- •Розділ 1 неуспішність молодших школярів як наукова проблема
- •1.1. Проблема неуспішності в психолого-педагогічній літературі
- •1. 2. Підходи до вивчення причин та шляхів подолання неуспішності учнів молодшого шкільного віку
- •Розділ 2 психолого-педагогічні умови подолання неуспішності учнів 4 класу
- •2.1. Причини неуспішності у навчальній діяльності молодших школярів
- •2.2. Типологія неуспішності дітей молодшого шкільного віку
- •2.3. Шляхи та умови подолання неуспішності молодших школярів в процесі навчання
- •Розділ 3 дослідження психолого-педагогічних умов подолання неуспішності учнів 4 класу
- •3.1. Організація та зміст експериментального дослідження
- •3.2. Аналіз результатів експериментального дослідження
- •3.3. Методичні рекомендації вчителям щодо подолання неуспішності дітей молодшого шкільного віку
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а Анкета для учнів
- •Анкета для вчителів
- •Анкета для батьків
- •Форма протоколу до методики оцінки активного словникового запасу молодшого школяра
Розділ 3 дослідження психолого-педагогічних умов подолання неуспішності учнів 4 класу
3.1. Організація та зміст експериментального дослідження
Проведений аналіз наукової літератури вказує на те, що проблема неуспішності завжди була і залишається актуальною як для педагогіки, так і психології.
Важливою умовою подолання неуспішності є побудова ефективної системи навчання, яка буде враховувати психолого-педагогічні особливості невстигаючих школярів, рівень їх розвитку, специфіку навчання таких дітей, використання вправ і завдань, які забезпечуватимуть всебічну їх підготовку до навчання в середніх та старших класах, а також вирівнювання рівня їх успішності до рівня учнів, які показують хороші результати у навчанні.
На основі аналізу психолого-педагогічних умов подолання неуспішності учнів четвертого класу розроблена методика педагогічного експерименту. Дослідження тривало в період з січня 2017 року до березня 2017 року на базі Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Базарської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області.
Експериментальна робота розділилась на такі етапи:
Теоретичний – аналізувалася психолого-педагогічна література з проблеми неуспішності молодшого шкільного віку.
Попередній – розроблялася процедура дослідження, визначався його предмет і об’єкт, уточнювався діагностичний комплекс.
Констатувальний – шляхом використання методу соціологічного опитування, а саме анкетуванням – визначались основні психолого-педагогічні і методичні умови неуспішності молодших школярів, а також за допомогою психологічних методик вивчали рівень розвитку пізнавальних психічних процесів у молодших школярів (тривожність, мовлення, пам'ять, уява).
Формувальний – з учнями експериментального класу проводилася цілеспрямована робота на уроці щодо подолання труднощів у навчанні; при цьому учні контрольного класу навчалися за традиційною методикою.
Контрольний – виявлення ефективності використання запропонованих методик, зміненої структури уроку, які сприяють підвищенню рівня успішності школярів та подоланню неуспішності.
Експериментальне дослідження проводилось у 4-х класах: 12 учнів Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів та 11 учнів Базарської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Формувальним експериментом було охоплено 12 учнів, а констатувальним і контрольним - 23 учні, у т. ч. 12 учнів контрольного класу. Допомогу у проведенні дослідження надавали вчитель Джуринської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дутко Галина Омелянівна та вчитель Базарської ЗОШ І-ІІІ ступенів Гулей Марія Василівна.
На констатувальному етапі дослідження, шляхом використання методу соціологічного опитування – анкетування, вивчались основні психолого-педагогічні і методичні проблеми щодо неуспішності молодших школярів. Респондентами було обрано такі групи людей:
учні 4-х класів (23);
батьки даних опитуваних дітей (17);
вчителі початкової школи (8).
Для кожної з груп надавалися питальники анкет (зміст анкет див. Додаток А). Відповідно за допомогою їх відповідей можна визначити як співпадають та розходяться їхні думки щодо сутності проблеми неуспішності школярів.
Наступний кроком на констатувальному етапі дослідження стало визначення рівня тривожності учнів.
