- •Товарознавство пакувальних матеріалів і тари Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Стан і тенденції розвитку пакувальної індустрії в Україні
- •1. Роль тари та упаковки у створенні уявлення споживача про споживчі властивості товару.
- •2. Пріоритети державної програми розвитку тари та упаковки
- •Тема 2. Роль пакувальних матеріалів і тари у торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами
- •1. Призначення і функції упакування.
- •2. Пакувальні матеріали, їх характеристика та оцінка якості
- •2. Вимоги, що пред'являються до тари й упаковки для продовольчих та непродовольчих товарів.
- •3. Комплексна стандартизація і уніфікація тари та їх основні завдання.
- •Тема 3. Класифікація, стандартизація та уніфікація тари для продовольчих та непродовольчих товарів
- •1. Класифікація тари, що застосовується для упакування продовольчих та непродовольчих товарів.
- •Тема 4. Дерев'яна, картонна, паперова та м'яка тара і матеріали, з яких вона виготовляється
- •1. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються для виробництва дерев'яної тари.
- •2. Характеристика основних видів дерев'яної тари для продовольчих та непродовольчих товарів.
- •3. Характеристика основних видів паперу та картону, що використовуються для виробництва паперової та картонної тари.
- •4. Основні види картонної та паперової тари, призначеної для пакування товарів.
- •Ознаки, згідно з якими систематизують паперову та картонну тару:
- •Тема 5. Характеристика полімерної тари, призначеної для упакування продовольчих та непродовольчих товарів
- •1. Характеристика полімерних пакувальних матеріалів, які використовуються для виробництва полімерної тари.
- •2. Класифікація полімерної тари
- •3. Технологія виробництва полімерної тари
- •4. Художньо-декоративне оформлення полімерної тари
- •5. Застосування полімерної тари
- •6. Організація контролю якості полімерної тари
- •Скорочення, які прийняті при розгляді теми
- •Тема 6. Виробництво та застосування скляної тари для упакування продовольчих та непродовольчих товарів
- •1. Характеристика технології виробництва скляної тари та її вплив на формування якості тари.
- •2. Організація контролю якості скляної тари
- •3. Поліпшення експлуатаційних властивостей скляної тари.
- •Тема 7. Характеристика металевої тари для продовольчих та непродовольчих товарів та матеріалів, які використовуються у її виробництві
- •1. Характеристика основних матеріалів, які використовуються для виробництва металевої тари.
- •2. Допоміжні матеріали, які використовуються для виробництва металевої тари.
- •3. Класифікація металевої тари
- •Тема 8. Особливості упакування продовольчих та непродовольчих товарів
- •1. Упакування продовольчих товарів. Упакування хлібобулочних виробів
- •Упакування кондитерських виробів
- •Упакування снеків і продуктів сублімаційної сушки
- •Упаковка для свіжих овочів і фруктів
- •Упакування кислотовмісних продуктів
- •Упакування молока і молочних продуктів
- •Упакування жировмісних продуктів
- •Упакування смакових товарів
- •Упакування м'яса і м'ясних продуктів
- •Тара із вологостійкого гофрованого картону для м'яса птиці
- •Тара для м'ясних консервів
- •Оболонки для ковбасних виробів
- •Упакування продуктів холодильного оброблення
- •2. Упакування окремих груп непродовольчих товарів Упакування косметичної продукції
- •Упакування сухих будівельних сумішей
- •Тема 9. Організація упакування продовольчих та непродовольчих товарів
- •1. Основні способи упакування товарів. Сучасні технології вакуумного упакування харчових продуктів
- •Допоміжні пакувальні матеріали Етикетки
- •Закупорювальні засоби
- •Стрічки та клейові матеріали
- •2. Утилізація використаної тари і пакувальних матеріалів
- •Методичне забезпечення дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Тема 1. Стан і тенденції розвитку пакувальної індустрії в Україні
План
1. Роль тари та упаковки у створенні уявлення споживача про споживчі властивості товару.
2. Пріоритети державної програми розвитку тари та упаковки.
Література: 1 (с.5-14), 2 (с.10-26), 7 (с.11-32), 11 (с. 22-39).
1. Роль тари та упаковки у створенні уявлення споживача про споживчі властивості товару.
Упаковка є невід'ємною частиною харчової продукції. Вона забезпечує її збереження, дотримання санітарних і естетичних вимог, норм, зручність продажу й користування, сприяє конкурентоспроможності продукції, захищає права товаровиробника і споживача на ринку. У багатьох країнах світу упаковка харчових продуктів набула не меншого значення, ніж продукти, що містяться в ній.
