Вихідні дані для оцінки виконання завдання зі структури

Вид продукції	Випуск продукції, од.		Структура, %		Факт. випуск при плановій структурі, од.	Зараховано у виконання плану зі структури, од.	Недодана продукція, од.
	План	Факт	План	Факт
А	-	450	-	1,54	-	-	-
Б	3190	3240	11,09	11,09	3240	3240	-
В	6790	6590	23,6	22,56	6894	6590	-304
Г	6480	6680	22,53	22,86	6581	6581	-
Д	3380	3210	11,75	10,98	3432	3210	222
Е	2360	2460	8,23	8,42	2404	2404	-
И	1880	1880	6,53	6,46	1907	1880	27
К	4680	4700	16,27	16,09	4752	4700	52
Всього	28760	29210	100	100	29210	28605	605

План зі структури не виконано, є недодана продукція в кількості - 605 од.

Далі проаналізуємо виконання завдання за якістю виготовленої продукції.

На швейному підприємстві якість продукції можна оцінити за допомогою показника ґатунку. Виконання плану з якості оцінюється порівнянням середнього фактичного та планового коефіцієнта ґатунку.

Наприклад:

	План	Факт
І	96%	98%
ІІ	4%	2%

Вплив якості на обсяг товарної продукції визначається:

де: - товарна продукція фактична;

- середній коефіцієнт ґатунку відповідно плановий та фактичний.

ТП_ф=2300 тис.грн.

Якість продукції покращилася за рахунок чого обсяг товарної продукції зріс на 2,3 тис.Грн.

На взуттєвих підприємствах не існує ґатунку продукції а є сертифікат якості. Продукція може відповідати, або не відповідати сертифікату якості.

Продукція, що відповідає вимогам сертифіката якості, має свою певну ціну. Продукція, що не відповідає вимогам сертифіката якості, оцінюється спеціалістами підприємства та виставляється на продажу. Якщо за такою ціною її не купують, то вона ще уціняється. В цьому випадку втрати з випуску продукції у вартісному вираженні визначаються таким чином:

Наприклад:

Вироблено 2400 пар напівчеревиків чоловічих. Вартість всього випуску у відпускних цінах - 360,0 тис.грн. 100 пар взуття не відповідали сертифікату якості і були реалізовані за ціною:

50 пар - за ціною на 10% дешевше;

50 пар - за ціною на 20% дешевше.

Визначити втрати у випуску продукції через погіршення якості.

Визначимо ціну 1-ї пари взуття = 360 тис.грн./2400 = 150 грн.

Втрати у випуску складають:

50 пар * 150 грн. * 10 / 100 = 750 грн.

50 пар * 150 грн. * 20 / 100 = 1500 грн.

Загальні втрати складають 2250 грн. (750 грн. + 1500 грн.)

у % до випуску = 2,250 тис.грн. * 100 / 360 тис.грн. = 0,625%

Втрати у випуску продукції від погіршення її якості склали 2250 грн. (0,625%)

Крім цього можуть мати місце втрати від поганої якості в процесі виготовлення продукції (втрати від браку). Щоб прослідкувати за динамікою цього показника находять скільки склали втрати від браку у розрахунку на один виріб в двох періодах, що йдуть один за одним та порівнюють їх між собою. Зниження втрат свідчить про покращення якості, а збільшення - про його погіршення.

Третім критерієм оцінки якості продукції є збільшення або зменшення суми штрафів, що сплачені за невідповідну якість. При цьому обов’язково слід розрахувати суму штрафів, що припадає на одиницю продукції. Зіставляються ці показники за два періоди, що слідують один за одним.

Четвертим показником, що характеризує якість продукції - є ступінь оновлення асортименту продукції. Усі чотири показники в достатній мірі характеризують стан якості продукції.

З якістю тісно пов’язаний такий показник, як ритмічність випуску продукції. Під ритмічним випуском розуміють випуск у відповідності з графіком (планом).