Шкільна тривожність – це порівняно м’яка форма прояву емоційного неблагополуччя дитини. Вона виражається у хвилюванні, підвищеному занепокоєнні в навчальних ситуаціях, у класі, очікуванні поганого ставлення до себе, негативної оцінки з боку педагогів, однолітків. Дитина почуває власну неповноцінність.
Наслідком збільшення тривожності у дитини є зниження її самооцінки, яке, у свою чергу, спричиняє зниження навчальних досягнень, виникнення неуспішності. Непевність у собі викликає в дитини бажання дотримуватись лише вказівок дорослого, пасивність, формальне засвоєння здобутих знань, острах проявити будь-яку ініціативу.
Саме тому до психодіагностичного інструментарію ввійшла методика Філіпса «Шкільна тривожність», яка призначена для діагностики рівня й особливостей тривожності, пов'язаної зі школою в дітей молодшого шкільного віку.
Тест складається з 58 запитань, які можуть зачитуватися або пропонуватися письмово. На кожне запитання слід дати однозначну відповідь «Так» або «Ні».
Проведення дослідження: «Діти, зараз вам будуть запропоновані запитання про те, як ви себе почуваєте у школі. Постарайтеся відповісти щиро і правдиво, тут немає правильних або неправильних, хороших або поганих відповідей. Над запитаннями довго не замислюйтесь.
На аркуші для відповідей угорі напишіть своє ім'я, прізвище й клас. Відповідаючи на запитання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо погоджуєтеся, й "–", якщо ні».
Дана методика виявляє такі фактори шкільної тривожності:
загальна тривожність в школі;
переживання соціального стресу;
фрустрація потреби в досягненні успіху;
страх самовираження;
страх ситуації перевірки знань;
страх не відповідати сподіванням оточення;
низьку фізіологічну опірність стресу;
проблеми і страхи у взаєминах з учителем.
Таблиця 3.1.
Змістова характеристика кожного фактору (чинника)
№ |
Фактор (чинник) |
Змістова характеристика |
1. |
Загальна тривожність у школі |
Загальний емоційний стан дитини, пов'язаний з різними формами її включення в життя школи. |
2. |
Переживання соціального стресу |
Емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються її соціальні контакти (передусім – з ровесниками). |
3. |
Фрустрація потреби в досягненні успіху |
Несприятливий психічний фон, який не дає змоги дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату тощо. |
4. |
Страх самовираження |
Негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних з необхідністю саморозкриття, представлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей. |
5. |
Страх ситуації перевірки знань |
Негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей. |
6. |
Страх невідповідності очікуванням оточення |
Орієнтація на значущість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок, які даються оточуючим, очікування негативних оцінок. |
7. |
Низька фізіологічна опірність стресові |
Особливості психофізіологічної організації, які знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру, підвищують ймовірність неадекватного деструктивного реагування на тривожний фактор середовища. |
8. |
Проблеми і страхи у стосунках з учителями |
Загальний емоційний фон відносин з дорослими в школі, який понижує успішність навчання дитини. |
Перевагою при виборі саме цієї методики став той факт, що вона дає можливість більш глибоко і суттєво діагностувати не лише загальну тривожність дітей в стінах школи, а й фактори, які на неї впливають поза нею.
Отже, за допомогою цієї методики, ми дізнались загальний рівень тривожності всього класу в експериментальному та контрольному класах. Для експериментального класу це дало змогу порівняти рівень тривожності кожного учня з показниками його успішності, і, відповідно, при порівнянні ми визначили зв'язок між ними.
Таблиця 3.2.
Показники успішності експериментального класу
за І семестр 2016-2017 н.р.
