- •Міністерство освіти і науки україни харківський державний університет харчування та торгівлі
- •Безпечність товарів
- •Змістовий модуль 1. Безпечність продовольчої сировини і харчових продуктів
- •Забезпечення безпечності продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •Нормативно-правові основи безпеки харчової продукції.
- •Основні законодавчі документи щодо харчової безпеки в Україні
- •Класифікація шкідливих чужорідних речовин та шляхи їх потрапляння в харчові продукти.
- •Гігієнічна класифікація компонентів харчових продуктів за основними критеріями шкідливості.
- •Показники, що регламентуються в продуктах.
- •Лекція № 2. Природні компоненти продовольчої сировини і харчових продуктів, що негативно впливають на організм людини.
- •Антивітаміни.
- •Інгібітори ферментів травлення.
- •Лектини.
- •Оксалати і фітин.
- •Алкалоїди.
- •Ціаногенні глікозиди.
- •Зобогенні речовини.
- •Токсини молюсків та ракоподібних.
- •Токсини, що спричиняють скомброїдне отруєння.
- •Лекція № 3. Потенційно небезпечні забруднювачі харчових продуктів.
- •Джерела надходження та токсикологічна характеристика діоксинів та діоксиноподібних сполук.
- •Вміст діоксинів у харчових продуктах. Запобігання забрудненню діоксинами.
- •Поліциклічні ароматичні вуглеводні.
- •Вміст бенз(а)пирену в харчових продуктах
- •Хлоровмісні вуглеводні.
- •Лекція № 4. Генетично модифіковані харчові продукти.
- •Історія виникнення генетики.
- •Трансгенні організми і продукти.
- •Традиційна селекція рослин
- •Генна інженерія рослин
- •Основні завдання генної інженерії в галузі харчового виробництва.
- •Основні завдання генної інженерії
- •Біобезпека генетичномодифікованих організмів.
- •Іноземні компанії, чия продукція містить (чи може містити)
- •Нормативне регулювання виробництва та використання генетичномодифікованих організмів.
- •Лекція № 5. Безпечність товарів рослинного походження.
- •Джерела та наслідки забруднення товарів рослинного походження.
- •Вимоги до безпечності плодоовочевої продукції.
- •Мікробіологічні показники плодоовочевої продукції
- •Норми вмісту важких металів у свіжих томатах і огірках
- •Гранично допустимі норми вмісту важких металів у фруктово-овочевій продукції
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у фруктово-овочевих консервах
- •Вміст мікотоксинів в плодоовочевій продукції
- •Максимально допустимі рівні хлорорганічних пестицидів у овочах і фруктах
- •Максимально допустимі рівні фосфорорганічних пестицидів у овочах і фруктах
- •Допустимі рівні вмісту нітратів у фруктово-овочевій продукції
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у фруктово-овочевій продукції
- •Вимоги до безпечності зерна, мукомольно-круп’яних та хлібобулочних виробів.
- •Допустимі рівні токсичних елементів, радіонуклідів та мікотоксинів у зерноборошняних продуктах
- •Максимально допустимі рівні поліпшувачів борошна
- •Допустимі рівні у хлібобулочних виробах токсичних елементів і радіонуклідів
- •Заходи щодо зниження забрудненості товарів рослинного походження.
- •Лекція № 6. Безпечність товарів тваринного походження
- •Джерела та наслідки забруднення товарів тваринного походження.
- •Вимоги до безпечності молока та молочних продуктів.
- •Мікробіологічні показники якості молока
- •Мікробіологічні показники якості молочних консервів
- •Мікробіологічні показники якості кисломолочних продуктів
- •Мікробіологічні показники якості морозива
- •Мікробіологічні показники якості масла і сирів
- •Мдр залишків антимікробних засобів у молоці
- •Максимально допустимі рівні фосфатів калію у молочних продуктах
- •Хвороби, передача яких людині можлива через молоко і молокопродукти
- •Вимоги до безпечності м’яса та м’ясних продуктів.
- •Мікробіологічні нормативи якості м'яса
- •Допустимий вміст металів у м’ясі та м’ясних виробах, мг/кг, не більше
- •Гігієнічні нормативи вмісту n-нітрозамін в харчових продуктах, мг/кг
- •Максимально допустимий рівень пестицидів в харчових продуктах тваринного походження, мг/кг
- •Максимальні рівні залишків гормональних препаратів у м’ясних продуктах
- •Допустимий рівень антибіотиків
- •Вимоги до безпечності риби та рибопродуктів.
