Основні функції сім’ї.

 

Функції сім’ї відбивають систему взаємодії сім’ї і суспільства, з одного боку, і сім’ї й особи – з другого. Залежно від еволюції суспільства і зміни вимог, які ставляться до сім’ї як соціального інституту, змінювалися як зміст, так і її соціальні функції.

Репродуктивну функцію називають ще функцією дітонародження або відтворення населення. Прийнято виділяти три типи репродуктивної сім’ї: багатодітну, середньодітну, малодітну. Зараз намітилась тенденція до малодітного типу відтворення населення. З метою регулювання дітонародження різні держави виробляють і проводять у життя демографічну політику.

Демографічна політика – це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення. Основне питання демографічної політики полягає в тому, як держава може впливати на рішеня про народжуваність, які приймаються на рівні сім’ї, з тим, щоб їх кінцевий результат відповідав економічним і соціальним потребам суспільства.

Виховна функція сім’ї – це здійснення соціалізації дитини і виховання дітей аж до досягнення ними соціальної зрілості. Під вихованням розуміється система цілеспрямованого впливу на особистість з метою прищеплення їй певних моральних норм і зразків поведінки, а також певних морально-психологічних і фізичних якостей.

Економічна функція. Спочатку це була найголовніша функція сім’ї, оскільки вона виступала економічним осередком суспільства, а процеси виробництва концентрувалися переважно саме в сім’ї. Родина селянина чи ремісника володіла власними засобами виробництва, мала внутрішній розподіл праці та постачала на ринок вже готову продукцію. Поступово виробництво відокремлювалося від сім’ї, і роль цієї функції знижувалась, але в нашому суспільстві не зійшла нанівець. Розвиток фермерства, сімейного бізнесу веде до піднесення ролі сім’ї як виробничого осередку.

Господарсько-побутова функція. Зміст її полягає в організації харчування, санітарно-гігієнічного та інших видів побутового обслуговування членів сім’ї, їх лікування та підтримка фізичного здоров’я, догляд за дітьми.

Рекреаційна (відновлююча) функція сім’ї набуває все більшого значення. Суспільне життя потребує інтенсивного витрачення фізичних і психічних сил, і людина повинна знаходити відпочинок у лоні сім’ї. Духовне спілкування, емоційна стабілізація, організація дозвілля – все це може дати сім’я. Медична статистика підтверджує це. Самотні чоловіки та жінки більше хворіють, менше живуть, ніж сімейні.

Успішне виконання сім’єю своїх функцій визначається не тільки її внутрішнім станом, але й соціальним здоров’ям суспільства. Кризові процеси в розвитку нашої країни не могли не відбитися на функціонуванні сім’ї, особливо на її фінансово-матеріальному забезпеченні.

Альтернативні форми сім'ї

Церковний шлюб - освячений будь-якої церквою шлюб. У багатьох країнах має юридичну силу, в деяких є єдиною легальною формою шлюбу. Інші держави, в тому числі і Росія, в даний час не визнають юридичної сили церковного шлюбу, тому священики перед його укладанням рекомендують провести реєстрацію в органах РАГС. У Православ'ї і в католицтві одруження становить одне з Таїнств - Вінчання. 

Мезальянс - шлюб між особами нерівного становища. 

Морганатичний шлюб - різновид мезальянсу, в результаті якого особа нижчого соціального стану не підвищує його. В даний час це поняття збереглося в династичних регламенти та законах ряду країн. 

Цивільний шлюб - шлюб, оформлений у відповідних органах державної влади без участі церкви. У розмовній мові помилково цим терміном називають співжиття і ведення спільного господарства без реєстрації шлюбу. 

Тимчасовий шлюб - в окремих країнах законодавство визнає його юридичну силу. Тривалість визначається угодою сторін і встановлюється в шлюбному договорі. Одночасно встановлюється розмір викупу, який чоловік передає дружині в такому шлюбі. Після закінчення терміну, на який він був укладений, шлюб і всі правові відносини між подружжям вважаються припининими. 

Шлюбний ринок - система співвідношень численностей різних груп бракоспособного населення. Стан ринку визначається числом і статево-віковою структурою потенційних шлюбних партнерів у населенні даної території. При незбалансованості шлюбного ринку відбувається розширення шлюбного кола.

Шлюбний стан – це стан особи стосовно інституції шлюбу, встановлюваний відповідно до звичаїв та правових норм країни. Шлюбний стан індивідів звичайно включає чотири градації: тих, хто ніколи не перебував у шлюбі; тих, хто перебуває у шлюбі; овдовілих; розлучених. 

Шлюбне коло– це сукупність можливих для конкретного індивіда шлюбних партнерів. Воно детерміноване, з одного боку, системою правових та моральнісно-етичних норм суспільства, а з іншого — соціально-економічним статусом індивіда та його соціально-психологічними характеристиками. Простір потенційних шлюбів передбачає існування в його межах інтенсивного спілкування між можливими шлюбними партнерами, ґрунтованого на індивідуальних міжособистісних контактах.