№ з/п |
Список учнів |
Літературне читання |
Українська мова |
Математика |
Природо- знавство |
Англійська мова |
Середный бал |
1. |
Андрухів Діана |
9 |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
2. |
Блаженко Христина |
11 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
3. |
Волкова Анастасія |
10 |
9 |
7 |
8 |
10 |
9 |
4. |
Гопанюк Анастасія |
8 |
6 |
7 |
7 |
9 |
7,5 |
5. |
Дарашкевічус Віталій |
10 |
9 |
9 |
10 |
9 |
9,5 |
6. |
Лисай Тетяна |
7 |
6 |
6 |
8 |
7 |
7 |
7. |
Мандзяк Анастасія |
8 |
7 |
9 |
7 |
7 |
7,5 |
8. |
Наконечна Інна |
8 |
6 |
5 |
6 |
5 |
6 |
9. |
Петрашик Василь |
8 |
7 |
7 |
7 |
6 |
7 |
10. |
Токальський Захар |
4 |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
11. |
Чорній Артур |
9 |
7 |
10 |
9 |
8 |
8,5 |
12. |
Яцків Сніжана |
11 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
Згідно показників успішності експериментального класу у двох учнів початковий та середній рівень навчальних досягнень. Тому під час формувального етапу експерименту було проведено ряд психологічних методик, з допомогою яких виявлявся рівень їх самооцінки та розвиток деяких психічних процесів (мовлення, пам'ять, уява).
Як зазначалось вище, наслідком збільшення тривожності у дитини є зниження її самооцінки, яке, у свою чергу, спричиняє зниження навчальних досягнень і виникнення неуспішності.
З 7-річного віку виникає усвідомлення можливості власних дій, учень починає розуміти, що не все може (початок самооцінки). Молодший школяр усвідомлює свої особисті якості (добрий, уважний, слухняний, чесний тощо). Перш за все діти усвідомлюють ті якості і особливості поведінки, які найчастіше оцінюють навколишні. Саме в цей період виникає внутрішня, особистісна свідомість, починає формуватися Я-концепція маленької людини.
Дитина відкриває для себе нові соціальні позиції – позиції школяра, пов’язані з виконанням високо оцінюваної дорослими навчальної роботи. З’являється нова сфера відносин - «дитина-вчитель», яка починає впливати на відносини дитини з батьками та товаришами. Навчальна успішність стає чи не головним критерієм оцінювання особистості школяра. Разом з оцінкою вчителя та батьківським ставленням навчальна успішність є вагомим чинником формування самооцінки школяра та його соціального статусу.
Більшість невстигаючих дітей у першому-другому класах переоцінюють результати своєї навчальної діяльності. До четвертого класу з’являється значний контингент відстаючих дітей із заниженою самооцінкою. Також простежується зростаюча з класу в клас тенденція невстигаючих учнів до недооцінювання своїх і так дуже обмежених успіхів.
Для виявлення рівня самооцінки невстигаючих учнів було обрано методику самооцінки «Дерево» (авт. Д.Лампем, в адаптації Л.П. Пономаренко).
Проведення дослідження: «Подивися уважно на малюнок (Додаток Б). Перед тобою лісові чоловічки. У кожного з них різний настрій, кожен зайнятий своєю улюбленою справою, кожен займає своє становище.
Візьми коричневий олівець (фломастер) і розфарбуй стовбур і гілки дерева. А коли будеш розфарбовувати, уважно розглянь кожного чоловічка: де він розташований, чим зайнятий.
А тепер візьми червоний олівець (фломастер) і розфарбуй того чоловічка, який нагадує тобі себе, схожий на тебе, твій настрій і твоє становище.
Тепер візьми зелений олівець (фломастер) і розфарбуйте того чоловічка, яким ти хотів би бути і на чиєму місці ти хотів би перебувати».
Інтерпретація результатів виконання проективної методики «Дерево» проводиться виходячи з того, які позиції вибирає дитина, з положенням якого чоловічка ототожнює своє реальне і ідеальне положення, чи є між ними відмінності.
Для зручності пояснення кожної фігурці присвоєно свій номер.
Кожна позиція має свою характеристику: № 1, 3, 6, 7 характеризує установку на подолання перешкод; № 2, 11, 12, 18, 19 – товариськість, дружня підтримка; № 4 – стійкість положення (бажання домагатися успіхів, не долаючи труднощів); № 5 – стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, сором'язливість; № 9 – мотивація на розваги; № 13, 21 - відстороненість, замкнутість , тривожність; № 8 – відстороненість, відхід у себе ; № 10, 15 - комфортний стан, нормальна адаптація; № 14 – кризовий стан, «падіння у прірву»; позицію № 20 часто вибирають як перспективу діти з завищеною самооцінкою і установкою на лідерство.
