1925— 1928. До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувались від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці. В 1935р. були заарештовані М. Зеров, Павло Филипович, М. Драй-Хмара, яких звинувачували в шпигунстві на користь чужоземної держави, в підготуванні й спробі вчинити терористичні замахи на представників уряду та партії і в приналежності до таємної контрреволюційної організації, очолюваної професором Миколою Зеровим.
«ВАПЛІТЕ» (згодом перетворилась на «Пролітфронт»)
Створена за ініціативою М. Хвильового як альтернатива масовим і надто підпорядкованим офіціозу організаціям, вона об'єднала багатьох кращих українських літераторів і могла пишатися яскравими талантами: М. Хвильовий, В. Яловий, Г. Коцюба, М.Майський, Г. Епік, О. Копиленко, М. Куліш, А. Любченко, Ю. Шпол, М. Бажан, І. Сенченко, М.Йогансен, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, О. Досвітній, І. Дніпровський, О. Слісаренко та інші.
