21. Міністри, політики та практики з 36 європейських країн1 на конференції pulman в Ойраші, Португалія, 13-14 березня 2003 р. Визначили пріоритетні напрями розвитку публічних бібліотек.

Необхідно відповідно фінансувати і підтримувати публічні бібліотеки на національному та місцевому рівнях для:

• підвищення їхньої ролі (у співпраці з архівами та музеями) як важливих складників реалізації програми дій зі створення електронної Європи², прискорюючи їхній розвиток як центрів доступу до електронних ресурсів;

• задоволення потреб усіх громадян інформаційного суспільства шляхом реалізації основних положень і рекомендацій проекту PULMAN³.

Для досягнення цих цілей публічні бібліотеки повинні:

• Застосовуючи цифрові технології, пропонувати інноваційні та якісні послуги, що уможливлюють досягнення громадянами їхніх особистих цілей у змінному світі, а також сприяють єднанню суспільства та успішному розвитку європейської економіки, заснованої на знаннях.

Сприяти збільшенню користувачів публічних бібліотек, розширювати бібліотечні послуги, передусім для соціально

• неадаптованих громадян. У 36 країнах–учасницях проекту PULMAN нині нараховується більше 150 млн.⁴ зареєстрованих користувачів.

Учасники конференції поділяють думку про те, що громадяни суттєво виграють від послідовної підтримки публічних бібліотек, архівів і музеїв на місцевому, національному та європейському рівнях, передусім у чотирьох основних напрямках.

Ойрашський план дій

Конференція PULMAN закликає міністрів, політиків та практиків на національному та місцевому рівнях:

1. Розробити стратегію розвитку соціального, культурного та економічного потенціалу мережі публічних бібліотек, архівів і музеїв з урахуванням їхніх можливостей та існуючої унікальної інфраструктури.

2. Визначити національні та місцеві пріоритети фінансування для підтримки основних видів діяльності, таких, як надання доступу до електронних ресурсів та Інтернету, оцифровування, випробування нових видів послуг, забезпечення відповідної технічної інфраструктури, включаючи по можливості широкополосне підключення та запровадження стандартів.

3. Розглянути питання створення міжвідомчих агенцій і налагодження співпраці між міністерствами для координації політики щодо культурного надбання (публічні бібліотеки, музеї, архіви).

4. Розвивати ефективне партнерство між місцевими представниками сектора культурної спадщини та іншими ключовими економічними і соціальними секторами (наприклад, освіта, працевлаштування, туризм, громадські організації тощо) з метою модернізації обслуговування населення на місцевому рівні та забезпечення економічно ефективного менеджменту.

5. Надавати інтерактивний доступ до інформації за допомогою найсучасніших мультимедійних цифрових ресурсів, що документують місцеві матеріали з історії, літератури, образотворчого мистецтва, музики та інших питань, важливих для громади, при необхідності супроводжуючи їх пакетом навчальних програм.

6. Підтримувати розвиток центрів інноваційної бібліотечної діяльності з метою стимулювання кращого досвіду, а де це необхідно, й для ширшого розповсюдження інновацій.

7. Запроваджувати політику підбору та навчання персоналу, передбачаючи відповідні оплату та умови праці, з метою забезпечення можливостей, необхідних знань і вмінь для задоволення потреб користувачів (наприклад, підтримка освіти, використання новітніх інформаційних технологій).

8. Відстежувати змінні потреби користувачів як основи для запровадження аргументованої стратегії розвитку послуг та планування інвестицій.

9. Регулярно вимірювати та оцінювати послуги, насамперед ті, що використовують нові технології, визначити критерії для оцінки результативності інвестицій.

10. Пропонувати дослідницьку та інноваційну діяльність на національному та європейському рівнях, засновану на партнерстві з організаціями та приватними компаніями, що займаються наданням доступу до інформації, створенням ресурсів і оцифровуванням.

22. EBLIDA представляє бібліотеки на європейському рівні, контактує з членами Європейського парламенту з метою захисту інтересів бібліотек та з питань, пов'язаних з бібліотеками. Хто стежить за діяльністю Бюро, той знає, що воно має своє видання – "EBLIDA Newsletter», останнє число якого вийшло у квітні і серед іншого містить матеріали з авторського права у бібліотеках. Президентом EBLIDA є Jukka Relander (Бібліотечна асоціація Фінляндії). 24-е Щорічне засідання Ради EBLIDA і Конференція EBLIDA-NAPLE мають насичену Програму: 8 травня – Факультативна культурна екскурсійна програма.  9 травня – Засідання Ради EBLIDA та Генеральна асамблея NAPLE.   10 травня – Конференція EBLIDA-NAPLE «Посилюємо можливості Європи! Відкриття бібліотеками нових перспектив». Відкриє конференцію Lily Knibbeler – директор Національної бібліотеки 