Як згадувалося у другому розділі дипломної роботи, що однією із внутрішніх причин шкільної неуспішності можуть бути порушення або відхиленні у розвитку психічних процесів. Саме тому в учнів з середнім рівнем успішності ми продіагностували розвиток деяких психічних процесів, а саме пам'ять, уяву, мову й мовлення.
У молодшому шкільному віці пам'ять, як і всі інші психічні процеси, зазнає суттєвих змін. Коли дані зміни трапляються і є негативними для дитини, тоді починає прогресувати неуспішність. Для дослідження памяті обрано методику «Назви слово», згідно якої ми виявимо рівень її розвитку.
Проведення дослідження: вчитель розповідає дитині, що є декілька груп слів і називає деякі слова з відповідної групи і просить її самостійно перерахувати інші слова, які відносяться до цієї ж групи. На назву кожної з перелічених нижче груп слів дається по 20 с, а в цілому на виконання всіх завдань – 160 с (2 хв 40 с).
Тварини.
Рослини.
Кольори предметів.
Форми предметів.
Інші ознаки предметів, крім форми і кольорів.
Дії людини.
Способи виконання людиною дій.
Якості виконуваних людиною дій.
Якщо дитина сама затруднюється почати перерахування потрібних слів, то вчитель допомагає їй, називаючи перше слово з даної групи, і просить дитину продовжити перерахування.
Обробка результатів здійснюється таким чином: 10 балів – дитина назвала 40 і більше різних слів, відносячи до всіх груп; 8-9 балів – дитина назвала від 35 до 39 різних слів, відносячи до різних груп; 6-7 балів – дитина назвала від 30 до 34 різних слів, пов'язані з різними групами; 4-5 бали – дитина назвала від 25 до 29 різних слів з різних груп; 2-3 бали – дитина назвала від 20 до 24 різних слів, пов'язаних з різними групами; 0-1 бал – дитина за весь час назвала не більше 19 слів.
Оцінювання результатів рівня розвитку пам'яті: 10 балів – дуже високий; 8-9 балів – високий; 4-7 балів – середній; 2-3 бали – низький; 0-1 бали – дуже низький.
Для діагностики рівня уяви ми обрали методику «Придумай гру».
Проведення дослідження: дитина отримує завдання за 5 хв. придумати будь-яку гру і детально розповісти про неї, відповідаючи на наступні питання експериментатора:
Як називається гра?
У чому вона полягає?
Скільки людей необхідно для гри?
Які ролі отримують учасники гри?
Як проходитиме гра?
Які правила гри?
Чим повинна закінчитися гра?
Як будуть оцінюватися результати гри і успіхи окремих учасників?
Обробка результатів. У відповідях дитини повинно оцінюватись не правильність вимови, а зміст придуманої гри. Тому, коли дитина розповідає, необхідно допомагати їй – постійно задавати навідні запитання, які не повинні підказувати відповідь.
Критерії оцінки змісту придуманою дитиною гри в даній методиці наступні: оригінальність і новизна, продуманість умов, наявність у грі різних ролей для різних її учасників, наявність у грі певних правил, точність критеріїв оцінки успішності проведення гри.
За кожним із цих критеріїв придумана дитиною гра може оцінюватися від 0 до 2 балів. Оцінка в 0 балів означає повну відсутність у грі будь-якого з п'яти перерахованих вище ознак (по кожному з них у балах гра оцінюється окремо). 1 бал – наявність, але слабка вираженість у грі даної ознаки. 2 бали – присутність і виразна вираженість у грі відповідної ознаки.
За всіма цими критеріям і ознаками придумана дитиною гра в сумі може отримати від 0 до 10 балів. І на основі загального числа отриманих балів робиться висновок про рівень розвитку фантазії.
Оцінювання результатів рівня розвитку уяви: 10 балів – дуже високий; 8-9 балів – високий; 6-7 балів – середній; 4-5 балів – низький; 0-3 бали – дуже низький.
Для дослідження мовлення невстигаючих учнів було обрано методику «Визначення активного словникового запасу».
Проведення дослідження: дитині пропонується будь-яка картинка, на якій зображені люди і різні предмети (Додаток В). ЇЇ просять протягом 5 хвилин як можна докладніше розповісти про те, що зображено і що відбувається на цій картинці.
