4. Парадигми логістики та управління ланцюгами поставок.

Парадигми логістики пов'язані з етапами її еволюційного розвитку. До них належать:

• аналітична;

• технологічна (інформаційна);

• маркетингова;

• інтегральна.

Аналітична парадигма являє собою початковий класичний підхід до логістики як до теоретичної науки, що займається проблемами управління матеріальними потоками у виробництві та обігу. Аналітична парадигма заснована на теоретичній базі, що використовує при дослідженнях методи та моделі теорії управління запасами, дослідження операцій, економічної кібернетики, методи математичної статистики та ін. Характерною рисою застосування аналітичної парадигми є побудова достатня складної економіко-математичної моделі, що відбиває специфіку розв'язуваної логістичної проблеми. Такі моделі вимагають великого обсягу вихідної інформації та розробки складних алгоритмів прийняття рішень у логістичному управлінні, а практичне їхнє застосування (виходячи із зазначених особливостей) звужується в основному до внутрівиробничих логістичних систем. Для більшості підприємств, зацікавлених в інтегральному підході до логістичних досліджень, аналітична парадигма незручна.

Технологічна парадигма пов'язана з бурхливим розвитком інформаційно-комп'ютерних технологій. Суть даної парадигми полягає в тім, що з одного боку, можна сформулювати загальну проблему управління матеріальним потоком логістичного об'єкта, а з іншого боку - синтезувати информаційно-комп'ютерне забезпечення рішення проблеми. Теоретичною основою технологічної парадигми є системний підхід, що застосовується як для моделювання самих логістичних об'єктів, так і для синтезу систем інформаційно-комп'ютерної підтримки. Основні стратегії логістичного управління полягають у тому, щоб автоматизувати тривіальні завдання та використовувати інформаційно-комп'ютерну підтримку для рішення більш складних логістичних задач. При цьому автоматизація всього процесу управління матеріальним потоком не є метою усередині даної парадигми.

З початку 1980-х рр. і дотепер у ряді розвинених країн при розробці логістичних систем підприємства часто застосовується маркетингова парадигма. Моделі, що використовують цю парадигму, мають на меті описати та пояснити відносини між логістичною системою та можливостями підприємства в конкурентній боротьбі. Логістична система повинна реалізувати стратегічну мету підприємства - стратегію конкуренції на ринку збуту готової продукції, що вимагає рішення таких маркетингових завдань, як вивчення ринку, визначення позицій підприємства на ринку, прогнозування попиту на продукцію та т.п. Науковою базою даної парадигми є в основному економічні та соціальні дисципліни (економіка та організація виробництва, управління персоналом і якістю продукції, маркетинг і т.п.), а математичну основу становлять в основному теорія імовірностей, математична статистика тощо. Необхідно відзначити, що моделі, що використовують як основу маркетингову парадигму, є досить абстрактними, мають більшу розмірність, багато змінні носять якісний характер, що утрудняє одержання простих аналітичних рішень.

Сьогодні багато підприємств на практиці, як правило, комбінують використання трьох вищевказаних парадигм. Однак в останні роки вкоренилася та широко поширюється нова логістична парадигма, що називають інтегральною. Вона розвиває маркетингову, з огляду на при цьому нові передумови розвитку бізнесу на сучасному етапі, до яких можна віднести наступні:

• нове розуміння механізмів ринку та логістики як стратегічного елемента в конкурентних можливостях підприємства;

• нові перспективи інтеграції між логістичними партнерами, нові організаційні відносини – створення ланцюгів поставок та управління ними;

• технологічні можливості, що радикально змінилися, зокрема гнучких виробництв і інформаційно-комп'ютерних технологій, які відкрили нові можливості контролю та управління у всіх сферах виробництва та обігу продукції.

Прикладом застосування інтегрованої логістики є концепція JIT ( just-in-time - точно в строк), TQM (Total Quality Management - загальне управління якістю), інтегровані системи дистрибуції тощо.