23. УБА стала членом Європейської бібліотечної асоціації (EBLIDA), підписано низку угод про партнерство та співпрацю з провідними бібліотечними установами і бібліотечними асоціаціями Польщі, Угорщини, Білорусі, Латвії. Ще одним кроком на цьому шляху стало підписання УБА спільно з асоціаціями 8 країн (Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Росії, Таджикистану) Мемо- рандуму про співробітництво бібліотечних асоціацій країн СНД заради їхнього посиленого розвитку. Під- писання Меморандуму відбулося 27 вересня 2012 р. під час Форуму бібліотекарів, що проходив в Астані (Республіка Казахстан) за участі представників з України: Т. Вилегжаніної, генерального директора НПБУ, віце-президента УБА, І. Шевченко, прези- дента УБА, В. Удовика, директора Фонду Прези- дентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У Меморандумі зазначається, що добровільні бібліотечні об’єднання як громадська сила мають достатній вплив на розв’язання проблем забезпе- чення вільного доступу населення до знань, інфор- мації, історико-культурної спадщини та соціального захисту бібліотекарів. Також визнається, що не в усіх країнах розвинуто мережу регіональних і відо- мчих бібліотечних громадських об’єднань за профе- сійними інтересами, видами й типами бібліотек, що є необхідність залучення до членства в асоціаціях впливових людей, котрі мають визнання й автори- тет у суспільстві і т. ін.

24. УКРАЇНСЬКА бібліотечна асоціація (УБА), прагнучи до розбудови стосунків із громад- ськими професійними організаціями інших країн, активно розвиває програми партнерства та співпраці. За останні роки активізувалася робота у форматах та проектах, що їх пропонує ІФЛА. УБА стала членом Європейської бібліотечної асоціації (EBLIDA), підписано низку угод про партнерство та співпрацю з провідними бібліотечними установами і бібліотечними асоціаціями Польщі, Угорщини, Білорусі, Латвії. Ще одним кроком на цьому шляху стало підписання УБА спільно з асоціаціями 8 країн (Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Росії, Таджикистану) Мемо- рандуму про співробітництво бібліотечних асоціацій країн СНД заради їхнього посиленого розвитку. Під- писання Меморандуму відбулося 27 вересня 2012 р. під час Форуму бібліотекарів, що проходив в Астані (Республіка Казахстан) за участі представників з України: Т. Вилегжаніної, генерального директора НПБУ, віце-президента УБА, І. Шевченко, прези- дента УБА, В. Удовика, директора Фонду Прези- дентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

25. Програма "Інформація для всіх" повинна зіграти ключову роль в здійсненні мандата ЮНЕСКО - повсюдно сприяти розвитку "освіти для всіх", "вільному обміну інформацією і знаннями" і збільшенню засобів комунікації між людьми. 2. Програма повинна сприяти зменшенню розриву між інформаційно- багатими і інформаційно-бідними. 3. В рамках програми повинні робитися прямі ініціативи, проводитися дослідження, здійснюватися сприяння співпраці, проводитися аналіз і готуватися доповіді. 4. Пріоритетним напрямом Програми повинна бути робота зі всіма іншими програмами ЮНЕСКО по адаптації інформаційних і комунікаційних технологій для цих програм. Необхідна тісна співпраця з організаціями системи ООН, іншими міжурядовими і неурядовими організаціями, а також з приватним сектором.

Цілі програми. 1. У дусі Міжнародної Декларації Прав Людини, яка формує основи інформаційних прав для суспільства майбутнього, програма "Інформація для всіх" створює платформу для дискусій по міжнародній політиці у сфері захисту інформації і загального доступу до неї, по загальній участі в глобальному інформаційному суспільстві, а також по етичних, правових і суспільних наслідках розвитку інформаційних і комунікаційних технологій. 2. Як одна з основних програм ЮНЕСКО програма "Інформація для всіх" створює рамки для міжнародної і регіональної співпраці. Для здійснення цієї політики Програма підтримує розвиток загальних стратегій, методів і інструментарію для будівництва правового і вільного інформаційного суспільства. 3. Зокрема програма "Інформація для всіх" націлена на: o Заохочення і розширення доступу до інформації за допомогою її організації, перекладу в електронну форму (оцифрування) і захисту. o Розвиток міжнародної рефлексії і дискусій по етичних, правових і суспільних погрозах і викликах в інформаційному суспільстві. o Сприяння тренінгу, безперервній освіті і навчанню у сфері інформації і інформатики. o Просування використання міжнародних стандартів і передового досвіду у сфері інформації і інформатики в межах компетенції ЮНЕСКО. o Просування мережевої взаємодії у сфері інформації і знань на локальному, національному, регіональному і міжнародному рівнях.

