3.3. Методичні рекомендації вчителям щодо подолання неуспішності дітей молодшого шкільного віку

Робота зі невстигаючими учнями повинна будуватися за принципом заповнення прогалин у розвитку та вихованні. Їх необхідно навчити слухати, бачити, сприймати, переказувати текст і   відповідати на запитання, виділяти у прочитаному головне. Особливу увага варто приділяти розвитку мови, тому що розумовий розвиток визначається мовним розвитком, що залежить від того, чи багато дитина читає, чи вчиться вона переказувати прочитане, чи відповідає на запитання осмислено.

В початковій школі закладаються основи подальшого благополуччя школяра, а саме: його вміння вчитись, стосунки з однолітками. Тому ставлення до дітей, особливо з «групи ризику», повинно бути доброзичливим, дружнім. Необхідно, щоб успіх переживався учнями як радість, цьому повинна сприяти позитивна емоційна оцінка зі сторони вчителя.

У роботі зі невстигаючими учнями потрібно опирається на такі правила, розроблені психологами:

1. Не ставити «слабкого» в ситуацію несподіваного запитання й не вимагати швидкої відповіді на нього, давати учню достатньо часу на обмірковування та підготовку.

2. Бажано, щоб відповідь була не в усній, а в письмовій формі.

3. Не потрібно обмежувати час на засвоєння матеріалу, а складний матеріал потрібно розбити на окремі невеликі інформаційні частини й давати їх поступово, у міру засвоєння.

4. Не слід примушувати учнів відповідати на запитання щойно засвоєного матеріалу, краще відкласти опитування на наступний урок, давши можливість учням ознайомитись з матеріалом вдома.

5. Стимулювання навчальної діяльності (заохочення, створення ситуацій успіху, спонукання до активної роботи тощо). Таким чином в учнів формується впевненість у своїх силах, у своїх знаннях, у можливості вчитись. Ця впевненість допоможе учню у виконанні домашніх завдань, при написанні контрольних робіт.

6. Навчальні дії учня мають супроводжуватися успіхом. Для одних школярів це буде значний обсяг інформації, для інших - невелика її частина.

Умови щодо подолання неуспішності учня:

1. всебічне підвищення ефективності кожного уроку;

2. формулювання пізнавального інтересу до навчання та позитивних мотивів;

3. індивідуальний підхід до учня;

4. спеціальна система домашніх завдань;

5. залучення учнівського активу до боротьби за підвищення відповідальності учня за навчання;

6. ознайомлення вчителів з типовими причинами неуспішності, із способами вивчення учнів, заходами попередження та подолання їх відставання в навчанні.

Таблиця 3.5.

Надання допомоги невстигаючому учню на уроці

Етапи уроку	Види допомоги у навчанні
1. У процесі контролю за підготовленістю учнів	Створення доброзичливої атмосфери під час опитування. Зниження темпу опитування, дозвіл довше готуватися біля дошки. Пропонування учням орієнтовного плану відповіді. Дозвіл користуватися наочним приладдям, що допомагає з’ясувати суть явища.
2. Під час викладу нового матеріалу	Проявляти інтерес до невстигаючих учнів, за допомогою запитань, щоб з'ясувати рівень розуміння ними навчального матеріалу. Залучення їх як помічників у підготовці завдань, досліді в тощо. Залучення до висловлення власних думок щодо проблемного навчання, до висновків та узагальнень або пояснень суті проблеми, висловленої сильним учнем.
3. Під час самостійної роботи на уроці	Поділ завдань на частини, виокремлення зі складних завдань низку простих, посилання на аналогічне завдання, виконане раніше. Вказівка на необхідність актуалізувати те чи інше правило. Інструктування щодо раціональних шляхів виконання завдань, вимог до їхнього оформлення. Стимулювання самостійних дій учнів. Ретельніший контроль за їхньою діяльністю, вказування на помилки, перевірка, виправлення
4. Під час організації самостійної роботи	Вибір для невстигаючих учнів найраціональнішої системи вправ, а не механічне збільшення їх кількості. Включати до самостійної роботи завдання на виправлення помилок, допущених у відповідях і письмових роботах. Докладніше пояснення послідовності виконання завдання. Попередження про можливі трудності, використання карток-вказівок, карток з орієнтовним планом дій, диференційованих завдань.