5. Зміст теми.

Види наукового тексту.

1. Метою наукового твору є знайомство читача з результатами досліджень учених у різних галузях знань Їй підпорядковані і спосіб викладення матеріалу, і, відповідно, мовні засоби, що використовуються. Ці засоби повинні забезпечувати повне точне осмислення теми, послідовність і взаємозв’язок думок. Усі міркування автора твору спрямовані на переконливе обґрунтування висновків, результатів, які були досягнуті під час досліджень. Чітка послідовність мислення автора передбачає насамперед логічне, а не емоційно-чуттєве сприйняття наукового твору, тому емоційно-експресивні мовні засоби не є домінуючими в ньому.

У процесі навчання студент послуговується науковою літературою, а деякі види наукових текстів йому доводиться готувати самостійно.

Реферат як вид наукового тексту. Типи рефератів.

Реферат (лат.reffere – доповідати, повідомляти) – це текст, написаний на основі першоджерела з метою викладу його змісту. На відміну від анотації, реферат більш конкретний. У ньому повинна бути відповідь на запитання: що нового можна знайти в даній публікації? Слід розрізняти такі типи рефератів: монографічний (реферат готують за одним джерелом), оглядовий ( за декількома книгами, розділами чи статтями). Здебільшого пишуть саме оглядові реферати.

Етапи підготовки до написання реферату:

1. Чітко визначити тему та основну думку.

2. Опрацювання літератури, укладання бібліографії.

3. Складання плану.

Вимоги до написання реферату:

1. Титульна сторінка (назва міністерства, назва навчального закладу, заголовок (тема реферату), прізвище, ім’я, по батькові автора і керівника роботи, місто, рік).

2. Реферат пишуть своїми словами. Цитати вводять у текст лише тоді, коли вони необхідні. При цьому слід обов’язково робити посилання на автора.

3. Оптимальний обсяг реферату – 10-12 друкованих сторінок.

4. Список використаної літератури обов’язково подається в кінці реферату в алфавітному порядку чм у порядку подання в тексті.

5. Реферат має бути чітко написаним чи віддрукованим. З лівого боку залишають поля.

Зразок титульної сторінки:

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра суспільних наук РЕФЕРАТ з теми: «Медична термінологія як складова частина української лексики» Студента 1 курсу 1 групи медичного факультету Петренка Олега Ігоровича Науковий керівник: доц. Яковенко Марія Іванівна Одеса - 2015

Зразок оформлення списку літератури:

- один автор

1. Данєв Л. Репродуктивна ендокринологія та неплідність / Л.Данєв: посіб. Для післядипломної освіти. - Львів, 1997. - 170с.: іл.

- два і три автори

1. Васютинський А.Г. Курс оперативної офтальмології/ А.Г.Васютинський, А.Ф.Рум'янцева. - К.: Медвидав, 1993. - 263с.

- чотири і більше авторів потрібно описувати під назвою

1. Госпітальна педіатрія: навч.-метод. посіб. для студентів вищих медичних закладів освіти / І.С.Сміян, В.Г.Майданник, О.І.Лугова, Ю.Г.Новицький; за ред.П.Л.Дарницького. - К.:Наук.думка, 2006. - 218с.

Опис статті з продовжуваного та періодичного видань

• стаття з одним автором

Годован В.В. Вплив нових БАР — похідних дифосфонату германію — на серцевий ритм та артеріальний тиск іn vіvo / В.В.Годован // Буковинський медичний вісник. - 2005. - №4. - С.89 — 92.

• стаття з двома та трьома авторами

Базилевич Я.П. Медично-санітарне забезпечення населення в умовах домівки / Я.П.Базилеви, В.В.Рудий // Львівський медичний часопис. - 1996. - С.15 — 18.

• стаття з п'ятьма та більше авторами

Мініінвазійний метод лікування кіст підшлункової залози / Б.С.Запоржченко, А.А.Горбунов, І.Е.Бородаєв [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2008. - №4-5. - С.26 — 28.

