Тема 10 Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів

(4 години)

CАМОСТІЙНА РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 5

ТЕМА: Визначення сум амортизаційних відрахувань різними методами

МЕТА: навчитися розраховувати суми річних амортизаційних відрахувань за допомогою різних методів амортизації, роботи висновки щодо вибору методів амортизації

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Амортизація – це процес поступового відшкодування зносу основних фондів шляхом включення частини їх вартості у витрати на виробництво продукції.

Амортизаційні відрахування – частина вартості основних фондів у грошовому вираженні, що включається до собівартості продукції.

У загальному вигляді величина амортизаційних відрахувань визначається як добуток вартості основних фондів (В_оф) і норми амортизаційних відрахувань (Ν_а):

АВ=В_оф·Ν_а/100, грн. (5.1)

Норма амортизаційних відрахувань – частина вартості основних фондів у відсотковому вираженні, що підлягає перенесенню на собівартість продукції.

Методи, якими може здійснюватися розрахунок амортизаційних відрахувань, поділяються на рівномірні й нерівномірні.

Рівномірний метод передбачає процес рівномірного зносу основних фондів протягом терміну використання. Річна сума амортизаційних відрахувань визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів:

АВ=ПВ·Ν_а/100, %; (5.2)

Ν_а=100/Т,%. (5.3)

де Т – нормативний строк функціонування основних фондів у роках.

Нерівномірні методи амортизації дозволяють відшкодувати більшу частину (до 60-75%) вартості основних фондів у першу половину терміну їх використання, що сприяє оновленню основних фондів.

Кумулятивний метод (метод суми чисел років строку використання), за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

АВ=ПВ·Ν_а/100, (5.4)

Ν_а=(Т-i+1)·100/ΣТ, (5.5)

де Т – нормативний термін використання основних фондів у роках.

і – порядковий номер року строку використання, на момент якого здійснюється розрахунок.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості передбачає розрахунок амортизаційних відрахувань як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації, що обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:

АВ=ЗВ·Ν_а/100, грн (5.6)

Ν_а=2·100/Т.,% (5.7)

де ЗВ – залишкова вартість основних виробничих фондів, грн

Виробничий метод, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (у натуральному вираженні) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта основних фондів:

АВ=Q _міс·Ν_а/100, грн (5.8)

Ν_а=ПВ/ΣQ_заг ·100, (5.9)

де Q_міс – місячний обсяг виробництва продукції, грн;

i – порядковий номер року строку використання, на момент якого здійснюється розрахунок.

Задача 1

Визначити норму амортизації і суму амортизаційних відрахувань прямолінійним та кумулятивним методами нарахування амортизації основних виробничих фондів. Вихідні дані наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Вихідні дані для розрахунку

Показники	Варіант
	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Термін експлуатації, роки	12	10	15	16	20	14
Первісна вартість устаткування, тис.грн	60	70	75	80	85	68
Ліквідаційна вартість устаткування, тис.грн	5	4	5	10	6	8

Завдання 2

Розрахувати щорічні амортизаційні відрахування прискореним методом залишку, що знижується. Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 – Вихідні дані для розрахунку

Показники	Варіант
	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI
Термін експлуатації, роки	5	7	8	10	4	6
Первісна вартість устаткування, тис.грн	40	45	50	55	35	52

Недоамортизований залишок буде вважатися ліквідаційною вартістю устаткування.