В Україні історично сформувалась ідеологія, за якою виробництво упаковок для харчових продуктів сприймалося як другорядна проблема. Тому зрозуміло, що пакування не розглядалось як самостійний сектор економіки. Становище ускладнилося ще й тим, що основні пакувальні матеріали постачалися з Росії та інших республік колишнього Союзу. Це призвело до того, що упаковка виявилася найбільш занедбаною ланкою в ланцюгу «виробництво-зберігання-транспортування продукції».
В Україні загальна кількість харчових продуктів, які продавали у розфасованому вигляді, склала 25%, з них на сіль припадало 8%, цукор 6%, м'ясо птиці 6%, яловичини та свинини 4%, сир 1%. Кількість фасованих продуктів на душу населення в останні роки в США становила 230 кг, Німеччині – 190, Франції – 180, Україні 10 кг.
Сьогодні в усіх країнах світу зростає попит на пакувальні матеріали, у зв'язку із збільшенням кількості заздалегідь розфасованих та упакованих продуктів. Загальне виробництво пакувальних матеріалів у світі складає 1350 млн. т на рік.
Ринок упаковки країн – світових лідерів
Країна |
Оборот, млрд. $ |
Частка у світі, (%) |
Частка у ВВП, (%) |
США |
112,5 |
27,0 |
1,6 |
Японія |
70,0 |
17,0 |
1,4 |
Німеччина |
29,8 |
7,2 |
1,2 |
Франція |
19,9 |
4,8 |
1,2 |
Італія |
16,5 |
4,0 |
1,5 |
Великобританія |
15,0 |
3,6 |
1,4 |
Китай |
14,0 |
3,4 |
2,1 |
Бразилія |
12,6 |
3,0 |
1,8 |
Канада |
12,5 |
3,0 |
2,2 |
Іспанія |
6,4 |
1,5 |
1,1 |
Попит на упаковку в деяких країнах Східної Європи, млрд. шт*
Країна |
1992 р. |
1997 р. |
Середньорічний приріст, % |
|
1192-1997 рр. |
до 2007 р. |
|||
Росія |
81,3 |
73,2 |
-2,1 |
3,7 |
Україна |
19,9 |
16,7 |
-3,5 |
5,7 |
Литва |
2,1 |
1,9 |
-1,9 |
6,1 |
Латвія |
2,0 |
2,1 |
0,7 |
6,0 |
Естонія |
1,2 |
1,3 |
0,8 |
5,6 |
*Враховано споживчу та транспортну упаковку.
Фірми – світові лідери з виробництва упаковки
Країна |
Фірма |
Матеріал упаковки |
Виробництво, млрд. $ |
США |
Crown Cork &Seal |
метал, полімери |
8,8 |
Швейцарія |
Tetra Pak |
папір, полімери |
7,5 |
США |
Stone Container |
папір |
5,1 |
США |
International Paper |
папір |
4,9 |
Японія |
Tokyo Seikan Kaisha |
метал, полімери, скло, папір |
4,4 |
Австралія |
Amcor |
папір, полімери |
3,8 |
Ірландія |
Jefferson Smurfit |
папір, полімери |
3,8 |
США |
Owens Illinois |
скло, полімери |
3,8 |
Франція |
Pechiney |
метал, полімери |
3,8 |
США |
Tenneco |
метал, полімери, папір |
3,6 |
Виробництво пакувальних матеріалів у світі
Етапи формування концепції маркування з урахуванням пріоритетів економіки та логічних цілей
Час |
Орієнтація економіки |
Оціночні критерії економіки |
Логістичні цілі |
Відношення до маркування |
ХVІІІ-ХІХ ст. |
Товарна орієнтація. Ремісниче виробництво |
Ціна. Зародки конкуренції |
Пріоритет збуту. Облік і контроль виробленої продукції |
Поява фірмових маркувань ремісничих виробів. Маркування власності |
Час |
Орієнтація економіки |
Оціночні критерії економіки |
Логістичні цілі |
Відношення до маркування |
З початку ХХ ст. і до початку 30-х рр. |
Товарна орієнтація. Зростання виробництва в реалізації |
Збільшення обсягів продажів. Низька конкуренція. Незначне маніпулювання ціною |
Збутові пріоритети. Розподільчі пріоритети, облік і контроль запасів |
Виділення фірмових виробів. Формальне для більшості товарів (найменування товару і його виробника) |
1930-1950 рр. |
Посилення збутової орієнтації. Загострення конкуренції. Розширення масштабів виробництва і його ріст |
Висока конкуренція – маніпуляція з ціною. Незадовільний попит. Стимулювання продажів |
Посилення заходів для контролю процесу товароруху. Формування системи контролю запасів і прибутковості матеріальних потоків (система АВС) |
Підвищення вимог до маркування. Формування стандарту маркувальної інформації |
1950-1960 рр. |
Ринкова орієнтація. Насичення ринку |
