4 Крокова напруга

При падінні електричного дроту на землю, замиканні струмопровідних частин на заземлений корпус електричний струм розтікається в землі від точки замикання по півсфері, і у міру віддалення від точки замикання потенціал зменшується.

К рокова напруга – це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання електричного струму, які знаходяться на відстані одного кроку.

Рисунок 10 - Схема виникнення напруги кроку υ- потенціал точки землі у місці замикання струму на землю; І₂ – сила струму замикання, який розтікається в землі.

Відстань кроку береться такою, що дорівнює 0,8 м.

Унаслідок появи різниці потенціалів людина опиняється під дією напруги кроку, яка може досягти небезпечних значень і завдати людині тяжкої електротравми.

Через тіло людини за петлею «нога-нога» піде електричний струм. Це може викликати падіння, і тоді ураження може значно посилитися.

Величина крокової напруги залежить від таких факторів:

- ширини кроку;

- відстані людини від точки замикання струму на землю;

- стану та властивостей взуття;

- величини питомого опору ґрунту.

При виявленні замикання струму на землю забороняється наближатися до точки замикання ближче 4 м у приміщенні і 8 м – на відкритій місцевості.

Вважається, що на відстані 20 м небезпека ураження відсутня.

Якщо необхідно потрапити в зону розтікання струму, наприклад, щоб урятувати постраждалого, треба користуватися діелектричними калошами, ботами, рукавицями, а пересуватися треба якомога найдрібнійшими кроками або стрибками на одній чи двох ногах.

Блискавкозахист

Блискавкозахист – це комплекс захисних пристроїв для попередження та нейтралізації небезпечних проявів атмосферної електрики.

Блискавка та її вторинні прояви можуть стати причиною пожеж, вибухів і спричинити загибель людей.

Найбільш небезпечним є прямий удар блискавки. При цьому сила струму сягає 200 000 А, напруга – 150 мегавольт, а температура – 10 000^оС.

За статистикою, близько 7% пожеж відбуваються внаслідок дії атмосферної електрики.

Крім прямої дії, існують і вторинні прояви блискавки – електростатична та електромагнітна індукції.

Це поява електричного струму на технологічному обладнанні, комунікаціях, спорудах, наведеного за рахунок цих фізичних явищ. Ці струми викликають іскріння між металевими частинами, дротами і викликають займання горючих середовищ.

Для блискавкозахисту застосовують блискавковідводи. Цей пристрій складається з блискавкоприймача, саме блискавковідводу, заземлювача і несучої конструкції.

Застосовують три види блискавковідводів:

- стрижневі;

- тросові;

- сітчасті (набагато рідше).

Для захисту від вторинних проявів блискавки застосовують:

- заземлення металевих частин обладнання, трубопроводів і т.ін.;

- встановлення перемичок між трубопроводами на певній відстані;

- приєднання трубопроводів до заземлювачів у місцях входу трубопроводів у виробничі приміщення.

3 Небезпека торкання до електроустановок

Конструктивно електроустановка складається з двох типів частин: струмопровідних та неструмопровідних. Тому розрізняють два типи випадків торкання до електроустановок:

1) торкання до струмопровідних частин;

2) торкання до неструмопровідних частин.

Торкання до струмопровідних частин

Найбільш типові два випадки замикання мережі струму через тіло людини : коли людина торкається одночасно двох дротів і коли людина торкається лише одного дроту.

Перший випадок називають двофазним торканням, а другий – однофазним.

Двофазне торкання більш небезпечне, тому що до тіла людини прикладається максимальна в цій мережі напруга – лінійна, тому через тіло пройде максимальний струм. Наприклад, у мережі із лінійною напругою 380 В фазна напруга становить 220 В і при двофазному торканні через тіло людини пройде струм Ih = 1,73·220/1000 = 0,38 А. Цей струм перевищує фібриляційний поріг і є для людини смертельно небезпечним.

П ри двофазному торканні сила струму, який піде через тіло людини, не залежить від режиму нейтралі, і небезпека ураження не зменшиться і в тому випадку, коли людина буде надійно ізольована від землі. Випадки двофазного торкання трапляються значно рідше, ніж однофазне торкання.

Рисунок 6 - Торкання людини до двох фаз

Однофазне торкання

Однофазне торкання відбувається набагато частіше, однак воно менш небезпечне, ніж двофазне, оскільки людина опиняється під фазною напругою, яка в 1,73 раза менша лінійної в цій мережі.

Крім того, на величину струму, який піде через тіло людини, впливають:

- опір ізоляції дротів;

- режим нейтралі джерела струму;

- опір підлоги;

- опір взуття.