Відповіді дитини фіксується в спеціальному протоколі (форма якого наводиться в Додатку Г) і потім аналізується.
У цьому протоколі зазначається частота вживання дитиною різних частин мови, складних речень з сполучниками і ввідних конструкцій, що свідчить про рівень розвитку його мови. Під час проведення психодіагностичного експерименту всі ці ознаки, включені у форму протоколу, відзначаються в його правій частині.
Обробка результатів: 10 балів дитина отримує в тому випадку, якщо в її мовленні зустрічаються не менше 10 з перерахованих у протоколі ознак; 8-9 балами мовлення дитин оцінюється тоді, коли у ньому можна знайти щонайменше 8-9 різних протокольних ознак; 6-7 балів – за наявності 6-7 різних ознак; оцінка в 4-5 – за присутність у мовленні 4-5 різних ознак; 2-3 бали – у мовленні присутні 2-3 ознаки; 0-1 бал – в розповіді немає або є лише 1-2 слова, які становлять одну єдину частина мови.
Оцінювання результатів визначення рівня активного словникового запасу: 10 балів – дуже високий; 8-9 балів – високий; 4-7 балів – середній; 2-3 бала – низький; 0-1 бал – дуже низький.
Дані методики діагностичного інструментарію проводились в експериментальному класі з декількома учнями. Метою методик було отримання показників для порівняння та відстеження динаміки розвитку пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці.
Процедуру дослідження проводили індивідуально з кожним учнем. Інструкція за усіма методиками проводилася за допомогою стандартних інструкцій.
З метою подолання неуспішності та формування позитивного ставлення до навчання молодших школярів проведено комплекс уроків з різних навчальних дисциплін, де було втілено розроблену методику формувального експерименту. На проведених уроках здійснювалось диференціаційоване навчання.
Диференційоване навчання здійснює одне із важливих завдань – створення комфортних умов навчання, при яких кожен учень відчував би свою успішність, інтелектуальну та фізичну спроможність, що дало б змогу робити продуктивним сам процес навчання. Використовуючи різні форм диференційованих завдань, створюються умови для кожного учня, щоб досягти мети своїми зусиллями.
Клас працює як одне ціле і в той же час кожен іде своїм шляхом. За такої форми роботи є можливість безпосередньо на уроці працювати з дітьми з недостатнім рівнем розумового розвитку і водночас розвивати здібності сильніших учнів.
Для прикладу наведемо фрагменти проведених уроків з математики та української мови в експериментальному класі.
Фрагмент уроку з математики для учнів 4 класу
Тема: Ділення багатоцифрових чисел на одноцифрові. Ускладнені задачі на зведення до одиниці.
Мета: закріплювати вміння учнів ділити багатоцифрові числа на одноцифрові; удосконалювати вміння розв'язувати задачі на зведення до одиниці; вправляти у діленні іменованих чисел; розвивати обчислювані навички, логічне мислення, пам'ять; виховувати інтерес до вивчення математики, прагнення до знань.
І. Контроль, корекція і закріплення знань.
1. Перевірка домашнього завдання.
– Діти, ви всі виконали домашнє завдання? Хто не виконав? У кого були труднощі? Які?
Учні обмінюються зошитами і здійснюють взаємоперевірку.
2. Усні обчислення.
а) Гра «Спіймай рибку».
На дошці прикріплені записи виразів:
7 : 4
8 : 5
9 : 6
26 : 8
30 : 9
49 : 5
45 : 6
70 : 8
59 : 9
До дошки виходять троє учнів. Учитель дає кожному по три паперові «рибки», на зворотній стороні яких записано значення одного із виразів. Учень повинен знайти цей вираз. «Контролери» перевіряють правильність виконання ділення з остачею. Учень, який першим правильно знайде три вирази, виграє.
б) 1 год : 3 (20 хв); 1 см : 5 мм (2); 1 дм : 4 мм (25); 2 кг : 5 (400 г).
в) Площа прямокутника 36 м2. Якої довжини можуть бути його сторони? (36 і 1; 18 і 2; 12 і 3; 9 і 4.)
3. Завдання для опитування учнів (диференційовано).