Формування ринку покупця при низькому рівні керованості і інтуїтивності у прийнятті маркетингових і логістичних рішень |
Зміна концепції товару і надання доповнюючих та супроводжуючих товар послуг, що формують логістичну систему (бізнес-логістика) |
Формування інтегрованого комплексу маркування, що забезпечує наскрізний інформаційний супровід матеріального потоку |
1960-кінець 1980 рр. |
Маркетингове управління економікою |
Розширення довгострокового планування, цілеспрямованість маркетингових зусиль, комплексність заходів освоєння ринку. Пріоритет якості товару і послуги |
Фізичний розподіл. Визначення логістики як системи управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, спрямованими на задоволення вимог споживачів. Поява теорії непередбачених обставин |
Формування системи маркування товарів і послуг, що забезпечують результативність логістичних операцій як системи. Маркування – практичний інструментарій логістики |
Час |
Орієнтація економіки |
Оціночні критерії економіки |
Логістичні цілі |
Відношення до маркування |
1990-до нині |
Посилення інтеграційних процесів в економіці. Глобалізація економічних зв'язків. Боротьба за екологічну безпеку |
Розширення маркетингових зусиль. Сервізація економіки. Якість та безпека товарів і послуг |
Формування логістики як бізнес-процесу |
Маркування як маркетингове забезпечення бізнес-процесу. Забезпечення безпеки та якості товарів і послуг. Екологічна безпека. |
В упакуванні товарів і тари незалежно від того, внутрішні це чи експортні поставки товарів, важливу роль відіграє маркування. Маркуванням називається нанесення знаків, написів і малюнків на товар або упакування для їх розпізнавання і вказування способів перевезення, обробки та зберігання. Воно містить у собі весь комплекс операцій, що забезпечують підвищення ефективності товароруху продукції, її безпеку, якість, відповідність стандартам і міжнародним нормам, а також більш ефективний контроль стану на всіх стадіях логістичного ланцюга.
Маркування поділяється на товарне, відправницьке, транспортне і спеціальне. Для експортних та імпортних вантажів передбачаються додаткові вимоги до маркування, а на вантажні місця з небезпечними вантажами наносяться знаки небезпеки.
Класифікація маркування за основними функціями
Наведемо товарну (споживчу) інформацію, яка має бути надана покупцю:
- вказівки стандартів, вимогам яких товар або послуга повинні повною мірою відповідати;
- характеристика основних споживчих властивостей товару (робіт, послуг), а якщо це стосується продуктів харчування – відомості про склад і використані харчові добавки, калорійність, вагу, об'єм, вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з обов'язковими вимогами стандартів, протипоказання для застосування при окремих видах захворювань; перелік продуктів (послуг), що має протипоказання для застосування при окремих захворюваннях, має бути затверджений Урядом України;
- умови придбання товарів, послуг і їх ціна;
- гарантійний термін виробу (робіт, послуг);
- правила й умови ефективного і безпечного використання товару (послуг, робіт);
- термін придатності чи термін служби товару;
- відомості про дії споживача після закінчення термінів служби і придатності товару та можливості наслідки при невиконання таких дій, якщо товари (роботи) стають небезпечними для життя, здоров'я, майна споживача або їх використання робиться неможливим через непридатність;
- юридична адреса виробника (виконавця, продавця) і місцезнаходження організації (організацій), уповноваженої виробником (продавцем) на прийняття претензій від споживачів, яка також здійснює ремонт і технічне обслуговування товарів (робіт);
- інформація про сертифікацію товарів (робіт, послуг), що підлягають обов'язковій сертифікації;
- дані про правила продажу товарів (надання послуг, виконання робіт).
