Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педагогіка_лекції 2 сем (фргм, фсмк, зо, по).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
509 Кб
Скачать
☆

Література:

1. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995. – С. 197-230.

2. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – К., 2002. – С. 371-402.

3. Педагогика / [под ред. Ю. К. Бабанского]. – С. 327-328; С. 441-473.

4. Харламов И. Ф. Педагогика / И.Ф.Харламов. – М., 1990. – С.560-574.

5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / І. М. Дичківська. — К.: Академвидав, 2004.

Лекція 23. Інноваційна діяльність педагога

План

1. Інноваційні тенденції розвитку сучасної освіти.

2. Класифікація педагогічних нововведень.

3. Сутність інноваційної діяльності педагога.

4. Формування готовності педагога до інноваційної діяльності.

1. Інноваційні тенденції розвитку сучасної освіти

Розвиток освіти у світовому соціальному просторі привів до появи нової галузі педагогічних знань - педагогічної інноватики (лат. innovatio – оновлення, зміна) – науки про створення, оцінювання і використання педагогічних новацій. У зарубіжній педагогіці дослідження інновацій започатковані в 60-х роках XX ст. В Україні розвиток педагогічної інноватики припадає на 80-90-і роки XX століття, не припиняється і сьогодні,

Базовим компонентом інноваційного процесу є інновація. Інновація — нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях. Тлумачень поняття «інновація» є багато. Найчастіше його вживають у педагогіці в таких значеннях:

а) форма організації інноваційної діяльності;

б) сукупність нових професійних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем навчання і виховання з позицій особистісно орієнтованої освіти;

в) зміни в освітній практиці;

г) комплексний процес створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень;

д) результат інноваційного процесу.

Інновацію розглядають як процес і як результат. Інновація як процес означає часткову або масштабну зміну стану системи і відповідну діяльність людини. Інновація як результат має на увазі створене нове («новації»).

Розрізняють поняття новація та інновація. Новація – це нове, нова ідея, засіб, які створені людиною (новатором), інновація – та нова ідея, засіб, які втілені в практику.

Новизна – один з основних критеріїв оцінювання педагогічних досліджень, результат творчого пошуку, властивість і самоцінність нововведення. Новизна завжди має конкретно-історичний характер. Те, що є новим сьогодні, завтра може стати нормою, а післязавтра – навіть гальмом розвитку.

У педагогіці розрізняють новизну:

  • абсолютну;

  • відносну (часткову, умовну, місцеву);

  • суб’єктивну;

  • псевдоновизну (коли нововведення не дають користь).

Вимірювання новизни об’єктів здійснює педагогічна кваліметрія – наука, яка займається кількісним оцінюванням педагогічних об’єктів переважно методом групових експертних оцінок.

З виявами новизни в педагогічній інновації пов’язана проблема педагогічної творчості. Педагогічна творчість - оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й навчання, прийняття і здійснення педагогом оптимальних нестандартних рішень у змінних умовах навчально-виховного процесу. Результатами педагогічної творчості можуть бути:

- педагогічні відкриття (Коменський, Песталоцці, Макаренко, Дьюї);

  • педагогічні винаходи (Шаталов, Лисенкова, Іванов);

  • педагогічні вдосконалення (Гузик, Палтишев).

Інноваційні освітні процеси – зумовлені суспільною потребою комплексні процеси створення, впровадження, поширення новацій і зміни освітнього середовища. Основу і зміст інноваційних процесів становить інноваційна діяльність – діяльність з оновлення педагогічного процесу, внесення новоутворень у традиційну систему, що передбачає високий ступінь педагогічної творчості. Інноваційною діяльністю займаються багато педагогів, яких можна умовно поділити на три групи:

  • педагоги-винахідники, які приходять до нового в результаті власних пошуків;

  • педагоги-модернізатори, що вдосконалюють і по-новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату;

- педагоги-майстри – які швидко сприймають і досконало використовують як традиційні, так і нові підходи та методи.