Картка № 1 (для учнів із високим рівнем знань)
1) Площа прямокутника 32 см3, довжина — 8 см. Обчисли площу квадрата, периметр якого дорівнює периметру прямокутника. (36 см2)
2) 473832 : 9 (= 52648)
Картка № 2 (для учнів із достатнім рівнем знань)
1) Площа прямокутника 54 см2, довжина — 9 см. Обчисли площу квадрата, сторона якого дорівнює ширині цього прямокутника. (36 см2)
2) 8235 : 3 (= 2745)
Картка № 3 (для учнів із середнім і початковим рівнем знань)
1) Площа прямокутника 48 см2, ширина — 6 см. Обчисли периметр прямокутника. (= 28 см)
Вказівка. У першій дії знайди довжину прямокутника за даною площею і шириною. У другій дії знайди його периметр.
2) 5264 : 7 (= 752)
Фрагмент уроку з математики для учнів 4 класу
Тема. Дроби, які дорівнюють одиниці. Побудова відрізків. Задачі на знаходження дробу від числа.
Мета: формувати уявлення про дроби, у яких чисельник і знаменник рівні між собою; закріплювати вміння знаходити дріб від числа, розв’язувати складенні задачі, які включають знаходження дробу від числа; розвивати обчислювані навички, логічне мислення, пам'ять; виховувати інтерес до вивчення математики, прагнення до знань.
І. Контроль, корекція і закріплення знань.
1. Перевірка домашнього завдання.
– Діти, ви всі виконали домашнє завдання? Хто не виконав? У кого були труднощі? Які?
а) Зачитати відповідь до задачі №775.
(Відповідь: 2530 дубів посадили на двох ділянках.)
б) Пояснити розв’язання задачі №776 двома способами.
2. Усні обчислення.
а)
Знайти
і
,
,
,
,
від
1 год.
(Відповідь: 30 хв; 40 хв; 45 хв; 18 хв; 24 хв; 48 хв.)
б) Вправа № 777.
в)
Івась розрізав яблуко на 8 рівних частин.
2 частини він взяв собі, а решту поділив
порівну між двома друзями. Яку частину
яблука отримав кожен хлопчик? (
,
,
)
3. Завдання для опитування учнів (диференційовано).
Картка № 1 (для учнів із високим рівнем знань)
1.
Учні мали обкопати 240 дерев. Першого
дня вони обкопали
всіх
дерев. Другого дня —
того,
що обкопали за перший день, а третього
дня —
тієї
кількості дерев, що обкопали за перший
і другий день разом. Скільки дерев
обкопали учні третього дня?
(Відповідь: 32 дерева.)
2.
Знайди
від
72060 (= 60050)
Картка № 2 (для решти учнів)
1. Учні мали обкопати 120 дерев. Першого дня вони обкопали всіх дерев, другого — всіх дерев. Скільки дерев обкопали учні за два дні?
(Відповідь: 100 дерев.)
Учням із середнім та початковим рівнем знань запропонувати план розв'язування задачі.
План
1) Скільки дерев обкопали першого дня?
2) Скільки дерев обкопали другого дня?
3) Скільки дерев обкопали учні за два дні?
2. Знайди у від 2480 (= 1984)
На уроках з української мови диференціація на уроці здійснюється таким же способом. Протягом всього уроку вчитель працює з умовними групами дітей, кожна з яких має свої завдання. Наведемо фрагмент уроку з української мови для учнів 4 класу.
Тема. Неозначена форма дієслова (початкова форма)
Мета: закріпити і поглибити знання учнів про неозначену форму дієслова, виробляти вміння правильно ставити питання до неозначеної форми дієслова, формувати вміння розпізнавати ці слова серед інших часових форм; розвивати увагу, спостережливість.
V. Застосування набутих знань у процесі практичної діяльності.
(Варіанти завдань із зменшенням міри допомоги і збільшенням ступеня складності.)
І етап
І варіант – Виписати 10 дієслів у неозначеній формі з орфографічного словничка.
II варіант – Утворити дієслова у неозначеній формі за допомогою префіксів. Користуватись зразком: читати, дочитати.
III варіант – Учні працюють з учителем. Вправа 279. До дієслів у неозначені формі ставлять запитання.