Для кількісної оцінки ритмічності є показник: коефіцієнт ритмічності випуску продукції. У випадку ритмічної роботи коефіцієнт ритмічності дорівнює 1, у решті випадків він менше 1. Розрахувати його можна різними способами. Найпростіший - це відношення кількості днів з виконаним завданням до загальної кількості робочих днів.

Наприклад: Всього в періоді, що аналізується 25 робочих днів, з них протягом 20 днів завдання виконувалося, а протягом 5 днів - ні.

Тоді К_ритм = 20 / 25 = 0,8 (робота не ритмічна)

Є й інші способи розрахунків:

Так, К_р = 1- В_н / В_пл, де

В_н, В_пл - випуск недоданої продукції та випуск плановий відповідно.

Наприклад: 5 денки План Факт Недодана прод.

І 820 800 20

ІІ 820 840 -

Всього 1640 1640 20

К_ритм = 1 - 20 / 1640 = 0,988

В _ритм = -20 од.

Робота виконувалась не ритмічно, недодана продукція склала 20 од.

Окрім розглянутих на випуск можуть впливати і інші фактори (див. тему: "Аналіз трудових показників")

Аналіз обсягу реалізації продукції

1. Задачі аналізу обсягу реалізації продукції

2. Види залишків нереалізованої продукції

3. Аналіз впливу факторів на обсяг реалізованої продукції

Одним з основних результативних показників господарської діяльності підприємства є обсяг реалізованої продукції. Від обсягу продажу залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан.

Перед аналізом обсягу реалізації продукції стоять такі задачі:

• щоденний контроль за виконанням завдання з реалізації продукції;

• пошук резервів подальшого збільшення обсягу реалізації продукції;

• розробка заходів зі збільшення обсягу реалізації.

Реалізованою продукцією вважається така продукція, за яку на розрахунковий рахунок надійшли гроші. Поряд з реалізованою продукцією може мати місце і нереалізована продукція. Обсяг реалізації визначається за балансовою формулою:

Р = З_пп + ТП - З_кп, де

Р - реалізована продукція;

З_пп, З_кп - залишки нереалізованої продукції відповідно на початок та на кінець періоду.

ТП - товарна продукція.

Залишки нереалізованої продукції можуть бути 4^х видів:

• залишки готової продукції на складі;

• залишки товарів відвантажених, строк оплати яких не настав;

• залишки товарів відвантажених, але не оплачених в строк;

• залишки товарів відвантажених, що знаходяться на відповідальному зберіганні у покупця.

Перших два види залишків плануються та визначаються для них нормативи. Останніх два виникають внаслідок поганої роботи. Залишки готової продукції на складі (норматив) визначається в курсі "Планування виробництва".

Залишки товарів відвантажених, строк оплати яких не настав планові (розрахункові) визначаються за такою залежністю:

, де

,

- випуск продукції денний середній, відповідно плановий та фактичний.

Д - термін документообігу в днях.

Середні залишки товарів відвантажених, строк оплати яких не настав, визначаються за формулою середньої хронологічної.

Наприклад:

фактичні залишки цього виду продукції за місяці склали:

на 1.01 - А₁

на 1.02 - А₂

на 1.03 - А₃

на 1.04 - А₄

, де

n - кількість доданків в чисельнику.

Приклад: визначити планову величину залишку товарів відвантажених, якщо відомо, що обсяг виробництва в ІV кварталі звітного року складає 6000 тис.грн., в ІV кварталі року, що планується складає 5800 тис.грн. Середньоквартальний залишок товарів відвантажених в ІV кварталі звітного року складає 300 тис.грн.

Зал.тов.відв.стр.спл.яких. не настав, пл. = 5800 / 90 * 4,5 = 290 тис.грн.

Залишки готової продукції на складі (планові) необхідні для комплектації (докомплектації) товарних партій товару у випадку необхідності. Залишки товарів відвантажених, строк сплати яких не настав (планові), утворюються у випадку, якщо продукція замовнику відвантажена, але гроші за неї поки що ще не надійшли на розрахунковий рахунок підприємства. Цих два види залишків плануються, але фактичні можуть перевищувати планові.

