Висновок

Проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що сьогодні в Україні значного розвитку набуло законодавство про інтелектуальну власність. Важливим кроком в цьому напрямку є нормативне регулювання ЦК України широкого спектру питань у зазначеній сфері, в тому числі положень щодо користування правами на запатентовані об’єкти промислової власності за договорами комерційної концесії, де використано ряд міжнародних норм та практики інших країн світу. Однак недоліком національного законодавства є відсутність спеціальних законів щодо комплексного підходу до питань регулювання правовідносин, які виникають у зв’язку із створенням, використанням і комерціалізацією непатентованих об’єктів інтелектуальної власності, таких як ноу-хау або комерційна таємниця. Отже, виходячи із потреб сьогодення, коли комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності набуває все більшої актуальності і поступово поширюється у внутрішньогосподарській та зовнішньоекономічній діяльності, виникла нагальна потреба в комплексному нормативному регулюванні питань щодо передачі прав на використання непатентованих об’єктів інтелектуальної власності.

Конституція України у статті 54 гарантує кожному громадянинові свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Окрім цього, держава визнає за кожним громадянином право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, встановлює пряму заборону використання чи поширення вказаних результатів без згоди автора.Усі ці положення дістають свій розвиток у нормах ЦК України, зокрема, в книзі четвертій, та цілій низці інших актів цивільного законодавства, які регулюють суспільні відносини у сфері інтелектуальної, творчої діяльності. Але, на думку автора, цього недостатньо, оскільки деякі акти цивільного законодавста є застарілі, і тому вони не можуть у повному обсязі регулювати деякі питання — вони (акти) потребують оновлення, щоб забезпечити достатнє регулювання та освітлення певних питань. Наша держава ще дуже молода, і саме це є причиною появи вищезазначеної проблеми. Не можна порівнювати нашу країну, її законодавство і економіку із деякими країнами Західної Європи та США, тому що Україна — це країна, яка на даний момент має лише величезний потенціал, вона ще розвивається, а тому прагне вдосконалення, яке вже знаходиться від нас у недалекому майбутньому.