- •Міністерство освіти і науки україни харківський державний університет харчування та торгівлі
- •Безпечність товарів
- •Змістовий модуль 1. Безпечність продовольчої сировини і харчових продуктів
- •Забезпечення безпечності продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •Нормативно-правові основи безпеки харчової продукції.
- •Основні законодавчі документи щодо харчової безпеки в Україні
- •Класифікація шкідливих чужорідних речовин та шляхи їх потрапляння в харчові продукти.
- •Гігієнічна класифікація компонентів харчових продуктів за основними критеріями шкідливості.
- •Показники, що регламентуються в продуктах.
- •Лекція № 2. Природні компоненти продовольчої сировини і харчових продуктів, що негативно впливають на організм людини.
- •Антивітаміни.
- •Інгібітори ферментів травлення.
- •Лектини.
- •Оксалати і фітин.
- •Алкалоїди.
- •Ціаногенні глікозиди.
- •Зобогенні речовини.
- •Токсини молюсків та ракоподібних.
- •Токсини, що спричиняють скомброїдне отруєння.
- •Лекція № 3. Потенційно небезпечні забруднювачі харчових продуктів.
- •Джерела надходження та токсикологічна характеристика діоксинів та діоксиноподібних сполук.
- •Вміст діоксинів у харчових продуктах. Запобігання забрудненню діоксинами.
- •Поліциклічні ароматичні вуглеводні.
- •Вміст бенз(а)пирену в харчових продуктах
- •Хлоровмісні вуглеводні.
- •Лекція № 4. Генетично модифіковані харчові продукти.
- •Історія виникнення генетики.
- •Трансгенні організми і продукти.
- •Традиційна селекція рослин
- •Генна інженерія рослин
- •Основні завдання генної інженерії в галузі харчового виробництва.
- •Основні завдання генної інженерії
- •Біобезпека генетичномодифікованих організмів.
- •Іноземні компанії, чия продукція містить (чи може містити)
- •Нормативне регулювання виробництва та використання генетичномодифікованих організмів.
- •Лекція № 5. Безпечність товарів рослинного походження.
- •Джерела та наслідки забруднення товарів рослинного походження.
- •Вимоги до безпечності плодоовочевої продукції.
- •Мікробіологічні показники плодоовочевої продукції
- •Норми вмісту важких металів у свіжих томатах і огірках
- •Гранично допустимі норми вмісту важких металів у фруктово-овочевій продукції
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у фруктово-овочевих консервах
- •Вміст мікотоксинів в плодоовочевій продукції
- •Максимально допустимі рівні хлорорганічних пестицидів у овочах і фруктах
- •Максимально допустимі рівні фосфорорганічних пестицидів у овочах і фруктах
- •Допустимі рівні вмісту нітратів у фруктово-овочевій продукції
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у фруктово-овочевій продукції
- •Вимоги до безпечності зерна, мукомольно-круп’яних та хлібобулочних виробів.
- •Допустимі рівні токсичних елементів, радіонуклідів та мікотоксинів у зерноборошняних продуктах
- •Максимально допустимі рівні поліпшувачів борошна
- •Допустимі рівні у хлібобулочних виробах токсичних елементів і радіонуклідів
- •Заходи щодо зниження забрудненості товарів рослинного походження.
- •Лекція № 6. Безпечність товарів тваринного походження
- •Джерела та наслідки забруднення товарів тваринного походження.
- •Вимоги до безпечності молока та молочних продуктів.
- •Мікробіологічні показники якості молока
- •Мікробіологічні показники якості молочних консервів
- •Мікробіологічні показники якості кисломолочних продуктів
- •Мікробіологічні показники якості морозива
- •Мікробіологічні показники якості масла і сирів
- •Мдр залишків антимікробних засобів у молоці
- •Максимально допустимі рівні фосфатів калію у молочних продуктах
- •Хвороби, передача яких людині можлива через молоко і молокопродукти
- •Вимоги до безпечності м’яса та м’ясних продуктів.
- •Мікробіологічні нормативи якості м'яса
- •Допустимий вміст металів у м’ясі та м’ясних виробах, мг/кг, не більше
- •Гігієнічні нормативи вмісту n-нітрозамін в харчових продуктах, мг/кг
- •Максимально допустимий рівень пестицидів в харчових продуктах тваринного походження, мг/кг
- •Максимальні рівні залишків гормональних препаратів у м’ясних продуктах
- •Допустимий рівень антибіотиків
- •Вимоги до безпечності риби та рибопродуктів.
- •Мікробіологічні показники якості риби
- •Допустимі рівні токсичних елементів і пестицидів у рибі та рибних продуктах (риба жива, риба-сирець, охолоджена, морожена, філе, фарш)
- •Вимоги до знезараження продукції.
- •Знезараження риби від личинок лентеця посолом в різних режимах
- •Лекція № 7. Соціальні токсиканти.
- •Кофеїновмісні напої.
- •Енергетичні напої.
- •Алкогольні напої.
- •Тютюновий дим і паління.
- •Наркотики.
- •Змістовий модуль 2. Безпечність непродовольчих товарів
- •Види небезпек і природа їх походження. Основні групи факторів небезпеки.
- •Основні види потенціальної небезпеки.
- •Шляхи потрапляння шкідливих речовин і дія шкідливих факторів на людину.
- •Лекція № 9. Безпечність товарів з полімерних матеріалів.
