Тема 6. Класичні моделі розвитку міжнародної торгівлі

1. Які припущення притаманні теорії "абсолютних переваг" А. Сміта?

1. Існує розбіжність у співвідношенні факторів виробництва між країнами;

2. існує один фактор виробництва (праця);

3. існує два фактора виробництва (праця, капітал);

4. країни мають однакову технологію виробництва.

2. Які припущення притаманні теорії "абсолютних переваг" А. Сміта?

1. фактори виробництва використовуються повністю;

2. існує повна мобільність факторів виробництва.

3. існує один фактор виробництва (капітал).

4. існує між країнами недосконала конкуренція.

3. Які припущення притаманні теорії "абсолютних переваг" А. Сміта?

1. існує обмеженість обсягів факторів виробництва у кожній країні;

2. присутній ефект масштабу;

3. існує повна мобільність факторів виробництва всередині країни;

4. торгівля регульована.

4. Які припущення притаманні теорії "абсолютних переваг" А. Сміта?

1. існує однакова технологія виробництва в обох країнах;

2. смаки та уподобання споживачів різні;

3. існує повна спеціалізація країн на виробництві одного товару;

4. існують транспортні витрати.

5. Які припущення притаманні теорії "абсолютних переваг" А. Сміта?

1. існує повна еластичність попиту за ціною;

2. існують митні бар’єри;

3. торгівля між країнами не збалансована;

4. існує один товар працемісткий, інший капіталомісткий.

6. Теорія "абсолютних переваг" А. Сміта передбачає, що:

1. витрати на виробництво експортної продукції збільшуються;

2. витрати на виробництво експортної продукції залишаються незмінними;

3. витрати на виробництво експортної продукції зменшуються.

4. Витрати на виробництво конкурентної з імпортом продукції зростають.

7. Теорія "абсолютних переваг" А. Сміта передбачає, що ціна одного товару визначається у:

1. кількості праці, витраченої на виробництво певного товару;

2. кількості капіталу, витраченого на його виробництво;

3. кількості праці, витраченої на виробництво іншого товару;

4. кількості капіталу та праці, витрачених на його виробництво.

8. Модель "абсолютних переваг" А. Сміта полягає у тому, що:

1. країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами та імпортують ті товари, які вони виробляють з більшими витратами, ніж інші країни;

2. країни експортують ті товари, які вони виробляють з відносно меншими витратами порівняно з іншими країнами та імпортують ті товари, які вони виробляють з відносно більшими витратами, ніж інші країни;

3. країни експортують ті товари, у виробництві яких праця є надлишковим фактором виробництва та навпаки, імпортують ті товари, у виробництві яких праця є дефіцитним фактором виробництва.

4. країни експортують ті товари, у виробництві яких праця є специфічним фактором виробництва та навпаки, імпортують ті товари, у виробництві яких праця є мобільним фактором виробництва

9. Як Ви вважаєте, які "абсолютні переваги" отримує країна внаслідок розвитку технології та високої кваліфікації?

1. "набуті переваги";

2. "природні переваги";

3. "успадковані переваги".

4. «конкурентні переваги»

10. Яка з теорій торгівлі обмежує застосування моделі "абсолют­них переваг" у міжнародній торгівлі?

1. теорія "розміру країни";

2. теорія "порівняних переваг";

3. теорія "співвідношення факторів виробництва";

4. теорія «динамічних переваг»

11. У чому полягає розбіжність великих країн від невеликих у міжнародній торгівлі? Великі країни:

1. несуть більш великі транспорті витрати у зовнішній торгівлі;

2. продають більшу частку виробленої продукції на експорт та отримають більшу частку споживчих товарів за імпортом;

3. не можуть вести великосерійне виробництво;

4. більше зорієнтовані на зовнішні ринки

12. У чому полягає значення теорії відносних переваг Д. Рікардо?

1. показує існування виграшу від торгівлі лише для країн, що мають абсолютні переваги у виробництві будь-якого товару;

2. показує існування виграшу від торгівлі для всіх країн, незалеж­но від того, чи мають вони абсолютні переваги у виробництві;

3. показує існування виграшу від торгівлі для країн, що мають позитивне сальдо торговельного балансу;

4. показує існування виграшу від торгівлі для країн, що мають ефект від масштабу виробництва;