Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація і методика .doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Керівники, спеціалісти та службовці.

Працівники кожної з цих категорій роблять свій внесок в управлінський процес. У зв'язку з поділом управлінської праці результат праці керівника, як правило, виражається в підсумках виробничо-господарської та іншої діяльності організації чи підрозділу (наприклад, виконання плану з прибутку, зростання кількості клієнтів), а також у соціально-економічних умовах праці підлеглих працівників (наприклад, рівень оплати праці, умотивованість персоналу).

Спеціалісти виробляють і готують рішення, оцінюють якість, контролюють терміни виконання.

Результат праці спеціалістів визначається обсягом, повнотою, якістю, своєчасністю виконання закріплених за ними посадових обов’язків.

У таблиці 7.2. наведений зразковий перелік кількісних показників - критеріїв оцінки результативності праці по деяких посадах керівників і спеціалістів.

Таблиця 7.2

Критерії оцінки результативності праці

Посади

Перелік показників - критеріїв оцінки результативності праці

Керівник підприємства

Зростання, падіння рівня прибутку

Оборот капіталу

Частка на ринку продукції підприємства

Лінійні керівники

Виконання планових завдань з обсягу і номенклатури

Динаміка обсягу виробництва

Динаміка продуктивності праці

Зниження витрат виробництва

Кількість рекламацій та їх динаміка

Питома вага бракованих виробів та їх динаміка

Рівень простоїв

Втрати від простоїв

Коефіцієнт плинності кадрів

Начальник фінансового відділу

Прибуток

Оборотність оборотних коштів

Рівень наднормативних запасів оборотних коштів

Це дуже узагальнені показники, які носять інтегрований характер.

На практиці при оцінці результативності праці керівників і спеціалістів поряд з кількісними (прямими) показниками використовуються і непрямі, які характеризують фактори, що впливають на досягнення результатів. До таких факторів результативності належать: оперативність роботи, напруженість, інтенсивність, складність та якість роботи тощо.

На відміну від прямих показників результативності праці непрямі оцінки характеризують діяльність працівника за критеріями, що відповідають "ідеальним" уявленням про те, як слід виконувати посадові обов'язки і функції, що складають основу даної посади, і тим, які якості повинні бути виявлені в зв'язку з цим. Оцінюються фактори результативності найчастіше в балах.

Л екція 8. Аналіз виробничих ресурсів підприємства План лекції:

  1. Аналіз матеріально-технічного забезпечення

  2. Аналіз структури матеріального балансу

  3. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

  4. Аналіз відходів у виробництві

  5. Аналіз нормативної бази витрат матеріалів

Література:

Конспект, стор. 137-158.

1. Аналіз матеріально-технічного забезпечення

Необхідною умовою виконання планів виробництва продукції, зниження її собівартості, зростання прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.

Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним шляхом (придбанням або виготовленням більшої кількості матеріалів та енергії) або інтенсивним (більш економним використанням запасів у процесі виробництва продукції).

Перший шлях веде до зростання питомих матеріальних витрат на одиницю продукції, хоч собівартість її може при цьому і знизитися за рахунок збільшення обсягу виробництва і зменшення частки постійних витрат.

Другий шлях забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат і зниження собівартості одиниці продукції.

Економне використання сировини, матеріалів і енергії рівнозначно збільшенню обсягів виробництва.

Під час аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами насамперед перевіряється якість плану матеріально-технічного постачання. Перевірку реальності цього плану починають з вивчення норм і нормативів, які лежать в основі розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється відповідність плану постачання потребам виробництва продукції та утворення необхідних запасів, виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів.

Рівень організації матеріально-технічного забезпечення визначається якістю розрахованої планової потреби підприємства в матеріальних ресурсах, ступенем обґрунтованості плану матеріально-технічного постачання, своєчасністю надання відповідними службами підприємства плану заявок на матеріали і укладення прямих договорів з їх постачальниками, конкретністю договорів, забезпеченням підприємства матеріальними ресурсами, наявністю наднормативних запасів або недопоставок окремих видів матеріалів.

Аналіз плану матеріально-технічного забезпечення починається з оцінки обґрунтованості заявленої потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Для цього виявляють, чи повністю враховані в плані всі зміни в номенклатурі продукції, яка випускається, підвищенні її якості. Виявляється рівень обґрунтованості норм, що лежать в основі планових розрахунків, ступінь забезпеченості планової потреби за рахунок власного виробництва і використання власних відходів, схема основних напрямків матеріально-технічного забезпечення зображена на рис. 8.1.