26. Про розвиток взаємодії бібліотек з іншими структурами системи соціальних комунікацій свідчать багато прикладів. Зокрема спільними зусиллями компаній Elsevier, IBM та Королівської бібліотеки Нідерландів і Британської бібліотеки реалізується відомий проект JSTOR, спрямований на створення системи електронних архівів [1; 4]. Отже, роль бібліотеки у розвитку взаємодії з соціокомунікаційними структурами щодо формування спільних електронних ресурсів полягає, по-перше, в кооперації для забезпечення доступу до вже існуючих інформаційних ресурсів з культурної та наукової спадщини та, по- друге, в інтеграції електронних ресурсів для організації баз знань.

Також слід зазначити, що позначаються тенденції розширення взаємозв’язків бібліотеки і з такими соціально-комунікаційними установами й організаціями, як рекламні і торгові агенції, кінотеатри, радіо і телебачення. Бібліотеки розвивають свої зв’язки з туристичним, готельним і ресторанним бізнесом, розширюють участь в спортивних заходах, музичних концертах, фестивалях різноманітної спрямованості. Цікавим є досвід Данії щодо організації літературного фестивалю «Копенгаген Читає», який проводиться з 2008 р. протягом тижня щорічно.

Таким чином розглянуті тенденції розширення зв’язків бібліотеки з різними структурами системи соціальних комунікацій свідчать про формування особливого комунікаційного середовища інноваційних та непередбачуваних подій, в якому відбуваються комунікації усіх з усіма. Бібліотеки стають провідним місцем науково-освітньої комунікації, відбувається їхня конвергенція з іншими інформаційними закладами у напрямі поцифрування наукової та культурної спадщини. Виклики інформаційного суспільства сприяють розвиткові бібліотеки у системі соціальних комунікацій не лише як каналу, що забезпечує передачу інформації, але й як підсистеми, котра сприяє встановленню взаємозв’язків між різними структурами, виконуючи роль інтегруючого елемента. Розширення взаємодії зумовлює переструктурування бібліотечної діяльності як нової цілісності.

27. В останній чверті XX ст. національні бібліотечні асо- ціації відіграли суттєву роль у кардинальних змінах у біб- ліотечній професії, пов’язаних із розвитком нових інфор- маційних технологій, запровадженням концепції інтелек- туальної свободи як основи інформаційно-бібліотечної діяльності в умовах демократизації суспільного життя та на- ціонального відродження в ряді країн світу. Об’єднання по- чинають уточнювати свої назви, додаючи слова, пов’язані з інформацією, документацією тощо, і відповідно розши- рюють сферу діяльності. Дослідження історичного шляху національних бібліо- течних асоціацій показало, що сформувалися чільні, харак- терні для всіх країн, напрями їх діяльності: розвиток про- фесії та управління галуззю.

28. Програма «Бібліоміст» впроваджується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках партнерства Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерством культури України. Метою програми є сприяння розвитку сучасної системи публічних бібліотек в Україні шляхом реалізації проектів: ,,Створення регіональних тренінгових центрів” на базі обласних універсальних наукових бібліотек та ,,Організації нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету” на базі районних бібліотек та їх філій. Програма співпрацює з Українською бібліотечною асоціацією (УБА), центральними і місцевими органами влади та бібліотеками на всій території України.  Програма „Бібліоміст” ставить перед собою наступні завдання:  * Обладнати бібліотеки технікою, щоб члени громад отримали кращий доступ до інформації.  * Навчити бібліотекарів користуватися новітніми технологіями, щоб краще обслуговувати відвідувачів. * Сприяти розвитку ресурсної бази бібліотечної асоціації для ефективнішого представлення інтересів бібліотек та бібліотекарів. * Заручитися державною підтримкою для визнання ключової ролі бібліотек у суспільстві. ПРОГРАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ Програма “Бібліоміст” має на меті досягнення результатів у чотирьох ключових сферах:  ОСНАЩЕННЯ БІБЛІОТЕК: Створити мережу бібліотек з публічним доступом до Інтернету: “Бібліоміст” підтримує бібліотеки, для яких публічний доступ до інформації є пріоритетом, і які демонструють бажання співфінансувати надання населенню нових послуг з використанням комп’ютерів й Інтернету. Устаткувавши більш ніж 1000 бібліотек по всій Україні новітніми технологіями, програма “Бібліоміст” надасть вільний доступ до інформації мільйонам українців.  НАВЧАННЯ БІБЛІОТЕКАРІВ: Партнери програми “Бібліоміст” надали навчальні матеріали та обладнали комп’ютерами тренінгові центри, щоб сприяти впровадженню у бібліотечній сфері новітніх підходів та послуг. Навчальні центри у кожній області проводять курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, щоб вони могли здобути чи удосконалити навички використання комп'ютера та Інтернету і застосовувати вивчене при обслуговуванні читачів. 