- •Види полімерних матеріалів, їх характеристика, маркування, переробка.
- •Поліетилентерефталат (рете/рет)
- •Полівінілхлорид (pvc/V)
- •Поліетилен низької щільності (ldpe)
- •Небезпечні речовини: фталати, формальдегіди, стироли, вінілхлорид, бісфенол а.
- •Лекція № 10. Безпечність іграшок.
- •Вимоги до матеріалів, виробництва та реалізації дитячих іграшок.
- •Види безпечності іграшок.
- •Санітарно-гігієнічний контроль.
- •Лекція № 11. Безпечність виробів з текстилю.
- •Зони ризику.
- •Гігієнічні показники безпеки і гігієнічні нормативи хімічних речовин, що виділяються із сурових текстильних матеріалів натурального та хімічного походження
- •Основні характеристики безпечності текстилю.
- •Інтенсивність запаху матеріалів текстильних, шкіряних і хутрових та виробів з них
- •Гігієнічні вимоги до сировини та матеріалів.
- •Вимоги до маркування, пакування, зберігання.
- •Лекція № 12. Безпечність товарів побутової хімії.
- •Класифікація товарів побутової хімії.
- •Отрутохімікати, відбілюючі і дезінфікуючі речовини.
- •Небезпека хлору, фосфатів, аніонних пар.
- •Шкідливі речовини в клеях і лакофарбових товарах.
- •Заходи з безпечного використання і зберігання побутової хімії.
- •Лекція № 13. Безпечність парфумерно-косметичних товарів.
- •Гігієнічні вимоги до виробництва і безпечності парфумерно-косметичної продукції.
- •Показники безпеки: хімічні, токсикологічні, мікробіологічні, клінічні.
- •Навчально-методичні матеріали до дисципліни Базова
- •Допоміжна
- •14. Інформаційні ресурси
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «безпечність товарів»
- •6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»
Лекція № 11. Безпечність виробів з текстилю.
План лекції:
Зони ризику.
Основні характеристики безпечності текстилю.
Гігієнічні вимоги до сировини та матеріалів.
Вимоги до маркування, пакування, зберігання.
Рекомендована література: [14].
Зони ризику.
Волокна. Природні волокна самі по собі безпечні для людини, вони створюють сприятливий мікроклімат в просторі під одягом, дихають, вбирають потовиділення, легко поглинають і втрачають вологу. Але часто на стадії вирощування та збору рослинних волокон (бавовна) застосовують різні хімікати (гербіциди, пестициди) для стерилізації суворої вовни - антимікробні речовини. Це і становить небезпеку для людини. Хімічні синтетичні волокна (гідрофобні) не є шкідливими для людини, але й не забезпечують комфорт при носінні виробів з них і тому категорично не рекомендуються для виготовлення дитячого одягу, особливо, що контактує зі шкірою.
Барвники. Переважна більшість синтетичних барвників не мають аналогів у природі і вже тільки тому чужорідні природі і людині. Навіть не будучи токсичними для людини, синтетичні барвники створюють проблеми з очищенням стічних вод. Ряд азобарвників з класів прямих, кислотних, активних, дисперсних є канцерогенними, але ще шкідливіші продукти їх відновлення (ароматичні аміни). Ці барвники заборонені для застосування в Західній Європі, ними не повинні колоровуватися текстильні матеріали та вироби, що завозяться в Західну Європу. Небезпека виходить від імпорту текстилю та одягу, колорованого невідомими барвниками за невідомими технологіями (Індія, Китай та ін.).
Апретуючі речовини є частиною текстильно-допоміжних речовин і, як правило, досить міцно зберігається на текстильному матеріалі (перманентне оздоблення) в процесі експлуатації. До них, як і до барвників висуваються жорсткі вимоги з безпеки, оскільки багато апретуючих матеріалів контактують з шкірою людини і можуть через шкіру проникати в організм.
Формальдегід (газ СН2О) - найпростіша органічна речовина, дуже поширена в природі. Міститься в атмосфері, виділяється при диханні тварин, рослин і засвоюється ними, не надаючи ніякого шкідливого впливу в тих концентраціях, які відповідають звичайному вмісту формальдегіду в атмосфері, де утворюється в результаті складних фотохімічних (фотоокислювальних) перетворень метану. Формальдегід у водному розчині (формалін) широко використовується в медицині як антисептик. В апретуванні текстилю для фіксації пігментів формальдегід в чистому вигляді не використовується. Але дуже широко, особливо для додання перманентного ефекту (забарвлення, формостійкості, зниженої горючості, гідрофобності) застосовують формальдегідмісткі препарати, де формальдегід знаходиться в хімічно зв'язаній формі. Такі сполуки або утворюють на волокні полімер або хімічно, ко-валентно зв'язуються з волокном (гідроксильними групами целюлози). Оброблений такими препаратами текстильний матеріал являє собою «депо» формальдегіду, який може отщеплюватись, переходити у вільну форму і виділятися в атмосферу або проникати через шкіру. Якщо вміст вільного формальдегіду вище ГДК в тканині і в повітрі (емісія з тканини в приміщення), то це небезпечно і може викликати легеневі захворювання. ГДК по формальдегіду суворо регламентуються і контролюються. Особливо жорсткі вимоги по вмісту формальдегіду пред'являються до виробів дитячого асортименту.