2. Відшкодування збитків постраждалим.

Важливе значення має порядок визначення збитків. Згідно з інструкцією [6 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 15 лютого 2002 року (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 862 (862-2003-п) від 04.06.2003)] збитки визначаються, виходячи з наслідків надзвичайної ситуації, для зобов’язання, а не зі змісту надзвичайної ситуації. Одна й та сама надзвичайна ситуація може викликати різні наслідки, так само, як різні надзвичайні ситуації можуть спричинювати такий самий наслідок. Якщо потерпілій стороні заподіяно збитки декількох видів, то збиток кожного видурозраховується окремо, а отримані результати додаються.

Економічний механізм безпосередньо пов’язаний із структурою збитків. Існує багато визначень і методик дослідження структури збитків. Економічні збитки проявляються в багатьох формах на всіх рівнях народного господарства, і їх можна класифікувати за галузями народного господарства, компонентами середовища, елементами процесу праці. За класичною теорієюекономічні збитки поділяють на прямі й непрямі збитки.

Слід враховувати той факт, що збитки є тими матеріальними благами і вартістю, які могли б бути створені в процесі експлуатації виробничих об’єктів і навколишнього природного середовища. Тому структурне відображення досліджуваної проблеми має наступний вигляд (табл. 1).

Проведемо класифікацію економічних збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм наступним чином:

• збитки від скорочення власної сировинної бази;

• збитки, спричинені створенням додаткових резервів виробничих потужностей;

• збитки, пов’язані зі створенням додаткових запасів продукції;

• збитки від передчасного вибування основних виробничих фондів;

• збитки від втрати сільськогосподарських угідь;

• збитки від втрати обсягів виробництва продукції;

• збитки пов’язані із порушенням нормального режиму функціонування господарства.

Таблиця 1

Структура збитків, завданих надзвичайними ситуаціями

№ з/п	Ознака класифікації	Тип збитків
1	Фактор який спричинив збитки, або джерело збитків	1.1. Збитки від забруднення атмосфери
		1.2. Збитки від забруднення поверхні землі і ґрунту
		1.3. Збитки від забруднення поверхневих і підземних вод
2	Об’єкти (реципієнти), якимспричинено збитки	2.1. Соціальні збитки
		2.2. Екологічні збитки
		2.3. Економічні збитки
3	Рівень динаміки і наслідківдії вражаючих факторів, або інтегральні (узагальнюючі)показники	3.1. Прямі збитки
		3.2. Непрямі збитки
		3.3. Сукупні збитки
4	Часовий фактор	4.1. Попереджувальні збитки
		4.2. Компенсаційні збитки
		4.3. Відновлювальні збитки
5	Джерело відшкодування	5.1. Державний бюджет
		5.2. Добровільні внески
		5.3. Кошти міжнародних інституцій

Крім цього, економічні збитки можна розраховувати за 5-мавидами:

• фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, щовиникають від забруднення навколишнього природногосередовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітномуперіоді;

• можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективічерез можливе забруднення навколишнього середовища, тобтомають умовно-теоретичний характер;

• відвернені збитки, що становлять різницю міжфактичними і можливими збитками;

• ліквідовані збитки, що становлять ту частину збитків, наяку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохороннихзаходів;

• потенційні збитки, що можуть бути завдані суспільству вмайбутньому через нинішнє забруднення навколишньогоприродного середовища.

Узагальнююча класифікація екологічних збитків, завданихнадзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм дозволяєвиділити наступні види збитків:

• збитки від руйнування ґрунтового покрову;

• збитки від пошкодження рослинного покрову;

• збитки від пошкодження тваринного світу;

• збитки від забруднення джерел та водойм;

• збитки від забруднення атмосфери;

• збитки від порушення кліматичного балансу;

• збитки від погіршення якісних характеристик природнихресурсів.

Соціальні ж збитки найскладніше визначити, тому їхкласифікацію за об’єктовим критерієм у роботі проведемонаступним чином:

• збитки від витрати трудових ресурсів;

• збитки, пов’язані із затратами на перерозподіл трудовихресурсів;

• збитки від зміни умов і характеру праці;

• збитки, пов’язані із наданням соціальних пільг і гарантійдля забезпечення можливості збереження життєвого рівня;

• збитки від зміни структури споживання;

• витрати, спрямовані на забезпечення комунальнимипослугами;

• витрати, спрямовані на забезпечення послугами охорониздоров’я.

Щодо дослідження соціальних збитків, завданих НС, тоосновною категорією цих збитків по суті є «вартість людськогожиття», яку можливо визначити тільки умовно, оскільки людськежиття – безцінне. Під поняттям «вартість життя»зазвичай розуміється економічнийеквівалент збитку, що може бути завданий людині за ризикованихумов. Встановлено, що економічна суть його полягає в грошовихчи інших виплатах, що компенсують громадянину підвищенийризик втрати життя чи здоров’я через виконання певних функцій занебезпечних умов.

Збитки відшкодовуються за рахунок цільових страхових фондів (формують систему соціального страхування): фонду пенсійного страхування, фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонду страхування на випадок безробіття тощо. Основне їх завдання — надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової працездатності, безробіття, а також у старості. Законодавство визначає умови і порядок здійснення такого страхування: страхувальниками у більшості випадків є роботодавці; підлягають страхуванню особи, які працюють на умовах трудового договору, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. У ринкових умовах централізовані страхові фонди соціального захисту населення втрачають свою актуальність і поступаються місцем комерційному страхуванню.