Розстановка сил та засобів

4.3. Рішення першого керівника гасіння пожежі

Таблиця 4.2

ДПРЧ-51	1-е відділення	АЦ встановлює на ПГ № 80. Особовий склад відділення ланкою ГДЗС через сходову клітину з північної сторони подає ствол «Б» на гасіння пожежі в складі через дальній вхід. Ланкою ГДЗС через сходову клітину з північної сторони подає ствол «Б» на гасіння пожежі в складі через ближній вхід.
	2-е відділення	АЦ встановлює на ПГ № 80. Прокладає 2 магістральні лінії.
	САРМ	Ланкою ГДЗС проводе розвідку та евакуацію людей із задимлених приміщень навчально-виховного комплексу.
	АД-30	Використовується для рятування людей.
ДПРЧ-52	1-е відділення	Від розгалуження 2 відділення ДПРЧ-51 ланкою ГДЗС через сходову клітину з північної сторони подає ствол «Б» на захист приміщень четвертого поверху.
	2-е відділення	Від розгалуження 1 відділення ДПРЧ-51 ланкою ГДЗС через сходову з північної сторони подає ствол «Б» на гасіння пожежі в складі через ближній вхід.
ППЧ-83		Від розгалуження 1 відділення ДПРЧ-51 ланкою ГДЗС через сходову клітину з північної сторони подає ствол «Б» на захист приміщень третього поверху.
ППЧ-97		Від розгалуження 1 відділення ДПРЧ-51 через сходову клітину з північної сторони подає ствол «Б» на захист приміщень другого поверху.

5. Безпека праці

Гасіння пожеж, проведення занять та навчань слід організовувати і здійснювати у суворій відповідності з вимогами Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, в частині забезпечення безпеки проведення робіт та Правил безпеки праці в Будь-яка пожежа супроводжується виділенням великої кількості продуктів горіння. Кількість і склад продуктів горіння залежить від виду горючих речовин і матеріалів, що знаходяться в зоні горіння.

Основна небезпека димових газів полягає в наступному:

• витиснення кисню;

• отруйний вплив на живі організми;

• підвищення оптичної щільності середовища.

Для нормального дихання людині необхідно не менше 14% кисню в навколишньому середовищі, а для процесу горіння - 16%. Деякі речовини витискують кисень із зони пожежі за рахунок більшої маси, і відбувається зменшення концентрації - внаслідок чого людина відчуває кисневий голод.

Отруєння димовими газами може відбутися в атмосфері з утриманням кисню і більш 14%, за рахунок утворення хімічних сполук у живих організмах, що перешкоджує нормальній життєдіяльності.

Наприклад, при концентрації чадного газу 1% достатньо 1 хвилини перебування в отруєній зоні для летального виходу людини.

Вплив різноманітних речовин на людину і навколишнє середовище різне, наприклад, чадний газ - утворюється при горінні: безбарвний газ без запаху і смаку; при вдиханні диму в крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його переносу з кров'ю від легень; смертельна концентрація в повітрі - 1%.

У випадку виникнення пожежі на людину і навколишнє середовище можуть впливати наступні факти:

• відкритий вогонь і іскри;

• знижена концентрація кисню;

• дим.

При горінні деревини в складі продуктів горіння буде міститися велика кількість небезпечних продуктів неповного горіння, таким є вугілля, оцтова кислота, метанол, смола, ацетон, двооксид вуглецю, оксид вуглецю, метан, вуглеводні. На великих пожежах особливо при горінні штабелів лісоматеріалів, виникають настільки могутні потоки, що іскри, голівки і цілі палаючі колоди і дошки несуться на десятки і сотні метрів від місця пожеж, викликаючи нові вогнища горіння. Нові вогнища горіння – це розширені зони екологічної поразки навколишнього середовища. У глобальному масштабі великі пожежі, на яких знищуються мільйони метрів кубічних повітря, приводять до необоротних змін у біосфері.

Зменшити екологічно несприятливі впливи на пожежі можуть тільки чіткі і злагоджені дії підрозділів ДСНС України при гасінні пожежі.

Недоліки в роботі підрозділів ДСНС України в області екологічної безпеки і той факт, що підрозділи ДСНС України нерідко залучаються для ліквідації наслідків, що наносять екологічну втрату навколишньому середовищу, зараз вимагають:

• коректування і зміни програм навчання пожежних-рятувальників спрямованих на використання спеціальної техніки, вивчення способів визначення небезпечних речовин, тактики боротьби з ними, засобів і способів захисту особового складу;

• залучення фахівців токсикологічних, санітарних, метрологічних і інших служб при відпрацьовуванні планів пожежогасіння на об'єктах із застосуванням небезпечних матеріалів;

• розробки і впровадженні нових екологічно безпечних вогнегасних засобів.

Не менш важливою складовою при виникненні пожежі є безпека праці працівників підрозділів ДСНС України. Основним регламентуючим документом по безпеці праці є наказ МНС від 07.05.2007 №312 «Про затвердження Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України». Основні положення безпеки праці при проведенні гасіння пожежі комплексної будівлі, в залежності від обстановки на пожежі будуть наступними:

• збір та виїзд чергових караулів за сигналом тривоги має виконуватись чітко i швидко. Особовому складу забороняється кидати на шляху руху до гаража одяг та інші предмети, зупинятися в проходах i створювати перепони на шляхах руху;

• порядок посадки особового складу чергових караулів у пожежні автомобілі згідно з табелем обов'язків оперативного розрахунку (в гаражі чи поза ним) установлюється наказом начальника державної пожежно-рятувальної частини, виходячи з умов забезпечення безпеки i місцевих особливостей. Водій перед виїздом має упевнитись, що всі відсіки автомобіля зачинені і на шляху виїзду з гаража відсутні люди або сторонні предмети. Забороняється під час посадки пробігати перед автомобілями, що виїжджають.