29. Бібліотечний книгообмін – передача творів друку в постійне користування безплатно на спеціальних умовах з одних бібліотек в інші. Провадиться через книгообмінний або резервний фонд. Залежно від умов передачі виділяються форми книгообміну: обмін між бібліотеками власними виданнями; безплатне поширення будь-яких видань або перерозподіл видань, які не використано; обмін комплектами національної продукції; взаємне виконання замовлень на необхідні, але відсутні в бібліотеці книги. Розрізняють внутрішній (між бібліотеками в межах однієї країни) і міжнародний (між бібліотеками різних країн) обмін книгами.

Міжнародний книгообмін ведеться на основі взаємовигідних двосторонніх і багатобічних міждержавних договорів, а також відповідно до угод, що укладаються безпосередньо між бібліотеками або науковими установами різних країн.Наукові бібліотеки активно беруть участь в міжнародному книгообміні. Щорік бібліотеками посилається за кордон понад 1 млн. екземплярів книг і журналів; вступ іноземних видань обчислюється в 800—900 тис. екземплярів.

В деяких зарубіжних країнах діють національні центри міжнародного книгообміну (наприклад, Бельгійська служба міжнародного книгообміну в Брюсселі). Із зарубіжних бібліотек в міжнародному книгообміну найактивніше беруть участь Бібліотека конгресу у Вашингтоні і Бібліотека Британського музею в Лондоні.

30. Міжнародна взаємодія бібліотек — це процес встановлення, закріплення та підтримки партнерських взаємозв’язків, погодже­ного співробітництва між бібліотеками різних країн, що впливає на розвиток світової бібліотечно-інформаційної сфери та посилює професійні комунікації між бібліотечними фахівцями.

Взаємодія вітчизняних бібліотек з партнерами країн Європи та США сприяє виникненню нових напрямів і створює умови для ін­теграції бібліотек у єдиний світовий інформаційний простір.  Важ­ливим напрямом взаємодії є участь у міжнародних бібліотечних консорціумах з доставки документів віддаленим користувачам, наприклад у проекті «SUBITO» та ін. [1].

У демократичних та економічно розвинутих країнах місце та роль національних асоціацій в організації професійного бібліо­течного руху значно впливає на внутрішню та міжнародну бібліо­течну політику. Останнім часом закордонні бібліотечні асоціації, зокрема США, займаються проблематикою адвокасі [25]. З огляду на актуальність, значимість проблеми захисту інтересів та потреб бібліотечної спільноти у світі, адвокасі є пріоритетним напрямом діяльності Української бібліотечної асоціації (УБА) Одним з напрямів взаємодії бібліотек, музеїв, архівів, який одержав втілення на міжнародному рівні, є створення Світової (World Digital Library) та Європейської (European Digital Library) цифрових бібліотек [4, 5, 8]. Стратегічна мета проектів зумов­лена розвитком глобальної інформаційної цивілізації й полягає в тому, щоб завдяки використанню досягнень інформаційно- комунікаційних технологій у користувача виникла можливість долучитися до світової або європейської культурної спадщини (колективної пам’яті людства). Приєднання України до проектів уможливить збереження та популяризацію національної культур­ної спадщини; здійснення реальних кроків у розвитку цифрового суспільства (економіки культури) в нашій державі; долучення до глобальних наукових, освітніх, соціокультурних процесів, що в подальшому стимулюватиме міжнародну взаємодію, стане запо­рукою ефективного партнерства.

1 Мережа PULMAN включає країни-члени Європейського Союзу, країни-кандидати та сусідні країни – Албанію, Австрію, Білорусь, Бельгію, Боснію і Герцеговину, Болгарію, Хорватію, Чеську Республіку, Данію, Естонію, Фінляндію, Францію, Німеччину, Грецію, Угорщину, Ірландію, Італію, Латвію, Литву, Люксембург, Македонію, Молдову, Нідерланди, Норвегію, Польщу, Португалію, Румунію, Росію, Словаччину, Словенію, Іспанію, Швецію, Туреччину, Україну, Велику Британію, Сербію-Монтенегро.

2 http://europa.eu.int/information_society/eeurope/index_en.htm

3 http://www.pulmanweb.org/DGMs/DGMs.htm

4 http://www.libecon.org