Рис. 8.1. Схема основних напрямків аналізу матеріально-технічного забезпечення.

Джерелом аналізу забезпеченості і використання матеріальних ресурсів є план матеріально-технічного забезпечення, договори з постачальниками, дані оперативного обліку про надходження, витрати сировини і матеріалів, звіти про вартість, собівартість продукції тощо. Показники питомих фактичних витрат сировини, матеріалів і кількості фіксуються також в калькуляціях собівартості виробів і в технічно-виробничих звітах.

Важливою умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх джерел належать матеріальні ресурси, які надходять від постачальників відповідно до укладених договорів.

Реальна потреба в постачанні матеріальних ресурсів зі сторони — це різниця між загальною потребою в певному виді матеріалу і сумою власних внутрішніх джерел її покриття.

У процесі аналізу необхідно також перевірити забезпеченість потреби в завезенні матеріальних ресурсів за договорами на їх постачання і фактичне їх виконання (табл.8.1.).

Таблиця 8.1.

Виконання плану матеріально-технічного забезпечення

Забезпечення потреби

Матеріали

Мідь

Золото

Срібло

Потреба, кг

10,0

0,750

5,50

Потреба, що забезпечена договорами, кг

9,80

0,725

5,45

Поставлено за договорами, кг

9,46

0,725

5,40

Виконано поставок за договорами (ряд3 : ряд2)

0,965

1,0

0,991

Узагальнюючий показник (ряд3 : ряд1)

0,946

0,967

0,982

Як видно з таблиці, договори були виконані щодо поставки міді на 96,5%, срібла на 99,1%. Процент виконання договорів по фарбі — 100%.

Перевіряється також якість отриманих матеріалів від постачальників, відповідність їх стандартам, технічним умовам і умовам договору і у випадках їх порушення пред'являються претензії постачальникам. Особлива увага приділяється перевірці виконання постачання матеріалів, виділених підприємству за держзамовленням, за кооперованим постачанням.

Під час аналізу велика увага приділяється виконанню плану за термінами постачання матеріалів (ритмічність). Порушення цих термінів призводить до недовиконання плану виробництва і реалізації продукції. Для оцінки ритмічності постачань використовується коефіцієнт ритмічності:

де Кр — коефіцієнт ритмічності;

ПМплі — постачання матеріалу за планом за i-ті періоди;

ПМні — недовиконання плану постачання матеріалу в i-му періоді.

Певна увага надається аналізу стану складських запасів сировини і матеріалів. Розрізняють запаси поточні, сезонні і страхові. Величина поточного запасу залежить від інтервалу постачання (в днях) і середньодобових поставок матеріалу.

У процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних про фактичну наявність матеріалів в натурі і середньодобових витратах розраховують фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною. Перевіряється також стан запасів сировини і матеріалів на предмет зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння надходження і витрат. Якщо по деяких матеріалах немає витрат протягом року, то їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.

Зменшення обсягу виробництва продукції в зв'язку з недопоставкою матеріалів визначається відношенням кількості недопоставлених матеріалів i-го виду до норми їх витрат на одиницю продукції.

Низьку якість сировини і матеріалів створює понадпланові відходи. Щоб підрахувати, як за рахунок цього чинника зменшився випуск продукції, необхідно кількість понадпланових відходів і-гo виду сировини і матеріалу розділити на норму витрати його на одиницю продукції.

При порушенні асортименту поставлених матеріалів підприємство може зробити доробку (підгонку) матеріалу, що надійшов, або знайти йому заміну. Доробка матеріалу утворює перевитрати його на одиницю продукції, що призведе до збільшення суми змінних витрат.

Щоб визначити величину втрат, необхідно перевитрату матеріалу на одиницю продукції внаслідок його доробки помножити на фактичний випуск продукції з цього матеріалу і його ціну.

Якщо відбувається заміна одного матеріалу іншим, дорожчим за ціною, то також зростає сума витрат. Для її визначення необхідно кількість заміненого матеріалу помножити на різницю в ціні взаємозамінних матеріалів.

Аналогічна ситуація виникає при підвищенні постачальником цін на сировину і матеріали. В такому випадку слід оцінювати, що вигідніше підприємству: чи збільшувати змінні витрати в зв'язку із застосуванням дорожчих матеріалів, і за рахунок нарощування обсягів отримати додатковий прибуток; чи зменшити обсяг виробництва цього виду продукції, якщо внаслідок використання дорожчої сировини продукція виявиться збитковою; чи шукати нові більш дешеві ринки сировини, чи змінювати структуру виробництва.

