- •Попереднє знайомство з твариною
- •Короткі анатомо-топографічні дані.
- •Методи дослідження артеріального тиску у тварин різних видів.
- •Дослідження тварини
- •4.1. Попереднє знайомство з твариною, загальне дослыдження:
- •4.3. Дослідження органів і систем, які впливають на артеріальний кров’яний тиск даної тварини.
- •4.4. Дослідження крові.
- •4.4.5. Лейкограма.
Методи дослідження артеріального тиску у тварин різних видів.
При вимірюванні АКТ визначають максимальний, середній, мінімальний і пульсовий тиск. Максимальним тиском (Мх) називають найвищий тиск в артеріальній системі під час систоли серця, тому його ще називають систолічним. Мінімальний тиск (Мn) — це найнижчий тиск в артеріальній системі під час діастоли. Його називають діастолічним. Він залежить в основному від тонусу периферичних артеріальних судин, особливо артеріол і капілярів. Максимальний тиск лабільніший за мінімальний. Різниця між Мх і Мn тиском становить пульсовий тиск, який відповідає висоті пульсової хвилі і характеризує систолічний об'єм серця. Середній артеріальний тиск (Му) найбільш стабільна величина із показників АКТ, яка відповідає дійсному внутрішньосудинному тиску. Його визначають за найбільшими осциляціями артерії.
Вперше артеріальний кров'яний тиск у 1727 р. прямим (кров’яним) методом у собаки визначив Галес, який вводив їй голку в зовнішню сонну артерію. Однак цей метод був незручним для застосування у практиці, тому вчені вели пошуки безкровного (непрямого) методу вимірювання кров'яного тиску. Вперше цю ідею реалізував у 1860 р. Марей. У 1896 р. Ріва-Роччі запропонував манжетний сфігмоманометр, але ним можна було визначити лише максимальний артеріальний тиск. Цей метод і прилад були вдосконалені М.С. Коротковим. Він запропонував аускультативний метод вимірювання АТ, який знайшов широке застосування у практиці гуманної медицини. Для ветеринарної медицини найбільш придатним виявився осциляторний метод артеріотонометрії (сфігмоманометрії).
Вимірювання АКТ проводять за допомогою спеціального апарата – сфігмоманометра, основними частинами якого є ртутний або пружинний манометр, гумова манжетка для стискування артерії і балон для нагнітання повітря. Ці три частини сфігмоманометра з’єднані в єдину систему гумовими трубками. Ртутний манометр (в апараті Ріва-Роччі) є більш точним, а пружинний – зручнішим для користування.
Аускультативний метод полягає у вислуховуванні звуків, що виникають в артеріях під час пульсації, за допомогою фонендоскопа та вимірювання кров’яного тиску ртутним або пружинним манометрами. Гумову манжету накладають на плече, потім нижче, у ділянці ліктьового суглоба, знаходять пульсацію плечової артерії, на яку накладають мембрану фонендоскопа. Після цього нагнітають повітря в манжету і манометр, піднімаючи тиск до рівня, трохи вищого за максимальний. Потім повітря з манжети обережно випускають. У період, коли починають вислуховуватися перші звуки, синхронні із скороченням серця, тиск у манжеті зрівняється із систолічним, тобто манометр показує висоту максимального тиску. При подальшому випусканні повітря з манжети тони посилюються, а потім раптово послаблюються. Манометр у цей час показує висоту мінімального тиску.
У практиці ветеринарної медицини використовують осциляторний метод артеріотонометрії. При цьому у великих тварин АКТ визначають на серединній хвостовій артерії, накладаючи манжету на корінь хвоста, а у дрібних тварин – на плечовій або стегновій артеріях, при накладанні манжети на плече або стегно. Повітря в манжету нагнітають доти, поки тиск у ній не перевищить максимальний артеріальний приблизно на 20–30 мм рт. ст. Після цього відкривають вентиль і стежать за коливаннями (осциляціями) стрілки пружинного манометра. У момент, коли тиск у манжеті стає трохи меншим систолічного тиску крові, з’являється перше чітке коливання стрілки манометра, що є показником максимального тиску. Потім коливання стрілки посилюються, а коли вони різко зменшуються, виявляють величину мінімального тиску.
Безкровне визначення АТ за методом Короткова. Манжету тонометра або сфігмоманометра щільно намотують на корінь хвоста тварини подібно, як на руку людини, а в дрібних тварин на серединних артеріях передніх кінцівок.
