Ґрунт як особливе середовище існування живих істот

Особливості ґрунту.

Ґрунт — це верхній шар літосфери, утворений внаслідок життєдіяльності організмів. Ґрунт становить систему порожнин, які заповнені водою або повітрям. Завдяки наявності вологи умови існування дрібних організмів наближаються до подібних у водоймах. Вологість грунту завжди вища, ніж повітря, що дає можливість організмам переживати там посушливий період. Ґрунт характеризується і порівняно невеликою амплітудою добових і річних коливань температур. У ґрунті є значні запаси органічних речовин, що є кормовою базою різноманітних організмів.

Виділяють різні типи ґрунтів, які відрізняються за механічним (розміри ґрунтових часток) та хімічним (співвідношенням вмісту органічної і неорганічної речовини) складом.

Над ґрунтом розміщений шар підстилки, який формується за рахунок рослинного опаду. Завдяки підстилці відбувається обмін елементами живлення у системі рослина-ґрунт. Тут з участю бактерій, грибів, тварин органічні рештки переробляються і надходять у верхній шар ґрунту.

Верхній шар ґрунту — гумусовий. Він має темне забарвлення і високий вміст органічних речовин. Гумусовий шар визначає родючість ґрунтів. У середньому шарі ґрунту осідають і перетворюються вимиті з верхнього шару речовини.

Нижній шар ґрунту — материнська порода, матеріал якої подрібнюється з часом і перетворюється на ґрунт.

Ґрунт — більш стабільне середовище існування різних організмів порівняно з наземно-повітряним. Мігруючи, ґрунтові тварини знаходять необхідні їм умови існування.

Склад ґрунтового повітря значно відрізняється від атмосферного: вміст вуглекислого газу у 10-100 разів вищий, а кисню дещо нижчий.

Кисень надходить у ґрунт із атмосферного повітря завдяки дифузії, тому його більше у верхніх шарах.

Адаптації організмів до існування у ґрунті.

Завдяки різноманітним умовам існування видовий склад мешканців ґрунту дуже багатий. В грунті розміщені кореневі системи, ризоїди, видозмінені пагони вищих рослин. На поверхні і у верхніх шарах ґрунту живуть водорості, гриби, лишайники, ціанобактерії.

Ґрунтові бактерії дуже різноманітні. Серед них є автотрофи (переважно хемосинтетики — нітрифікуючі бактерії) і гетеротрофи (сапрофіти, симбіонти, спори збудників захворювань людини, тварин, рослин).

Ґрунтові водорості зустрічаються і на поверхні ґрунту і в його товщі. Це автотрофні організми, вони населяють різні типи ґрунтів.

Ґрунтові гриби зустрічаються в тих ґрунтах, де є хоч трохи органічної речовини. Серед них є і сапротрофи, і паразити.

Тварини ґрунтів належать до найрізноманітніших систематичних груп: найпростіших (амеби, джгутикові, інфузорії), червів (круглі, кільчасті та ін.), членистоногих (комахи, багатоніжки, ракоподібні, павукоподібні) черевоногих молюсків, хребетних (земноводні, плазуни, ссавці).

Серед них є постійні мешканці грунту (круглі і дощові черви, деякі кліщі, комахи, кроти, сліпаки тощо), а також є види, які мешкають протягом більшої частини свого життєвого циклу (личинки хрущів, коваликів тощо). Деякі з тварин перебувають у ґрунті лише під час несприятливого періоду: деякі комахи, земноводні, лускаті плазуни та ін.

Тварини мають певні пристосування до існування в ґрунті. Це — адаптації до пересування. Тварини, які можуть активно прокладати ходи в ґрунті за допомогою скорочення м'язів тіла (дощовий черв'як), кінцівок (кроти) або голови (сліпаки). Дрібні тварини пересуваються у ґрунті по вузьких шпарах, заповнених водою. Інше пристосування — це адаптація до низького вмісту в ґрунті кисню, тобто здатність вбирати його крізь тоненькі покриви (наприклад, дощові черв'яки), а також здатність до вертикальних міграцій (круглі, кільчасті черви, кліщі, личинки комах тощо).

Запитання.

1. Що таке грунт?

2. Які характерні риси ґрунту як середовища існування?

3. Який склад ґрунту?

4. Які організми є мешканцями ґрунтів?

5. Назвіть адаптації організмів до існування у ґрунті.