Маркування знаків небезпеки
Колір фона знаку небезпеки |
Символ, що наноситься на знак небезпеки |
Напис, що наноситься на основному і додатковому знаках небезпеки |
Номер на рис. |
Оранжевий |
Чорна бомба, що вибухає |
Вибухає |
1 |
Оранжевий |
Символ не наноситься. Чорним кольором наносяться цифри 1.4 висотою 30 і товщиною 5 мм |
не наноситься |
2 |
Оранжевий |
Символ не наноситься. Чорним кольором наносяться цифри 1.5 висотою 30 і товщиною 5 мм |
не наноситься |
3 |
Зелений |
Чорний (білий) газовий балон |
незаймистий газ |
4 |
Білий |
Чорний череп і дві схрещені кістки |
отруйний газ |
10 |
Червоний |
Чорне (біле) полум'я |
Займистий газ |
5 |
Білий Червоний |
Чорний череп і дві схрещені кістки Чорне (біле) полум'я |
Отруйний газ Займистий газ |
10 5 |
Колір фона знаку небезпеки |
Символ, що наноситься на знак небезпеки |
Напис, що наноситься на основному і додатковому знаках небезпеки |
Номер на рис. |
Червоний |
Чорне (біле) полум'я |
Легкозаймиста рідина |
5 |
Рівновіддалені вертикальні білі й червоні смуги, які чергуються |
Чорне полум'я |
Легкозаймисті тверді речовини |
6 |
Верхня частина – біла, нижня - червона |
Чорне полум'я |
Самозаймисті речовини |
7 |
Синій |
Чорне (біле) полум'я |
чорним чи білим кольором наноситься «Небезпечно при зволоженні» |
8 |
Жовтий |
Чорне полум'я над чорним колом |
Окислювач |
9 |
Жовтий |
Чорне полум'я над чорним колом |
Органічний пероксид |
9 |
Білий |
Череп і дві схрещені кістки |
Отрута |
10 |
Білий |
Пшеничне колосся, перекреслене двома похилими чорними смугами |
Шкідливо. Зберігати подалі від харчових продуктів |
11 |
Білий |
Три чорні серповидні знаки, накладені на коло |
Інфекційна речовина. У випадку ушкодження чи витоку негайно повідомити санітарним органам |
12 |
Верхня частина – білий, нижня - червоний |
Краплі, що витікають з однієї пробірки на металеву пластинку, а з іншої – на руку. Краплі роз'їдають метал і руку |
Білим кольором наноситься «Їдке/Корозійне» |
13 |
Рівновіддалені чорні й білі смуги, що чергуються |
Символ не наноситься |
Не наноситься |
14 |
Білий |
Блакитним кольором у правому верхньому куті наноситься компас, а в нижньому лівому куті – магніт; ¾ верхньої частини знаку заштриховані блакитним поперечними смугами |
Намагнічений матеріал зберігати окремо від датчика авіаційного компаса |
15 |
Маркування небезпечних речовин мають містити в собі наступну інформацію.
1. Найменування речовин, включаючи торгову марку і загальновизнані синоніми.
2. Серійний номер по класифікації ООН та класифікаційний шифр речовин за ГОСТ 19433-88 (діючий стандарт на класифікацію і маркування небезпечних вантажів).
3. Сигнальне слово, виділене жирним шрифтом і використане для привернення уваги користувача до ступеня небезпеки: «НЕБЕЗПЕЧНО!» - великий ступінь ризику, який характеризується високою імовірністю летального наслідку чи важких ушкоджень; «ОБЕРЕЖНО!» - середній ступінь і потенційна загроза ризику нанесення збитку здоров'ю людей і навколишньому середовищу.
4. Символи, що відповідають видам небезпеки, які властиві речовині. Їх необхідно супроводжувати написами, що характеризують вид небезпеки, і виконувати чорним кольором на оранжевому або жовтому фоні. За відсутності загальновизнаних символів для деяких видів небезпеки, наприклад, небезпечна реактивність – несумісність при взаємодії з водою, замість символу наводиться напис, який характеризує вид небезпеки. У випадку, коли споживча тара є одночасно і транспортною (контейнери, баки, пляшки та ін.), при наявності на упакуванні знаку небезпеки за ГОСТ 19433-88 допускається символ небезпеки, в складі маркування не приводити.
5. Опис небезпеки, яку представляє речовина, шляху проникнення в організм людини та можливі наслідки від її впливу (включаючи хронічні) на організм в цілому і його окремі органи та на навколишнє середовище. Для сумішей речовин додатково приводиться найменування і кількість небезпечних речовин, що містяться вданому упакуванні.
6. Запобіжні заходи і засоби захисту, які застосовуються для безпечного поводження з речовиною. За необхідністю в даному розділі вказують інформацію про поводження з речовиною після закінчення встановленого терміну використання, способи її безпечної утилізації, а також перелічують міри на випадок надзвичайних ситуацій (пожеж, аварій тощо).
7. Способи першої допомоги, які відбивають симптоми ураження речовиною, терміновість, засоби і дії невідкладної допомоги при ураженні, а також у потрібних випадках – необхідність негайного звернення в медичну установу.
