Три основні напрямки розвитку соціології в сучасній Україні

Українська соціологічна школа сьогодні поволі набирає сил, набуває рис національної школи, що виявляється не стільки у проблематиці досліджень, скільки в акцентах на соціогуманітарній традиції української культури загалом. Вже згадуваний В.Степаненко вбачає бодай три голов­них напрями її розвитку на сучасній стадії:

• копітка реконструкція власної перерваної протосоціологічної традиції; повернення до нового життя праць укра­їнських соціологів, невідомих, призабутих чи забороне­них;

• вивчення й пересаджування на рідний грунт багатьох сві­тових соціологічних традицій, прищеплення ідей різнома­нітних шкіл і напрямків, здатність включатися у світовий полілог (тобто вже навіть не у діалог, а у багатоголосу дискусію довкола проблем, що цікавлять соціологів світу);

• максимальне використання унікальних обставин перебу­вання у «живій лабораторії», ствердження у випрацюванні теорій та концепцій перехідних суспільств, до яких належить сучасна Україна.

Література

1. Герасимчук А.А. Палеха Ю.І. Шиян О.М. Соціологія. – К., 2004. – С.27-30

2. ЛукашевичМ.Туленков М. Соціологія. – К., 2004.

3. Піча В.М. Соціологія.Загальний курс. – К., 2000.

4. Соціологія. Курс лекцій/ За ред.І.С.Старовойта. – Тернопіль, 2005. – С. 40-52.

5. Соціологія/ За ред. В.Г.Городяненка. – К., 2003. – С. 79-99.

6. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій: В 6 вип. – Львів, 1996. – Вип.2. – С. 46-69