- •Мікробіологічні показники якості риби
- •Допустимі рівні токсичних елементів і пестицидів у рибі та рибних продуктах (риба жива, риба-сирець, охолоджена, морожена, філе, фарш)
- •Вимоги до знезараження продукції.
- •Знезараження риби від личинок лентеця посолом в різних режимах
- •Лекція № 7. Соціальні токсиканти.
- •Кофеїновмісні напої.
- •Енергетичні напої.
- •Алкогольні напої.
- •Тютюновий дим і паління.
- •Наркотики.
- •Змістовий модуль 2. Безпечність непродовольчих товарів
- •Види небезпек і природа їх походження. Основні групи факторів небезпеки.
- •Основні види потенціальної небезпеки.
- •Шляхи потрапляння шкідливих речовин і дія шкідливих факторів на людину.
- •Лекція № 9. Безпечність товарів з полімерних матеріалів.
- •Види полімерних матеріалів, їх характеристика, маркування, переробка.
- •Поліетилентерефталат (рете/рет)
- •Полівінілхлорид (pvc/V)
- •Поліетилен низької щільності (ldpe)
- •Небезпечні речовини: фталати, формальдегіди, стироли, вінілхлорид, бісфенол а.
- •Лекція № 10. Безпечність іграшок.
- •Вимоги до матеріалів, виробництва та реалізації дитячих іграшок.
- •Види безпечності іграшок.
- •Санітарно-гігієнічний контроль.
- •Лекція № 11. Безпечність виробів з текстилю.
- •Зони ризику.
- •Гігієнічні показники безпеки і гігієнічні нормативи хімічних речовин, що виділяються із сурових текстильних матеріалів натурального та хімічного походження
- •Основні характеристики безпечності текстилю.
- •Інтенсивність запаху матеріалів текстильних, шкіряних і хутрових та виробів з них
- •Гігієнічні вимоги до сировини та матеріалів.
- •Вимоги до маркування, пакування, зберігання.
- •Лекція № 12. Безпечність товарів побутової хімії.
- •Класифікація товарів побутової хімії.
- •Отрутохімікати, відбілюючі і дезінфікуючі речовини.
- •Небезпека хлору, фосфатів, аніонних пар.
- •Шкідливі речовини в клеях і лакофарбових товарах.
- •Заходи з безпечного використання і зберігання побутової хімії.
- •Лекція № 13. Безпечність парфумерно-косметичних товарів.
- •Гігієнічні вимоги до виробництва і безпечності парфумерно-косметичної продукції.
- •Показники безпеки: хімічні, токсикологічні, мікробіологічні, клінічні.
- •Навчально-методичні матеріали до дисципліни Базова
- •Допоміжна
- •14. Інформаційні ресурси
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «безпечність товарів»
- •6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»
Змістовий модуль 1. Безпечність продовольчої сировини і харчових продуктів
Лекція № 1. Здоров’я людини та проблеми безпечності харчових продуктів.
План лекції:
Забезпечення безпечності продовольчої сировини та харчових продуктів.
Нормативно-правові основи безпеки харчової продукції.
Класифікація шкідливих чужорідних речовин та шляхи їх потрапляння в харчові продукти.
Гігієнічна класифікація компонентів харчових продуктів за основними критеріями шкідливості.
Показники, що регламентуються в продуктах.
Рекомендована література: [1-4, 5, 8, 10].
Забезпечення безпечності продовольчої сировини та харчових продуктів.
Проблема безпеки продуктів харчування – складна комплексна проблема, що вимагає численних зусиль для її вирішення, як з боку вчених, так і з боку виробників, санітарно-епідеміологічних служб, державних органів і, споживачів.
Актуальність проблеми безпеки харчових продуктів з кожним роком зростає, оскільки саме забезпечення безпеки продовольчої сировини та продуктів харчування є одним з основних факторів, що визначають здоров'я людей та збереження генофонду.
Безпечність
харчових продуктів
– це відсутність токсичної, канцерогенної,
мутагенної та іншої несприятливої дії
продуктів харчування на організм людини
під час використання їх у фізіологічно
прийнятих кількостях.
