- •Лабораторна робота № 1 Теорія зародкових листків на прикладі розвитку яйця ланцетника. Розвиток зовнішніх покривів.
- •Лабораторна робота № 2 Еволюційні зміни осьового скелету та скелету кінцівок. Еволюція скелету голови.
- •Лабораторна робота № 3 Особливості розвитку м’язової системи на прикладі ящірки, опосума та підковоноса.
- •Лабораторна робота № 4 Морфологія травного тракту у різних систематичних груп хребетних
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6
- •Лабораторна робота № 7
- •Будова ока:
Лабораторна робота № 3 Особливості розвитку м’язової системи на прикладі ящірки, опосума та підковоноса.
Мета: простежити ускладнення в розвитку м’язової системи хребетних на прикладі деяких представників. Виділити особливості розвитку основних груп м’язів.
Матеріали та обладнання: таблиці, схеми, малюнки
Об’єкт дослідження: ящірка звичайна, опосум, підковонос Мегелі (летюча миша) .
Теоретичний матеріал: В людини закладається близько сорока парних (справа і зліва від нотохорди (хорди)) міотомів. Міотоми ділять на передвушні, в кількості трьох, які є джерелом розвитку м'язів ока, потиличні (чотири міотоми), шийні (вісім міотомів), грудні (дванадцять міотомів), поперекові (п'ять міотомів), крижові (п'ять міотомів) і куприкові (чотири міотоми) . На ранніх стадіях ембріогенезу встановлюється зв'язок між міотомами і певною частиною нервових клітин відповідних невротомів. Цей зв'язок не змінюється протягом усього життя індивіда, як би далеко не змістився міотом або його частина (широкий м'яз спини, діафрагма тощо).
М
іотоми
в подальшому розростаються у вентральному
напрямку за сегментарним планом.
Вважають, що кожен з них ділиться на
дорзальну і вентральну частини. З
дорзальної частини міотомів розвивається
аутохтонна мускулатура спини, що
іннервується задніми гілками спинномозкових
нервів. Із вентральної частини виникають
місцеві (аутохтонні) м'язи передніх
відділів тулуба і обох кінцівок,
іннервація яких здійснюється передніми
гілками спинномозкових нервів.
У наступній диференціації тканин організму і головним чином у зв'язку з розвитком кінцівок відбуваються значні зміщення та перегрупування міотомів (частини цілого, групи). Внаслідок цього в ембріогенезі спостерігаються такі процеси.
1. Сегментна будова мускулатури дуже стирається: міотоми частково зливаються (наприклад, прямий м'яз живота) або об'єднуються в суцільний м'язовий пласт (м'яз — випрямляч хребта, косі та поперечні м'язи живота тощо).
2. Міграція багатьох м'язів: м'язи лиця, що розвинулися з мезенхіми другої глоткової (зябрової) дуги, змістились на лице; трункопетальні (від лат. truncus — тулуб і peto — прямувати) м'язи, що виникли на кінцівках, перемістились на тулуб (найширший м'яз спини, великий грудний і великий поперековий м'язи тощо); трункофугальні м'язи (від лат. fugo — біжу) — з тулуба на кінцівки (трапецієподібний, передній зубчастий та ін.).
3. М'яз, що розвинувся у вигляді одного пласта, в подальшому може розщепитися поздовжньо на два самостійних м'язи (трапецієподібний, грудинно-ключично-соскоподібний) або тангенціально на шари з різним напрямком м'язових волокон (косі й поперечний м'язи живота).
Е
мбріональний
розвиток смугастої мускулатури
відбувається нерівномірно, що значною
мірою відбиває філогенетичні чинники,
зумовлені становленням вищих приматів
і людини зокрема. У зв'язку з цим ті
м'язи, які в остаточному стані в людини
цілком редукувались або ж збереглися
в рудиментарному стані, закладаються
в ембріогенезі відносно пізно, причому
деякі з них незабаром зникають зовсім
(наприклад, м'язи, що приводять II, IV і V
пальці) або дуже дегенерують протягом
ембріонального розвитку (потилично-лобовий,
вушні, задні верхні й нижні зубчасті
м'язи, підшкірний м'яз тощо).
Поряд з цим багато м'язів і головним чином ті з них, які розвинулись прогресивно у зв'язку з походженням людини, закладаються, як правило, рано і в подальшому ростуть (великий сідничний м'яз) і диференціюються (м'язи І пальця стопи, особливо кисті).
Хід роботи: роздивитися м’язову систему ящірки, опосума та підковоноса та виділити основні особливості еволюційного розвитку різних видів мускулатури хребетних на прикладі цих тварин. Виконати такі малюнки: м’язи передпліччя і кисті у ящірки, опосума та підковоноса; м’язи гомілки і ступні у ящірки, опосума, підковоноса.
Питання для підготовки:
1. Загальна характеристика м’язової системи.
2. Осьова мускулатура як частина соматичних м’язів хребетних.
3. Особливості розвитку мускулатури поясів і вільних відділів кінцівок. Підшкірна мускулатура.
4. Ускладнення в будові вісцеральної мускулатури.
5. Особливості мускулатури зябрової області.
