Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
все.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
358 Кб
Скачать
☆

2. Визначте та охарактеризуйте основні напрями розвитку теорії організації.

Сучасна теорія організації розвивається в трьох напрямах:

1) ситуаційний підхід – не існує єдино правильного рішення (кожному типу управлінської ситуації й розв'язуваних завдань відповідають свої оптимальні вимоги до стану організації, стратегія й структура);

2) екологічний підхід затверджує, що серед організацій виживає найбільш пристосована, має місце процес природного відбору й заміни організації (ефективність організації визначається здатністю виживати); роль навколишнього середовища абсолютна, менеджмент не робить особливого впливу на здатність до виживання, тому що ресурси обмежені, одні організації уціліють, інші – припинять існування (у сучасних моделях організаційної екології особлива увага приділяється механізмам, що забезпечують структурні зміни в організаціях);

3) підхід організаційного навчання – визнання двох видів навчання: навчання по одинарній петлі (звичайне навчання персоналу, що підвищує здатність організації досягати поставленої мети) і по подвійній петлі – це організований процес самонавчання організації, що приводить до повного переосмислення досвіду організації та її навчання за допомогою цього (гнучкість організаційної структури й системи винагород, вільний обмін інформацією й досвідом, сприятливий клімат для розвитку й навчання персоналу).

№6

  1. Охарактеризуйте напрямки сучасної теорії організації.

Сучасна теорія організації розвивається у трьох напрямах: ситуативний підхід до розгляду проблем організації, екологічний підхід, підхід організаційного навчання.

Ситуативний підхід заснований на визнанні того, що в організаційній діяльності не має єдиного правильного шляху. Організація повинна пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Неможливо забезпечити створення таких структур, методів, типів організаційного порядку, які були б ідеально пристосовані до будь-якого часу, цілей, цінностей, ситуації. Кожному типу управлінської ситуації, вирішуваних завдань, зовнішнього середовища відповідають свої оптимальні вимоги до стану організації, стратегія і структура.

Екологічний підхід стверджує, що серед організацій "виживає найбільш пристосована", діє процес природного відбору і заміни організацій. У спрощеному вигляді цей підхід до розгляду організацій можна охарактеризувати таким чином:

  • у центрі уваги дослідників знаходяться не окремі організації, а групи, або популяції організацій;

  • ефективність організації визначається її здатністю виживати;

  • роль навколишнього середовища у формуванні структури, стратегії організації визнається абсолютною, вважається, що менеджмент не робить істотного впливу на здатність організації до виживання;

  • оскільки природні і соціальні ресурси обмежені, то в процесі напруженої конкуренції одні організації продовжують функціонувати, а інші припиняють.

У сучасних моделях організаційної екології (1980— 1990-ті рр.) основна увага дослідників приділяється проблемам будови зовнішнього середовища, його динаміки, а також механізмам, що забезпечують структурні зміни в організації.

Підхід організаційного навчання заснований на визнанні двох видів навчання: першого порядку — по "одинарній петлі" і другого порядку — по "подвійній петлі". Відмінність між цими видами навчання стосовно організації полягає в тому, що навчання по "одинарній петлі" — це звичайне для будь-якої організації обов'язкове навчання персоналу, воно підвищує здатність організації досягати поставлених цілей, а навчання по "подвійній петлі" — це організований і свідомо керований процес самонавчання в організації, який зумовлює повне переосмислення досвіду організації (переоцінку її організаційних цілей, цінностей, переконань) та її навчання за допомогою цього процесу.