1.3 Міжнародні програми щодо захисту родючого шару грунту

Європейське співтовариство визнає, що ґрунт — це головний природний ресурс, виключно складний за своїм складом, більшою частиною необновляемый, але, незважаючи на це, деякі види діяльності людини призводять до її серйозного пошкодження [19]. Грунт складається з мінеральних і органічних речовин, води, повітря і живих організмів. Ґрунт є джерелом продуктів харчування, біомаси та природних матеріалів. Вона служить платформою для діяльності людства, становить важливий елемент ландшафту і світової спадщини. У грунті накопичуються, фільтруються і змінюються деякі види речовин, у тому числі вода, поживні речовини і вуглець. Структура грунту надзвичайно різноманітна: тільки в Європі виявлено 10 000 видів ґрунтів, які об'єднані в 320 основних категорій. Будь-яке погіршення стану грунту впливає на інші природні середовища та екосистеми. Освіта одного сантиметра ґрунту може проходити протягом століть, а його руйнування тільки з-за вітру або води можливо за кілька років. В даний час деградація грунту лише посилюється. Почасти це природний феномен, але і діяльність людства призводить до погіршення природних ресурсів. Зокрема, неналежне ведення сільського господарства прискорює ерозійні процеси, зменшення вмісту органічних речовин, а значить, і зниження родючості землі. Інтенсивний випас худоби, нерозумне використання важких машин призводять до надмірного ущільнення ґрунтів. Європейський Союз оцінює щорічні збитки від деградації ґрунту в 38 млрд євро . Крім того, погіршення стану грунту пов'язано з кліматичними змінами, що може призвести в результаті до опустелювання територій.

(наприклад, Альпійська конвенція Європейського Союзу).

Європейське співтовариство звернуло увагу на проблеми ґрунтів ще в 1972 р. Резолюція Європейської Ради — Європейська хартія по грунтів — наполягала на тому, що ґрунт — це «кінцеве і цінне для людства благо, яке легко руйнується», отже, необхідно охороняти ґрунт від різних загроз, таких як ерозія, забруднення, урбанізації . Цей документ був прийнятий Комітетом міністрів Європейської Ради 30 травня 1972 р. [21]. У ньому визнається факт деградації європейських земель, особливо сільськогосподарських і лісових через забруднення, ерозії і невідповідного ведення господарства. А також той факт, що в процесі облаштування території екологічні фактори не завжди бралися до уваги. Люди, відповідальні за використання ґрунтів, зобов'язані думати не тільки про нагальні потреби сучасного суспільства (урбанізація, індустрія, сільське господарство, туризм), але і про роль ґрунту для ландшафту й рослинності і крім цього, про науковому, естетичному та культурному значенні ґрунтів для людини.

У світі Чинний на сьогодні «Класифікатор нормативних документів ДК 004 - 2003» [4] відносить стандарти, що стосуються землекористування, до класу 13 «Довкілля. Захист довкілля та здоров’я людини. Безпека», підклас 080, що відповідає міжнародному класифікатору ІСЗ.

для підкласу 13.080 «Якість Грунту.» класифі-катор ДК 004-2003 передбачає такі групи:

• 13.080.01 Якість Грунту та Грунтознавство взагалі, включаючи забруднення, ерозію, виродження тощо;

• 13.080.05 Відбір проб;

• 13.080.10 Хімічні характеристики Грунтів;

• 13.080.20 Фізичні властивості Грунтів;

• 13.080.30 Біологічні властивості Грунтів;

• 13.080.40 Гідрологічні властивості Грунтів;

• 13.080.99 Інші стандарти стосовно якості Грунту, включаючи сільськогос подарські аспекти стосовно Грунтів.

Найбільш ефективні заходи боротьби з ерозією були зроблені з 1985 року в США, коли американський конгрес прийняв закон про оренду у фермерів і консервації еродованих земель з метою перетворення їх у ліси і луки.

Розробляються такі групи як: сертифікація земель (порядок оцінки і сер-тифікації земель сільськогосподарського призначення, загальні положення; порядок визначення вартості і оцінки ділянок і угідь; порядок проведення і підготовки сертифікації ділянок і угідь), рекультивація земель, агрохімічні властивості Грунтів, охорона Грунтів, моніторинг Грунтів, паспортизація Грун¬тів і стале землекористування.

Висновок: В даний час світ ще не прийшов до єдиного рішення щодо політики по охороні цього природного ресурсу. Хоча процеси деградації ґрунтів істотні і ця проблема розглядається вже не одне десятиліття і в деяких регіонах прийняті окремі документи щодо охорони ґрунтів (наприклад, Альпійська конвенція Європейського Союзу).

Розробляються такі групи як: сертифікація земель (порядок оцінки і сер-тифікації земель сільськогосподарського призначення, загальні положення; порядок визначення вартості і оцінки ділянок і угідь; порядок проведення і підготовки сертифікації ділянок і угідь), рекультивація земель, агрохімічні властивості Грунтів, охорона Грунтів, моніторинг Грунтів, паспортизація Грун¬тів і стале землекористування.

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА РОДЮЧОГО ШАРУ ГРУНТУ