Тема 4. Структурна класифікація міжнародної торгівлі.

1. Розподіл національного експорту конкретного товару (нафта, газ, деревина тощо) за країнами (регіонами) споживання відноситься до:

1. регіональної структури експорту групи країн;

2. регіональної структури світового експорту певного товару;

3. регіональна структура експорту товару групою країн;

4. зовнішня регіональна структура експорту товару.

2. Регіональна структура світового експорту певного товару:

1. демонструє частку країн—експортерів товару у світовому обсязі його експорту та визначає основних експортерів даного товару на світовому ринку;

2. засвідчує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральні добрива, вугілля, транспортні засоби тощо) за країнами (регіонами) споживання;

3. показує питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів;

4. характеризує регіональну орієнтацію експорту групи країн у міжнародній торгівлі;

3. Регіональна структура експорту товару групою країн:

1. засвідчує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральні добрива, вугілля, транспортні засоби тощо) за країнами (регіонами) споживання;

2. показує питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів;

3. демонструє частку країн—експортерів товару у світовому обсязі його експорту та визначає основних експортерів даного товару на світовому ринку.

4. характеризує регіональну орієнтацію експорту групи країн у міжнародній торгівлі;

4. Регіональна структура світового експорту формується:

1. за принципом походження експорту;

2. за принципом призначення експорту,

3. за принципом розподілу експорту;

4. за принципом споживання експорту

5. Зовнішня регіональна структура експорту товару передбачає:

1. розподіл національного експорту конкретного товару (нафта, газ, деревина тощо) за країнами (регіонами) споживання;

2. розподіл національного експорту конкретного товару за регіонами (адміністративними одиницями) його формування всередині країни–експортера;

3. розподіл загального обсягу експорту країн даної групи за регіонами (країнами) призначення;

4. розподіл національного експорту по країнах або регіонах.

6. На основі якої регіональної структури визначаються основні країни–партнери та рівень охоплення світового ринку конкретного товару:

1. внутрішньо регіональній структурі експорту товару;

2. зовнішньо регіональній структурі експорту товару;

3. регіональній структурі експорту групи країн;

4. регіональній структурі світового експорту певного товару.

7. Регіональна структура імпорту визначає:

1. основних споживачів даного товару на світовому ринку;

2. розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (регіонами) походження;

3. питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому імпорті;

4. основних торговельних постачальників країни.

7. Яка регіональна структура імпорту визначає розподіл обсягу імпорту за країнами його походження:

1. внутрішня регіональна структура імпорту певного товару;

2. зовнішня регіональна структура імпорту певного товару;

3. регіональна структура імпорту товару групою країн;

4. внутрішня регіональна структура імпорту країни

7. Яка регіональна структура імпорту показує розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (регіонами) походження:

1. регіональна структура імпорту товару групою країн;

2. регіональна структура світового імпорту;

3. зовнішня регіональна структура імпорту країни;

4. внутрішня регіональна структура імпорту країни

7. Внутрішньогалузева торгівля – це:

1. обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі;

2. обмін між країнами диференційованими продуктами різних галузей;

3. обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей;

4. обмін між країнами гомогенною продукцією однієї галузі.

7. Внутрішньогалузева торгівля пояснюється наявністю:

1) ефекту посилення;

2) ефекту масштабу;

3) ефекту умов торгівлі;

4) жодною із зазначених ефектів.

7. Внутрішньогалузева торгівля розвивається в умовах:

1. різної забезпеченості країн факторами виробництва;

2. як однакової, так і частково подібної забезпеченості країн факторами виробництва;

3. як однакової, так і різної забезпеченості країн факторами виробництва;

4. виключно однакової забезпеченості країн факторами виробництва

7. Міжгалузева торгівля відображає:

1) порівняльні переваги країн у виробництві товару;

2) диференціацію товарів;

3) недосконалу конкуренцію;

4) досконалу конкуренцію;

7. Внутрішньогалузева торгівля спричиняє:

1. зростання доходів на всі фактори виробництва;

2. зростання доходу на відносно надлишкові фактори виробництва;

3. зростання доходу на відносно дефіцитні фактори виробництва;

4. зростання доходу на відносно мобільні фактори виробництва.

7. Міжгалузева торгівля розвивається переважно між:

1. країнами що розвиваються;

2. промислово розвиненими країнами;

3. промислово розвиненими країнами та країнами, що розви­ваються;

4. будь-якими країнами.

7. Предметом внутрішньогалузевої торгівлі є:

1) диференційована продукція;

2) гомогенна продукція;

3) будь-яка продукція;

4) сировинна продукція

7. Внутрішньогалузева торгівля розвивається переважно:

1) між галузями промисловості та сільського господарства;

2) у межах галузей переробної промисловості;

3) у межах галузей сільського господарства;

4) у межах галузей добувної промисловості;

7. Внутрішньогалузева торгівля спричиняє:

1) мінімальні негативні соціальні наслідки;

2) значні негативні соціальні наслідки;

3) зовсім не має негативних соціальних наслідків;

4) значні зрушення у структурі та розміщенні виробництва.

7. Які причини можуть спричинити появу внутрішньогалузевої торгівлі гомогенними товарами?

1) скорочення транспортних витрат;

2) перехресний попит;

3) розбіжності у смаках споживачів;

4) ефект масштабу

7. Які причини можуть спричинити появу внутрішньогалузевої торгівлі диференційованими товарами?

1) сезонні розбіжності;

2) скорочення транспортних витрат;

3) розбіжності у смаках споживачів;

4) ефект від обміну продукції.