- •2.2 Побудова графіків 33
- •Лабораторна робота № 5
- •1 Загальні відомості
- •1.1Вікно програми Scilab
- •1.2Збереження результатів роботи у середовищі Scilab
- •1.3Відкривання створеного файлу з попередньої сесії
- •1.5Системні змінні
- •1.6Алгебраїчні обчислення
- •1.7 Вбудовані функції
- •1.8Елементарні математичні функції
- •1.9Визначення функції користувача
- •1.10Побудова графіків
- •1.11Матричні обчислення
- •1.12Створення вектору або матриці
- •Name(номер)
- •Name(індекс1, індекс 2)
- •1.13Обчислення з матрицями
- •1.14 Поліноми
- •1.15 Рішення алгебраїчних рівнянь
- •1.16Рішення системи алгебраїчних рівнянь
- •2 Лабораторне завдання
- •2.1Обчислення виразу
- •2.2Побудова графіків
- •2.3Використання матриць
- •2.4Знаходження кореня рівняння
- •2.5Розв’язання систем рівнянь
- •4Варіанти контрольних питань до лабораторної роботи
- •Системні змінні
- •5Рекомендована література
1.5Системні змінні
Якщо команда не містить знака присвоювання, то за замовчуванням обчислювальне значення привласнюється спеціальній системній змінній ans, яке можна використовувати у подальшому, але треба пам’ятати, що при кожному зверненні до змінної ans її значення змінюється після кожного виклику без присвоювання.
Інші системні змінні починаються з символу «%».
%рі - число π
%і - уявна одиниця
%е – число е
%NaN – машинний символ безкінечність
%eps – ділення на нуль
1.6Алгебраїчні обчислення
У документі Scilab можна використовувати коментарі, звичайні арифметичні обчислення, розрахунки за формулами, графіки, матричні обчислення тощо.
Введення текстового коментаря починається з символу ’’// ’’.
При виконанні простих арифметичних операцій у Scilab використовують наступні оператори:
+ |
складання |
- |
віднімання |
* |
множення |
/ |
ділення праворуч, а/в=а*в-1 |
\ |
ділення ліворуч, а\в=а-1*в |
^ або ** |
Піднесення до степеня |
’ |
комплексне сполучення й транспонування |
Для обчислення арифметичного виразу необхідно ввести його у командний рядок та натиснути клавішу Enter.
Особливості:
в одному рядку можна використовувати декілька змінних або виразів, які розділюються крапкою;
результат обчислень відображається автоматично після натискання клавіші Enter;
якщо наприкінці рядку немає символу «;», то як результат виводиться ім’я змінної та її значення. Наявність символу «;» передає керування наступному командному рядку.
Приклад
Привласнення значень змінним a та b
Привласнення значень змінним a та b, та обчислення значення змінної z
Повідомлення про помилку
Варіанти виведення результатів розрахунку
Приклад
|
У даному випадку не визначена змінна, куди слід записати результати обчислень, тому при виведенні результату автоматично використовується системна змінна ans |
Приклад
|
У даному випадку визначена змінна, куди слід записати результати обчислень, тому при виведенні результату використовується змінна а |
Якщо обчислювальний вираз дуже довгий, то перед натисканням клавіші Enter слід поставити дві крапки, це означає продовження командного рядка, і тоді вираз на двох рядках обчислюється як єдине ціле. Тобто три крапки наприкінці рядка у виразі означають продовження командного рядку.
Приклад
У разі встановлення наприкінці рядку символу крапка з комою «;» результат обчислень не виводиться, а активізується наступний командний рядок.
Приклад
Помилку у виразі можна виправити тільки при його введенні, після натискання клавіші Enter виправлення не можливі.
1.7 Вбудовані функції
У програмі Scilab передбачене використання вбудованих функцій та функцій користувача.
У загальному вигляді звернення до функції в Scilab має вигляд:
ім'я_змінної = імя_функциі (змінна1 [, змінна2, ...])
де ім'я_змінної - змінна, в яку будуть записані результати роботи функції; цей параметр може бути відсутнім, тоді результат обчислення за допомогою функції буде присвоєно системної змінної ans;
імя_функциї - ім'я вбудованої або раніше створеної користувачем функції;
змінна1, змінна2, ... - список аргументів функції.
