7) Санітарія, харчування, побутові приміщення
Працівникам надається можливість вільного користування туалетними кімнатами, що утримуються в чистоті, джерелами господарсько-питного водопостачання та приміщеннями для приготування, зберігання і прийняття їжі, які відповідають встановленим санітарним нормам. Приміщення для відпочинку, повинні підтримуватися в чистоті, відповідати застосовним нормам безпеки, мати необхідні аварійні виходи та бути оснащеними необхідними системами опалення, вентиляції та гарячого водопостачання для можливості прийняття ванни (душу). Розмір приміщень для відпочинку визначається виходячи з мінімальної площі особистого простору та облаштування вхідних/вихідних зон, що задовольняють розумним вимогам комфорту.
До документів соціальної відповідальності відноситься Стандарт ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
1. Завдання стандарту iso 26000
Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 «Настанова по соціальній відповідальності» (опублікований 28 жовтня 2010 р.) допомагає організаціям упорядкувати свою діяльність в галузі соціальної відповідальності. Ця настанова дає єдине розуміння соціальної відповідальності і детальну інструкцію для всіх організацій.
В ISO 26000 враховані всі ті принципи, які названі в Глобальному договорі ООН.
Важливо відзначити, що стандарт ISO 26000 розроблений не тільки для бізнес-структур, але також і для профспілок, громадських організацій і державних органів. Він визначає зони відповідальності для кожної організації у її взаєминах із зацікавленими сторонами.
Питання, що становлять сутність соціальної відповідальності, відбивають очікування суспільства в конкретний момент часу і, отже, постійно змінюються разом із проблемами суспільства і його очікуваннями.
2. Очікування суспільства
Соціальна відповідальність вимагає розуміння широких інтересів і очікувань суспільства. Соціальна відповідальність базується на повазі правових норм і виконанні юридично обумовлених обов'язків. Однак усвідомлення соціальної відповідальності вимагає також визнання обов'язків по відношенню до інших зацікавлених сторін, причому ці обов'язки не є юридично обов'язковими. Ці обов'язки можуть витікати із загальних цінностей, переконань та етики.
Незважаючи на те, що очікування відповідальної поведінки розрізняються між країнами і культурами, організації варто визнавати і застосовувати універсальні цінності. Ці очікування відображені В міжнародних конвенціях і нормах поведінки, установлених її міжурядових інструментах, таких як Загальна декларація прав людини.
3. Визнання організацією своєї соціальної відповідальності
Існують два аспекти визнання організацією своєї соціальної відповідальності. Перший аспект полягає в тому, що організація розуміє, як її діяльність впливає на інших і на довкілля. Другий аспект полягає її тому, що організація розуміє суспільні очікування своєї соціально відповідальної поведінки.
Соціальна відповідальність організації розглядається по таких основним аспектам (рис. 1.1):
Організаційне управління.
Права людини.
Трудові відносини.
Довкілля.
Добросовісні ділові практики.
Проблеми, пов'язані зі споживачами.
Соціально-економічний розвиток суспільства.
Рис. 1.1. Ключові напрямки соціальної відповідальності (ISO 26000)