Великі втрати мають місце через неритмічне постачання сировини і матеріалів, через що підприємства простоюють, недодають багато продукції та втрачають прибутки. Для визначення цих втрат необхідно кількість людино-годин простою помножити на плановий середньогодинний виробіток продукції.

Своєчасність і рівномірність постачання по окремих видах і найменуваннях матеріальних цінностей можна проконтролювати шляхом зіставлення даних, що містяться в планах постачання, з даними статистичної звітності про їх рух по кварталах і місяцях. Аналіз виконання плану постачання матеріальних ресурсів представлений у табл. 8.2.

Як видно з таблиці, постачальники міді виконали постачання на 96,5% (9,46х100 : 9.80), однак з урахуванням виконання всіх пунктів договірних зобов'язань цей показник в сумі знизився до 95%. По золоту цей показник знизився до 98,3%, а по постачанню срібла — до 98,7%.

Таблиця 8.2.

Виконання плану постачання матеріальних ресурсів, кг

Постачання матеріалів

Мідь

Золото

Срібло

Обсяг постачань:

  • за планом

  • фактично

9,80

9,46

0,725

0,725

5,45

5,40

Зараховується у виконання плану

9,31

0,713

5,38

Не зараховується у виконання плану через порушення:

  • обсягів і термінів постачань

  • номенклатури постачань

  • якості постачань

0,120

0,025

0,005

0,010

0,002

—

0,02

—

—

Всього

0,150

0,012

0,02

Розрахуємо вплив чинників забезпечення підприємства міддю та іншими видами матеріалів загалом на обсяг товарної продукції за рік. Розрахунок проведемо за допомогою формули матеріального балансу:

Зп + Н = В + Вб + Вв + Всп + Зк ,

де Зп — залишки матеріалів на початок року;

Н — надійшло матеріалів;

В — витрачено матеріалів у виробництві;

Вб — витрачено в забракованій продукції;

Вв — витрачено у втрачених виробах;

Всп — витрачено на сторонні потреби;

Зк — залишки матеріалів на кінець року.

Більш детально можна ознайомитись у наших підручниках, що вийшли друком раніше.

Безперебійність випуску продукції багато в чому залежить від правильної організації складських запасів.

Аналіз пред'явлених і задоволених претензій до постачальників дозволяє встановити кількість порушень договірних зобов'язань, виявити причини порушень, визначити ефективність санкцій, що застосовувалися.

Особлива увага при аналізі приділяється вивченню системи і порядку забезпечення матеріальними ресурсами і запасами цехів, дільниць. Цей аналіз проводить виробничо-диспетчерський відділ, який виявляє дефіцит ресурсів по номенклатурі, асортименту і повідомляє відділ матеріально-технічного постачання про першочерговість постачання матеріалів, яких бракує.

Вплив недопоставок матеріалів на обсяг випуску продукції розраховують як відношення величини недопоставлених матеріалів до питомої витрати даного матеріалу на одиницю продукції.

Організація матеріально-технічного забезпечення істотним чином впливає на роботу підприємства, показує, як невчасне або некомплектне надходження матеріальних засобів виробництва призводить до перебоїв у роботі, вимагає створення зайвих запасів матеріалів.

Порушення в матеріально-технічному забезпеченні впливають на зміну у випуску продукції, яку можна визначити за формулою:

де ВП — випуск продукції;

П — потреба в матеріалі на програму;

Д В — кількість днів відсутності матеріалу;

Д Р — кількість днів роботи в звітному періоді;

Н — норма витрат матеріалу на один виріб.

Обсяг отримання і споживання міді, срібла, золота та інших матеріалів підприємством за рік можна характеризувати даними табл.8.3.

На підставі аналізу даних табл. 8.3. можна зробити висновок, що в цілому підприємство було забезпечене матеріальними ресурсами. Недопоставки золота та допоміжних матеріалів можливо можна було б і компенсувати за рахунок відповідних запасів та зворотних відходів.

Таблиця 8.3.

Обсяг отримання і споживання основних видів сировини підприємством

Матеріали

Одиниці виміру

Обсяг отримань

Обсяг споживань

Мідь

кг

8,0

7,80

Свинець

кг

21,0

195

Інші кольорові метали

кг

1,25

1,20

Срібло

кг

7,25

7,0

Золото

кг

5,4

5,58

Допоміжні матеріали

тис. грн.

2,6

2,74