Розміри маркувальних ярликів залежно від розмірів вантажу
Номер ярлика |
Розмір ярлика, мм |
Розмір вантажного місця, мм |
|
Довжина (ширина) |
Висота |
||
1 |
52х74 |
до 1000 включно |
до 190 включно |
2 |
74х105 |
до 1000 включно |
більше 190 |
3 |
105х148 |
більше 1000 |
більше 190 |
4 |
148х210 |
більше 1000 |
більше 190 |
Основні написи транспортного маркування повинні містити:
- повне або умовне, зареєстроване у встановленому порядку найменування вантажоотримувача, його код за системою транспортної кодифікації;
- найменування пункту призначення із зазначенням (за необхідністю) станції або порту перевантаження. Якщо пунктом призначення є залізнична станція або порт, має бути приведене повне їх найменування і скорочене найменування дороги (пароплавства)) призначення;
- порядковий номер місця всередині партії і кількість вантажних місць у ній вказують дробом: у чисельнику і знаменнику відповідно.
Маркувальні написи при експортних операціях, які найчастіше наносяться
Українська мова |
Англійська мова |
Німецька мова |
Французька мова |
Італійська мова |
Іспанська мова |
Верх |
Top |
Oben |
Dessus |
Sopro |
Arriba |
Низ |
Botton |
Unter |
Bas |
Basso |
Abajo |
Не кантувати! |
Not to be tipped! |
Nicht kanten! |
Ne pas culbuter! |
Non riversare! |
No volcar! |
Обережно! |
Handle with care! |
Vorsicht! |
Attention! |
Con precavzione! |
Culdado! |
Боїться вологості |
Keep dry |
Vor Nasse zu Schutzen |
A preserver de l’umidita |
Preserver de l’umidita |
Preservar de la humedad |
Боїться тепла |
To be protected from heat |
Vor Warme zu schutzen |
A preservare de la chaleur |
Preservare dal coldo |
Preserver de la salore |
Центр ваги |
Center of gravitate |
Scherpun kt |
Centre de gravite |
Centro di gravito |
Centro de gravidad |
Техдокументи в місці N |
Technical document s are in place N |
Technische Unterlager liegen in dem Kolli Nr |
Documents techn au colis N |
Documenta zione tecnica nel colli N |
Document acion tecni caen el bulto N |
Нетто |
Weight vet |
Gewicht netto |
Polds net |
Peso netto |
Peso neto |
Брутто |
Weight gross |
Gewicht brutto |
Polds brut |
Peso brutto |
Peso bruto |
Місце N |
Place N |
Kolli Nr |
Collis N |
Collo N |
Bulto N |
Не кидати! |
Not to drop! |
Nicyt sturzen! |
Ne pas laisser tomber! |
Non ribaltare! |
No wolcar! |
Відкривати тут |
Open here |
Hier offnen |
Ouvrir ici |
Aprire da questa parta |
Abrese aqui |
Крюками безпосередньо не брати |
Use no hooks |
Nicht unmittelbar mit Haken ergreifen |
Manier sans crampons |
Non salevara can ganel |
No gonchos |
Класифікація товарних знаків
Фірмові товарні знаки призначені для ідентифікації виробника товарів чи послуг. Існує три основних типи позначень цих знаків:
- фірмове ім'я слово, літера, група слів чи літер, які будуть проголошені;
- фірмовий знак – символ, малюнок, розпізнавальний колір або позначення;
- торговий знак – фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх сполучення, офіційно зареєстровані в Міжнародному реєстрі і захищені юридично, на що вказує знак ®, який розміщений поряд з товарним знаком. Якщо товарні знаки є власністю фірми, то вони можуть мати знак ©. Для товарних знаків, які подані на державну патентну експертизу, використовується символ ТМ.
Усі харчові добавки поділені на функціональні класи залежно від технологічних функцій:
- Е100-Е180 – барвники (застосовуються для забарвлення деяких харчових продуктів);
- Е200 і далі – консерванти (застосовуються для подовження строків зберігання харчових продуктів);
- Е300 і далі – антиокислювачі (антиоксиданти). Вони сповільнюють окислення жирів, цим самим зберігаючи харчові продукти від псування;
- Е400 і далі – стабілізатори (зберігають задану консистенцію харчових продуктів);
- Е 500 і далі – емульгатори (підтримують структуру продуктів харчування);
- Е600 і далі – посилювачі смаку і аромату (підсилюють смакові і ароматичні властивості харчових продуктів);
- Е700 і далі – запасні індекси;
- Е800 і далі – антифламінги (знижують пінистість харчових продуктів);
- Е1000 – підсолоджувачі, глазуровані агенти тощо.
