- •Тема 1. Сутність та форми прояву міжнародних економічних відносин.
- •1.1. Предмет, та завдання курсу міжнародних економічних відносин.
- •1.2. Сутність категорії міжнародні економічні відносин.
- •1.3.Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти міжнародних економічних відносин.
- •1.4. Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі.
- •Тема 2. Еволюція міжнародних економічних відносин
- •2.2.Суть і структура середовища міжнародних економічних відносин.
- •2.3. Природно-географічне середовище міжнародних економічних відносин.
- •2.4.Політико-правове середовище міжнародних економічних відносин.
- •2.5.Економічне середовище міжнародних економічних відносин.
- •Тема 3. Міжнародний поділ праці і кооперація виробництва
- •3.1. Сутність міжнародного поділу праці та фактори, що впливають на його розвиток.
- •3.2. Теорії розвитку міжнародного поділу праці, його показники.
- •Класифікація показників, що характеризують участь країни в мпп
- •3.3. Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва.
- •Тема 4. Світове господарство як цілісна система
- •4.1.Світове господарство: основні поняття.
- •4.2.Характерні риси структури світового господарства.
- •4.3.Сучасне світове господарство і його особливості.
- •4.4.Глобальні проблеми світового господарства.
- •Тема 5. Міжнародна торгівля як провідна форма міжнародних економічних відносин .
- •5.1.Основні концепції міжнародної торгівлі.
- •5.2. Міжнародна торгівля в системі мев, її динаміка та структура.
- •5.3.Зовнішньоторговельна політика країни, її різновиди.
- •5.4.Особливості та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами.
- •5.5. Методи регулювання торговельних відносин країн світу, їх характеристика.
- •Митні тарифи
- •За способом встановлення мита бувають:
- •3.За напрямком дії мит.
- •4. За економічним характером.
- •Тема 6.Сутність, етапи формування та структура світового ринку товарів та послуг .
- •6.1.Світовий ринок у системі міжнародних економічних відносин.
- •6.2.Основні етапи розвитку світового ринку товарів та послуг.
- •6.3.Особливості світового ринку, їх характеристика.
- •6.4.Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку.
- •Тема 7. Міжнародна виробнича інфраструктура та її підсистеми .
- •7.1.Поняття інфраструктури як складового елементу світового господарства.
- •7.2. Інфраструктура підприємства: виробнича та соціальна.
- •7.3. Відтворення та розвиток інфраструктури підприємства.
- •Тема 8. Інтернаціоналізація господарського життя в умовах глобальної трансформації .
- •8.1. Сутність і етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя.
- •8.2. Нова глобальна економіка в контексті інтернаціоналізації господарського життя.
- •8.3. Сутність і структура тнк .
- •8.4. Основні типи тнк.
- •Тема 9. Міжнародна міграція робочої сили .
- •9.1.Причини та хвилі міжнародної міграції робочої сили.
- •9.2.Сучасні центри тяжіння робочої сили.
- •9.3. Вплив міграції на країни, що експортують та імпортують робочу силу.
- •9.4. Міждержавне правове регулювання міграції робочої сили.
- •Тема 10. Міжнародні валютно-фінансові відносини .
- •10.1.Еволюція світової валютної системи.
- •10.2.Форми міжнародних розрахунків.
- •10.3.Світовий валютний ринок, основні види валютних операцій.
- •10.4.Платіжний баланс.
- •10.5.Міжнародний кредитний ринок.
- •Тема 11. Суть та функції міжнародних кредитних відносин
- •11.1.Міжнародний кредит в системі світогосподарських зв'язків.
- •11.2.Міжнародні кредитні відносини і кредитні гроші.
- •11.3.Структура і інструменти сучасного валютного ринку.
- •11.4.Світовий ринок позикових капіталів.
- •11.5.Міжнародні фінансово-кредитні центри.
- •Тема 12. Міжнародна інвестиційна діяльність.
- •12.1. Вивіз капіталу як форма мев, причини його вивезення.
- •12.2. Форми міграції капіталу, їх характеристика.
- •12.3. Особливості вивезення капіталу.
- •12.4. Інвестиційний клімат та його складові.
- •Тема 13. Інтеграційні процеси та їх вплив на систему міжнародних економічних відносин .
- •1.13.Об’єктивні основи й сутність міжнародної економічної інтеграції.
- •13.2.Види торговельно-економічних союзів.
- •13.3.Світові центри інтеграційних процесів.
- •13.4.Особливості розвитку європейської економічної інтеграції.