Залишки товарів відвантажених, але не сплачених в строк, утворюються у випадку, якщо у замовника немає грошей розрахуватися за отриману продукцію. Вже всі терміни сплати пройшли, підприємство повинно отримати гроші за відвантажену продукцію, але їх немає. Таке може бути у випадку поганої роботи замовника продукції.

Залишки товарів відвантажених, що знаходяться на відповідальному зберіганні у покупця, виникає у випадку, якщо створилася нестандартна ситуація і до з’ясовування її продукція зберігається на складі замовника і який взяв її під свою відповідальність. Така ситуація - наслідок поганої роботи. Обсяг реалізованої продукції звичайно визначається в оптових цінах, але залишки нереалізованої продукції - за виробничою собівартістю, тому в розрахунках виникає необхідність використовувати коефіцієнт перерахунку.

К_пер. = Р_{в опт.цін.ф} / Р_{вир.соб.ф}

Як правило цей коефіцієнт більше 1.

Далі необхідно розрахувати вплив факторів на обсяг реалізованої продукції. Такими факторами можуть бути: зміна обсягу товарної продукції, зміна оптових цін та зміна залишків нереалізованої продукції. Всі інші фактори входять до складу перерахованих.

1. Зміна випуску товарної продукції.

, де

- зміна обсягу товарної продукції під впливом обсягу товарної продукції;

- товарна продукція в планових оптових цінах відповідно фактична та планова.

2. Зміна залишків нереалізованої продукції.

, де

- зміна обсягу реалізації під впливом зміни залишків нереалізованої продукції;

- зміна залишків нереалізованої продукції відповідно на початок та кінець періоду.

3. Зміна оптових цін на готову продукцію

, де

- зміна обсягу реалізації під впливом зміни оптових цін;

- обсяг реалізації фактичний за фактичними та плановими оптовими цінами відповідно.

Перевірка правильності розрахунків здійснюється за такими формулами:

Співпадання результатів розрахунків, виконаних різними способами, підтверджує їх правильність.

Розглянемо приклад:

Чистий дохід за планом - 48050 тис.грн.

Фактичний дохід в планових оптових цінах - 49730 тис.грн.

Фактичний дохід - 49400 тис.грн.

За планом

Товарна продукція в планових відпускних цінах - 48030 тис.грн.

Залишки нереалізованої продукції:

на початок періоду - 400 тис.грн.

на кінець періоду - 380 тис.грн.

Фактично

Товарна продукція в планових відпускних цінах - 49800 тис.грн.

Залишки нереалізованої продукції:

на початок періоду - 500 тис.грн.

на кінець періоду - 570 тис.грн.

Визначимо відхилення фактичного обсягу реалізованої продукції від запланованого та вплив факторів на нього.

Розв’язок

1. Віднайдемо відхилення фактичного чистого доходу від запланованого

49400 - 48050 = +1350 тис.грн.

Вплив факторів на обсяг реалізованої продукції

а) Зміна обсягу реалізованої продукції

49800 - 48030 = +1770 тис.грн.

б) Зміна залишків нереалізованої продукції

• на початок періоду 500 - 400 = +100 тис.грн.

• на кінець періоду 570 - 380 = +190 тис.грн.

в) Зміна оптових цін на готову продукцію

49400 - 49730 = -330 тис.грн.

Вплив всіх факторів разом:

+1770 + 100 -190 - 330 = 1350 тис.грн.

Ця величина співпала з загальним відхиленням фактичного чистого доходу від запланованого, що підтверджує правильність розрахунків.

Таким чином, обсяг реалізованої продукції (чистий доход) фактичний перевищив плановий на 1350 тис.грн., це відбулося за рахунок зростання обсягу товарної продукції та залишків нереалізованої продукції на початок періоду. Оптові ціни на готову продукцію на кінець періоду зменшувались і зменшувався обсяг реалізації з цієї причини. Залишки нереалізованої продукції на кінець періоду зростали, зменшуючи обсяг реалізації.