Екологічні знаки – (еко-знаки) призначені для інформації про екологічну чистоту споживчих товарів або екологічно небезпечних способів їх експлуатації, використання чи утилізації.
Групу еко-знаків поділяють на три підгрупи:
перша – знаки, які інформують про екологічну чистоту товару або безпеку для оточуючого середовища;
друга – знаки, які інформують про екологічно чисті способи виробництва або утилізації товарів чи упаковки;
третя – знаки, які інформують про небезпеку продукції для оточуючого середовища.
Сучасні системи штрихового кодування. На даний час застосовується велика кількість різних по типу стандартів штрихових кодів. Умовно вони підрозділяються на дві групи: товарні і технологічні.
Товарні штрихові коди використовуються для ідентифікації виробників товарів. Вони розроблені Міжнародною асоціацією ЕАN.
Технологічні штрихові коди наносяться на будь-які об'єкти для автоматизованого збору інформації про їх переміщення і подальше застосування споживачами. Ці коди можуть використовуватися окремо або разом з товарними кодами ЕАN і переслідують мету надати додаткову інформацію про продукцію. Так, на телевізорі, окрім його товарного коду, в стандарті ЕАN-13 наведені технологічні характеристики: тип, серійний номер, номер гарантійного талона виробу та ін.
Штрихові коди окремих країн світу
00-99 |
США та Канада |
73 |
Швеція |
20-29 |
Резерв ЕАN |
740-745 |
Гватемала |
30-37 |
Франція |
|
Сальвадор |
380 |
Болгарія |
|
Коста-Ріка |
383 |
Словенія |
|
Гандурас |
385 |
Хорватія |
|
Нікарагуа |
400-440 |
Німеччина |
|
Панама |
460-469 |
Росія |
750 |
Мексика |
471 |
Тайвань |
759 |
Венесуела |
474 |
Естонія |
76 |
Гвейцарія |
475 |
Латвія |
770 |
Колумбія |
477 |
Литва |
773 |
Уругвай |
480 |
Філіпіни |
775 |
Перу |
482 |
Україна |
777 |
Болівія |
489 |
Гонконг |
779 |
Аргентина |
45-49 |
Японія |
780 |
Чилі |
50 |
Великобританія |
784 |
Парагвай |
5320 |
Греція |
786 |
Еквадор |
529 |
Кіпр |
789 |
Бразилія |
531 |
Македонія |
80-83 |
Італія |
535 |
Мальта |
84 |
Іспанія |
539 |
Ірландія |
850 |
Словаччина |
54 |
Бельгія та Люксембург |
858 |
Словаччина |
560 |
Португалія |
859 |
Чехія |
569 |
Ісландія |
860 |
Югославія |
57 |
Данія |
869 |
Туреччина |
590 |
Польша |
87 |
Голландія |
594 |
Румунія |
880 |
Південна Корея |
599 |
Угорщина |
885 |
Таїланд |
600-601 |
Південна Африка |
888 |
Сінгапур |
611 |
Марокко |
899 |
Індонезія |
619 |
Туніс |
90-91 |
Австрія |
64 |
Фінляндія |
93 |
Австралія |
690-691 |
Китай |
94 |
Нова Зеландія |
70 |
Норвегія |
955 |
Малайзія |
729 |
Ізраїль |
|
|
Присвоєння коду будь-якої країни здійснюється торгово-промисловою палатою, де реєструється кожен виробник товарів. Наступні чотири-п'ять цифр вказують на фірму-виробника товару. Потім наносяться ще п'ять цифр, що позначають код товару.
Структура кодового слова коду ЕАN-13
ХХХ |
ХХХХХ |
ХХХХ |
Х |
Код країни походження |
Код фірми виробника товару |
Код товару (артикул) товару |
Контрольний знак |
Остання цифра контрольна і використовується для правильного прочитання попередніх цифр, забезпечуючи тим самим надійність штрихового коду. Розраховується вона за наступною методикою:
- складаються цифри, що стоять на парних позиціях коду;
- результат першої дії множиться на 3;
- складаються цифри, які стоять на непарних позиціях коду;
- складаються результати 2-ої та 3-ої дій;
- визначається контрольне число, яке є різницею між отриманою сумою і найближчим до нього великим числом, кратним 10.
У тому випадку, коли габаритні розміри товару, що маркується, не дозволяють розмістити на ньому штрихову версію ЕАN-13, можна скористатися версією ЕАN-8. Використання даного коду характерне для товарів, які продаються вроздріб.
