5. Поняття про реферати та реферування.

Реферат — це короткий виклад змісту окремого документа, його частини чи сукупності документів, який містить основні відомості та висновки, а також кількісні та якісні дані щодо об’єкта опису, а реферування — це процес складання реферату.

Реферати лежать в основі реферативних баз даних, реферативних перекладів, реферативних збірок, авторефератів дисертацій. У країнах із розвиненою інформаційною інфраструктурою свідоцтвом оприлюднення результатів наукових досліджень є їх відбиття в реферативних журналах.

У курсі «Документознавство» ви вивчали реферативні видання, які являють собою упорядковану сукупність бібліографічних записів, що містять реферати, а також реферативні збірки (реферативні видання, що виходять як збірки). Окремий вид наукових документів становлять автореферати дисертацій (видання у вигляді брошури, що містить укладений автором реферат виконаного дослідження, яке подають на здобуття наукового ступеня).

Реферативна база даних — це бібліографічна база даних, що містить бібліографічні записи, які включають анотацію, реферат чи інші відомості щодо змісту документа, а реферативний переклад — це реферат (українською мовою), складений на підставі іншомовного документа-джерела шляхом перекладання чи скорочення змісту першоджерела. Він містить дані про тематику, призначення та методи дослідження, результати, викладені у документі-оригіналі.

До реферування висувають ряд вимог, серед яких можна назвати такі:

- реферат не замінює безпосереднього ознайомлення з документом. За рефератом дослідник чи спеціаліст може скласти уявлення щодо корисності та необхідності ознайомлення з даним документом;

- реферат має відображати основний зміст документа, важливі факти, методику, експерименти, висновки тощо;

- обсяг реферату залежить від ступеня значущості реферованого документа. Середній обсяг реферату, рекомендований ГОСТом 7.9–95 «Реферат і анотація. Загальні вимоги», становить 850 друкованих знаків.

Процес реферування відноситься до мікроаналітичного згортання інформації з первинного документа наукового або професійно-вироб-ничого характера. Реферуванням називається і сам процес створення реферату як вторинного документа, і логічний метод досягнення визначеної мети інформаційного управління. Реферативна інформація виконує завдання систематизації, пошуку, оцінки, узагальнення і рекомендації фактографічної інформації, вміщеної в першоджерелах. Факти – це змістовна основа реферату, його принципова відмінність від усіх інших інформаційних документів.

Головною метою звернення до реферативної інформації є пошук нових знань та ідей, узагальнень і практичних завдань, виявлення нових напрямів та тенденцій розвитку проблеми (теми) для розробки теорій, створення нових методів дослідження, прогнозування, інформаційного забезпечення за зразками нової техніки та даними, що характеризують досягнутий рівень вітчизняного і зарубіжного виробництва. Відповідно до цього, суть реферування в зіставленні, порівнянні нової інформації з тією, що вже засвоєна і використовується в суспільній діяльності. Отже, процес реферування передбачає: проведення наукового аналізу та оцінку нової соціально значущої інформації (визначення її цінності); рекомендацію соціальної інформації, необхідної для здійснення певної суспільної діяльності для конкретного/них користувача/чів (з’ясування корисності соціальної інформації).