2. Елементи та якісні характеристики фінансової звітності підприємства, її правова основа

Звітність – сукупність (система) взаємозв’язаних показників, які характеризують фінансовий стан підприємства і підсумки його діяльності за певний період.

Фінансова звітність – це основне джерело інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Інформація фінансових звітів не є комерційною таємницею і використовується зовнішніми користувачами для ухвалення конкретних економічних рішень. У співпраці українських підприємств з підприємствами країн світової економічної системи виникли проблеми із ставністю фінансової звітності, яка повинна містити доречну інформацію, бути достатньою і надавати можливість порівнювати фінансові звіти за різні періоди. Тому однаковими для всіх мають бути вимоги щодо| формування інформації про діяльність підприємства.

Терміни які застосовуються у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку мають наступне значення:

— активи — ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому;

— баланс (звіт про фінансовий стан) — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

— бухгалтерська звітність — звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів;

— витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками);

— власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань;

— грошові кошти (гроші) — готівка, грошові кошти на рахівницях в банках і депозити до запитання;

— доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників);

— еквіваленти грошових коштів (грошей) — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошей і характеризуються незначним ризиком зміни вартості;

— збиток — перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого здійснені ці витрати;

— звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають в результаті її здійснення;

— звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

— звіт про рух грошових коштів — звіт, що відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційній, інвестиційній і фінансовій діяльності;

— звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) — звіт про доходи, витрати, фінансові результати і сукупний дохід;

— зобов'язання — заборгованість підприємства, що виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що утілюють в собі економічні вигоди;

— інвестиційна діяльність — придбання і реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, що не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів;

— інший сукупний дохід — доходи і витрати, не включені у фінансові результати підприємства;

— консолідована фінансова звітність — звітність, що відображає фінансовий стан, результати діяльності і руху грошових коштів підприємства і його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці;

— користувачі звітності — фізичні і юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для ухвалення рішень;

— міжнародні стандарти фінансової звітності — прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначений порядок складання фінансової звітності;

— національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, яке забезпечує формування державної фінансової політики, яка визначає принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності;

— не грошові операції — операції, які не вимагають використання грошей і їх еквівалентів;

— необоротні активи — всі активи, що немає оборотними;

— облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і надання фінансовій звітності;

— оборотні активи — гроші і їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або дванадцяти місяців від дати балансу;

— операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю;

— операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням грошей і їх еквівалентів від реалізації виготовленої з них продукції або товарів і послуг;

— основна діяльність — операції, що пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), є головною метою створення підприємства і що забезпечують основну частку його доходу;

— прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати;

— примітки до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності;

— принцип бухгалтерського обліку — правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці і реєстрації господарських операцій і при віддзеркаленні їх результатів у фінансовій звітності;

— розкриття — надання інформації, істотній для користувачів фінансової звітності;

— рух грошових коштів — надходження і вибуття грошей і їх еквівалентів;

— стаття — елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, встановленим сьогоденням Національним положенням (стандартом);

— сукупний дохід — зміни у власному капіталі протягом звітного періоду в результаті господарських операцій і інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками);

— істотна інформація — інформація, відсутність якої може вплинути на вирішення користувачів фінансової звітності. Істотність інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності і керівництвом підприємства;

— фінансова діяльність — діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталів підприємства;

— фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Елементами фінансової звітності (основні статті у фінансових звітах) є:

1. Виручка – надходження чистих активів або погашення зобов’язань шляхом реалізації товарів або послуг, складаючи основні операції підприємства (продаж товарів за готівку або у кредит).

2. Відтік або використання активів, або виникнення зобов’язань у зв’язку з доставкою товарів (послуг), або з іншою діяльністю, утворюючи основні операції підприємства (заробітна плата працівників сплачується наявними або має бути сплачена).

3. Прибуток – сума на котру доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

4. Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками);

5. Активи – можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством унаслідок минулих операцій (земля, будови, устаткування, патенти).

6. Зобов’язання – можливі майбутні витрати економічних вигод унаслідок минулих операцій; включають передачу активів або послуг (кредит, що належить банку, нараховані податки, але ще не сплачені, несплачена заробітна плата).