До нехарчових компонентів їжі, небезпечних для здоров'я людини, належать ксенобіотики (чужорідні хімічні речовини) та біологічні контамінанти (забруднювачі).
Вважають, що з отрут, які потрапляють в організм людини, 70% надходить з їжею, 20% - з повітрям і 10% - з водою.
Ксенобіотики
(грец. хenos
– чужий і bios
– життя) – чужорідні речовини та
біологічні агенти, які надходять в
організм людини з їжею чи іншими шляхами,
не виконують жодної із функцій харчування
і за певних умов несприятливо впливають
на здоров’я.
До ксенобіотиків відносять сполуки, які не властиві натуральному продукту, але можуть бути додані до нього для покращення або збереження якості і харчових властивостей або утворюватися в результаті технологічної обробки продуктів. До ксенобіотиків відносять і харчові добавки (барвники, смакові інгредієнти, ароматизатори, антиоксиданти та ін.), які вносять у продукти у кількостях, необхідних для досягнення технологічного ефекту, не перевищуючи встановлених норм.
Найбільш небезпечними для здоров'я людини є контамінанти.
Контамінанти
– це сполуки, що потрапляють у харчові
продукти з навколишнього середовища.
Контамінанти – це токсичні речовини промислових виробництв, транспорту, важкі метали, радіонукліди, нітрозаміни та інші канцерогени. У всіх продуктах практично є залишки сільськогосподарських отрутохімікатів, неправильно застосованих стимуляторів росту, гормональних препаратів, лікувальних і профілактичних медикаментів. Продукт можуть забруднювати також токсичні метаболіти мікроскопічних грибів, бактерій, водоростей та ін.
Шкідливий вплив на організм людини можуть чинити:
продукти, одержані за новою технологією шляхом хімічного, або мікробіологічного синтезу, не апробовані або виготовлені з порушенням технологічного процесу чи з некондиційної сировини;
продукти, які містять харчові добавки (консерванти, барвники, ароматизатори, антиоксиданти та ін.), що не входять до списку дозволених або використовуються у завищених дозах;
продукти рослинництва або тваринництва, які містять недозволену кількість пестицидів та інших шкідливих для організму речовин;
продукти рослинництва або тваринництва, одержані з використанням не апробованих, недозволених добрив або нераціональних доз їх внесення або зрошувальних вод (відходи промисловості й тваринництва, комунальні, стічні води, активний мул з очисних споруд та ін.);
продукти птахівництва і тваринництва, одержані з використанням не апробованих, недозволених або неправильно застосованих кормів, кормових добавок і консервантів (стимулятори росту, лікувальні й профілактичні медикаменти та ін.);
токсиканти, які мігрували у харчові продукти з технологічного обладнання, посуду, інвентарю, тари при використанні не апробованих або недозволених пластмас, полімерних, гумових та інших матеріалів;
токсичні речовини, що утворюються в харчових продуктах внаслідок термічної обробки, коптіння, смаження, опромінювання іонізуючою радіацією, ферментації та інших методів технологічної й кулінарної обробки (бензатрен, нітрозаміни, мутагенні речовини та ін.);
харчові продукти, які містять токсичні речовини, що надійшли із забрудненого повітря, ґрунту, води. Це важкі метали та інші елементи (свинець, ртуть, кадмій, миш'як, фтор, хром і т.д.), а також поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітрозаміни, радіонукліди та ін.).
Основні шляхи запобігання забрудненню продуктів харчування шкідливими речовинами:
- широкодоступна, постійна та оперативна інформація про справжній хімічний склад, придатність і безпечність усіх харчових продуктів;
- контроль за використанням азотних добрив, які є причиною нагромадження у сільськогосподарських продуктах і кормах нітратів, нітритів та нітрозамінів;
- обмеження, а в окремих випадках і заборона, на використання засобів захисту рослин, деяких добрив, що призводять до забруднення сільськогосподарських продуктів шкідливими речовинами;
- науково обґрунтоване та беззастережне дотримання державних стандартів, що регламентують вміст шкідливих речовин у продуктах харчування;
- створення спеціальних державних санітарно-контрольних лабораторій для визначення екологічної чистоти харчових продуктів;
- підготовка кваліфікованих спеціалістів у галузі екологічного захисту продуктів харчування.