• під час руху автомобіля особовому складу оперативного розрахунку забороняється палити, висовуватися з вікон, відчиняти двері, стояти на підніжках, крім тих випадків, коли це визначено інструкцією з експлуатації автомобіля (прокладання рукавної лінії).

• особовий склад караулу, що прибув до місця виклику, виходить з кабіни пожежного автомобіля тільки за розпорядженням командира відділення або старшої посадової особи, яка прибула на чолі караулу.

• під час проведення розвідки пожежі:

• склад розвідки та його екіпіровка залежно від обстановки на пожежі визначається відповідно до вимог Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях.

• з метою забезпечення безпеки при проведенні розвідки із застосуванням апаратів захисту органів дихання необхідно дотримуватися також вимог Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

Під час проведення розвідки пожежі група розвідки зобов'язана:

• прямувати один за одним, оцінюючи стан будівельних конструкцій та можливість швидкого розповсюдження вогню, запам'ятовувати пройдений шлях;

• відчиняти двері з пересторогою, захищаючись ними від можливого викиду полум'я і розжарених продуктів горіння;

• рухатись у приміщенні, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з вікнами;

• входити в приміщення, де є електроустановки високої напруги, тільки після узгодження з адміністрацією об'єкта, дотримуючись рекомендованих правил безпеки;

• негайно доповідати старшому групи про загрозу обвалення конструкцій, інтенсивне поширення горіння, а також у випадку погіршення самопочуття.

Перед віддаванням команди на оперативне розгортання керівник гасіння пожежі зобов'язаний:

• вказати безпечні місця установки пожежної техніки; при цьому пожежні автомобілі встановлюють на безпечній відстані від будівель, споруд та інших об’єктів, які можуть зруйнуватись (не менше висоти цих об’єктів), як правило, з навітряного боку;

• обрати та вказати особовому складу найбільш безпечні та короткі шляхи прокладання рукавних ліній, перенесення інструменту та інвентарю;

• постійно слідкувати за виконанням заходів щодо безпечного проведення робіт під час розгортання на транспортних магістралях: автомобілі та обладнання не повинні ускладнювати розстановку сил та засобів, що прибувають, їх зосередження на оперативних ділянках i, за можливості, не перешкоджати нормальному дорожньому руху. Пiд час оперативного розгортання забороняється:

• розпочинати його проведення до повної зупинки пожежного автомобіля;

• освітлювати колодязі пожежних гідрантів, газо- i теплокомунікацій відкритим вогнем;

• спускатися в колодязь водокомунікацій без ізолюючих протигазів та рятувальної мотузки;

• одягати на себе лямку приєднаного до рукавної лінії пожежного ствола під час підйому на висоту i роботи на висоті;

• перебувати під вантажем під час його підйому чи спускання на мотузках;

• переносити інструмент, повернений робочими поверхнями (ріжучими, колючими та iн.) за напрямком руху, а поперечні пилки та пилки-ножівки - без чохлів;

• подавати воду в незакріплені рукава до виходу стольників на вихідні позиції або підйому на висоту (вертикальні рукавні лінії мають кріпитися із розрахунку не менше однієї рукавної затримки на кожний рукав);

• підіймати на висоту рукавну лінію, заповнену водою.

Під час гасіння пожеж

• під час проведення оперативних дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад ДСНС України має виконувати роботи в ізолюючих протигазах з дотримуванням вимог безпеки, встановлених Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України та Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

• у разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв'язку;

• під час гасіння пожеж кожен працівник зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання i, у разі виникнення небезпеки, негайно шляхом подачі встановленого сигналу попередити всіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі для забезпечення негайного відходу особового складу в безпечне місце.

Під час роботи з електроінструментом, прожекторами i приладами необхідно:

• тримати i переносити інструменти i прилади тільки в гумових i прогумованих рукавицях;

• перед запуском електроінструменту одягнути захисні окуляри;

• встановити прожектори i прилади на міцну i стійку основу в тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни);

• вимикати струмоприймачі в разі попадання напруги на корпус електроінструменту або приладу, а також виявлення інших несправностей;

• вимикати електроінструмент під час перерви подавання струму i у разі переміщення на нове місце роботи.

Забороняється передавати електрифікований інструмент особам, які не мають допуску для роботи з ним.

Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи стольників, при розбиранні конструкцій будівель, встановлюванні драбин i прокладанні рукавних ліній та своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Доки не буде встановлено, що виявлені проводи знеструмлені, необхідно вважати їх під напругою i дотримуватись відповідних заходів безпеки.

Відключення електрообладнання при фазній напрузі в мережі не вище 220 В може виконуватись особовим складом підрозділів ДСНС України тільки за вказівкою керівника гасіння пожежі, керівника оперативної ділянки. У разі неможливості застосовувати для цього відключаючи пристрої (рубильники, запобіжники тощо) електропроводи перерізають спеціальними ножицями.

Роботи, пов'язані з перерізанням електропроводів, мають виконуватись під контролем начальника караулу (командира відділення) тільки особами, які пройшли практичне навчання i споряджені ножицями для перерізання електропроводів, гумовими діелектричними рукавицями i калошами (ботами).