Структура кодового слова коду ЕАN-8
ХХ |
ХХХ |
ХХ |
Х |
Код країни походження товару |
Код фірми виробника товару |
Код товару (артикул) |
Контрольний знак |
Коефіцієнт збільшення і розміри штрихових символів
кодових слів для коду ЕАN
Коефіцієнт збільшення |
Оптимальна ширина модуля, мм |
Розміри штрихового символу, мм |
|||
ЕАN-13 |
ЕАN-8 |
||||
ширина |
висота |
ширина |
висота |
||
0,80 |
0,264 |
29,83 |
21,00 |
21,38 |
17,31 |
0,85 |
0,281 |
31,70 |
22,32 |
22,72 |
18,39 |
0,90 |
0,297 |
3,56 |
23,63 |
24,06 |
19,48 |
0,95 |
0,313 |
35,43 |
24,95 |
25,39 |
20,56 |
1,00* |
0,330 |
37,29 |
26,26 |
26,73 |
21,04 |
1,05 |
0,346 |
39,15 |
27,57 |
28,07 |
22,72 |
1,10 |
0,363 |
41,02 |
29,89 |
29,40 |
23,80 |
1,15 |
0,379 |
42,88 |
30,20 |
30,74 |
24,89 |
1,20 |
0,396 |
44,75 |
31,61 |
32,08 |
25,97 |
1,25 |
0,412 |
46,61 |
32,63 |
33,41 |
27,05 |
1,30 |
0,429 |
48,48 |
34,14 |
34,75 |
28,13 |
1,35 |
0,445 |
50,34 |
36,45 |
36,09 |
29,21 |
1,40 |
0,462 |
52,21 |
36,75 |
37,42 |
30,30 |
1,45 |
0,478 |
54,07 |
38,08 |
38,76 |
31,88 |
1,50 |
0,496 |
55,94 |
39,39 |
40,10 |
32,46 |
1,55 |
0,511 |
57,80 |
40,70 |
41,43 |
33,54 |
1,60 |
0,528 |
59,66 |
42,02 |
42,77 |
34,62 |
1,65 |
0,544 |
61,53 |
43,33 |
44,10 |
36,71 |
1,70 |
0,561 |
63,39 |
44,64 |
45,44 |
36,79 |
1,75 |
0,577 |
65,26 |
45,96 |
46,78 |
37,87 |
1,80 |
0,594 |
67,12 |
47,27 |
48,11 |
38,95 |
1,85 |
0,610 |
68,99 |
48,58 |
49,45 |
40,03 |
1,90 |
0,627 |
70,85 |
49,69 |
50,79 |
41,12 |
1,95 |
0,643 |
72,72 |
51,21 |
52,12 |
42,20 |
2,00 |
0,660 |
74,58 |
52,52 |
53,46 |
43,28 |
*Розміри, вказані в даному рядку, є базовими
Асоціація «ЄАН-УКРАЇНА» рекомендує своїм членам-виробникам у разі замовлення упаковки та етикеток для товарної продукції окремо обумовлювати якість штрих-кодової позначки в договорі з друкарнею. При цьому має бути окремо обумовлено:
- якість друку та оптичні характеристики штрих-кодової позначки повинні відповідати вимогам ДСТУ 3359-96;
- структура, розміри та побудова штрих-кодової позначки має відповідати вимогам ДСТУ 3146-95 (або 3147-95, якщо мова йде про тару або групову упаковку, на які наноситься штрих-кодова позначка символіки ІТF);
- розташування штрих-кодової позначки на упаковці (тарі) повинно відповідати вимогам ДСТУ 3147-95;
- особливості, суттєві для конкретної упаковки, наприклад, мінімальну відстань.