7. Капітал власників – залишкові відсотки власників після сплати всіх боргів (тобто «Активи – Зобов’язання – Капітал власників») (це не випущені акції плюс нерозподілений прибуток).

Звітність має велике значення, її дані використовуються як самим підприємством, так і зовнішніми користувачами з метою ухвалення рішень. Звітність – це основне джерело інформації для оцінки підсумків і результатів діяльності підприємства; контролю, аналізу, управління ресурсами підприємства; виявлення резервів; планування і прогнозування діяльності на перспективу. Дана звітність використовується для узагальнення найважливіших показників господарської діяльності в галузевому і територіальному розрізах.

Важливішим видом звітності є фінансова звітність, яка, по-перше, є одним з елементів методу бухгалтерського обліку, , по-друге, входить в комплект форм звітності підприємства як основна.

Фінансова звітність як елемент методу бухгалтерського обліку – це спосіб узагальнення засобів і результатів діяльності за місяць квартал, рік. Основною формою бухгалтерської звітності є баланс (форма № 1), інші форми звітності деталізують, розшифровують окремі статті балансу, а також відображають показники, яких у балансі не має, наприклад, у формі № 2 «Звіт про фінансові результати» узагальнюються всі доходи і витрати підприємства, визначається кінцевий результат діяльності.

Важливість фінансової звітності пов’язана з тим, що вона складається на основі облікових регістрів в яких записи господарських операцій виконуються на основі ретельно перевірених документів. Для забезпечення реальності облікових даних проводяться періодично інвентаризації, а при складанні річного звіту проведення її – обов’язкова вимога. Все це забезпечує реальність звітних даних. Крім того, достовірність їх періодично підтверджується аудиторською організацією.

Користувачами фінансових звітів є існуючі і потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та інші торгові кредитори, замовники, уряд, урядові установи і громадські організації. Вони використовують фінансові звіти для задоволення певних різнорідних потреб у фінансовій інформації.

Відповідальність за складання і подання фінансових звітів підприємства насамперед несе його керівництво, яке також зацікавлене в інформації, що міститься у фінансових звітах, не дивлячись на те, що воно має доступ до додаткової, управлінської і фінансової інформації.

У сучасний період існують єдині методологічні правила і принципи формування фінансової звітності для всіх підприємств (окрім банків) незалежно від форми власності й галузі (виду) діяльності.

Правовою основою звітності є наступні законодавчі акти і нормативні документи:

1. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 затверджений наказом МФ України 19.03.2013 р. (№ 19)

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». – Постанова ВР України від 16.07.1999 р., ст. 11–15.

3. Про державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України. Постанова КМ України від 14.07.1993 р. (№ 538).

4. Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності. Постанова КМ України від 25.05.1998 р.( № 740), яка передбачає обов’язкове використання ідентифікаційного коду в Державному реєстрі України.

5. Податковий кодекс України. Закон України від 02.12.2010р. № 2755-VI // www.rada.gov.ua.

6. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Консолідована фінансова звітність" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2013 р. № 628 // http://buhgalter911.com/Res/NPSBO/NPSBO2.aspx

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. № 137 // www.rada.gov.ua.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Звіт суб’єкта малого підприємництва»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2001 р. № 101 // www.rada.gov.ua.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. № 412 // www.rada.gov.ua. Закон України «Про підприємства». Постанова ВР України від 27.03.1991 р.

10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 // www.rada.gov.ua. 161

11. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 р. № 291 // www.rada.gov.ua.

12. МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=924 08

13. Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих та середніх підприємст [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=924 08

14. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності (наказ Мінфіну від 28.03.2013 р. №433.

15. МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 162 http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=924 08.

16. Концептуальна основа фінансової звітності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_009.

Відповідно до цих актів кожне підприємство, кожен суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язані:

по–перше, в місцевих органах статистики пройти реєстрацію в Державному реєстрі звітних одиниць України й отримати ідентифікаційний код, без якого звітність не приймається;

по–друге, суворо керуватися правилами звітності в частині термінів складання і надання звітності, її форми та змісту.