• тези конференцій

Гоженко О.А. Аналіз ефективності відновного лікування осіб молодого віку з вегетосудинною дистонією / О.А.Гоженко // Молодь — медицині майбутнього: міжнар.наук.конф.студентів та молодих вчених, 24-25 квіт. 2008р., Одеса: тези доп. - Одеса: ОДМУ, 2008. - С.156 — 157.

• атласи

Людина: навч.атлас з анатомії та фізіолгії: пер.с англ. / голов.ред. Т.Сміт. - Львів: Бак, 2000. - 240с.:іл. - Покажч.: с.232 — 240.

• електронні ресурси

Орел Н.Ф. Можливості приймання сандостатину онкологічному хворому [Електронний ресурс] / Н.Ф.Орел, Т.Н.Лопаткіна // Сучасна онкологія. -2000. - №3. - Режим доступу до журн. : http://www.nature. web.ru /db / msg. html?mіd = 11700788s.

Скорочення назв міст:

Москва — М.; Санкт-Петербург — Спб.; Париж — Р. ; Лондон — L.; Нью-Йорк - N.Y. ; Київ — К.; Харків — Х.

Структура реферату:

Логіка наукового дослідження визначає структуру реферату. Композиція наукового твору, безумовно, залежить від завдання, методики дослідження, належності до певної галузі знань. Вона складається з трьох взаємопов’язаних частин: вступної, основної та заключної.

У вступі розкривається хід наукового дослідження, його мета, основні завдання, актуальність теми, її зв’язок з іншими важливими проблемами. Тут слід також торкнутися (наскільки дозволяє обсяг твору) історії вивчення проблеми, зробити короткий огляд літератури з даного питання. У вступній частині також йдеться про предмет і методи дослідження.

Основна частина (виклад основного змісту). Це власне реферативна частина, в якій стисло викладаються відомості про основні теми першоджерела, зроблено докладний аналіз кількох найважливіших із них; висловлено позицію автора і думки референта щодо неї.

Заключна частина складається з висновків, узагальнень автора, зауважень референта стосовно значення статті чи книги, оцінки повноти та своєчасності аналізу зазначених проблем.

Відповідно до наведеної схеми реферату під час його написання можна використати такі мовні засоби:

1. Праця, монографія, стаття містить, має назву …;

• в ній розглядається, висловлюється, викладається, узагальнюється (що?);

• присвячена темі, проблемі, питанню …;

• є узагальненням, переказом, описом, аналізом …;

• дається оцінка, виклад (чого?).

2. Висловлено погляди автора (щодо);

• він зосереджує свою увагу;

• автор торкається (порушує, повідомляє, зауважує) таких проблем;

• є дискусійні положення;

• особливу увагу приділено …;

• автор зупиняється на таких проблемах (питаннях, фактах): …;

• щодо (стосовно) проблеми (питання, фактів) автор підкреслює велике значення …;

• наводиться багатий статистичний матеріал;

• суть проблеми зводиться до …;

• окремо розглядаються питання …;

• автор посилається на …

У заключній частині автор пише, робить висновок (доходить висновку); узагальнюючи сказане, автор переконливо доводить; суть викладеного (згаданого, зазаначеного) вище зводиться до того (полягає в тому); викликає сумнів; визнає переваги; відзначає недоліки; автор не розкриває змісту; сумнівно, що …

Останні слова й словосполучення дяють змогу висловити референтові свою згоду з позицією автора або критичне ставлення до неї, дати їй оцінку.

Основні особливості синтаксису фахового тексту:

Нормативні речення, як правило, повні. Характерною є пов’язаність речень в абзацах і самих абзаців між собою. Традиціями закріплений у цих текстах прямий порядок слів, що передає загальний зміст речення. Він полягає в тому, що:

• підмет ставиться перед присудком;

• узгоджене означення – перед означуваним словом;

• неузгоджене – одразу ж після нього;

• вставні слова мають бути на початку речення, вказуючи на висловлене раніше. Вони систематизують виклад, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел та ін.

Саме ці засоби дають змогу досягти чіткої і логічної синтаксичної будови фахового тексту.