2. Географічна розосередженість членів.

Якщо члени кластера перебувають на дуже великій відстані один від одного, це зменшить економічну ефективність (особливо це стосується кластера, в якому виникає необхідність спільного використання техніки через проблеми транспортування техніки, наприклад, у селі є одне валило для валяння ліжників, причому це такий пристрій, який, зауважимо, транспортувати взагалі неможливо) і заважатиме демократичному управлінню (буде складно організовувати зустрічі з членами). Тому рекомендується, щоб усі члени кластера були розташовані в обмеженому радіусі дій: в одному або двох районах, або навіть в одному селі, якщо йдеться про кластер, де головними учасниками є власники особистих домогосподарств (одноосібні виробники).

3. УЧАСТЬ ЧЛЕНІВ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСТЕРА.

У кластері члени беруть на себе зобов’язання щодо участі в економічній діяльності. Дуже важливо уважно обговорити це питання в рамках ініціативної групи та досягти угоди щодо правил, які потрібно встановити. Рівень зобов’язань щодо ведення діяльності повинен бути достатнім для того, щоб досягти необхідного обсягу діяльності на початку роботи кластера. Необхідно пам’ятати, що діяльність суб’єктів кластера з третіми особами жорстко обмежується в частині виробництва та реалізації продукції або надання послуг під торговою маркою кластера, яку можуть використовувати тільки його члени.

4. ОБСЯГ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЩОДО ВЕДЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСТЕРА.

У кластері, який функціонує на ринку (займається виробництвом, реалізацією та/або постачанням сировини, матеріалів, засобів виробництва), механізм такий. Правила внутрішньої господарської діяльності визначають рівень зобов’язань, які братиме на себе кожний член щодо участі в економічній діяльності кластера. Дуже важливо ретельно обговорити з ініціативною групою те, які правила треба встановити, а також оцінити, на який обсяг діяльності кластер може розраховувати на початку функціонування. Для цього всім потенційним членам кластера треба роздати листок опитування, в якому вони вкажуть можливі обсяги постачання продукції в кластер (або обсяг кожного виду сировини, матеріалів, які вони купуватимуть кожного року через кластер). Потім ці документи збираються й аналізуються. Таке підсумовування дасть змогу прогнозувати очікуваний обсяг діяльності кластера, що необхідно для визначення потреби в матеріальній базі або/та для оцінки маркетингових питань. Якщо Ви бачите, що очікуваний обсяг діяльності недостатній, необхідно переглянути попередньо визначені варіанти роботи або спробувати залучити до кластера нових членів. Але, можливо, необхідно буде спочатку перевірити, чи достатньо високий рівень зобов’язань, які готові на себе взяти потенційні члени. Якщо тут виникає проблема, треба обговорити це з членами, зрозуміти причини їх небажання та переконати їх у тому, що необхідно брати на себе більше зобов’язань. Кластер ніколи не досягне успіху, якщо із самого початку члени не згодні брати на себе значні зобов’язання щодо ведення діяльності. Якщо таке небажання є тільки в деяких потенційних членів, краще створювати кластер тільки з членами, які згодні на такі зобов’язання. Якщо недостатньо осіб, готових узяти на себе зобов’язання потенційних членів, краще зупинитися на цьому етапі.