Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект Безпечність товарів.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Лекція № 11. Безпечність виробів з текстилю.

План лекції:

  1. Зони ризику.

  2. Основні характеристики безпечності текстилю.

  3. Гігієнічні вимоги до сировини та матеріалів.

  4. Вимоги до маркування, пакування, зберігання.

Рекомендована література: [14].

  1. Зони ризику.

Волокна. Природні волокна самі по собі безпечні для людини, вони створюють сприятливий мікроклімат в просторі під одягом, дихають, вбирають потовиділення, легко поглинають і втрачають вологу. Але часто на стадії вирощування та збору рослинних волокон (бавовна) застосовують різні хімікати (гербіциди, пестициди) для стерилізації суворої вовни - антимікробні речовини. Це і становить небезпеку для людини. Хімічні синтетичні волокна (гідрофобні) не є шкідливими для людини, але й не забезпечують комфорт при носінні виробів з них і тому категорично не рекомендуються для виготовлення дитячого одягу, особливо, що контактує зі шкірою.

Барвники. Переважна більшість синтетичних барвників не мають аналогів у природі і вже тільки тому чужорідні природі і людині. Навіть не будучи токсичними для людини, синтетичні барвники створюють проблеми з очищенням стічних вод. Ряд азобарвників з класів прямих, кислотних, активних, дисперсних є канцерогенними, але ще шкідливіші продукти їх відновлення (ароматичні аміни). Ці барвники заборонені для застосування в Західній Європі, ними не повинні колоровуватися текстильні матеріали та вироби, що завозяться в Західну Європу. Небезпека виходить від імпорту текстилю та одягу, колорованого невідомими барвниками за невідомими технологіями (Індія, Китай та ін.).

Апретуючі речовини є частиною текстильно-допоміжних речовин і, як правило, досить міцно зберігається на текстильному матеріалі (перманентне оздоблення) в процесі експлуатації. До них, як і до барвників висуваються жорсткі вимоги з безпеки, оскільки багато апретуючих матеріалів контактують з шкірою людини і можуть через шкіру проникати в організм.

Формальдегід (газ СН2О) - найпростіша органічна речовина, дуже поширена в природі. Міститься в атмосфері, виділяється при диханні тварин, рослин і засвоюється ними, не надаючи ніякого шкідливого впливу в тих концентраціях, які відповідають звичайному вмісту формальдегіду в атмосфері, де утворюється в результаті складних фотохімічних (фотоокислювальних) перетворень метану. Формальдегід у водному розчині (формалін) широко використовується в медицині як антисептик. В апретуванні текстилю для фіксації пігментів формальдегід в чистому вигляді не використовується. Але дуже широко, особливо для додання перманентного ефекту (забарвлення, формостійкості, зниженої горючості, гідрофобності) застосовують формальдегідмісткі препарати, де формальдегід знаходиться в хімічно зв'язаній формі. Такі сполуки або утворюють на волокні полімер або хімічно, ко-валентно зв'язуються з волокном (гідроксильними групами целюлози). Оброблений такими препаратами текстильний матеріал являє собою «депо» формальдегіду, який може отщеплюватись, переходити у вільну форму і виділятися в атмосферу або проникати через шкіру. Якщо вміст вільного формальдегіду вище ГДК в тканині і в повітрі (емісія з тканини в приміщення), то це небезпечно і може викликати легеневі захворювання. ГДК по формальдегіду суворо регламентуються і контролюються. Особливо жорсткі вимоги по вмісту формальдегіду пред'являються до виробів дитячого асортименту.