- •Тема 14. Міжнародний науково-технічний обмін .
- •14.1.Зміст і місце міжнародного передавання технологій у сучасних мев.
- •14.2.Форми міжнародної передачі технологій, їх характеристика.
- •I. Матеріальні види технологій:
- •II. Нематеріальні види технологій:
- •III. Послуги: науково-технічні, інжинірингові, консультаційні, навчання персоналу та ін.
- •14.3.Правова охорона винаходів та її облік в міжнародному співробітництві.
- •Тема 15. Національна та міжнародна система регулювання мев .
- •15.1. Зовнішньоекономічна політика та оцінка зовнішньоекономічної системи країни
- •15.2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •15.3.Основні міжнародні економічні організації, їх роль в регулюванні мев.
- •15.4.Необхідність регулювання міжнародних економічних відносин на міжнародному рівні.
Тема 8. Інтернаціоналізація господарського життя в умовах глобальної трансформації .
8.1. Сутність і етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя.
8.2. Нова глобальна економіка в контексті інтернаціоналізації господарського життя.
8.3. Сутність і структура ТНК.
8.4. Основні типи ТНК.
8.1. Сутність і етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя.
Інтернаціоналізація господарського життя — це зближення економік країн, що виявляється у зростанні виробничої взаємозалежності, збільшенні міжнародного товарообороту, русі капіталів і робочої сили, взаємному впливові на найважливіші економічні процеси в країнах, у тому числі на динаміку цін, ставки проценту, і т. д. В її основі лежать поглиблення міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва, інтернаціоналізація капіталу та утворення транснаціональних компаній. Інтернаціоналізація господарського життя охоплює продуктивні сили і виробничі відносини, проявляється як у сфері виробництва матеріальних благ, так і у сфері розподілу, обміну та споживання.
Інтернаціоналізація господарського життя почалася за доби великого машинного виробництва і в її розвитку можна виділити три головних етапи.
На першому етапі (приблизно кінець ХVІІІ — кінець ХІХ ст.) інтернаціоналізація виробництва ґрунтувалася переважно на взаємодії національних господарств завдяки простій кооперації. Проявом її були найпростіші форми міжнародних економічних зв’язків, передусім зовнішня торгівля. Саме інтернаціоналізація виробництва і обігу стала однією з основних передумов формування світового господарства. На другому етапі (кінець ХІХ — середина ХХ ст.) інтернаціоналізація виробництва переходить в іншу стадію, що пов’язана з розвитком складної кооперації. Характерна ознака складної кооперації полягає в тому, що вона ґрунтується на міжнародному поділі праці, який, у свою чергу, стає визначальним фактором поглиблення інтернаціоналізації господарського життя та формування світового господарства. Саме у цей час розвиваються всі головні форми міжнародного поділу праці: загальний (базується на спеціалізації сфер суспільного виробництва), частковий (на предметній спеціалізації окремих галузей), одиничний (на подетальній, поопераційній спеціалізації окремих виробничих одиниць). На третьому (сучасному) етапі, що розпочався із середини ХХ ст., інтернаціоналізація набуває комплексного характеру, тобто охоплює всі підсистеми світового господарства, поширюється практично на всі галузі виробничої та невиробничої сфер, на всі країни світу. Інтернаціоналізація об’єднує структурні елементи і суб’єкти світового господарства в єдине ціле. Вузкість внутрішніх ринків, нестача ресурсів: сировини, палива, засобів виробництва — компенсується широкою участю країн у світогосподарських процесах на основі розширення і поглиблення інтернаціоналізації виробництва й обігу. Саме тому вона є одним із системоутворюючих факторів світового господарства. З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва посилюється єдність світового господарства, зростає його органічна цілісність. Вирізняють два рівні інтернаціоналізації: мікро- та макрорівень. На мікрорівні інтернаціоналізація являє собою процес залучення фірми до міжнародних операцій, якому притаманний переважно стадійний характер. На макрорівні вона виявляється в розширенні та поглибленні світогосподарських зв’язків за рахунок підвищення міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва.
Інтернаціоналізація господарського життя посилює взаємозалежності національних відтворювальних процесів на світовому ринку. Так, збільшення національного доходу в одній країні в умовах інтернаціоналізації виробництва і обміну сприяє зростанню імпорту товарів та послуг, що, у свою чергу, збільшує прибутки країни-експортера. Зростання доходів та імпорту в одній країні і відповідно прибутку в іншій викликає попит на імпорт у третіх країнах.