Профілактика серцево­судинних захворювань (ссз) згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (2007) полягає в такому:

1. Особам із низьким загальним серцево­судинним ризиком зберегти його протягом усього життя, а особам високого ризику знизити його.

2. Для здорового способу життя необхідно:

— не курити;

— харчуватись корисними продуктами;

— фізична активність середньої інтенсивності 30 хв на добу;

— АТ < 140/90 мм рт.ст.;

— загальний холестерин в сироватці крові < 5,0 ммоль/л, а ХС ЛПНЩ < 3 ммоль/л;

— рівень глюкози в крові < 6 ммоль/л.

3. Забезпечити більш жорсткий контроль АТ в осіб високого ризику, особливо у хворих із діагнозом ССЗ або цукрового діабету:

— АТ знизити до рівня < 130/80 мм рт.ст., якщо це можливо;

— загальний рівень холестерину в сироватці крові < 4,5 ммоль/л, при можливості < 4 ммоль/л;

— ХС ЛПНЩ < 2,5 ммоль/л, при можливості < 2,0 ммоль/л;

— рівень глюкози в крові натщесерце < 6 ммоль/л, НbА1с < 6,5 %.

4. Вирішення питання про доцільність призначення кардіопротекторних препаратів пацієнтам із високим ризиком, особливо з діагнозом ССЗ атеросклеротичного походження.

У цілому людина середнього віку з 10­річним ризиком смерті від ССЗ, що становить 5 % і більше за даними шкали SCORE, належить до групи високого ризику. При цьому, за даними FІNRISK MOVICA, ризик фатальних і нефатальних серцево­судинних подій становить в середньому близько 10 %.

Шкаал оцінки ризику SCORE складена на підставі результатів 12 європейських обсерваційних дослідженнях, у які ввійшли 205 178 хворих. Нормограма SCORE необхідна для оцінки здоров’я здорових осіб, а пацієнти з ІХС, цукровим діабетом 2­го типу, мікральбумінурією належать до групи високого ризику, вони потребують інтенсивної корекції факторів ризику. У будь­якому віці ризик нижчий у жінок, ніж у чоловіків, але жінок від ССЗ помирає більше. Медикаментозна терапія рекомендується при ризику 10 % і більше. При рівні загального ХС ³ 5 ммоль/л або ЛПНЩ ³ 3 ммоль/л розглядається питання про призначення статинів. Слід пам’ятати, що тютюнопаління посилює негативний вплив інших факторів ризику (вік, стать, АГ, цукровий діабет). Пасивне куріння також збільшує ризик ССЗ та інших захворювань. Відмова від куріння після перенесеного ІМ — потенційно найбільш ефективний із усіх методів профілактики. Для полегшення відмови від куріння використовують жувальну гумку, що містить нікотин, та трансдермальні пластини (ефективними є використання антидепресантів буприпіону і нортриптиліну).

Такі продукти, як морська риба, овочі, фрукти, вміщують омега­3 ПНЖК і мають захисну властивість щодо кардіальних подій у пацієнтів, які перенесли ІМ. Застосування вітамінів у рандомізованих клінічних дослідженнях (РКД) не довело їх ефективності щодо попередження розвитку ІХС. У харчуванні необхідно вживати овочі, фрукти, цільнозернові каші, хліб, рибу (особливо морську), нежирне м’ясо (курятина, яловичина, кролятина), низькокалорійні молочні продукти.

Необхідно нормалізувати масу тіла. У світі 1 млрд людей мають надлишкову масу тіла, 300 млн страждають від ожиріння, близько 30 % дітей мають надлишкову масу тіла або ожиріння. Стало відомо, що вісцеральний жир є метаболічно активним ендокринним органом, який здатний синтезувати багато пептидів, що можуть впливати на систему кровообігу (збільшення маси тіла супроводжується збільшенням ризику ССЗ). При надлишковій масі тіла (ІМТ становить 25–29,9 кг/м2), ожирінні (ІМТ ³ 30 кг/м2) такі препарати, як орлістат і сибутрамін, мало знижують масу тіла, тому за основу необхідно брати збільшення фізичних навантажень та зменшення вживання жирів і вуглеводів. Сидяче життя супроводжується збільшенням ризику передчасної смерті удвічі і суттєвим збільшенням ризику ССЗ. Фізичні тренування позитивно впливають на перебіг атеросклерозу і сприяють зменшенню загальної смертності на 20–25 %. Бажано, щоб ЧСС при фізичних навантаженнях досягала 60–75 % розрахованої максимальної ЧСС. Такої ЧСС можна досягти за рахунок швидкої ходьби, бігу підтюпцем, їзді на велосипеді, плавання.

Велике значення має вплив ЧСС на частоту розвитку смерті. Ризик раптової серцевої смерті в чоловіків особливо пов’язаний зі збільшенням ЧСС у стані спокою. Низька ЧСС позитивно впливає на стан системи кровообігу шляхом антиаритмічної та антиішемічної дії та сповільнення прогресування атеросклерозу. Населенню необхідно рекомендувати уникати підвищення ЧСС шляхом дотримання здорового способу життя, регулярних фізичних навантажень, зменшення стресів та вживання стимуляторів (кава тощо).

З метою профілактики ССЗ Європейське товариство кардіологів (2007) рекомендує:

— Зниженні вживання солі менше 3,8 г/добу, зменшення вживання алкоголю до 10–30 г етилового спирту для чоловіків (1–3 стандартні мірки міцних напоїв, 1–3 келихи вина або 1–3 пляшки пива) і до 10–20 г спирту для жінок.

— Хворі на АГ повинні вживати в їжу більше овочів і фруктів, близько 300 г/добу.

— Слід рахувати, що здатність БАБ попереджати розвиток інсульту обмежена, але вони суттєво знижують частоту коронарних подій і смертність (ефективні при стенокардії, недавно перенесеному ІМ, СН). БАБ зберігають своє значення як один із препаратів першого ряду для початку і продовження антигіпертензивної терапії. Однак вони можуть збільшувати масу тіла, негативно впливати на метаболізм ліпідів і збільшувати частоту цукрового діабету, що виникає вперше.

— РКД показали, що інгібітори АПФ і БРА ІІ особливо ефективні щодо зменшення ГЛШ, включаючи фіброзний компонент, а також мікроальбумінурію і протеїнурію, зберігають ниркову функцію і сповільнюють розвиток термінальної ХНН.

— АК не тільки зменшують ГЛШ, але й також значно сповільнюють прогресування гіпертрофії стінок сонних артерій та розвиток атеросклерозу.

— У хворих із хронічним стабільним перебігом атеросклерозу комбінація аспірину з клопідогрелем порівняно з монотерапією аспірином не сприяє суттєвому зменшенню частоти ІМ, інсульту або смерті від ССЗ, однак супроводжується збільшення ризику кровотеч.

— У РКД PROGRESS отримані дані, що в пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями зниження АТ за допомогою комбінації інгібітору АПФ і діуретика спостерігалось суттєве зниження частоти інсультів та ішемічних подій.

Профілактика ГК — це правильне, адекватне та диференційоване лікування гіпертонічної хвороби сучасними ангіпертензивними препаратами.