Допустимі комбінації кольорів субстрату та штрихів
Колір субстрату |
Колір штриха |
Білий |
Чорний, блакитний, зелений, коричневий |
Оранжевий |
Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий |
Жовтий |
Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий |
Бежевий |
Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий |
Червоний |
Чорний, блакитний, зелений, темно-коричневий |
Заборонені комбінації кольорів субстрату і штрихів
Колір субстрату |
Колір штриха |
Білий |
Червоний, оранжевий, золотистий, жовтий, світло-коричневий |
Зелений |
Червоний, коричневий, чорний |
Блакитний |
Червоний, чорний |
Темно-коричневий |
Чорний |
Світло-коричневий |
Червоний |
Золотистий |
Чорний, оранжевий, червоний |
При нанесенні штрихового коду на упаковку товару необхідно дотримуватися ряду вимог, встановлених міжнародними правилами:
- кожна упаковка товару повинна мати лише один штриховий код ЕАN;
- нанесення штрихового коду на упаковку може здійснюватися різними способами (офсетним, флексокгафічним, літографічним);
- перед масовим кодуванням продукції необхідно провести дослідні перевірки якості нанесення штрихового коду на поверхню упаковки;
- плівка із зображенням штрихового коду повинна чітко відтворювати проміжки й штрихи і не мати спотворень при збільшенні зображення;
- розмір коду, що наноситься на упаковку, повинен складати від 80 до 200% базового зображення;
- розташування штрихового коду на упаковці не повинне знижувати загальної привабливості упаковки для покупця і погіршувати якості зовнішнього вигляду товару;
- по можливості необхідно розміщувати код на найвиднішому місці (як правило, його наносять в правому нижньому куті упаковки;;
- відстань штрихового коду від країв упаковки повинна бути не менше 20 мм;
- штриховий код повинен мати чіткі межі;
- код розміщується на тильній стороні упаковки, якщо лицьовою стороною вважати сторону з назвою товару;
- при виборі місця для нанесення коду на упаковці зі складною конфігурацією слід враховувати, що максимальна відстань між кодом і пристроєм для оптичного прочитання повинна складати 12 мм;
- на пластмасових упаковках і пакетах код розміщується найбільш рівній поверхні.
Термін «активна упаковка» з'явився в 90-х роках. «Активна упаковка» містить спеціальні добавки (поглиначі газів і вологи, ароматизатори, антимікробні і ферментативні препарати), які сприяють поліпшенню товарного вигляду і збереженню органолептичних властивостей харчової продукції.
За допомогою активної упаковки можна:
- свідомо змінювати склад продукту. В цьому випадку для виготовлення упаковки застосовують БАМ з іммобілізованими ферментами (добавка щільно утримується в матриці полімерного матеріалу);
- захищати продукти харчування мікробіального псування, продовжуючи таким чином час їх «життя». Наприклад, строк зберігання ковбасних виробів в «активній» оболонці збільшується у 2-3 рази;
- створювати оптимальне газове середовище всередині оболонки, що широко застосовується при зберіганні продуктів харчування у модифікованому і регульованому середовищі. Застосування цієї упаковки для роздрібної мережі недоцільно внаслідок високої ціни. В той же час у країнах ЄС широко застосовують метод складського зберігання овочів і фруктів у великих мішках з віконцем із селективно-прониклого матеріалу. Фрукти, які зберігаються таким чином, набагато довше залишаються свіжими;
- регулювати температуру обробки продуктів харчування в умовах мікрохвильового нагрівання (наприклад, застосовуючи металізовані полімерні матеріали). Продукт у металізованій упаковці в НВЧ-печі може розігріватися до 200оС і вище. В цьому випадку більша частина тепла генерується в покритті і продукт підсмажується немов на сковороді, що недосяжно при мікрохвильовому нагріванні. Такий напрямок є перспективним, оскільки введення добавок не в їжу, а в матрицю полімерної оболонки, що регулює швидкість її масопереносу в харчовий продукт. При цьому забезпечується необхідний градієнт концентрації добавки на поверхні захисної оболонки, яка безпосередньо контактує з харчовим продуктом. Важливою перевагою «активних» упаковок є те, що завдяки іммобілізації добавок міграція в харчовий продукт зведена до мінімуму (або оптимального регулюється).
Для захисту харчових продуктів від дії патогенної мікрофлори і токсичних продуктів її життєдіяльності в останні роки застосовуються бактерицидні пакувальні матеріали. Прикладом реалізації такого способу є використання антимікробних захисних систем на основі гігієнічно безпечних латексів (водних дисперсій синтетичних полімерів).
Перспективним вважається також використання таких «активних» оболонок, як їстівні покриття. Плівкоутворюючою основою в цьому випадку є природні полімери – полісахариди. Найбільшого розповсюдження одержали похідні крохмалю і целюлози. Ці полімери володіють доброю плівкоутворюючою здатністю (їстівні плівки), широко застосовуються як компоненти харчових продуктів, наприклад, в якості структуроутворюючих агентів (загущувачів) в пастоподібній молочній, кондитерській і фруктоовочевій продукції. Плівки на основі похідних целюлози (наприклад, карбоксиметилцелюлоза та її натрієва сіль) і модифікованого крохмалю (наприклад, карбоксиметилкрохмаль, КМК) захищають продукт від втрати маси, створюють бар'єр проникненню кисню та інших речовин іззовні, що стримує окислення жиру, денатурацію білків тощо.
Логістичні вимоги до тари і упаковки
