- •Лекція 16. Теорія виховання як складова педагогічної науки, зміст виховання, характеристики виховного процесу
- •1. Понятійний апарат: виховання, виховна робота. Цілі, задачі та зміст виховання і виховної роботи
- •2. Характеристики виховного процесу. Фактори та способи виховання
- •3. Результат виховної роботи та критерії вихованості дітей
- •Література:
- •Лекція 17-18. Методи виховання
- •1. Понятійний апарат
- •2. Класифікації методів виховання за двосторонністю процесу виховання.
- •3. Класифікація методів за структурою особистості
- •Література:
- •Лекція 19-20. Форми виховання
- •2. Форми організації виховання: індивідуальна, групова, масова
- •3. Виховний захід як основна організаційна форма виховання. Класифікація виховних заходів, технологія проведення
- •4. Колективна творча справа як основна організаційна форма виховання в комунарській системі.
- •Література:
- •Лекція 21. Дитячий колектив як об’єкт і суб’єкт виховання
- •1. Дитячий колектив як об'єкт і суб'єкт виховання. Ознаки колективу
- •2. Закон розвитку дитячого колективу. Система перспективних ліній
- •3. Етапи розвитку колективу. Шляхи формування дитячого колективу
- •Література:
- •Лекція 22. Школознавство
- •1. Сутність і загальні принципи управління педагогічними системами
- •Структура освіти в Україні
- •Органи громадського самоврядування в освіті:
- •Загальні принципи управління освітніми системами:
- •Базовими показниками якості освіти є:
- •2. Загальноосвітній навчальний заклад як педагогічна система і об’єкт управління
- •Функції внутрішкільного управління:
- •Облік роботи загальноосвітнього навчального закладу
- •Види і форми внутрішньошкільного контролю:
- •3. Взаємодія соціальних інститутів в управлінні педагогічною системою.
- •4. Підвищення кваліфікації й атестація педагогічних працівників. Інноваційні процеси в освіті.
- •Література:
- •Лекція 23. Інноваційна діяльність педагога
- •1. Інноваційні тенденції розвитку сучасної освіти
- •2. Класифікація педагогічних нововведень
- •3. Сутність інноваційної діяльності педагога
- •4. Формування готовності педагога до інноваційної діяльності
- •Література:
Література:
1. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995. – С. 197-230.
2. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – К., 2002. – С. 371-402.
3. Педагогика / [под ред. Ю. К. Бабанского]. – С. 327-328; С. 441-473.
4. Харламов И. Ф. Педагогика / И.Ф.Харламов. – М., 1990. – С.560-574.
5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / І. М. Дичківська. — К.: Академвидав, 2004.
Лекція 23. Інноваційна діяльність педагога
План
1. Інноваційні тенденції розвитку сучасної освіти.
2. Класифікація педагогічних нововведень.
3. Сутність інноваційної діяльності педагога.
4. Формування готовності педагога до інноваційної діяльності.
1. Інноваційні тенденції розвитку сучасної освіти
Розвиток освіти у світовому соціальному просторі привів до появи нової галузі педагогічних знань - педагогічної інноватики (лат. innovatio – оновлення, зміна) – науки про створення, оцінювання і використання педагогічних новацій. У зарубіжній педагогіці дослідження інновацій започатковані в 60-х роках XX ст. В Україні розвиток педагогічної інноватики припадає на 80-90-і роки XX століття, не припиняється і сьогодні,
Базовим компонентом інноваційного процесу є інновація. Інновація — нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях. Тлумачень поняття «інновація» є багато. Найчастіше його вживають у педагогіці в таких значеннях:
а) форма організації інноваційної діяльності;
б) сукупність нових професійних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем навчання і виховання з позицій особистісно орієнтованої освіти;
в) зміни в освітній практиці;
г) комплексний процес створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень;
д) результат інноваційного процесу.
Інновацію розглядають як процес і як результат. Інновація як процес означає часткову або масштабну зміну стану системи і відповідну діяльність людини. Інновація як результат має на увазі створене нове («новації»).
Розрізняють поняття новація та інновація. Новація – це нове, нова ідея, засіб, які створені людиною (новатором), інновація – та нова ідея, засіб, які втілені в практику.
Новизна – один з основних критеріїв оцінювання педагогічних досліджень, результат творчого пошуку, властивість і самоцінність нововведення. Новизна завжди має конкретно-історичний характер. Те, що є новим сьогодні, завтра може стати нормою, а післязавтра – навіть гальмом розвитку.
У педагогіці розрізняють новизну:
абсолютну;
відносну (часткову, умовну, місцеву);
суб’єктивну;
псевдоновизну (коли нововведення не дають користь).
Вимірювання новизни об’єктів здійснює педагогічна кваліметрія – наука, яка займається кількісним оцінюванням педагогічних об’єктів переважно методом групових експертних оцінок.
З виявами новизни в педагогічній інновації пов’язана проблема педагогічної творчості. Педагогічна творчість - оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й навчання, прийняття і здійснення педагогом оптимальних нестандартних рішень у змінних умовах навчально-виховного процесу. Результатами педагогічної творчості можуть бути:
- педагогічні відкриття (Коменський, Песталоцці, Макаренко, Дьюї);
педагогічні винаходи (Шаталов, Лисенкова, Іванов);
педагогічні вдосконалення (Гузик, Палтишев).
Інноваційні освітні процеси – зумовлені суспільною потребою комплексні процеси створення, впровадження, поширення новацій і зміни освітнього середовища. Основу і зміст інноваційних процесів становить інноваційна діяльність – діяльність з оновлення педагогічного процесу, внесення новоутворень у традиційну систему, що передбачає високий ступінь педагогічної творчості. Інноваційною діяльністю займаються багато педагогів, яких можна умовно поділити на три групи:
педагоги-винахідники, які приходять до нового в результаті власних пошуків;
педагоги-модернізатори, що вдосконалюють і по-новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату;
- педагоги-майстри – які швидко сприймають і досконало використовують як традиційні, так і нові підходи та методи.
