- •1/ 2. Поділ дієслова на дієвідміни, теперішній час дієслова
- •Дієвідміна і (koniugacja I)
- •Дієвідміна іi (koniugacja II)
- •Дієвідміна іii (koniugacja III)
- •Дієвідміна іv (koniugacja IV)
- •3.Минулий час дієслова (Czas przeszły)
- •4.Майбутній час дієслова (Czas przyszły)
- •5.Умовний спосіб (Tryb przypuszczający)
- •7. Aspekt
- •8.Наголос
- •6. Іменники середнього роду (Deklinacja nijaka)
- •9. Місцевий відмінок
- •10. Прикметник, ступені порівняння(Przymiotnik)
- •11. Орфографія
- •12. Прислівник (Przysłówek)
10. Прикметник, ступені порівняння(Przymiotnik)
Граматичні категорії прикметника: рід (rodzaj), число (liczba), відмінок(przypadek), ступінь порівняння (stopień porównania). При відмінюванні прикметників слід звертати увагу і на форму його основи (м'яка чи тверда).
Прикметники (і дієприкметники) твердої основи: dobry, stary, młody, zły
Прикметники м'якої основи: letni, gładki, ziemski, drugi, trzeci
Прикметники в однині мають три родові форми: чоловічу, жіночу і середню (dobry, dobra, dobre), а у множині – дві форми: чоловічо-особову і нечоловічо-особову (dobrzy, dobre); остання форма прикметника поєднується з іменниками жіночого, середнього родів та чоловічого роду на позначення неосіб (живих істот, предметів).
Наприклад: dobre owoce, dzieci, psy, samochody, kobiety, але: dobrzy chłopcy, studenci, kierowcy, poeci.
У множині прикметники чоловічо-особової форми, як правило, підлягають чергуванням приголосних в основі.
Короткі форми прикметників: wesoły-wesół, zdrowy-zdrów, gotowy-gotów, powinny-powinien, winny-winien, ciekawy-ciekaw, łaskawy-łaskaw, wart i rad.
Ступені порівняння прикметників
Якісні прикметники (і деякі відносні - рідше) можуть утворювати форми вищого і найвищого ступенів за допомогою суфіксів: ejsz-, -sz-, які приєднуються до основи прикметника. При цьому, як правило, відбуваються чергування приголосних основи.
Stopień równy: ładny, mądry, młody, stary, spokojny, leniwy, zdrowy, czerwony, bogaty, ubogi, piękny, wąski
Stopień wyższy: ładniejszy, mądrzejszy, młodszy, starszy, spokojniejszy, leniwszy, zdrowszy, czerwoniejszy, bogatszy, uboższy, piękniejszy, węższy
Увага! Як і в українській (російській) мові, при утворенні вищого ступеня порівняння суфікси основи - k, - ek зникають: daleki-dalszy, bliski-bliższy, słodki-słodszy, krótki-krótszy, szybki-szybszy.
Увага! Польська мова також (як інші слов'янські мови) має кілька прикметників, які утворюють вищий ступінь порівняння від іншої основи:
mały-mniejszy, wielki, duży-większy, zły-gorszy, dobry-lepszy.
Stopień najwyższy утворюється додаванням до форми вищого ступеня префікса naj-: najładniejszy, najmądrzejszy, najmłodszy, najstarszy, najspokojniejszy, najleniwszy, najzdrowszy, najczerwoniejszy, najbogatszy, najuboższy, najpiękniejszy, najmniejszy, największy, najgorszy, najlepszy etc.
Крім цього ступені порівняння можуть мати i складену форму: bardziej ładny, najbardziej ładny, mniej ładny, najmniej ładny.
11. Орфографія
Орфографія польської мови
• Звук {х} у польській мові позначається подвійно:
буквою h та двознаком ch:
chleb, hart, bohater, huta, strach, bochenek, , hymn, hałas, choroba, chłopiec,chyba, hurtownia, handlowy, hulajnoga,
Золоте правило правопису ch i h:
Щоб правильно писати, потрібно знайти відповідник в українській чи російській мові. Якщо в однокорінному українському слові є Х, то в польському слові потрібно писати ch, а якщо в українському слові є Г, тоді пишемо h.
• Спочатку підбираємо українську "версію" цього слова.Літера "р" підкаже, що слід писати -rz. Шукаємо відповідне українське слово аптекар, тому пишемо -aptekarz. Однак, не завжди можна підібрати відповідник. Допомагають наступні правила:
morze (море)-morski
dobrze (добре) -dobro
tworzyć(творити)-twórca
mierzyć (міряти) –miara
• У польській мові звук { у} передається літерами ó та u
cud, róg, mur, muzyka, kura, podróż
Правила стосуються двох випадків:
• коли до польського слова можна підібрати таку форму, щоб сумнівна буква ( U ? Ó?) змінилася на О або Е;(Ó wymienne)
• коли слово не можна поставити у таку форму.(Ó niewymienne)
Підбираємо до польського слова відповідне українське. Буква О , І, Е підкаже, що треба писати ó.Якщо в українському слові стоїть буква У, то пишемо в польському слові u.
У випадку з ó незмінювальним, якщо не вдається знайти українського відповідника польському слову, його правопис треба запам'ятати:córka, szczegół, wiewiórka,żródło, jaskółka, żółw,włócznia.
