Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 7.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
813 Кб
Скачать
☆

3. Типи співробітництва в ланцюгах поставок

Пошук нових шляхів взаємодії з партнерами по ланцюгах поставок має для підприємства критично важливе значення, тому що всі організації, включені в ланцюг поставок, повинні працювати разом над плануванням продуктів, прогнозуванням, виробництвом, поширенням і доставкою. Торговельні партнери повинні спільно переглянути коло службових обов'язків співробітників і міру своєї відповідальності.

Розширення ланцюга поставок за межі внутрішніх операцій ускладнюється необхідністю змінювати організацію роботи всіх співробітників. Основні труднощі пов'язана з тим, що певним категоріям фахівців, між якими ніколи не було відкритих відносин (виробникам і продавцям, виробникам і дистриб'юторам), доводиться співробітничати та довіряти один одному. Потрібні зусилля для формування внутрікорпоративні процеси із залученням людей, що раніше не співробітничали між собою.

Часто підприємства відмовляються розширювати ланцюг поставок, тому що побоюються, що як тільки вони починають передавати інформацію партнеру, то відразу втрачають контроль над цим процесом.

Одним зі способів співробітництва є стратегічні союзи, які являють собою сукупність взаємин між партнерами на основі довгострокових зобов'язань, що гарантують взаємну вигоду. Різновидом стратегічних союзів є партнерство в поставках – це «триваючі взаємини між компаніями, що передбачають довгострокові зобов'язання кожної зі сторін і наявність загальної інформації, ризику та винагород, отриманих у результаті цих взаємин».

До переваг такого типу партнерських відносин можна віднести те, що співробітництво протягом тривалого часу дозволяє здійснювати інвестиції в удосконалювання своїх продуктів і операцій, їх якість буде постійно підвищуватися. Виділяються такі характеристики цих союзів:

- організації тісно взаємодіють один з одним на всіх рівнях;

- менеджери вищого рівня та всіх інших співробітників організацій позитивно відносяться до союзу;

- загальна культура бізнесу, завдання та цілі;

- відкритість і взаємна довіра;

- довгострокові зобов'язання;

- обмін інформацією, досвідом, підходами до планування та використовуваними системами;

- гнучкість і готовність спільно вирішувати виникаючі проблеми;

- постійне вдосконалювання всіх операцій, що виконуються;

- спільна розробка продуктів і процесів;

- гарантована надійність і висока якість товарів і послуг;

- угода по витратах і прибутку з метою справедливого та конкурентоспроможного ціноутворення;

- нарощування спільного бізнесу.

Крім стратегічних союзів, фокусна компанія може будувати партнерські взаємини на базі вертикальної інтеграції, може придбати в ланцюзі поставок кілька ланок. Можна виділити наступні варіанти вертикальної інтеграції:

1. Придбання фокусною компанією міноритарного пакета акцій іншої компанії, що дає можливість впливати на здійснення операцій і деякою мірою їх контролювати та впливати на особливості розподілу своєї продукції.

2. Створення спільного підприємства двома та більше організаціями, тобто окремі бізнес-структури створюють нове підприємство, яким вони будуть спільно володіти: організація усередині ланцюга поставок власної транспортно-експедиторської компанії, спільна експлуатація складських площ, створення фірми по наданню послуг по митному оформленню товарів і транспортних засобів для учасників ланцюга поставок.

3. Покупка фокусною компанією інших організацій, що діють у ланцюзі поставок. Подібне поглинання бізнес-структур дозволяє максимально контролювати здійснення операцій у ланцюзі поставок. Такий спосіб вертикальної інтеграції може бути використаний при освоєнні нових ринків - у цьому випадку фокусна компанія купує фірму, що працює в галузі на даному ринку, і на її базі організовує своє виробництво. При цьому досягаються одразу кілька цілей. По-перше, усувається прямий конкурент, а по-друге, використовується вже існуюча система контактів і зв'язків усередині галузі. Крім цього може бути використаний імідж компанії, її репутація та популярність на ринку.

При побудові коопераційної стратегії ведення бізнесу підприємства зіштовхуються не тільки з новими можливостями, але й з новими потенційними небезпеками.