Перевірка. Слабші учні доводять, чому дані слова є дієсловами неозначеної форми.
ІІ етап
І варіант – Написати 5 прикметників. Дібрати до них спільнокореневі дієслова в неозначеній формі.
II варіант – Виписати 10 дієслів у неозначеній формі з орфографічного словничка.
III варіант – Вправа 280. Виписати дієслова в неозначеній формі за абеткою. Постав наголос у словах. Пригадайте, на які питання відповідають дієслова в неозначеній формі. (Перевірка)
ІІІ етап
І варіант – Записати невеличке оповідання з дієсловами в неозначеній формі на тему «Режим дня».
II варіант – Вправа 428. До неозначеної форми дієслів дібрати спільнокореневі іменники.
III варіант – Виписати 10 дієслів у неозначеній формі з орфографічного словничка. (Перевірка всіх завдань)
ІV етап
Спільне завдання – Записати дієслова в неозначеній формі: іде, сидить, летів, ростиме, прочитав, носив, зліпив.
VІ. Підсумки уроку.
– Отже, які це дієслова неозначеної форми? (Прочитайте правило, розкажіть один одному.)
Випишіть дієслова із дошки в неозначеній формі. (Сидіти, грає, носить, ходити.)
VІІ. Домашнє завдання.
І варіант – Написати твір про те, як ви будете проводити вихідний день. Використати дієслова в неозначеній формі.
II варіант – Вправа 281. Прочитай, до поданих іменників добери спільнокореневі дієслова в неозначеній формі. Познач корінь у всіх словах за зразком.
Фрагмент уроку з української мови для учнів 4 класу
Тема. Правопис особових закінчень дієслів 1-ї особи теперішнього та майбутнього часу.
Мета: формувати вміння в учнів розпізнавати дієслова 1-ї особи, правильно писати і вживати їх у мовленні; закріпити вміння визначати до якої дієвідміни належать дієслова; розвивати мислення школярів, вміння виділяти головне; виховувати відповідальне ставлення до праці.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
І етап. Фронтальна робота
Учні колективно виводять правило, читають його в підручнику, складають короткі висновки у вигляді опорної схеми:
І дієвідміна ІІ дієвідміна
- уть , - ють - ать , - ять
- емо , - ємо - имо, - їмо
( - ем , - єм ) ( - им , - їм )
ІІ етап. Робота із вчителем та самостійна робота для тих, хто зрозумів матеріал
Робота із вчителем – вчитель пояснює вживання закінчення дієслів.
Решта – виконують самостійно.
1.Вставте пропущені букви:
лежать – лежу, леж..мо;
пишуть – пишу, пиш..мо.
ІІІ етап. Завдання на вибір
Робота із вчителем – вставити пропущені букви:
миють – мию, ми..мо
зберуть – зберу, збер..мо
І варіант – Вставити пропущені букви: скаж..мо, вирост..мо, люб..мо.
ІІ варіант (з підказкою) – помножать – помнож..мо, полють – пол…мо.
ІV етап
І варіант – Вставити пропущені букви, скласти речення зі словами: Гор..мо, шум..мо, хил..мо, мрі..мо.
ІІ варіант – Вставити пропущені букви:
зустрін..мо, квітн..мо, готу..мо.
ІІІ варіант. Робота із вчителем – Думають – дума..мо, косять – кос..мо.
Спільне завдання. Вставити пропущені букви у словах: Буду..мо, нес..мо, їд..мо, ши..мо, ход..мо. (Перевірка всіх варіантів)
Отже, одне з важливіших завдань експериментального навчання полягає у формуванні позитивного ставлення до навчання, покращення їхньої успішності. Щоб успішно просуватися по всіх етапах навчальної діяльності, учитель у співробітництві з учнями повинен використовувати різноманітні методи та прийоми, що у своїй сукупності забезпечуть ефективність навчальної діяльності.
Нами досліджено, що спеціально організована навчальна діяльність з дітьми молодшого шкільного віку є результативною. Тому запропонована система діагностики, диференціація на уроці дають змогу розвинути відповідальне ставлення учнів до навчання та підвищити рівень успішності молодших школярів.
